Рішення

від 16.07.2021 по справі 910/4477/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2021Справа № 910/4477/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (1010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23527052)

до Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 13; ідентифікаційний код 05503160)

про стягнення 5 718 935, 00 грн

Представники сторін:

від позивача: Кулаков В.В., Каравасілі Х.М.

від відповідача: Ігнатенко О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 5 718 935, 00 грн у зв`язку із неякісним виконанням відповідачем робіт на об`єкті торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10-Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.04.2021.

07.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує про належне виконання будівельних робіт, про що також свідчить сертифікат відповідності № КВ 000318 від 17.08.2010, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 17.06.2010.

15.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

21.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про продовження процесуального строку , встановленого судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.05.2021.

28.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2021.

16.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи.

У судовому засіданні 16.06.2021 оголошено перерву до 09.07.2021.

05.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення відповідача з доданими до нього документами на 1266 аркушах.

08.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 09.07.2021 суд роз`яснив порядок подачі доказів та відповідно залишив подані відповідачем 05.07.2021 документи без розгляду (дана інформація занесена до протоколу 09.07.2021).

У судовому засіданні 09.07.2021 оголошено перерву до 16.07.2021.

13.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.07.2021 суд розглядав клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Представник відповідача надав пояснення по суті поданого клопотання, просив суд про його задоволення.

Представники позивача заперечили щодо задоволення даного клопотання, просили суд відмовити в його задоволенні.

Не видаляючись до нарадчої кімнати, розглянувши клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд ухвалив про залишення без розгляду поданого клопотання на підставі ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

Також, у даному судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 16.07.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.07.2005 між ТОВ "Інтертехніка" (замовник) та АТ Холдингова компанія "Київміськбуд" правонаступником якового є ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" (інвестор-генпідрядник) було укладено договір на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, згідно умов якого інвестор-генпідрядник зобов`язується за власні та або залучені кошти здійснити будівництво торгово-розважального та житлового комплексу з підземним паркінгом за адресою: вул. Срібнокільська, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, у тому числі: житловий будинок № 1, житловий будинок № 2, житловий будинок № 3, торгово-розважальний комплекс, підземний паркінг (далі - об`єкт), відповідно до проектно-кошторисної документації і положень договору від 11.07.2005 та здати об`єкт замовникові у встановлений договором від 11.07.2005 строк.

Відповідно до пп. 4.2.1., 4.2.4. договору інвестор-генпідрядник для здійснення будівництва об`єкту має право залучати інвесторів, співінвесторів та субпідрядників; інвестор-генпідрядник здійснює будівництво об`єкту у встановлений договором від 11.07.2005 строк, самостійно визначає виконавців та укладає з ними договори на проведення будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних робіт, вимірювань потужності експозиційної дози гамма випромінювань, з їх початком та закінченням у строки, що забезпечують введення об`єкту в експлуатацію.

27.10.2005 між АТ Холдингова компанія "Київміськбуд" (інвестор-генпідрядник) та ВАТ "Домобудівельний комбінат № 4" правонаступник якого є ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" (підрядник) було укладено контракт № 363 на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу по вул. Срібнокільська, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, відповідно до умов якого підрядник виконує роботи по будівництву об`єкта з інженерним забезпеченням у відповідності із затвердженою проектною документацією і технічною характеристикою об`єкта, розробленою у відповідності з чинними державними нормами та стандартами України, із прокладанням інженерних мереж і споруд (ТП; РП; Насосів; СТВП), освітлення благоустрою та озеленення території в межах товарної продукції об`єкта.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 у справі № 910/27571/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 за позовом ТОВ "Інтертехніка" до ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", за участю третіх осіб - ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" позовні вимоги ТОВ "Інтертехніка" задоволено повністю, стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ТОВ "Інтертехніка" 5 718 935, 00 грн. збитків, 85 784,03 грн. судового збору, 107 112,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, 15 523,20 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що оскільки, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 у справі № 910/27571/15 встановлено факт неякісного виконання робіт на об`єкті торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10 - Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва та враховуючи, що роботи виконувались ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4", це дало право Компанії звернутися до суду з вимогою про стягнення 5 718 935, 00 грн збитків, завданих ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" при виконанні контракту № 363.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

- результатом належного виконання будівельних робіт є Сертифікат відповідності № КВ 000318 від 17.08.2010, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 17.06.2010. Тобто, уповноваженим і компетентним державним органом засвідчено, що споруджений об`єкт будівництва повністю відповідає державним будівельним нормам, стандартам, правилам і затвердженій проектній документації.

- за період з 25.08.2011 по 30.11.2011 ТОВ "Інтертехніка", як замовник будівництва, самостійно проводив реконструкцію торгово-розважального комплексу на вул. Срібнокільскій, 3-Г, 3-Д у Дарницькому районі м. Києва, та до даної реконструкції торгово-розважального комплексу ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" не залучався.

- у судових рішеннях Господарського суду міста Києва від 17.03.2016 у справі № 910/18279/15 та від 22.07.2020 у справі № 910/30335/15 залишених без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 встановлено факт проведення реконструкції ТОВ "Інтертехніка";

- проведення реконструкції знаходиться в прямому причинному зв`язку із дефектними наслідками в об`єкті будівництва, а також у діях ТОВ "Інтертехніка" присутня і вина у формі неналежного проведення реконструкції торгово-розважального комплексу на вул. Срібнокільскій, 3-Г, 3-Д у Дарницькому районі м. Києва.

- пропуск позивачем строку позовної давності.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, то суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступне.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 884 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За умовами пп. 3.1.14 п. 3.1. контракту № 363 підрядник гарантує інвестору-підряднику досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта протягом 10 років з моменту введення його в експлуатацію, якщо не відбулися порушення встановлених норм і правил експлуатації житлового будинку. Гарантійний термін не розповсюджується на обладнання, матеріали та вироби, на які постачальниками продукції видані інші гарантійні терміни.

Як про це уже вказувалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 у справі № 910/27571/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 за позовом ТОВ "Інтертехніка" до ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", за участю третіх осіб - ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" позовні вимоги ТОВ "Інтертехніка" задоволено повністю, стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ТОВ "Інтертехніка" 5 718 935, 00 грн. збитків, 85 784,03 грн. судового збору, 107 112,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, 15 523,20 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

У даному судовому рішенні встановлені наступні обставини:

"Відповідно до статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (частина 1). Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2).

Отже, відповідач (ПРАТ "ХК "Київміськбуд") виступав генеральним підрядником з будівництва Об`єкту та самостійно обрав третю особу (ПРАТ "ДБК-4") як підрядника, а тому несе повну відповідальність перед замовником за недоліки у виконаних будівельних роботах.

… Висновок експерта за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 14.01.2020 № 01/17-19-20/№93/123-19, складений судовими експертами Черніним Я.О. та Цурканом В.І., на замовлення позивача (звернення № 10/44 від 05.04.2019 із доповненнями № 17-1/44 від 18.06.2019 та № 28/44 від 27.11.2019) для використання в якості доказу у справі № 910/27571/15 (а.с. 12-75 т. 6).

…При цьому, в зазначеному висновку вказано, що останній підготовлено для подання до суду в якості доказу в господарській справі № 910/27571/15, а експерти були попереджені про кримінальну відповідальність у відповідності до статті 384 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку експертизи.

…У Висновку експерта за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 14.01.2020 № 01/17-19-20/№93/123-19 зазначено, що про кримінальну відповідальність відповідно до статті 384 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку експерти обізнані.

З огляду на наведене, суд вважає, що вказаний Висновок експерта від 14.01.2020 № 01/17-19-20/№93/123-19 складений кваліфікованими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу".

…Судом також встановлено, що Висновок експерта від 14.01.2020 № 01/17-19-20/№93/123-19 містить докладний опис проведених експертами досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертам, даний висновок складений у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи приписи ст. 101, 104 ГПК України, здійснивши оцінку Висновку експерта від 14.01.2020 № 01/17-19-20/№93/123-19 разом із іншими доказами у справі № 910/27571/15 за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України, судом приймається такий висновок у якості належного та допустимого доказу у справі у розумінні ст. 76, 77 ГПК України.

Таким чином, Висновок експерта від 14.01.2020 № 01/17-19-20/№93/123-19 обґрунтовано підтвердив, що:

- виконані будівельні роботи по влаштуванню покриття секцій (ділянок) №№ 5, 6, 7, 9 будівлі по вул. Срібнокільській 3 (3-Г) у м. Києві не відповідають вимогам п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.3 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 2. Влаштування" в частині не дотримання визначених проектною документацією відповідних проектних рішень щодо порядку (послідовності) укладення шарів, улаштування температурних та деформаційних швів, у тому числі в місцях примикання в різних рівнях, улаштування конструкції покрівельних водозбірних воронок та вузлів примикання до них щодо забезпечення набуття фізико-механічних властивостей застосованих бентонітових матів передбачених проектною документацією як гідроізоляційного шару та п.п. 1.1, 8.1, 8,.2, 8.3 ДБН А.3.1-5-96 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва" (діяв на час проведення будівельних робіт) щодо організації належного контролю при виконані будівельних робіт для забезпечення потрібної якості і надійності влаштування покриття в частині не дотримання проектних рішень та застосування нового виробу "Bentomat ASL 100" іноземного виробництва ("СЕТСО Poland Sp.z.o.o" (Польща) без отримання технічного свідоцтва підтвердження придатності виробів для застосування встановленого зразка, передбаченого Порядком проведення роботи з підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування в будівництві, що затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 20.03.2006 № 69 (діяв на час виконання будівельних робіт);

- технічною причиною протікання конструкцій покрівлі секцій (ділянок) №№ 5, 6, 7, 9 по вул. Срібнокільській 3 (3-Г) в м. Києві є неякісне виконання будівельних робіт з улаштування конструкції покриття, що призвело до неправильної роботи цієї конструкції з подальшим руйнуванням та втратою ізоляційних її властивостей, а саме через:

- не дотримання проектних рішень в частині улаштування деформаційних вузлів, у тому числі в місцях з`єднання покриття на різних рівнях, та відсутність в передбачених проектною документацією шарах покриття температурних швів (зроблено тільки в верхньому шарі покриття з асфальтобетону), призвело до утворення тріщин в різних шарах покриття з подальшим їх заповненням водою і руйнуванням під дією кліматичних процесів з втратою герметичності;

- не дотримання проектних рішень в частині улаштування вузлів примикання до конструкції покрівельної водозбірної воронки та відсутність в ній вертикальних прорізів, призвело до протікання води поза конструкцією воронки та її замулення;

- невірне укладення гідроізоляційного килиму із бентонітового мату на шар із керамзитобетону (чорною полімерною стороною вверх), що сприяє вимиванню глини з конструкції цього мату та втрати його гідроізоляційних властивостей; технічно невірно виконано примикання до стін вентиляційних шахт, ліфтових машинних відділень, парапетів гідроізоляційного бентонітового мату (не враховані особисті властивості глини при зволоженні збільшувати свій об`єм);

- реконструкція покрівлі торгово-розважального комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою м. Київ, вул. Срібнокільська 3 (3-Г) здійснювалась після здачі об`єкта в експлуатацію відповідно до креслень робочого проекту "Реконструкція частини торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільська, 3г в Дарницькому районі м. Києва", розроблених ТОВ "Девіжн Констракшн" в 2011 році тільки на секцію (ділянку) № 7. Цими кресленнями не передбачалась реконструкція покрівлі на секціях (ділянках) № 5, 6, 9. Втручання (тобто, реконструкція) в конструктивні рішення покрівлі на секції (ділянці) № 7 не вплинуло на (не призвело до) затікання рідини від атмосферних опадів через секції (ділянки) № 5, 6, 9 будівлі на вулиці Срібнокільській 3 (3-Г) у місті Києві…".

Так, суд відзначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2020, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 у справі № 910/27571/15 встановлено наступне:

" - протиправна поведінка відповідача полягає у неналежному виконанні ПрАТ "ХК "Київміськбуд" як інвестором-генпідрядником умов договору від 11.07.2005;

- збитками є витрати, які позивач має зробити для усунення недоліків будівельних робіт (протікання покрівлі) по влаштуванню покриття секцій № 5, 6, 7, 9 будівлі по вул. Срібнокільській 3 у м. Києві, визначені Висновком експерта від 14.01.2020 № 01/17-19-20/№93/123-19 та складають 9 046 802 грн.;

- причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає в тому, що внаслідок неналежного виконання ПрАТ "ХК Київміськбуд" як інвестором-генпідрядником умов договору від 11.07.2005 останнім неякісно виконані будівельні роботи з улаштування конструкції покриття покрівлі секцій № 5, 6, 7, 9 будівлі по вул. Срібнокільській 3 у м. Києві, що призвело до неправильної роботи цієї конструкції з подальшим руйнуванням та втратою її властивостей, внаслідок чого власнику майна (позивачу) було завдано майнової шкоди.".

Суд повторно наголошує на тому, що означені вище роботи виконувались відповідачем ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4", відповідно до контракту № 363 від 27.10.2005.

Разом з тим, судом встановлено, що дане рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 у справі № 910/27571/15 було виконано ПрАТ "ХК "Київміськбуд" повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 3287 від 15.03.2021.

Відтак, з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" було стягнуто 5 718 935, 00 грн. за неналежно виконані роботи та збитки, які завдані ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4", що підтверджується висновком експерта у справі № 910/27571/15.

В п. 5.1. контракту № 363 сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань згідно з цим контрактом винна сторона відшкодовує потерпілій стороні збитки у повному обсязі.

За умовами ч. 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не за його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Як про це зазначає позивача та чого у свою чергу не спростовано відповідачем, ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" приймало участь у справі № 910/27571/15 та відповідно було наділене усіма процесуальні правами, як учасник процесу для надання доказів, в тому числі оскарження рішень суду. ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" також було відомо про проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, якою підтверджено факт неналежного виконання робіт відповідачем.

За приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 у справі № 910/27571/15 встановлено факт неякісного виконання робіт на об`єкті торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10-Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, та враховуючи, що роботи виконувались ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4", то за таких обставин, у ПрАТ "ХК "Київміськбуд" виникло право на відшкодування збитків в розмірі 5 718 935, 00 грн, завданих ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" при виконанні контракту № 363 на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10 - Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва.

Разом з тим, суд відхиляє твердження відповідача щодо належного виконання ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" за контрактом № 363, оскільки, саме в процесі розгляду справи № 910/27571/15 було встановлено факт наявності недоліків виконаних відповідачем робіт, зокрема, при виконанні робіт не було дотримано проектних рішень, що призвело до завдання матеріальної шкоди.

Також, суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що саме здійснення на об`єкті будівництва реконструкції призвело до протікання покрівлі, оскільки, знову ж таки судовим рішенням № 910/27571/15 встановлено факт того, що реконструкція жодним чином не вплинула на затікання рідини від атмосферних опадів.

Так, положеннями ч. 1 ст. 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, оскільки, судовим рішенням у справі № 910/27571/15 встановлено вину ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4", яка полягає у неналежно виконаних роботах на об`єкті будівництва, та у свою чергу, як договором, так і чинним законодавством передбачено настання відповідальності за неякісно виконані підрядником роботи, то за таких обставин, вимоги ПрАТ "ХК "Київміськбуд" про відшкодування ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" збитків в розмірі 5 718 935, 00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Що стосується заяви відповідача про застосування позовної давності до вимоги позивача, то суд не вбачає підстав для задоволення заяви та застосування сплину строку позовної давності до вимог позивача, з огляду на слідуюче.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 256, 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто, можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (така правова позиція відображена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

Як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила (правова позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, а також у постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13, від 30.05.2018 у справі № 367/2271/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).

Враховуючи всі вище наведені доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.02.2021 у справі № 5023/5507/12 зазначив, що іншого правила щодо визначення початку перебігу позовної давності частина 1 ст. 261 ЦК України не містить.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 у справі № 910/27571/15 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021, за позовом ТОВ "Інтертехніка" до ПрАТ "Холдингова компанія ''Київміськбуд", за участю третіх осіб - ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4", позовні вимоги ТОВ "Інтертехніка" задоволено повністю, стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ТОВ "Інтертехніка" 5 718 935,00 грн збитків, 85 784,03 грн. судового збору, 107 112,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, 15 523,20 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Таким чином, Компанія дізналася про порушення свого права саме з моменту винесення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 у справі № 910/27571/15, яким встановлено факт неналежного виконання ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" робіт по влаштуванню покрівлі.

Як вбачається із відбитку штемпеля поштового зв`язку на описі вкладення в цінний лист, позовну заяву ПрАТ "ХК "Київміськбуд" відправлено до суду 19.03.2021, тобто в межах строку позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 13; ідентифікаційний код 05503160) на користь Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (1010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23527052) збитки в розмірі 5 718 935 (п`ять мільйонів сімсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 85 784 (вісімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 02 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 30.07.2021

Суддя Д.О. Баранов