Ухвала

від 04.08.2021 по справі 923/959/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

04 серпня 2021 року м.Херсон Справа № 923/959/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , розглянувши справу за позовом: Фізичної особи ОСОБА_1 м.Одеса

до Відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРРІЛЕНД" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 69; код ЄДРПОУ 38617954),

про стягнення коштів (вартості частки) учаснику, який вийшов зі складу учасників Товариства

встановив:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 69; код ЄДРПОУ 38617954), в якій просить суд за наслідком розгляду справи ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача:

1) суму коштів, яку мав виплатити Відповідач Позивачу, як учаснику, який вийшов зі складу учасників Товариства, розмір якої (вартості частки) буде встановлено у ході розгляду справи за цим позовом;

2) суму судового збору за подання цієї позовної заяви до суду, яку буде сплачено Позивачем відповідно до вимог суду в порядку ч. 2 ст. 6 Закону України Про судовий збір .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд (суддя Ярошенко В.П.) ухвалою від 20.07.2021р. залишив її без руху.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Подана до суду позовна заява не містить ціни позову.

Відповідно до ч.2 ст.163 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

При цьому, позивач при вирішенні питання щодо визначення ціни позову посилається на роз`яснення, що наведені у статті Статутний капітал ТОВ. 6. Вихід учасника з товариства: юридичні аспекти , написаної редактором видання Податки та бухгалтерський облік ОСОБА_2 разом з податковими експертами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розміщеної в журналі за вересень 2015 р. № 77, відповідно до яких, при визначенні суми, що підлягає виплаті учаснику, який вийшов з товариства з обмеженою відповідальністю, слід помножити показник рядка 1495 (підсумок розділу 1 пасиву) Балансу на частку учасника і що, отриманий результат - це і є та сума, яка підлягає виплаті .

Суд, залишаючи позов без руху, відповідно до ухвали від 20.07.2021р., звернув увагу позивача на правову позицію викладену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14.

Так, за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України в чинній редакції).

За наявності такого підходу, визначеним Верховним судом України, для визначення вартості частки учасника товариства, суд запропонував позивачу надати суду додаткові пояснення щодо визначення ціни позову належним способом.

02.08.2021р. позивач подав до суду на виконання вимог ухвали від 20.07.2021р. заяву. У зв"язку з відпусткою судді Ярошенко В.П. заяву разом з матеріалами позовної заяви розподілені до розгляду судді Пінтеліній Т.Г.

Позивач повідомив наступне. В ухвалі від 20.07.2021р. суд посилається на позицію викладену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 р. у справі №925/1165/14.

Так у пункті 6.9 частини 6 зазначеної постанови зазначено, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України), До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суть спору та обставини, які стали підставою для звернення Позивача до суду із позовом у справі №923/959/21, очевидно, що з метою визначення ціни позову належним чином, а також для визначення розміру частки, яка підлягає виплаті Товариством Позивачу, необхідно призначити у справі судову економічну експертизу. Так згідно Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, до орієнтовного переліку вирішуваних питань, які можуть ставитись на вирішення належить визначення частки майна пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові у разі його виходу із складу засновників.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 42, 99, 170 Господарського процесуального кодексу України, Позивач разом із цією заявою (як додаток до неї) подає до суду Клопотання б/н від 26.07.2021 р. про призначення судової економічної експертизи.

Суд враховує приписи ст.163 ГПК України, відповідно до якої ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Згідно ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування доказів наступного змісту та обгрунтування.

Статтею 13 Господарського кодексу України (далі - ГПКУ ) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 42 ГПКУ встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання.

У відповідності до статті 73 ГПКУ доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 74 ГПКУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно статті 80 ГПКУ учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

Статтею 81 ГПКУ встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Як уже було зазначено в позові, предметом спору за ним є вимога Позивача до Відповідача про стягнення з нього коштів в розмірі вартості частки у статутному капіталі ТОВ ІРРІЛЕНД , яка належала Позивачу, у зв`язку із виходом останнього зі складу учасників ТОВ ІРРІЛЕНД . Однак, визначити розмір частки, яка належала Позивачу на момент його виходу та яка підлягає виплаті, у Позивача немає можливості, адже, незважаючи на численні письмові звернення до Товариства (копії відповідних листів від 11.07.2020 р. та від 28.07.2020 р. були додані до позову), Позивач так і не отримав від Товариства обґрунтованого розрахунку вартості частки та копій документів, які покладені в його основу.

Враховуючи те, що форма Балансу (Звіту про фінансовий стан), яка встановлена Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 повинна містити інформацію про фінансовий стан Товариства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал, і такий звіт Товариство зобов`язано подавати щорічно до контролюючих органів, то витребування судом копії Балансу (Звіту про фінансовий стан на 31.12.2018 р.) та копії Балансу (Звіту про фінансовий стан на 31.12.2019 р.) дасть можливість суду та Позивачу, по-перше, дасть можливість Позивачу та суду визначити точний розмір частки Позивача у статутному капіталі Товариства, яка підлягає виплаті (стягненню), по-друге, визначити точну суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання Позивачем позову, по-третє, підтвердить внесення Позивачем повністю свого внеску до статутного капіталу Товариства при його заснуванні (графа 1400 Балансу вказує на розмір статутного капіталу, сформованого з внесків засновників, а графа 1425 визначає розмір неоплаченого засновниками внеску в статутний капітал).

Саме витребування копій Балансу (фінансового звіту) Товариства станом на 31.12.2018 р. та станом на 31.12.2019 р. дасть можливість (шляхом їх порівняння) встановити чи змінювались відповідні дані за 2019 рік і таким чином встановити розмір частки Позивача у статутному капіталі Товариства, яка підлягає виплаті (стягненню).

При цьому, Позивач вважає, що з метою підтвердження повноти, достовірності та точності зазначених вище копій Балансу, їх необхідно витребувати і від контролючого фіскального орагну, на обліку якого перебуває Товариство, а саме від Новокаховської державної податкової інспекції Новокаховського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Горького, 11-а.).

Суд вважає клопотання позивача про витребування доказів законним та обгрунтованим, та задовольняє його.

Безпосередньо станом на 04.08.2021 позовна заява та додані до неї документи відповідають вимогам положень статей 162, 163, 164 Господарського процесуального кодексу України, та вона подана із додержанням правил юрисдикції суду, що відповідає приписам статей 27, 29 та 30 того ж Кодексу, у зв`язку з чим суд вважає за можливе відкрити провадження у справі.

Щодо визначення порядку провадження у справі

Відповідно до частини 1 статті 12 ГК України господарське судочинство здійснюється у порядку наказного та позовного провадження, яке (тобто позовне) може бути загальним або спрощеним.

При вирішенні питання про розгляд справи у порядку загального позовного або спрощеного провадження суд враховує положення частини 3 статті 247 того ж Кодексу, а саме категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, а тому вважає за необхідне призначити розгляд справи у порядку загального провадження.

З метою виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання з урахуванням строків підготовки сторін для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на таку відповідь (за їх наявності), встановлених приписами статей 165, 166, 167 ГПК України.

Щодо направлення поштової кореспонденції

Частина 3 статті 120 та стаття 242 ГПК України зобов`язують суд здійснити повідомлення сторін шляхом направлення відповідного процесуального документа рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте за змістом наказу голови Господарського суду Херсонської області № 01.02-04/38 від 21.05.2021 в суді наявне неналежне фінансування на здійснення відправки кореспонденції, а тому направлення процесуальних документів вказаним способом унеможливлене.

З метою забезпечення прав учасників судового процесу на отримання інформації стосовно судового розгляду справи відправка поштової кореспонденції здійснюється судом електронною поштою на відповідні адреси сторін. Паперові копії направляються учасникам справи при наявності фінансування та відновленні направлення поштової кореспонденції в суді. Разом з цим, учасники справи можуть отримати паперові копії ухвали нарочно безпосередньо в суді.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-2, 4-5, 11-12, 20, 24, 42, 161-164, 165, 166, 171-172, 176, 233, 236-238, 247-251 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами загального провадження.

3. Попередньо визначити розмір судового збору на рівні 6 754,65 грн.

4. Призначити засідання по справі на 10 вересня 2021 року о 10:00 за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 211

5. Витребувати у ТОВ ІРРІЛЕНД копію Балансу (Звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2018 р.) та копію Балансу (Звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2019 р.) з відмітками про подання її до контролюючого органу.

6. Витребувати від Новокаховської державної податкової інспекції Новокаховського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі копію Балансу (Звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2018 р.) та копію Балансу (Звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2019 р.), які були подані ТОВ ІРРІЛЕНД у відповідних роках.

7. Установити Товариству з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД строк для подачі відзиву на позов - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали

8. Установити ОСОБА_1 строк для подачі відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву відповідача.

9. Направити електронну копію ухвали на електронну пошту Позивача.

10. Викликати в судове засідання представників сторін. Явку представників сторін визнати обов`язковою.

11. Клопотання позивача про призначення судової експертизи розглянути у першому судовому засіданні.

Запропонувати учасникам справи до першого судового засідання надати суду пропозиції експерта або експертної установа та перелік питань , з яких має бути проведена експертиза.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: ks.arbitr.gov.ua/sud5024

Ухвала набрала законної сили 04.08.2021р.

Порядок оскарження судових рішень встановлено ст.ст.254-259 ГПК України

Суддя Т.Г. Пінтеліна