Рішення

від 03.08.2021 по справі 905/2439/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.2021 Справа № 905/2439/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Паляниці Ю.О, Аксьонової К.І., за участю секретаря судового засідання Романенко С.А., розглянувши, в судовому засіданні, матеріали справи №905/2439/19

за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ Донецької області,

до Державного підприємства "Донська теплова мережа", смт.Донське Донецької області,

про стягнення у розмірі 4 033 126,92 грн.

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Донська теплова мережа", смт.Донське Донецької області,

до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ Донецької області,

про визнання договору недійсним

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Авчиєв Т.О. - на підставі довіреності, наказу та статуту,

від позивача за зустрічним позовом: Заруцький Р.М.- адвокат, на підставі довіреності,

вільний слухач: Шуть О.Я.

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донська теплова мережа" про стягнення 2 016 177, 19 грн. - суми фактичних збитків, 47 212, 19 грн. - 3% річних, 35 728, 19 грн. - збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, 351 908, 32 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за Договором №26/176 від 15.10.2018р. про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами смт. Донське.

Ухвалою суду від 28.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2439/19; визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.01.2020 року об 11:00 год.

Державне підприємство "Донська теплова мережа" у межах справи № 905/2439/19 скористалось правом, передбаченим ст.180 ГПК України та звернулось з зустрічним позовом за вих. №01/20 від 20.01.2020 року до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про визнання договору недійсним.

В обґрунтування поданого зустрічного позову позивач посилається на те, що: спірний договір є договором управління нерухомим майном та в порушення ч.2 ст.1031 Цивільного кодексу України укладений без нотаріального посвідчення через ухилення від такого посвідчення ОКП Донецьктеплокомуенерго ; у директора відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності на вчинення значного господарського зобов`язання, яким є спірний договір, без згоди органу, до сфери управління якого належить ДП ДТМ .

Ухвалою суду від 28.01.2020 підготовче засідання відкладено на 06.02.2020 о 12:30год.

28.01.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що: укладений між сторонами договір №26/176 від 15.10.2018 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами смт.Донське є недійсним; позивачем надано недостовірні та не підтверджені належними документами суми збитків від господарської діяльності на переданому за договором об`єкті; суми витрат є завищеними та позивачем неправомірно включено до витрат суми податку з доданої вартості.

06.02.2020 від позивача за первісним позовом до канцелярії суду надійшов відзив №317/26 від 04.02.2020 на зустрічну позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що: укладений договір не є договором управління нерухомим майном, оскільки відповідачем за первісним позовом передано майно (котельня) і основні засоби для виробництва та постачання теплової енергії, у зв`язку з відсутністю обігових коштів та дозвільної документації на виконання зазначених функцій самостійно; питання нотаріального засвідчення договору не розглядалось через відсутність такої вимоги відповідно до діючого законодавства; відсутність доказів непогодження на підписання спірного договору уповноваженим органом управління; обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи у випадку якщо, остання діяльна недобросовісно або нерозумно; вжиття позивачем за зустрічним позовом дій щодо виконання укладеного між сторонами договору.

06.02.2020 від позивача за первісним позовом до канцелярії суду надійшла відповідь №318/26 від 04.02.2020 на відзив на позовну заяву, в якій останній просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на ті ж підстави, які викладені у відзиві №317/26 від 04.02.2020 на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 06.02.2020 відкладено підготовче засідання на 24.02.2020 року о 14:00 год.

Ухвалою суду від 10.02.2020 прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Донська теплова мережа" за вих. №01/20 від 20.01.2020 року для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 905/2439/19; об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження із первісним позовом у справі № 905/2439/19 для спільного розгляду.

19.02.2020 від позивача за зустрічним позовом до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов про визнання недійсним договору оперативного управління, в якому останній просить задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі, наполягаючи, що спірний договір передбачає умови, які визначені в ст.1029 ЦК України та є договором управління майном, який підлягає нотаріальному посвідченню; відповідач за зустрічним позовом запропонував умови про відшкодування збитків від своєї господарської діяльності, які суперечать ст.10 Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг , вимоги якої вказують, що відшкодування витрат закладено в тарифах; позивач за зустрічним позовом помилявся щодо правомірності умов спірного договору про відшкодування збитків, які пов`язані зі своєю господарською діяльністю та не пов`язані з виконання власних зобов`язань, а також помилково вважав, що такий договір не потрібно узгоджувати з уповноваженим органом управління та не був обізнаний із законодавчими

вимогами.

Ухвалою суду від 03.03.2020 клопотання Державного підприємства "Донська теплова мережа" про призначення експертизи задоволено частково; призначено судову економічну експертизу у справі №905/2439/19 та зупинено провадження у справі №905/2439/19 на час її проведення.

02.02.2021 від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса" на адресу суду надійшов лист №7430/7634-7635 від 28.12.2020 разом із висновком експертів №7430/7634-7635 від 23.12.2020, матеріалами справи, додатковими матеріалами та актом здачі-приймання висновку експертів.

Ухвалою суду від 09.02.2021 поновлено провадження у справі №905/2439/19; визначено справу №905/2439/19 розглядати зі стадії підготовчого провадження; призначено підготовче засідання на 02.03.2021 року о 12:00год.

Ухвалою суду від 02.03.2021 підготовче засідання відкладено на 10.03.2021 року об 11:00год.

02.03.2021 від позивача за первісним позовом до канцелярії суду надійшла заява 30/26 від 01.03.2021 про збільшення позовних вимог (на підстав ст.46 ГПК України), в якій останній просить долучити зазначену заяву про збільшення позовних вимог на 1 582 101,03грн. та стягнути з відповідача збитки від господарської діяльності за договором 26/176 від 15.10.2018 у розмірі 3 598 278,22грн, 3% річних у розмірі 47 212,19грн., інфляційних

втрат у розмірі 351 908,32грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 765,39грн та 23 731,53грн.

09.03.2021 від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив б/н б/д на заяву про збільшення позовних вимог в якому просить: відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою суду від 10.03.2021 справу №905/2439/19 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів, які будуть визначені шляхом проведення автоматизованого розподілу судової справи.

Згідно з розпорядженням керівника апарату №02-01/19 від 10.03.2021 призначено повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.03.2021 року визначено склад судової колегії: головуючий суддя Демідова П.В., судді Устимова А.М., Аксьонова К.І.

Ухвалою суду від 11.03.2021 справу №905/2439/19 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючого судді - Демідової П.В., суддів Устимової А.М., Аксьонової К.І.; визначено справу №905/2439/19 розглядати зі стадії підготовчого провадження; призначено підготовче засідання на 06.04.2021 року об 11:00год.

Ухвалою суду від 12.04.2021 подовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. призначено підготовче засідання на 13.05.2021 року о 12:00 год.

Ухвалою суду від 13.05.2021 відкладено підготовче засідання на 08.06.2021 о 12:00год. та запрошено до участі у засіданні експертів, які підготували висновок за результатами експертизи, призначеної судом.

Ухвалами суду від 08.06.2021 та від 24.06.2021 підготовче засідання відкладено на 24.06.2021 та 06.07.2021 відповідно.

Ухвалою суду від 06.07.2021 заяву Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" №730/26 від 01.03.2020 про збільшення позовних вимог - задоволено; відкладено підготовче засідання на 03.08.2021 року о 14:00 год., визначено здійснювати подальший розгляд справи №905/2439/19 з урахуванням заяви №730/26 від 01.03.2020 про збільшення позовних вимог.

19.07.2021 від позивача до суду надійшла заява №905/2439/19 від 15.07.2021 на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та пояснення №905/2439/19 від 15.07.2021 по справі.

22.07.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на пояснення позивача.

Згідно з розпорядженням керівника апарату № 02-01/211 від 30.07.2021 внесено зміни до складу судової колегії, у зв`язку з перебування судді Устимової А.М. у відпустці на дату судового засіданні. Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 30.07.2021 визначено склад судової колегії: головуючий суддя Демідова П.В., суддів Паляниці Ю.О., Аксьонової К.І.

Ухвалою суду від 30.07.2021 прийнято справу №905/2439/19 до колегіального розгляду у складі: головуючого судді Демідової П.В., суддів Паляниці Ю.О., Аксьонової К.І.; заяву позивача №905/2439/19 від 15.07.2021 про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання з`явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити. Враховуючи особисту явку представника позивача в судове засідання, відеоконференція не проводилась.

Представник позивача за зустрічним позовом у судове засідання з`явився, просив задовольнити зустрічні позовні вимоги та у задоволенні вимог за первісним позовом відмовити.

В підготовчому засіданні за відсутності заперечень з боку сторін, а також їх письмової згоди, колегією суддів проголошена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження у справі та перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання з`явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Представник позивача за зустрічним позовом у судове засідання з`явився, просив задовольнити зустрічні позовні вимоги та у задоволенні вимог за первісним позовом відмовити.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Донська теплова мережа" листом №37-01/18 від 08.10.2018 Про оперативне управління звернулось до голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, в якому просило прийняти рішення з питання забезпечення теплом смт.Донське в опалювальному сезоні 2018-2019р, у зв`язку з відсутністю обігових коштів на закупівлю енергоресурсів, шляхом передачі майна котельні та мереж у оперативне управління спеціалізованого комунального підприємства ОКП Донецьктеплокомуенерго , яке має відповідну дозвільну документацію та здійснює господарську діяльність з теплопостачання населенню Донецької області.

Відповідно до Протоколу наради з питань забезпечення населення смт.Донське комунальними послугами від 01.10.2018, затвердженого директором Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації, прийнято рішення Обласному комунальному підприємству Донецьктеплокомуенерго , Державному підприємству Донські тепломережі опрацювати питання щодо укладення договору оперативного управління тепловим господарством смт Донське в термін до 12.10.2018.

Згідно з наказом Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації №104 від 11.10.2018 Про організацію передачі в оперативне управління продовжено дію наказу департаменту від 11 жовтня 2016 року №31 Про організацію передачі в оперативне управління строком до 15 квітня 2019 року; зобов`язано ОКП Донецьктеплокомуенерго прийняти об`єкти теплопостачання, а саме: газова котельня з тепловими мережами, розташована за адресою: вул.Заводська, 34/4, смт.Донське Волноваського району, та укласти договір на право оперативного управління в межах чинного законодавства.

15.10.2018 між Державним підприємством Донська теплова мережа ( Передаюча сторона ), Обласним комунальним підприємством Донецьктеплокомуенерго ( Приймаюча сторона ) та Обласним комунальним підприємством Донецьктеплокомуенерго в особі Виробничої одиниці Волновахаміжрайтепломережа ( Експлуатуюча організація ) укладено договір №26/176 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами смт.Донське.

Відповідно до п.1.1 договору _-_ ___-____2018 р. Передаюча сторона передає, а Приймаюча сторона приймає в оперативне управління Експлуатуючої організації котельню і теплові мережі, згідно з додатком №1, розташовані за адресою: вул.Заводська, 34/1, смт.Донське, Волноваського району, Донецької області (далі - Об`єкт ), які перебувають на балансі Передаючої сторони , в межах балансової належності інженерних мереж і комунікацій переданих об`єктів, згідно з додатком №3 до цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що приймання об`єкту в оперативне управління здійснюється тристоронньою комісією, яка складається з представників сторін, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Об`єкт вважається переданим в оперативне управління з моменту підписання всіма сторонами договору акту приймання-передачі в оперативне управління (п.1.3 договору).

Обов`язки сторін визначено розділом 2 договору, відповідно до якого Передаюча сторона зобов`язується: провести передачу основних засобів Об`єкту , згідно з Додатком №2, в оперативне управління з балансовою вартістю на момент підписання договору (п.2.1.1); здійснити передачу Об`єкту в оперативне управління Приймаючій стороні в стані технічної готовності до роботи в опалювальний період, згідно Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж від 14.02.2007 р. (п.2.1.2); самостійно здійснювати розрахунок і оплату податку на землю відповідно до ПКУ розділ ХІІІ ст.270.1.1 (п.2.1.3); надати Приймаючій стороні в термін до _-_ ___-_____2018 р. дозвільні документи на викиди, спецводокористування та ТПВ по Об`єкту для розрахунку та оплати екологічного податку. При відсутності дозвільних документів, штрафні санкції на викиди Передаюча сторона сплачує самостійно (п.2.1.4); надати Експлуатуючій організації перелік споживачів від переданої котельні із зазначенням адрес і опалювальних площ, в термін до _-_ ___-____ 2018 р. (п.2.1.6); компенсувати Експлуатуючої організації фактично понесені збитки від господарської діяльності на Об`єкті , що передається, згідно виставленого Експлуатуючою організацією рахунку. Компенсацію здійснювати по закінченню календарного року і після закінчення терміну експлуатації Об`єкту , згідно виставленого рахунку, протягом 10 робочих днів з моменту отримання даного рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експлуатуючої організації (п.2.1.7); укласти з Експлуатуючою організацією договір на виконання робіт по ремонту обладнання і теплових мереж з метою експлуатації мереж Об`єкту в технічно справному стані (п.2.1.8).

Приймаюча сторона зобов`язується: здійснювати господарську діяльністю в рамках, визначених чинним законодавством України та цим договором (п.2.2.1); прийняти в оперативне управління Експлуатуючої організації основні засоби, згідно з додатком №2, з веденням позабалансового обліку і здійснювати оперативне управління протягом дії даного договору (п.2.2.2); Приймаюча сторона протягом дії даного договору не несе відповідальності за зобов`язаннями Передаючої сторони (п.2.2.3); всі зобов`язання Приймаючого боку за даним договором припиняються з моменту припинення дії даного договору (п.2.2.4).

Експлуатуюча організація зобов`язується: укладати договори зі споживачами на постачання теплової енергії (п.2.3.1); здійснювати нарахування за відпущену теплову енергію за затвердженими тарифами і самостійно здійснювати збір платежів (п.2.3.2); вести бухгалтерський облік доходів і витрат від діяльності переданого Об`єкту (п.2.3.3); на час дії даного договору наймати робочу силу для обслуговування об`єктів оперативного управління за строковими трудовими договорами, відповідно до штатного розкладу (п.2.3.4); виконувати реконструкції, капітальні ремонти, поліпшення, налагоджувальні роботи і роботи по повірці засобів вимірювальної техніки на Об`єкті (при необхідності) по окремо укладеним договорам з Передаючою стороною і за рахунок Передаючої сторони (п.2.3.5); забезпечити справний технічний стан обладнання Об`єкту оперативного управління, збереження і експлуатацію в межах балансової належності інженерних мереж і комунікацій (п.2.3.6); укладати договори на поставку енергоносіїв (п.2.3.7); по закінченню календарного року і після закінчення терміну експлуатації Об`єкту виконувати розрахунок збитків від послуг теплопостачання та передати Передаючій стороні рахунок на їх оплату (п.2.3.8); Експлуатуюча організація не несе відповідальності за зобов`язаннями Передаючої сторони (п.2.3.9); всі зобов`язання Експлуатуючої організації за даним договором припиняються з моменту припинення дії даного договору (п.2.3.10).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з п.3.3 договору у разі порушення Передаючою стороною своїх зобов`язань в результаті чого Приймаюча сторона і Експлуатуюча організація зазнають збитків Передаюча сторона відшкодовує ці збитки в повному обсязі.

Відповідно до п.3.4 договору, у разі прострочення оплати Передаючою стороною компенсації за понесені збитки Експлуатуючої організації , згідно з п.2.1.7 договору, Передаюча сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов`язання.

Передача майна Передаючої сторони в оперативне управління не призводить до передачі майна у власність Приймаючої сторони (п.6.1 договору). Об`єкти оперативного управління можуть бути повернуті Приймаючою стороною і прийняті Передаючою стороною протягом 10 днів з моменту довгострокового розірвання цього договору, про що складаються акти приймання-передачі (п.6.2).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 15.04.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.7.1).

На виконання умов вказаного договору ДП Донська теплова мережа передала, а ОКП Донецьктеплокомуенерго в особі Виробничої одиниці Волновахаміжрайтепломережа ОКП Донецьктеплокомуенерго прийняла майно в оперативне управління у кількості 131 одиниці, згідно переліку, що підтверджується актом №1 приймання-передачі майна від 15.10.2018.

Виробнича одиниця Волновахаміжрайтепломережа Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуенерго листом від 13.02.2019 №330 звернулась до ДП Донська теплова мережа , в якому просила своєчасно компенсувати в повному обсязі понесені збитки у розмірі 1 969 199,80грн, на підставі п.2.1.7 договору, з доданими до листа рахунком на оплату №139 та документами в підтвердження понесених збитків.

У відповіді №09/19 від 22.02.2019 на вказаний лист ДП Донська теплова мережа повідомила ВО Волновахаміжрайтепломережа ОКП Донецьктеплокомуенерго , що в калькуляції до рахунку 139, направленої позивачем, не вказано загальний обсяг виробленої теплової енергії, кількість витрачених ресурсів, а також саме через які витрати у підприємства виникли збитки понад 1,9млн.грн. та просила надати більш детальні роз`яснення виникнення збитків, за умови, що ЗУ №2633-IV прямо заборонено встановлювати для суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання тарифи, що нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до листа ВО Волновахаміжрайтепломережа ОКП Донецьктеплокомуенерго №471 від 15.03.2019, останнім надано роз`яснення щодо витрат протягом жовтня-грудня 2018 року із зазначенням того, що розрахунки за поставлену теплову енергію здійснюються відповідно не до собівартості, а до тарифів, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

ВО Волновахаміжрайтепломережа ОКП Донецьктеплокомуенерго звернулось до ДП Донська теплова мережа з листом від 22.05.2019 №2498, в якому просить терміново оплатити рахунок №52 від 30.04.2019 на відшкодування збитків за січень - квітень 2019 року на суму 46 977,39 грн., в обґрунтування якого до листа долучено калькуляцію та копії документів, що обґрунтовують виникнення збитків.

У зв`язку з несплатою виставленого рахунку 06.11.2019 ВО Волновахаміжрайтепломережа ОКП Донецьктеплокомуенерго направлено на адресу ДП Донська теплова мережа претензію від 05.11.2019 №4292 на суму 1 969 199,80грн. з пропозицією добровільно перерахувати суму компенсації збитків, посилаючись на п 2.1.7 укладеного договору із зазначенням реквізитів для перерахування.

Відповідь на вказану претензію позивачу не надходила та заборгованість залишилась несплаченою.

Несплата відповідачем за первісним позовом, виставлених рахунків стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі договору №26/176 від 15.10.2018 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами смт.Донське, дійсність якого оспорюється позивачем за зустрічним позовом. Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, суд визнає за доцільне спочатку розглянути зустрічну позовну заяву.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що спірний договір за своїм змістом є договором управління нерухомим майном та підлягає нотаріальному посвідченню на підставі ч.2 ст.1031 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

За контекстним змістом глави 70 ЦК України метою договору управління є отримання вигоди установником управління, добросовісне управління з боку управителя, та встановлення обов`язку останнього відшкодувати установнику збитки, пов`язані із управлінням, якщо не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління.

Договір управління майном укладається в письмовій форм та договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню (ст.1032 ЦК України).

Виходячи з вищенаведених норм договір управління майном є двостороннім, оплатним, строковим правочином. Предмет договору управління становить не лише майно, передане в управління, але й вчинення управителем від свого імені будь-яких припустимих юридичних та фактичних дій, необхідних для управління майном в інтересах установника або визначеної ним третьої особи, з урахуванням обмежень, визначених договором і законом.

Істотними умовами договору управління майном, згідно зі ст.1035 ЦК України, є перелік майна, що передається в управління та розмір і форма плати за управління майном.

Договір укладений між сторонами є тристороннім, безоплатним та строковим правочином, метою якого було вирішення соціального питання - забезпечення опалювання населення пгт. Донське, об`єктом договору є котельня з тепловими мережами, яка перебуває на балансі ДП Донська теплова мережа та передана в користування відповідачу за зустрічним позовом за відсутності можливості виконувати функції з теплопостачання самостійно. Відповідне майно передано без встановлення плати на користь відповідача за зустрічним позовом та визначення мети - управління в інтересах установника. Контекстний зміст ст. 1032-1035 ЦК України свідчить про те, що метою договору управління мають бути вигода установника управління. У відповідності до ст. 1034 ЦК України ознакою управління є те, що вигода від майна, що передане в управління, належать установникові управління.

Проте, зі змісту договору не вбачаються права позивача за зустрічним позовом на отримання прибутків від діяльності відповідача , пов`язаної з використанням об`єкту договору, як і не вбачається право відповідача за зустрічним позовом на отримання винагороди за управління.

За таких обставин суд не погоджується із позицією позивача за зустрічним позовом що укладений між сторонами договір, незалежно від його назви, підпадає під дію глави 70 ЦК України та є договором управління, вимоги до якого встановлені зазначеною главою кодексу.

Суд зауважує, що у питанні визнання недійсним договору не можуть бути застосовані аналогії, оскільки це є порушенням принципу правової визначеності. Тільки порушення чітко визначених вимог законодавства, виходячи з приписів ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно з ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч.4).

Враховуючи попередній висновок суду щодо нерозповсюдження на укладений між сторонами договір гл.70 ЦК України, суд зазначає, що посилання позивача за зустрічним позовом на необхідність нотаріального посвідчення договору, за відсутності в матеріалах справи доказів попередньої домовленості про визнання його укладеним саме з моменту нотаріального посвідчення, є безпідставною.

Однією із підстав для визнання договору недійсним позивач за зустрічним позовом зазначає відсутність повноважень директора на укладення значного господарського зобов`язання без згоди органу, до сфери управління якого належить підприємство, з посиланням на ст.73-2 Господарського кодексу України.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державне підприємство Донська теплова мережа належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно до п.1.1 Статуту Державного підприємства Донська теплова мережа , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.05.2018 №644, Державне підприємство Донська теплова мережа засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.

Пунктом 7.4 вказаного Статуту передбачено, що директор відповідно до покладених на нього завдань, погоджує з Уповноваженим органом управління у випадках, визначених законами України, учинення господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов`язання.

Державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. (ч.1 ст.74 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.73-2 ГК України значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності. Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно ч.2 ст.73-2 ГК України рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

За позивача за зустрічним позовом, оскільки вартість переданого за спірним договором майна складає 3 436 645,10грн, тобто 39 відсотків вартості активів підприємства, оскільки за даними річної фінансової звітності на 2017 рік вартість активів складає 8 721 00грн, договір є недійсним через відсутність повноважень у директора без згоди органу, до сфери управління якого належить державне підприємство, на його укладення.

Зі змісту ст.73-2 ГК України вбачається, що значним господарським зобов`язанням є зобов`язання предметом якого може бути майно, роботи, послуги, якщо їх ринкова вартість складає 10 і більше відсотків вартості активів підприємства, що є підставою для погодження відповідного зобов`язання органом, до сфери управління якого він належить.

Суд зауважує, що предмет договору та об`єкт договору є різними за своїм змістом поняттями. Предметом договору є суть самого зобов`язання, тобто вчинення конкретних дій, в даному випадку передача, визначеної умовами договору, котельної і теплових мережь, які перебувають на балансі позивача за зустрічним позовом, задля забезпечення задоволення потреб споживачів в опалюваний період. Те по поводу чого виникають права та обов`язки, тобто сама котельня і теплові мережі, є об`єктом даного договору, у зв`язку з чим визначення значного господарського зобов`язання виходячи з вартості зазначеного об`єкту є помилковим, так як відповідна вартість визначається із розрахунку вартості саме предмету договору (безоплатного передання в управління на один опалюваний період) .

На час укладання договору він був безоплатним, оскільки умови договору не містять обов`язків контрагентів сплачувати будь-яку плату за користування переданим майном, у зв`язку з чим дане господарське зобов`язання не є значним та не потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання договору №26/176 від 15.10.2018 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами смт.Донське недійсним та відмовляє у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Предметом первісного позову є стягнення збитків, які виникли у Експлуатуючої організації від господарської діяльності на переданому Об`єкті за період з жовтня 2018 по грудень 2018 у розмірі 1 969 199,81грн та за період з січня 2019 по квітень 2019 у розмірі 1 629 078,42грн.

Вказані вимоги ґрунтуються на договорі №26/176 від 15.10.2018 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами смт.Донське.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.67, ч. 4 ст.179 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Суд не може проігнорувати, що ініціатором договору був відповідач. В умовах самостійної неможливість забезпечити теплопостачання споживачам смт.Донське, відповідач ініціював залучення позивача до виконання соціальних вимог, в цьому зв`язку непропорційною та несправедливою є позиція відповідача про його непричетність до збитків, пов`язаних із обслуговуванням картельної та забезпечення теплопостачання споживачів пгт.Донське.

В контексті зазначених норм та фактичних обставин, укладений між позивачем та відповідачем договір №26/176 від 15.10.2018 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами смт.Донське є належною підставою для виникнення у відповідача грошових зобов`язань, визначених його умовами .

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Пунктом 2.1.7 договору передбачений обов`язок передаючої сторони компенсувати експлуатуючій організації фактично понесені збитки від господарської діяльності на об`єкті, що передається, згідно виставленого експлуатуючою організацією рахунку.

На виконання вимог вказаного пункту договору, позивачем за первісним позовом було виставлено рахунок на оплату №139 від 31.12.2018 в сумі 1 969 199,80грн та разом із калькуляцією витрат на експлуатацію і обслуговування котельні смт.Донське за жовтень-грудень 2018, листом від 22.02.2019 №09/19, направлено відповідачу.

Листом від 22.05.2019 №2498 відповідачу направлено рахунок на оплату №52 від 30.04.2019 в сумі 46 977,39грн. разом з калькуляцією витрат на експлуатацію і обслуговування котельні смт.Донське за січень-квітень 2019 та документами в підтвердження виникнення збитків.

Вказані рахунки відповідачем не оплачені.

Ухвалою суду від 03.03.2020 призначено судову економічну експертизу у справі №905/2439/19; проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса; на вирішення експерта поставлено питання пов`язані із визначенням розміру витрат та доходів позивача за первісним позовом за період з 15 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року та з 1 січня 2019 року по 15 квітня 2019 року, з метою встановлення збитків від господарської діяльності теплопостачання, які понесені у зв`язку з використанням котельної КВГМ-20 та теплових мереж.

Експертна установа, керуючись вимогами ст.69 ГПК України та п.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (зі змінами та доповненнями), з метою проведення комісійної судової економічної експертизи, направила до суду клопотання від 15.07.2020 та від 30.09.2020 про надання додаткових матеріалів для дачі висновку експертів, в тому числі регістрів бухгалтерського обліку в підтвердження витрат та доходів підприємства.

Вказані клопотання задоволені судом, про що винесено відповідні ухвали від 29.07.2020 та від 13.10.2020.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судову експертизу однією із гарантій незалежності судового експерта та правильності його висновку є заборона під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи.

З огляду на викладене, експерт самостійно визначив необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали і зразки та будь-яке втручання в проведення ним експертизи є порушенням гарантії його незалежності, передбаченої законом.

За результатами проведеної судової економічної експертизи №7430/7634-7635 від 23.12.2020 встановлено, що понесені ОКП Донецьктеплокомуенерго витрати на експлуатацію та обслуговування котельної смт.Донське за жовтень-грудень 2018 підтверджуються на загальну суму 9 026 023,78грн, а саме: заробітна плата в сумі 530 831,70грн; нарахування на заробітну плату в сумі 108 334,35грн; енергоносії та їх транспортування: газ в сумі 7 524 201,52грн, електричну енергію в сумі 615 660,77грн, воду в сумі 162 109,89грн; екологію в сумі 9 881,68грн; медичний огляд в сумі 13 290,16грн; резерв відпусток в сумі 58 032,00грн; оренда приміщення в сумі 359,43грн; матеріали в сумі 3322,28грн та ПДВ в сумі 1 805 204,76грн.

Сума доходу отриманого позивачем за первісним позовом за надання послуг з теплопостачання підтверджується в сумі 8 862 028,73грн, в тому числі ПДВ в розмірі 1 477 004,79грн.

Таким чином, розмір збитків від господарської діяльності за період жовтень-грудень 2018 складає 1 969 199,81грн (8 862 028,73грн - 10 831 228,54грн) - з урахуванням показників ПДВ та 1 640 999,84грн (7 385 023,94грн - 9 026 023,78грн) - без урахування показників ПДВ.

Витрати ОКП Донецьктеплокомуенерго на експлуатацію та обслуговування котельної смт.Донське за січень-квітень 2019 підтверджуються на загальну суму 12 478 437,91грн, а саме: заробітна плата в сумі 758 256,74грн; нарахування на заробітну плату в сумі 156 526,70грн; енергоносії та їх транспортування: газ в сумі 9 979 769,02грн, електричну енергію в сумі 1 049 421,54грн, воду в сумі 434 921,56грн; екологія в сумі 40 468,44грн; медичний огляд в сумі 0,00грн; резерв відпусток в сумі 66 688,96грн; оренда приміщення в сумі 948,12грн; матеріали в сумі 21 436,83грн та ПДВ в сумі 2 495 687,58грн.

Сума доходу за вказаний період підтверджується в сумі 11 120 872,56грн, в тому числі ПДВ в розмірі 2 224 174,51грн.

Таким чином, розмір збитків від господарської діяльності за період січень-квітень 2019 складає 1 629 078,42грн (13 345 047,07грн - 14 974 125,49грн) - з урахуванням показників ПДВ та 1 357 565,35грн (11 120 872,56грн - 12 478 437,91грн) - без урахування показників ПДВ.

Відповідач за первісним позовом заперечує проти висновку експертів, посилаючись на те, що під час проведення експертизи не розглядались первинні документи, тому витрати, внесені в зведені регістри не підтверджені, а розбіжності в показниках доходів свідчать про надання для проведення експертизи документів з недостовірними даними, також нарахування ПДВ на суму витрат є неправомірним та суперечить п.7.3 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

За змістом ст. 1 Закону бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Згідно із ст. 3 зазначеного Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Таким чином, регістри бухгалтерського обліку формуються на підставі первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та є підставою для використанні у прийнятті рішень зовнішніми користувачами .

Присутні в судовому засіданні 08.06.2021 експерти зазначили, що регістри бухгалтерського обліку створені на підставі первинних документів є допустимими та достатніми документами для проведення економічної експертизи задля визначення витрат підприємства шляхом зіставлення відповідних регістрів з відомостями, зазначеними в калькуляціях та первісних документах, які існують в матеріалах справи.

В ході підготовчого провадження позивач на вимогу суду , а також на вимогу експертів надав частину первинних документів (в обсязі, який від нього вимагався в ухвалах суду, в клопотаннях експертної установи від 15.07.2020, 30.09.2020 року), відповідність інформації в яких не спростована експертами в ході дослідження наданих позивачем документів для проведення експертизи з інформацій, яка відображена у відповідних облікових відомостях.

Суд також врахував, що позивачем та експертами, в ході розгляду справи підтверджено, що у розрахунку суми доходів, які отримує позивач за результатами господарської діяльності, враховані доходи які, у тому числі, мають бути отримані за результатами виконання послуг теплопостачання споживачам смт. Донське.

Суд, заслухавши в ході підготовчого засідання експертів, які були викликані в підготовче засідання для надання пояснень по викладеному ними висновку, враховуючи попередження експертів про кримінальну відповідальність та відсутність сумніві у компетентності та заінтересованості експертів, а також приймаючи до уваги відсутність доказів, якими спростовані показники, яки були використані експертами при підготовці висновку, суд приймає до уваги висновок № 7430/7634-7635 від 23.12.2020 року та вважає його належним та допустимими доказом в межах цієї справи.

Враховуючи викладене, посилання відповідача за первісним позовом на непідтвердженість витрат встановлених за результатами, проведеної експертизи через відсутність первинних документів при дослідженні є безпідставними.

В ході заперечень, відповідач за первісним позовом зазначає про те, що розбіжності в показниках доходів, які встановлені експертизою та первісно заявленими вимогами позивача за період січень-квітень 2019 року, свідчать про надання для проведення експертизи документів з недостовірними даними.

Згідно наданих позивачем за первісним позовом пояснень від 02.04.2021 №1285/25 в Калькуляції витрат на експлуатацію та обслуговування котельної смт.Донське за січень-квітень 2019р. в п.12.1 теплопостачання була допущена технічна помилка при підрахунку доходів, сума завищена на 1 309 725,62грн без ПДВ, у зв`язку з чим виникла помилка при нарахуванні ПДВ та доходів з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що в графі 12 Доходи без ПДВ Калькуляції витрат на експлуатацію та обслуговування котельні смт.Донське за січень-квітень 2019 сума доходу складає 12 430 598,18грн. Зазначена сума доходу включає в себе: доходи без ПДВ за січень 2019 в сумі 4 112 927,55грн, доходи без ПДВ за лютий 2019 в сумі 3 641 041,47грн, доходи без ПДВ за березень 2019 - 4 043 172,49грн, доходи без ПДВ за квітень 2019 - 633 456,64грн. Сума доходів з ПДВ складає 14 916 717,78грн., з яких: 4 935 513,06грн - за січень 2019, 4 369 249,76грн - за лютий 2019, 4 851 806,99грн - за березень 2019, 760 147,97грн - за квітень 2019.

За даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 по смт.Донське за березень 2019 сума доходу разом з ПДВ, нарахована позивачем за первісним позовом, складає 3 280 136,23грн, з яких: 524 507,57грн - юридичні особи, 2 755 628,66грн - населення. В підтвердження вказаних сум надано відповідні договори, акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки, які є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також відомості аналітичного обліку за рахунком 703 по смт.Донське за відповідний місяць, звіти по пільговикам, звітно-оборотні відомості в розрізі лицьових рахунків.

Відповідно до вказаних документів сума доходу без ПДВ в березні 2019 з юридичних осіб складає 437 089,65грн, що на 1 309725,62грн (1 746 815,27грн - 437 089,65грн) менше ніж визначено в калькуляції, у зв`язку з чим загальна сума доходів зазначена в калькуляції є меншою на вказану суму.

З наданих пояснень та матеріалів справи вбачається, що заниження отриманих доходів, на яке посилається відповідач за первісним позовом, відбулось у зв`язку з неврахуванням пільг та сум доплат та повернень, які відображені в зведено оборотній відомості та звіті по пільговикам. Зокрема, різниця між фактичними нарахуваннями та розрахунком ДП ДТМ в сумі 907 741,94грн за період з жовтня 2018 по квітень 2019 виникла через неврахування фактичної тривалості опалювального періоду та перерахунків за особовими рахунками споживачів та індивідуальними актами, що підтверджується наданими суду копіями актів про відключення за 2019 рік, актів про підключення за 2018 рік та актів ПП Будинкоуправління смт.Донське .

Таким чином, загальна сума доходу без ПДВ за період січень-квітень 2019 складає 11 120 872,56грн (13 345 047,07грн - дохід з ПДВ).

05.07.2021 року від відповідача надійшли заперечення, в яких останній зробив власний розрахунок прогнозованих доходів позивача, за результатами якого дійшов висновку, що розмір доходів, отриманий позивачем у період жовтень 20158 року-квітень 2019 року не є підтвердженим.

У свою чергу, позивач надав власні пояснення, з яких вбачається, що при розрахунку, зробленому відповідачем, останній не врахував фактичну тривалість опалюваного сезону у зазначений період, не врахував що початок та кінець опалюваного сезону по смт.Донське не співпадав із загально встановленим, був меншим, що підтверджується актами про підключення/відключення будинків до системи опалювання. Копії актів додані до матеріалів справи.

Відповідач, у запереченнях від 22.07.2021 року посилається на те, що надані позивачем копії актів не засвідчені належним чином. Проте, суд зауважує, що до матеріалів справи додані копії актів, відповідність яких оригіналам підтверджена представником позивача. Дослідивши зазначені акти на предмет відповідності вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 року № 169 Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води , суд зазначає, що вказані акти відповідають вимогам законодавства. Зі змісту Порядку вбачається, що акт про відключення складається на підставі відповідного рішення місцевих органів влади (посилання на яке містіться в актах позивача ) та після фактичного відключення (п.12 розділ ІІ). У Порядку відсутні вимоги щодо складання акту саме в місці відключення, а також інші вимоги, на які посилається відповідач як на підставу незаконності складених актів.

Враховуючи приписи ст.ст. 76-78 ГПК України, суд вважає вказані докази, яки надав позивач в підтвердження помилковості первісного розрахунку витрат з урахуванням доходів, належними, допустимими, достовірними.

Відповідач також посилається на те, що позивач повинен був скористатися правами щодо підвищення тарифів та відшкодування за рахунок держави, передбаченими п. 1.9 , п. 20.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 377, який був чинний на час виникнення спірних відносин.

Суд зазначає, що у відповідності до п.п.1.9, 19.1,20.7 Порядку, у разі зміни протягом строку дії тарифів величини окремих витрат, пов`язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, витрат на покриття втрат ліцензіата, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової планованого прибутку, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення, що призвело до зміни тарифних витрат більше ніж на 2 % від установленого рівня.

За змістом ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Посилаючись на невикористання позивачем прав, передбачених п. 1.9 Порядку , відповідач повинен довести, що мали місце обставини, які зумовлюють виникнення права на звернення із вимогою про зміну тарифів.

До того ж, за контекстним змістом Порядку зміна тарифів є правом , а не обов`язком постачальників послуг з централізованого опалення.

Крім того, слід врахувати, що у відповідності до розділу ХХ Порядку, відшкодуванню від витратної діяльності підлягають лише витрати, які ліцензіат зазнав з дня, наступного після закінчення періоду розгляду НКРЕКП заяви ліцензіата (з урахуванням пунктів 20.2 та 20.5 розділу ХХ), до дня набрання чинності тарифами з моменту подання заяви про коригування тарифів.

Крім зазначеного, позивач в ході розгляду справи наполягав на тому , що він не ліцензіатом НКРЕКП та використовує тарифи, всиновлені місцевими органами влади. Судом з офіційного сайту НКРЕКП встановлено, що позивач станом на 1.08.2017 року включений до перелік ліцензіатів у сфері теплопостачання, що переходять під регулювання місцевих органів влади.

Протягом розгляду справи жодна із сторін не ставила під сумнів застосовані позивачем тарифи (крім заперечень щодо обов`язку звернутися із вимогою про коригування тарифів), у зв`язку з чим суд робить висновок що, послуги постачання здійснювались в межах діючих тарифів.

Стосовно заперечень відповідача пов`язаних з тим, що не виставлення рахунку за період січень-квітень 2019 року на суму збитків - 1 357 565,35грн не породжують для нього зобов`язань по їх сплаті, суд зазначає, що умовами договору встановлений обов`язок відповідача компенсувати суму збитків позивача від діяльності, пов`язаної із теплопостачанням з використанням об`єктів управління. Розмір збитків доведений належними та допустимими доказами, проте не визнається відповідачем. Наполягання відповідача на формальному виконані умов договору свідчить про недобросовісну поведінку в умовах доведеності суми збитків та його незгоді з ними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність збитків, які просить стягнути в межах цієї справи.

Проте, суд не може погодитися з позицією позивача, який у розрахунок збитків включив витати на сплату ПДВ , а також доходи з ПДВ.

Суд зазначає наступне, за змістом п. 14.1.178 ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). Порядок нарахування та сплата податку врегульовані розділом V Кодексу

З контекстного змісту кодексу, вбачається, що основними показниками обліку ПДВ та визначення сум цього податку, є податкове зобов`язання, податковий кредит та бюджетне відшкодування. Податкове зобов`язання для цілей розділу V Кодексу визначено як загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Кодексом.У свою чергу, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу. Бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника

За змістом ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно із ст. 200 Кодксу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні вказаної суми, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, включені до витрат податки компенсуються правами на податковий кредит, із сплатою некомпенсованої частини до бюджету, та у випаду від`ємних значень між зобов`язаннями та кредитом, компенсуються в порядку та спосіб, визначених п.200.4 ст. 200 Кодексу.

В ході розгляду справи позивач не довів, що він був позбавлений права на отримання компенсацій, пов`язаних з витратами на сплату ПДВ. Проте, отримані доходи з ПДВ породили для позивача обов`язок сформувати податкове зобов`язання із наслідками та компенсаціями, передбаченими розділом розділом V Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд при призначенні експертизи поставив перед екскретами питання щодо визначення доходів та витрат позивача без ПДВ, та, як наслідок, встановлення від`ємної різниці між ними як збиток від здійснення діяльності обумовленої спірними договором.

В ході проведеної експертизи було встановлено , що розмір збитків від господарської діяльності з теплопостачання по котельній КВГМ-20 та теплових мереж, без врахування у розрахунку показників ПДВ, у період жовтень - грудень 2018 року складає 1 640 999,84 грн, за період січень-квітень 2019 року - 1 357 565,35 грн.

Саме в цієї частині суд задовольняє позовні вимоги позивача стосовно стягнення збитків.

Щодо нарахування ПДВ на суму збитків, суд зазначає що згідно зі ст.22 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Статтею 185 ПК України визначено вичерпний перелік операцій платників, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.З системного аналізу вказаних норм вбачається, що оподаткуванню податком на додану вартість підлягають як операції пов`язані з постачанням товарів та послуг на території України, так і пов`язані з ввезенням та вивезення за межі митної території України відповідного товару, що унеможливлює нарахування ПДВ на суму збитків. Предметом спірного договору є передача в оперативне управління котельні і теплових мереж, які перебувають на балансі ДП Донська теплова мережа та згідно заявлених вимог предметом спору є компенсація фактично понесених витрат від господарської операції.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625).

Відповідно до наданого розрахунку позивачем за первісним позовом нараховано витрати від інфляційних процесів в загальній сумі 35 728,19грн, а саме: за період з 01.04.2019 по 30.11.2019 на суму 1 969 199,80грн - 35 448,87грн; за період з 01.07.2019 по 30.11.2019 на суму 46 977,39грн -279,32грн.

Перевіривши вказаний розрахунок судом встановлено, що нарахування індексу інфляції за період з 01.04.2019 по 30.11.2019 здійснено позивачем на суму заборгованості з урахування податку на додану вартість, у задоволенні стягнення якого відмовлено, у зв`язку з чим зазначений розрахунок є невірним.

Сума інфляційних витрат за період з 01.04.2019 по 30.11.2019 розрахована за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН та складає 29 540,72грн.

Сума інфляційних витрат за період з 01.07.2019 по 30.11.2019, з урахуванням задоволеної суми заборгованості, складає 279,32грн, що відповідає розрахунку.

Таким чином, загальна сума індексу інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом складає 29 820,04грн.

Позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 47 212,19грн., а саме: за рахунком № 139 з 09.03.2019 по 20.12.2019 - 46 451,54грн та за рахунком № 52 за період з 07.06.2019 по 20.12.2019 - 760,65грн. Вказаний розрахунок є невірним з вищевикладених підстав.

Здійснивши перерахунок за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН , з урахуванням задоволених вимог щодо основної суми боргу судом встановлено, що сума 3% річних складає 39 470,26грн ( за рахунком № 139 за період з 09.03.2019 по 20.12.2019 - 38 709,61грн та за рахунком 52 за період з 07.06.2019 по 20.12.2019 - 21 981,40грн).

Таким чином, з урахування меж заявлених вимог, сума 3% річних, яка підлягає стягненню складає 39 470,26грн.

За змістом ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч.4 ст.231 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.4 договору, у разі прострочення оплати Передаючою стороною компенсації за понесені збитки Експлуатуючої організації , згідно з п.2.1.7 договору, Передаюча сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов`язання.

Позивачем за первісним позовом нараховано пеню в сумі 351 908,32грн, зокрема за період з 09.03.2019 по 06.09.2019 в сумі 343 557,93грн та за період з 07.06.2019 по 20.12.2019 в сумі 8 350,39грн.

Сума пені за період з 09.03.2019 по 06.09.2019 нарахована позивачем на суму боргу з урахування ПДВ, у зв`язку з чим наданий розрахунок є невірним та сума пені, яка підлягає стягненню за вказаний період складає 286 298,27грн

Суд зауважує, що приписами ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що спірним договором не встановлено іншого, останній днем нарахування штрафних санкцій є 06.12.2019, у зв`язку з чим позивачем неправомірно нараховано пеню з 07.12.2019 по 20.12.2019. До того ж сума пені, з урахуванням задоволених вимог за вказаний період складає 226 360,07грн.

Отже, сума пеня, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом, з урахуванням меж заявлених вимог, складає 294 131,27 грн (286 298,27грн за період з 09.03.2019 по 06.09.2019 +7 833грн за період з 07.06.2019 по 06.12.2019).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Державного підприємства "Донбаська теплова мережа" про стягнення у розмірі 4 033 126,92 грн. задовольнити частково в загальній сумі 3 361 986,76грн, з яких: 2 998 565,19грн. - сума збитків від господарської діяльності, 39 470,26грн - 3% річних, 29 820,04грн - індекс інфляції, 294 131,27грн - пеня.

У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст.ст.12, 13, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Державного підприємства "Донська теплова мережа" про стягнення у розмірі 4 033 126,92 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Донська теплова мережа" (85772, Донецька обл., Волноваський р-н, селище міського типу Донське, код ЄДРПОУ 40852792) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (84307, Донецька обл., м.Краматорськ, провулок Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119) в особі Виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Волновахаміжрайтепломережа" (85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Мєндєлєєва, 17а, код ЄДРПОУ 03562477, р/р НОМЕР_1 у Донецьке РУ АТ КБ Приватбанк ) суму збитків від господарської діяльності в розмірі 2 998 565,19грн, 3% річних - 39 470,26грн, індекс інфляції - 29 820,04грн, пеню - 294 131,27 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 50 429,82 грн.

3. В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Донська теплова мережа" до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про визнання договору недійсним договору від 15.10.2018 № 26/176 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами смт. Донське - відмовити.

6. Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя Ю.О.Паляниця

Суддя К.І. Аксьонова

У судовому засіданні 3.08.2021 року складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 4.08.2021.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.u