Рішення

від 05.08.2021 по справі 908/1808/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/109/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2021 Справа № 908/1808/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/1808/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ремсервіс , ідентифікаційний код юридичної особи 32690599 (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Батуринська, 9)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Федорчук Георгія Юрійовича, ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 88982 грн 75 коп.

Без виклику часників справи.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 15.06.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю Ремсервіс про стягнення з Фізичної особи-підприємця Федорчук Георгія Юрійовича 88982 грн 75 коп., з яких: 63000 грн 00 коп. боргу, 15876 грн пені, 2987 грн 75 коп. 3% річних та 7119 грн 00 коп. інфляційних втрат. До стягнення також заявлено судові витрати.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 612, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 179, 193, 230 Господарського кодексу України, угоди про співробітництво в реалізації інфраструктурних проектів від 18.10.2019.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021 справу № 908/1808/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2021 у справі № 908/1808/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач та відповідач отримали вказану копію ухвали суду 30.06.2021 та 29.06.2021, відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

09.07.2021 до суду від позивача надійшов детальний розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення.

Відповідачем 29.07.2021, після початку розгляду справи по суті, направлено до суду відзив, в якому відповідач підтвердив досягнення згоди між сторонами та надання позивачем відповідачем поворотної фінансової допомоги в сумі 63 000 грн 00 коп. У відзив відповідач посилався на те, що у зв`язку з пандемією не зміг своєчасно отримати відповідне кредитне фінансування. Відповідач погоджується із вимогами позивача та зобов`язується повернути позивачеві всі грошові кошти.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

18.10.2019 між Товариством з обмеженого відповідальністю Ремсервіс (Партнером, позивачем у справі) та Фізичною особою - підприємцем Федорчук Георгієм Юрійовичем (Виконавцем, відповідачем у справі) укладено угоду про співробітництво в реалізації інфраструктурних проектів (далі - Угода).

Пунктом 1.1 Угоди передбачено, що Партнер організовує надання виконавцю поворотної фінансової допомоги для отримання коштів на реалізацію програм реновації інфраструктури і енергозбереження поселень.

Відповідно до п. 2.1 Угоди розмір поворотної фінансової допомоги становить 63000 грн.

Пунктами 3.1. 3.2 Угоди передбачено, що Партнер надає поворотну фінансову допомогу Виконавцю на строк до 4 тижнів з дня передачі грошових коштів Виконавцю. Поворотна фінансова допомога надається у готівковому порядку шляхом переказу коштів на банківський рахунок Виконавця, по домовленості сторін.

Згідно з п.п. 4.1, 4.3 Угоди повернення поворотної фінансової допомоги Партнеру виконується Виконавцем не пізніше 11.11.2019 року.

Отримана поворотна фінансова допомога повертається Виконавцем безготівковими коштами Партнеру. Виконавець, після перерахування всієї суми поворотної фінансової допомоги Партнеру, на протязі одного дня повідомляє Партнера про передачу грошових коштів поворотної фінансової допомоги на банківський рахунок Партнеру і передає Партнеру дані банківських документів про перерахування грошових коштів поворотної фінансової допомоги на банківський рахунок Пертнера.

Пунктом 6.1 Угоди визначено, що ця Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами і діє до її повного виконання.

Повне виконання Угоди передбачено п. 6.2 Угоди, в тому числі: у разі повернення отриманих Виконавцем грошових коштів поворотної фінансової допомоги і наданням Партнером підтвердженням Виконавцю про отримання повної суми повернутої поворотної фінансової допомоги наданої на підставі цієї Угоди.

На виконання умов Угоди позивачем 18.10.2019 передано відповідачеві грошові кошти в сумі 63000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №224 від 18.10.2019.

Крім того, позивачем помилково 22.10.2019 було перераховано відповідачеві вказані кошти, які повернуті відповідачем позивачеві 23.10.2019.

Відповідач зобов`язання щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги у встановлений пунктом 4.1 Угоди строк - до 11.11.2019 року, не виконав.

Позивачем 02.03.2021 за вих. №195 надіслано Відповідачеві претензію №1 щодо виконання умов Угоди від 18.10.2019, яка отримана 17.03.2021, а також надіслано повторно 06.04.2021 претензію №2 за вих. №198 від 05.04.2021, яка отримана 13.04.2021, в яких позивач просив відповідача повернути надані ним грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги.

Відповідач не надав позивачеві відповіді на зазначені претензії, кошти не повернув.

Враховуючи невиконання відповідачем умов укладеної з позивачем Угоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Фізичної особи-підприємця Федорчук Георгія Юрійовича на корсить Товариства з обмеженою відповідальністю Ремсервіс 88982 грн 75 коп., з яких: 63000 грн 00 коп. боргу, 15 876 грн пені, 2 987 грн 75 коп. 3% річних та 7119 грн 00 коп. інфляційних втрат було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли господарські зобов`язання з угоди від 18.10.2019 у т.ч. про надання поворотної фінансової допомоги, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору позики, згідно якого одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).

Частиною першою ст. 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини третьої ст. 13, частини першої ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав умови Угоди та надав відповідачеві відповідну допомогу перерахувавши 63 000 грн 00 коп. платіжним дорученням № 224 від 18.10.2019.

Відповідно до умов Угоди повернення поворотної фінансової допомоги позивачу виконується відповідачем не пізніше 11.11.2019 року.

Відповідач умов Угоди щодо повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 63 000 грн 00 коп. позивачу не пізніше 11.11.2019 року, не виконав, про що сам підтверджує у відзиві на позовну заяву та визнає вказану суму боргу.

Зважаючи на викладені обставини та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 63 000 грн 00 коп. боргу.

Також, позивачем, за прострочення виконання грошового зобов`язання, нараховано відповідачеві 15 876 грн пені, 2 987 грн 75 коп. 3% річних та 7119 грн 00 коп. інфляційних втрат.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частина 2 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що у сфері господарювання застосовується, зокрема, такий вид господарських санкцій як штрафні санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.2 Угоди, у випадку порушення строків, передбачених п. 4.1 Угоди, Виконавець виплачує на користь Партнера пеню у розмірі 0,14 % від суми отриманої фінансової допомоги за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розглянувши розрахунок суми пені, здійснений позивачем і заявлений до стягнення за період з 10.12.2020 по 10.06.2021, суд, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, враховуючи припинення нарахування пені 11.05.2020 - саме через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто через шість місяців з 11.11.2019, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 15876 грн пені за період з 10.12.2020 по 10.06.2021 відмовляє.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачеві 3% річних за загальний період з 11.11.2019 по 10.06.2021 в сумі 2987 грн 75 коп.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 12.11.2019, оскільки 11.11.2019 за Угодою є останнім днем повернення поворотної фінансової допомоги, по 10.06.2021 - дату закінчення нарахування 3% річних, визначену відповідачем, суд задовольняє вимоги позивача в цій частині в сумі 2982 грн 58 коп. В решті суми 3% річних - 5 грн. 17 коп. суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення .

Перевіривши наведені позивачем розрахунки інфляційних втрат за визначений позивачем період: з 11.11.2019 по 10.06.2021 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд визнав його правильним, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 7119 грн інфляційних втрат.

При цьому, суд зазначає, що розрахунки інфляційних втрат, здійснені позивачем відповідають Рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р та відповідній судовій практиці з цього питання. Аналогічний висновок міститься у постанові ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

На підставі викладеного, суд частково задовольняє вимоги позивача та ухвалює рішення про стягнення з відповідач на користь позивача 63 000 грн 00 коп. боргу, 2982 грн 58 коп. 3% річних та 7119 грн 00 коп. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 15876 грн 00 коп. пені та 5 грн. 17 коп. 3% річних суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федорчук Георгія Юрійовича, ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ремсервіс , ідентифікаційний код юридичної особи 32690599 (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Батуринська, 9) 63 000 (шістдесят три тисячі) грн 00 коп. боргу, 2 982 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн 58 коп. 3% річних, 7 119 (сім тисяч сто дев`ятнадцять) грн 00 коп. інфляційних втрат та 1 864 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн 86 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 15 876 грн 00 коп. пені, 5 грн. 17 коп. 3% річних та 405 грн. 14 коп. судового збору відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 05.08.2021.

Суддя А.О. Науменко