Рішення

від 08.07.2021 по справі 826/5819/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року м. Київ № 826/5819/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДІВІВ Україна до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІВІВ Україна (надалі - Позивач, ТОВ ДІВІВ Україна ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.03.2018 №0014741406, №0014731406.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2018 відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що висновки Відповідача про заниження Позивачем податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість шляхом неправильного визначення класифікації товару килимок-пазл є необґрунтованими, оскільки вказаний товар належить до категорії іграшок, а не підлогового покриття, як зазначено Відповідачем.

Представником Відповідача позовні вимоги не визнано та зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства. Посилався на те, що ввезений Позивачем товар килимок-пазл мав бути класифікований, як підлогове покриття, а не іграшки, що призвело до заниження зобов`язання зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ ДІВІВ Україна вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару Іграшки: килимок-пазл… за кодом 9503006900 згідно УКТ ЗЕД за митною декларацією від 29.06.2016 №101060002/2016/3661.

За результатами перевірки Відповідачем складено акт від 07.03.2018 №259/26-15-14-06-06/377226227, згідно висновків якого встановлено порушення Позивачем:

- Закону України Про Митний тариф України , Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД 1 та 3 (б), частини 1, підпункту г пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, що стосується неправильної класифікації товару, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 3823,53 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 764,71 грн.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду якого Відповідачем висновки акта залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що ТОВ ДІВІВ Україна повідомлено листом від 22.03.2018 №11732/10/26-15-14-06-06.

На підставі акта перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.03.2018

№0014731406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на суму 4779,41 грн., в тому числі основний платіж - 3823,53 грн., штрафні (фінансові) санкції - 955,88 грн.;

№0014741406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 955,89 грн., в тому числі основний платіж - 764,71 грн., штрафні (фінансові) санкції - 191,18 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем оскаржено їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до частини 2 статті 1 Митного кодексу України, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частиною 1 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до підпунктів 1, 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Положеннями частини 1 статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно зі статтею 289 Митного кодексу України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 180.1. статті 180 Податкового кодексу, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України,

Об`єктом оподаткування, згідно із підпунктом в) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 185 185 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Пунктом 7 частини 1 статі 336 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно із частиною 3 статті 345 Митного кодексу України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до вимог частини 14 статті 354 Митного кодексу України, в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Згідно з частинами 4, 7 статті 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 №1085/21397; далі - Порядок №650), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з Порядком №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Розділом ІІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України.

Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

Отже, відсутність або наявність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації або прийняття рішення за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Водночас, згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, обов`язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення.

У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар.

Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.

Якщо орган ДФС, приймаючи митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань, за винятком, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов`язкових платежів.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ ДІВІВ Україна , відповідно до інформації, що міститься в митній декларації від 29.06.2016 №101060002/2016/3661 ввезено на митну територію України товар Іграшки: килимок-пазл , країна походження - Чеська Республіка. Митна вартість вказаного товару становить 76470,55 грн.

Даний товар класифіковано Позивачем за кодом УКТ ЗЕД 9503006900 (інші іграшки), за ставкою ввізного мита у розмірі 0% від митної вартості.

Згідно відміток митного органу, вказаний товар пропущено на митну територію України за визначеним Позивачем кодом УКТ ЗЕД.

Відповідачем під час перевірки зроблено висновок про те, що ввезений Позивачем товар Іграшки: килимок-пазл повинен класифікуватись у товарній позиції 3918 за кодом 3918900000 (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості) згідно з УКТ ЗЕД: (3918) Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні, у рулонах або пластинах; покриття пластмасові для стін або стелі, (3918900000) - з інших пластмас.

Також Відповідачем надано до матеріалів справи копію листа Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України від 02.02.2018 №252/99-99-19-03-01-18, відповідно до якого дитячий килимок-пазл являє собою мати зі спіненого поліетилену, що з`єднуються за принципом головоломки, та призначені для захисту підлоги від пошкоджень, а також для захисту дитини від холоду та травм при падінні. Даний товар, відповідно до правила 1 ОПІ класифікується в товарній позиції 3918 як покриття пластмасове для підлоги.

Крім того, Відповідачем надано до суду копію листа Державної фіскальної служби України від 06.02.2018 №3523/7/99-99-14-04-02-17, в якому зазначено, що з урахуванням характеристик товару, наявних в мережі Інтернет, килимок-пазл належить до підлогового покриття та належить до товарної позиції 3918 УКТ ЗЕД, підкатегорія 3918900000 (ставка ввізного мита 5%).

Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії листа-роз`яснення від 14.03.2018 виробника (Республіка Чехія) товару, ввезеного ТОВ ДІВІВ Україна та сертифікатів типового зразка №111073, №120073, відповідно до яких килимок-пазл - є іграшкою та відповідає основним вимогам безпеки іграшок.

В матеріалах справи наявна копія сертифікату перевірки типу, виданого суб`єктом сертифікації ТОВ Тестметрстандарт , яким підтверджено безпеку іграшок - килимків-пазлів.

Отже, відповідно до вказаних сертифікатів, ввезені Позивачем на територію України килимки-пазли належать до іграшок, а не до підлогового покриття, як зазначено Відповідачем.

Контролюючим органом, окрім листів Державної фіскальної служби України, не надано жодного доказу на підтвердження належності ввезеного Позивачем товару до категорії підлогового покриття. Натомість Позивачем надано належні та допустимі докази того, що ввезений товар - є дитячою іграшкою.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 26.03.2018 №0014741406, №0014731406та наявність підстав для їх скасування, оскільки Позивачем правильно визначено код УКТ ЗЕТ ввезеного товару на територію України.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ДІВІВ Україна задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.03.2018 №0014741406, №0014731406.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДІВІВ Україна 1762,00 грн. (сімнадцять тисяч шістдесят дві гривні 00 коп.) понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю ДІВІВ Україна (код ЄДРПОУ 37226227, адреса: 03170, м. Київ, б-р Ромена Роллана, 13В).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Суддя Н.М. Клименчук