Рішення

від 02.08.2021 по справі 189/873/20

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/873/20

2/189/35/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.2021 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на підставі договору №30 про надання правової допомоги від 15 липня 2020 року,

представника відповідача ОСОБА_3 - на підставі довіреності №1 від 18 січня 2021 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ордену Знак Пошани Вище професійне училище № 75 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, внесення змін до договору найму житлового приміщення та вселення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ордену Знак Пошани Вище професійне училище № 75 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, внесення змін до договору найму житлового приміщення та вселення. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зіслалася на те, що 15.01.1988 року вступила в шлюб з ОСОБА_4 . По ордеру від 10.11.1988 року позивач, її тодішній чоловік ОСОБА_4 та їхній син ОСОБА_5 отримали 3 - кімнатну квартиру АДРЕСА_1 . 19.04.1990 року шлюб між нею та ОСОБА_4 було розірвано, між ОСОБА_4 та ПМК - 331 було змінено договір найму житлового приміщення. Даним рішенням їй виділили в користування дві кімнати житловою площею 16,96 кв.м та 7,30 кв. м, ОСОБА_4 виділена одна кімната житловою площею 10,4 кв.м. 18 червня 1990 року укладено окремий договір найму житлового приміщення з ПМК-331 Покровського району. У зв`язку з неправомірною поведінкою ОСОБА_4 , який перешкоджав її вселенню у виділені кімнати за рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.09.1990 року вселена разом із своїм сином у кімнати розміром 16,96 кв.м та 7,36 кв. м у квартиру АДРЕСА_1 . Однак у зв`язку з неправомірною поведінкою ОСОБА_4 , який перешкоджав перебуванню їй та сину у наданій судом квартирі за даною адресою не проживала, та звернулась до суду із позовом про примусовий обмін квартири. Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 15.03.1996 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про примусовий обмін квартири - задоволено. Переселено ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1 в кімнату розміром 19,97 кв.м в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 . Переселено ОСОБА_6 разом із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 із квартири АДРЕСА_1 . На виконання рішення суду від 15.03.1996 року між позивачкою та ПМК-331 в особі начальника Тимощенко А.І. було укладено безстроковий договір найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_3 , однак фактично до виконання даного договору сторони не приступили, оскільки на той час будинок АДРЕСА_3 ще не було добудовано та здано в експлуатацію. На теперішній час ПМК-331 ліквідовано, а багатоквартирний будинок добудовано, здано в експлуатацію з присвоєнням адреси будинку АДРЕСА_3 та передано на баланс Ордена Знак Пошани ВПУ №75.З питання виконання рішення суду від 15.03.1996 року та вселення до квартири АДРЕСА_3 позивач звернулась до відповідача. Однак листом від 25.06.2000 року за №355/01-09 ОСОБА_1 було повідомлено, що Ордена Знак Пошани ВПУ №75 не має змоги укласти договір найму житлового приміщення. Позивач вважає, що відмова з боку відповідача Ордена Знак Пошани ВПУ №75 є незаконною. У зв`язку з чим просить усунути ОСОБА_1 перешкоди у праві користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 ; внести зміни до договору найму житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , укладеного між ОСОБА_1 та ПМК - 331, шляхом заміни ПМК-331 на Ордена Знак пошани ВПУ №75, код ЄДРПОУ-02541823;вселити ОСОБА_1 у житлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обставини, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, надав пояснення згідно позову та просив суд задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача Ордену Знак Пошани ВПУ № 75 - Радченко О.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що на сьогоднішній день будинок, який розташований по АДРЕСА_3 в експлуатацію не зданий. Сертифікатом Департаменту державної структурно - будівельної інспекції засвідчено дату закінчення будівництва вказаного будинку, однак акт здачі будинку в експлуатацію на даний час відсутній. Статус будинку - службове житло, який належить Міністерству освіти. Відповідно до положення Про службове житло , житло надається особам які працюють в установах чи організаціях на певний строк, однак ОСОБА_1 не надано будь-яких документів, що вона працює у відповідному закладі. Договір найму, укладений між ОСОБА_1 та ПМК - 331 в архівних документах ВПУ №75 відсутній.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до п.п. 1,3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1). чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2). чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3). які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4). яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5). чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6). як розподілити між сторонами судові витрати; 7). чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8). чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 15.01.1988 року по 19.04.1990 року.

15.03.1996 року рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про примусовий обмін квартири - задоволено. Переселено ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1 в кімнату розміром 19,97 кв.м в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 . Переселено ОСОБА_6 разом із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 із квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано ПМК-331 Покровського району укласти договір найму на вказані квартири з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 4-5).

10.01.2000 року на виконання рішення суду від 15.03.1996 року, між ОСОБА_1 та ПМК-331 в особі начальника ОСОБА_7 було укладено договір найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_3 (а.с. 6-7).

Як вбачається з копії листа №355/01-09 від 25.06.2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено, що на підставі наданих нею документів не підтверджено вимог до Ордена Знак Пошани ВПУ №75 розташованого в АДРЕСА_7 . Договір на надання найму житлового приміщення укладеного між ОСОБА_1 та ПМК-331 без вказаних термінів найму і за адресою: АДРЕСА_3 . По наданим документам ордена Знак Пошани ВПУ №75 не згадується, тобто не може бути відповідачем (а.с. 8).

Згідно копії рішення №38 про присвоєння індивідуальних адрес багатоквартирному житловому будинку - I черга (30 квартир) та багатоквартирному житловому будинку (незавершене будівництво) розташованих в АДРЕСА_3 від 24.05.2013 року, багатоквартирному житловому будинку (незавершене будівництво) розташованого в АДРЕСА_3 присвоєно індивідуальну адресу: АДРЕСА_3 (а.с. 9).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.07.2020 року, встановлено, що Ордена Знак Пошани Вище професійне училище №75, код ЄДРПОУ 02541823 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 1224255100:04:008:2412, площею 0,203 га, розташованої по АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с. 10).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.08.2020 року, встановлено, що Міністерство освіти і науки України, код ЄДРПОУ: 38621185 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 50).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р., заява №21037/05; заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі Огороднік проти України від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі Єрохіна проти України від 15.02.2013 р., заява №12167/04).

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази суд, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, вважає позовні вимоги безпідставними, у повному обсязі недоведеними, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що її право порушене і потребує захисту, оскільки остання не надала в повному обсязі документів для підтвердження своїх позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучити інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пред`явила позов не до всіх осіб, чиїх прав та інтересів стосується предмет спору, зокрема без залучення до участі у справі Міністерства освіти і науки України, яке є власником житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема в постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 181/950/17 (провадження № 61-11562св19) та від 21 жовтня 2020 року у справі № 181/699/17 (провадження № 61-10112св19).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ордену Знак Пошани Вище професійне училище № 75 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, внесення змін до договору найму житлового приміщення та вселення - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді понесеного судового збору - покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.08.2021 року.

Суддя: О.С. Степанова

02.08.2021