Рішення

від 05.08.2021 по справі 140/5291/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5291/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РІВЕРКО ЮА до Польської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РІВЕРКО ЮА (далі - ТзОВ РІВЕРКО ЮА , позивач) звернулося з позовом до Польської митниці Держмитслужби (далі - Поліська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000141/2 від 30.03.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.03.2021 року позивачем з метою декларування товарів живі рослини для відкритого ґрунту, включаючи їх коріння, для декоративних цілей…. на митний пост Поліської митниці подано МД № UA204120/2021/042954 від 29.03.2021. Зазначає, що декларантом також були подані усі необхідні до митного оформлення в паперовому вигляді документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України. Проте Поліською митницею 30.03.2021 було прийнято спірне рішення №UA204120/2021/000141/1 про коригування митної вартості товару та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/00577 (далі - картка відмови).

Позивач вважає вказане вище рішення про коригування митної вартості товарів необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним було надано всі необхідні документи, що дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість товару за основним методом, а посадовою особою митного органу, якою було винесено рішення не вжилися будь-які заходи щодо встановлення фактичних обставин справи.

Зауважує, що специфіка ввезених товарів полягає в тому, що вони по своїх характеристиках не можуть бути ідентичні одна одній, ввозилися живі рослини у певній кількості, певної висоти та обхвату ствола, відтак невідомо чи за такими характеристиками ввозилися товари за МД №UA204120/2021/115844, на підставі якого митний орган скоригував митну вартість товарів. Митним органом використано показник РМВ у розмірі 2.01 доларів США/кг за одиницю товару, разом з тим, не наведено ніяких розрахунків такого вартісного показника, що також викликає певні сумніви, адже невідомо на підставі чого саме відповідач використав такий вартісний показник, і чи співпадала кількість товару у ВМД, на підставі якої митний орган скоригував митну вартість товару, та заявлена позивачем до митного оформлення митна вартість товару.

На думку позивача, не є підставою для визначення митної вартості за другорядним методом, неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом. Як зауважив позивач, страхування товару не проводилося, а той факт, що до митного оформлення не було надано документ про оплату, відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту. Безпідставною є вимога митниці про надання документів про документальне підтвердження знижки на товар, оскільки така продавцем не застосовувалася, а інформація про виробника товару не впливає на митну вартість ввезеного товару. З наведених підстав позивач вважає спірне рішення необґрунтованим, прийнятим з порушенням митного законодавства та просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

22.06.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву вих. №7.13-10/8.19-05/461 від 17.06.2021, в якому останній позовних вимог не визнав, посилаючись на таке.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих документах до митного оформлення товарів за МД № UA204120/2021/042954 було встановлено розбіжності, а саме: митна декларація країни відправлення від 25.03.2021 № 21PL301010Е0317412 містить інформацію щодо вартості товарів 24906 польських злотих, що відрізняється від зазначеної в рахунку від 23.03.2021 №351510/20210659, та не відповідає сумі в перерахунку з євро на дату оформлення зазначеної декларації країни відправлення. Митниця також володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару: МД від 20.11.2020 - UA204120/2020/115844- (2,01 USD/кг). У зв`язку із такими обставинами декларанту було запропоновано надати висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-лист, каталог виробника товару; якщо рахунок сплачено - платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Однак, декларантом витребовуваних митницею документів в повному обсязі не надано, про що повідомлено листом №29/03/21 від 29.03.2021, в якому також вказане прохання прийняти рішення без урахування термінів передбачених частиною 3 статті 53 МК України.

Вказані обставини стали підставою для прийняття рішення від 30.03.2021 №UA204120/2021/000141/2 про коригування митної вартості товарів, митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей: МД від 20.11.2020 - UA204120/2020/115844 - (2,01 USD/кг).

З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

02.08.2021 від представника відповідача надійшла відповідь на відзив (а.с.67-73), у якій останній не погодився із доводами відповідача викладених у відзиві та підтримав свою позицію, яка зазначена у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю. Також додатково додав переклади документів складені іноземною мовою.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від сторін справи не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у завах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.03.2020 року між компанією Van Meerten Boomkwekerijen B.V. (Нідерланди) (продавець) та ТОВ РІВЕРКО ЮА (покупець) укладено контракт №351510, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити товар - живі дерева та рослини, цибулини, коріння, зрізані квіти і декоративну зелень, рослини для відкритого ґрунту, дерева, кущі та чагарники. Асортимент, кількість та ціни товару вказуються у рахунках-фактурах. Поставки здійснюються на умовах EXW - Kesteren (NL) згідно з правилами Інкотермс 2010 року. Загальна вартість контракту складає 50000 євро. Розрахунки за поставлений товар здійснюється на умовах після оплати протягом 30 календарних днів з моменту поставки. Можлива попередня оплата. Валюта платежу Контракту - євро.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 29.03.2021 декларантом ТОВ РІВЕРКО ЮА з метою митного оформлення товару « живі рослини для відкритого ґрунту, включаючи їх коріння, для декоративних цілей Betula utilis (береза корисна), сорт Doorenbos, обхват ствола - 14-16 см. - 10 шт; Betula utilis (Береза корисна) сорт Doorenbos, висота 350-400 см. - 12 шт.; Prunus serr (Сакура) сорт - Royal Burgundy обхват ствола - 16-18 см. Висота 220 см. - 10 шт. Catalpa bign (Катальпа бігнонієподібна) сорт NANA обхват ствола - 18-20 см. - 10 шт.; Liriodendron tulipifera (Ліріодендрон тюльпановий) обхват ствола - 10-12 см. - 15 шт. Platanus hispanica (платан кленолистий) обхват ствола - 14-16 см. - 20 шт.; Prunus serrulata (Сакура) сорт - Amonogawa обхват ствола - 12-14 см. - 20 шт. Robina ps. (Робінія псевдоакація) сорт Umbraculifera, обхват ствола - 12-14 см. - 50 шт. Виробник - VAN MEERTEN BOOMKWEKERUEN B.V. NL, на митний пост Поліської митниці ДМС подано митну декларацію за № UA204120/2021/042954, у якій визначено митну вартість вказаних товарів за першим методом.

На підтвердження вартості товару, зазначеного у митній декларації №UA204120/2021/042954, декларантом одночасно подано: рахунок-фактуру від 23 березня 2021 року № 351510/20210659; автотранспортну накладну від 23 березня 2021 року № NL 1585077; фітосанітарний сертифікат від 22 березня 2021 року № EC/NL/PCNU211073721; сертифікат з перевезення/походження товару форми EUR.1 від 24 березня 2021 року № PL/MF/AR 0282730; зовнішньоекономічний контракт від 19 березня 2020 року № 351510; договір (контракт) про перевезення від 16 березня 2020 року № 16-03/20; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 6763515; копія митної декларації країни відправлення від 25 березня 2021 року № 21PL301010E0317412.

У свою чергу, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею запропоновано декларанту подати такі документи: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-лист, каталог виробника товару; якщо рахунок сплачено - платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Листом №29.03.21 від 29.03.2021 позивач повідомив відповідача про відмову відправника надати бухгалтерську документацію стосовно механізму ціноутворення на товар, ввезені товари є різноплановими та не підпадають під якусь одну категорію чи різновид, вид, що обумовлюється специфікою товару, оскільки ввозилися живі рослини, дерева, а тому надання каталога виробника із ціновими показниками є недоцільним.

Поліською митницею прийнято рішення № UA204120/2021/000141/2 від 30.03.2021 про коригування митної вартості товарів та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204120/2021/00577.

У графі 33 рішення № UA204120/2021/000141/2 про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) митна декларація країни відправлення від 25.03.2021 №21РL301010Е0317412 містить інформацію щодо вартості товарів - 24906 злотих, що відрізняється від зазначеної в рахунку від 23.03.2021 №351510/20210659 та не відповідає сумі в перерахунку з євро на дату оформлення зазначеної декларації крани відправлення;

2) митниця володіє інформацією щодо вартості подібних товарів, митну вартість яких було раніше визнано митними органами МД від 20.11.2020 № UА204120/2020/115844 - РМВ становить - 2,01 доларів США на кілограм;

3) заявлена декларантом митна вартість може бути визначена митним органом за умови надання підтверджуючих інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема шляхом надання додаткових документів, витребуваних митним органом, таких як висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлено спеціалізованими експертними організаціями, виписку з бухгалтерської документації щодо оформлення відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару, каталог виробника товару, прас лист, інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів;

4) за результатом проведеної відповідно до частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації про вартість операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України.

5) митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД від 20.11.2020№ UA204120/2020/115844) та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 8529,50 євро та в національній валюті України - 281074,3194 грн. РМВ товару становить 2,01 дол. США/кг.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, спесифікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У свою чергу, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №821/110/18 зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (живих рослин) за основним методом за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, суд звертає увагу на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом за ціною договору (контракту) позивачем подано разом із митною декларацією від 29.03.2021 №UA204120/2021/042954 такі документи: рахунок-фактуру від 23 березня 2021 року № 351510/20210659; автотранспортну накладну від 23 березня 2021 року № NL 1585077; фітосанітарний сертифікат від 22 березня 2021 року № EC/NL/PCNU211073721; сертифікат з перевезення/походження товару форми EUR.1 від 24 березня 2021 року № PL/MF/AR 0282730; зовнішньоекономічний контракт від 19 березня 2020 року № 351510; договір (контракт) про перевезення від 16 березня 2020 року № 16-03/20; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 6763515; копія митної декларації країни відправлення від 25 березня 2021 року № 21PL301010E0317412.

На думку суду, позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем вказано на розбіжності у поданих декларантом документах, а саме: 1) митна декларація країни відправлення від 25.03.2021 року № 21РL301010Е317412 містить інформацію щодо вартості товарів - 24906 злотих, що відрізняється від зазначеної в рахунку від 23.03.2021 №351510/20210659 та не відповідає сумі в перерахунку з євро на дату оформлення зазначеної декларації крани відправлення; 2) митниця володіє інформацією щодо вартості подібних товарів, митну вартість яких було раніше визнано митними органами МД від 20.11.2020 № UА204120/2020/115844 - РМВ становить - 2,01 доларів США на кілограм;

Однак суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки вони не підтверджуються жодними офіційними документами.

Відповідно до рахунка-фактури (інвойсу) № 351510/20210659 від 23.03.2021 загальна вартість товару становить 5535,00 євро. У цьому документі зазначено дату продажу, ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну за одиницю, а також загальну вартість щодо кожного товару.

Крім того, судом встановлено, що вартість перевезення включена позивачем до митної вартості. Поставка товару відповідно до пункту 2.1 контракту № 351510 від 19.03.2020 здійснювалася на умовах EXW - Kesteren (NL) згідно з правилами Інкотермс 2010. Це означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

На підтвердження витрат на транспортування товару позивач надав рахунок на оплату №139 від 29.03.2021 від компанії-перевізника ТОВ Смарт Транс Груп , з якого слідує, що вартість транспортних послуг по маршруту Kesteren - Eersel (Нідерланди) до м/п Ягодин вантажним автомобілем становить 34 000,00 грн. та від м/п Ягодин до Луцька - 3 000,00 грн.

Також є безпідставним твердження митного органу про невідповідність вартості товару, зазначеній в митній декларації країни відправлення, сумі в перерахунку з євро на дату оформлення зазначеної декларації, з огляду на таке.

Суд звертає увагу на те, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура (інвойс) № 351510/20210659 від 23.03.2021 підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 6150,00 євро. Експортна декларація від 25.03.2021 № 21РL301010Е0317412 лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням позивачем ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем.

Отже, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах повністю спростовані позивачем поданими документами, крім того, виявлені розбіжності жодним чином не впливали на митну вартість імпортованого товару.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також як встановлено судом відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи за МД від 29.03.2021 №UA204120/2021/042954: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-лист, каталог виробника товару; якщо рахунок сплачено - платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Однак відповідач не обґрунтував, яким чином висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, нададуть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. На думку суду, вимога надати виписку з бухгалтерських документів щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару, каталог виробника товару є доцільним, якщо з документів продавця не вдається однозначно визначити вартість товару, ціну за одиницю. Проте ненадання таких документів продавцем не може ставитися в залежність від можливості митного оформлення покупцем товару за основним методом, якщо для цього у нього є документи, які містять відомості про складові митної вартості. Водночас, з огляду на специфіку імпортованого товару - живі рослини, які мають особливості такі як сорт, висота, обхват стовбура, вік, та інші чинники, які впливають на формування ціни (кількість одиниць товару, сезонність, попит на ринку) цілком ймовірно, що у кожному випадку ціна товару може відрізнятися.

Також вимога митного органу про надання платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, є безпідставною, оскільки відповідно до статті 4.1 контракту № 351510 від 19.03.2020 сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюється на умовах після оплати протягом 30 робочих днів з моменту поставки, відтак підстави витребовувати у декларанта платіжні документи були відсутні.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

Крім того, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості посадовою особою контролюючого органу зазначено, що рівень митної вартості подібних товарів відповідно до інформації, наявної в ЄАІС є іншим. Однак, суд вважає за доцільне наголосити, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором в контексті вчинення відповідних дій.

При цьому, відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України. При цьому суд звертає увагу, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників ЄАІС.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, митним органом не було надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість, визначену Поліською митницею у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція щодо поставки живих рослин викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року в справі №П/811/687/16, де зокрема зазначено, що представлені на митницю документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо неповноти чи невірності її визначення декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не підтвердив належними та допустимими доказами те, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповіднь обраного позивачем методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, рішення Поліської митниці від 30.03.2021 №UA204120/2020/000141/2 про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано наступні документи: копії договору про надання правової допомоги від 27 жовтня 2020 року, укладеного між ТзОВ РІВЕРКО ЮА та адвокатом Крючковим В.О., рахунка-фактури №1-000000303 від 24.05.2021, попереднього орієнтовного розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу №25/05/21 від 25.05.2021, акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1-000000303 від 25.05.2021, квитанцію №303-к від 25.05.2021.

За умовами пунктів 3.1, 3.3 договору про надання правової допомоги від 27 жовтня 2020 року вартість послуг адвоката погоджується сторонами додатково та підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Розрахунок здійснюється в готівковій або безготівковій формі протягом трьох робочих днів з моменту виставлення рахунка, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (а.с.41).

Відповідно до рахунка-фактури №1-000000303 від 24.05.2021 гонорар за підготовку та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA204120/2021/000141/1 від 30.03.2021, представництво інтересів у суді першої та апеляційної інстанцій становить 8000,00 грн.

Як вбачається з акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1-000000303 від 25.05.2021, вартість послуг адвоката становить 8000,00 грн, що включає: ознайомлення керівника позивача з процесуальними правами та обов`язками; ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні транспортних засобів, ознайомлення з товарно-супровідними документами, наданими клієнтом; написання повідомлення на лист Поліської митниці про надання пояснень та додаткових документів; юридичний прогноз справи; детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи; складання стратегії представництва у суді; вивчення судової практики з відповідних правовідносин; складання та подання позовної заяви; участь у судових засіданнях. Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу загальна кількість витраченого часу становить 16 год, а розмір гонорару - 8000,00 грн.

Сплату послуг з надання правничої допомоги відповідно до договору від 27.10.2020 підтверджує квитанція №303-к від 25.05.2021.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу з підстав ненадання належних та допустимих доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат. Також відповідач вважає, що опис фактично наданих послуг адвокатом не є достатньо деталізованим.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що такі послуги як ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні транспортних документів, ознайомлення з товарно-супровідними документами, наданими клієнтом, та детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи дублюють одна одну, а складання стратегії представництва у суді, вивчення судової практики з відповідних правовідносин, складання та подання позовної заяви є діями, що зводяться до складання позовної заяви. Суд також виходить з того, що представник позивача не брав участь у судових засіданнях, оскільки розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; такі дії як ознайомлення керівника з процесуальними правами та обов`язками не впливають на результат справи, а складання від імені товариства повідомлення про надання пояснень та додаткових документів не пов`язане із розглядом справи у суді та здійснювалося на етапі митного оформлення товару.

Суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, їх доцільність та вплив на загальний результат наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3 000,00 грн., а решту витрат повинен понести позивач.

Звертаючись до суду, позивач також сплатив судовий збір у сумі 2 270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №249 від 25.05.2021 (а.с.19), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 5 270,00 грн., з них 3 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу адвоката та 2 270,00 грн. - судовий збір.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000141/2 від 30.03.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43350097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РІВЕРКО ЮА (45243, Волинська область, Ківерцівський район, село Прилуцьке, вулиця Лісна, 13, код ЄДРПОУ 43070584) судовий збір в сумі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) та витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський