Рішення

від 29.07.2021 по справі 440/4894/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4894/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2021 року ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /надалі - відповідач/ про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24.02.2021 №2141-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Валківської сільської ради Полтавського району;

- зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву від 15.01.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства на території Валківської сільської ради Полтавського району з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність спірного рішення відповідача, прийняття якого перешкоджає в реалізації позивачем свого права на отримання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, оскільки зазначене рішення не містить жодних мотивів на підтвердження наявності достатніх підстав для відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

11 червня 2021 року до суду від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки графічні матеріали, додані позивачем до клопотання, не можуть вважатися такими, що містять відображення усіх елементів картографічної основи і відображають місце розташування бажаної земельн6ої ділянки. Також у відзиві Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області зазначає, що відповідно до інформації, наданої Міськрайонним управлінням у Полтавському районі та м. Полтаві, листом №565/123-21 від 08.06.2021, земельна ділянка, позначена ОСОБА_1 , орієнтовно поряд з кадастровим номером 5324080300:00:005:0017, знаходиться в межах населеного пункту, однак, у Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відсутні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками у межах населених пунктів. Окрім цього, вказує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-ХІ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, Розділ Х Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого, всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності автоматично переходять у комунальну власність, тому Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області заборонено розпоряджатись такими землями, у тому числі вирішувати питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Суд розглядає справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, у межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою (вхідний номер Г-509/0/25-21) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ від 24.02.2021 №2141-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Позивач, не погодившись із прийнятим щодо нього наказом, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, звернувся до суду за правовим захистом порушеного права.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Водночас при вирішенні справи суд застосовує положення Земельного кодексу України, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а отже, до внесення змін на підставі Закону України від 28 квітня 2021 року за № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Відповідно до частин шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частина сьома статті 118 ЗК України, передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому, зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Крім того, вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Як встановлено судом, 24.02.2021 наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №2141-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на запитувану земельну ділянку з підстави невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України.

Таким чином, спірний наказ містить лише загальні посилання на статтю 118 ЗК України без конкретизації невідповідностей, які відповідач мав на увазі.

Тобто, відповідач у спірному наказі не зазначив, у чому саме полягала невідповідність, поданого на розгляд клопотання, вимогам частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

При цьому слід зазначити, що частина сьома статті 118 ЗК України, не визначає вимоги до клопотання про надання дозволу з розроблення документації із землеустрою, а вказує на дії, які необхідно вчинити відповідним органам виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, у разі надходження вищевказаного клопотання. А тому посилання в наказі на частину сьому статті 118 ЗК України є безпідставним.

Аналіз спірного наказу дає суду підстави вважати, що відповідачем не надано заявнику обґрунтованих пояснень та не наведено будь-яких конкретних доводів, чому йому відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Однак, у клопотанні зазначене цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, вказаний її орієнтовний розмір - 2 га. До клопотання додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а саме, копію викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка планується до відведення ОСОБА_1 , орієнтовною площею 2,00 га за межами населених пунктів на території Валківської сільської ради Полтавського району, яке виготовлено за допомогою Публічної кадастрової карти України; позивачем зображено схематично обрану земельну ділянку, а також зазначено кадастровий номер земельної ділянки, що розташована поряд, що дає можливість достеменно встановити бажане місце розташування земельної ділянки.

Окрім цього, з листа Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вбачається, що зі службовою запискою №2695/3-21-0.62 щодо запитуваної ділянки, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області звернулося 02.06.2021, тобто після прийняття наказу про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відтак, у суду є підстави вважати, що відповідачем фактично не було розглянуто клопотання позивача та не надано йому оцінку виходячи із вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки поданим документам, прийнявши рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки в самому рішенні не навів мотивованих доводів щодо відмови.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням встановлених обставин справи, зокрема того, що обставини, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, повинні бути встановленні відповідачем під час розгляду відповідної заяви позивача, то в даному випадку може існувати декілька варіантів прийняття відповідачем рішення відносно заяви позивача, а саме: надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, або, у разі наявних передбачених законом обмежень щодо бажаної земельної ділянки, - відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з відповідним обґрунтуванням та посиланням на норми права та належні докази.

У даному випадку належним та достатнім способом захисту прав позивача у спірних відносинах є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву вхідний номер Г-509/0/25-21 від 18.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, розташованої на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн. підтверджується квитанцією АТ КБ Приватбанк №0.0.2115240217.1 від 07.05.2021.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Струмок, Сокирянський район, Чернівецька область, 60221, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" №2141-СГ від 24.02.2021.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) повторно розглянути заяву (вхідний номер Г-509/0/25-21 від 18.01.2021) ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, розташованої на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (с. Струмок, Сокирянський район, Чернівецька область, 60221, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Л.М. Петрова