Рішення

від 12.07.2021 по справі 826/8433/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року м. Київ № 826/8433/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства Фармак до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Фармак (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (надалі - Відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 08.02.2018 №UA100050/2018/000002/1 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2018 відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що митним органом безпідставно не враховано подані Позивачем документи та незаконно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, попри надання всіх необхідних документів для визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Зазначено про те, що контролюючим органом не враховано наявність у експедитора залучати третіх осіб для виконання умов договору, що призвело до помилкових висновків про наявність розбіжностей у поданих Позивачем документах в частині перевізника.

Відповідачем позовні вимоги заперечувалися, наголошувалось на тому, що митний орган діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом та у зв`язку із неможливістю встановити митну вартість за ціною договору (контракту) на підставі наданих Позивачем документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2021 замінено первинного відповідача - Київську митницю ДФС на правонаступника - Київську митницю (відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Між ПАТ ФАРМАК та фірмою Vital Pharma GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) 21.11.2016 укладено контракт №647, за умовами якого Vital Pharma GmbH ( Продавець ) продає, а ПАТ ФАРМАК ( Покупець) купує на умовах FCA Hamburh, Німеччина, FCA Dietzenbach, Німеччина, СІР Київ, Україна ( Інкотермс-2010 ) фармацевтичну сировину та первинну упаковку, іменовані як Товар . Найменування, виробник, кількість і ціна Товару, а також строки його поставки вказані в специфікаціях на поставку кожної партії Товару. Специфікації на поставку, що укладаються Сторонами на поставку кожної окремої партії товару з моменту підписання складають невід`ємну частину Контракту.

На виконання умов даного контракту №647 та відповідно до підписаної сторонами специфікації №355 від 01.02.2018 за інвойсом №4000970 від 01.02.2018 фірмою Vital Pharma GmbH поставлено ПАТ ФАРМАК фармацевтичну рідину (субстанцію) Гексетидин (у варіанті написання латинською абеткою - Hexetidine ) виробництва компанії Euticalc SAS, Франція, у кількості 25,00 кг нетто, за ціною 282,00 Євро за один кг, усього на суму 7050 Євро, на умовах поставки FCA Dietzenbach, Німеччина, Інкотермс 2010, що підтверджується міжнародною автомобільною накладною №6040004659261/16648 від 02.02.2018 р.

Позивачем, для здійснення митного оформлення вищевказаного товару 07.02.2018 до митного посту Східний Київської міської митниці ДФС подано вантажну митну декларацію №UA100050/2018/280063 з описом товару такого змісту:

Фармацевтична рідина (субстанція) у барабанах ПЕВЩ для виробництва нестерильних лікарських форм: Гексетидин - 25 кг (CAS141-94-6. Хім-назва: 1,3-біс(2-етил-гексил)гекса-гідро-5-метил-5-пиримідина-мін. Серія: FG18200014. Термін придатності: 11.01.2018 до 12.01.2019 Виробник: Euticals S.A.S. , Франція (далі також - Товар, Вантаж).

Митну вартість Товару Позивачем визначено за основним методом визначення митної вартості.

За результатом розгляду поданих позивачем документів Відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 08.02.2018 №UA100050/2018/000002/1 про коригування митної вартості товарів, яким із застосуванням другорядного методу 2ґ (митна вартість раніше визначена митним органом щодо ідентичних товарів)

Оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з тим, що, на думку Відповідача, подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, не містять усіх даних, що підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам визначеним статтею 58 Митного кодексу України, у зв`язку із чим застосування основного методу за ціною договору (контракту) не вбачається можливим, а тому митна вартість заявленого того вару підлягає визначенню за іншим, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Не погоджуючись з рішенням Відповідача про коригування митної вартості товару, Позивачем оскаржено його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно із частинами 5, 6, 8, 11 статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, передбачено, що при здійсненні митного оформлення митної декларації (МД) виконуються такі митні формальності: перевірка дотримання строків подання МД (у випадках, визначених законодавством); перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів (у випадках, визначених законодавством з питань державної митної справи); контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення; контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР; перевірка правильності класифікації товарів; перевірка правильності визначення країни походження товарів; перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання; перевірка наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності; перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні; перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: - декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Згідно із частинами 1, 2 статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.

Згідно з частиною 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору від 24.05.2012 №598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

З матеріалів справи слідує, що у відповідності до положень частин першої, другої статті 52, частини другої статті 57, статті 58 Митного кодексу України Позивачем заявлено митну вартість Товару за основним методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (контракту), а саме - 239 163,54 грн., що складається з суми таких складових митної вартості:

- 238 688,34 грн., що відповідає 7050 Євро за курсом НБУ 33,856502 грн. за один Євро - сума, що підлягає сплаті продавцю за Товар;

- 475,20 грн. - витрати на транспортування оцінюваних Товарів.

Разом із вантажною митною декларацією № UA100050/2018/280063 від 07.02.2018 на виконання приписів частин першої, другої статті 53 Митного кодексу України, Позивачем надано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме:

1) Контракт №647 від 21.11.2016;

2) Специфікацію № 355 від 01.02.2018 до Контракту № 647 від 21.11.2016;

3) Інвойс № 4000970 від 01.02.2018 до Контракту №647 від 21.11.2016;

4) Міжнародну автомобільну товарно-транспортну накладну №6040004659261/16648 від 02.02.2018;

5) Довідку про транспортні витрати, видану TOB Ренус Ревайвел , за вих. №0602/1 від 06.02.2018;

6) Сертифікат аналізу б/н від 22.01.2018;

7) Експертний висновок Київської торгово-промислової палати №1815/2 від 29.09.2014;

8) Лист ДП Державний експертний центр МОЗ за вих. №70/JB від 24.09.2014;

9) Лист Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками №09/02-2408 від 08.07.2015.

Митним постом Східний Київської міської митниці ДФС засобами електронного зв`язку 07.02.2018 декларанту надіслано повідомлення №150739, в якому зазначено, що декларантом надано документ про транспортні витрати від 06.02.2018 №0602/1 TOB Ренус Ревайвел , проте, відповідно до інформації, зазначеної в CMR перевізником товару є BAYKAL . Відповідно до статті 53 Митного кодексу України для встановлення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів Позивачу запропоновано надати основні та додаткові документи протягом 10 календарних днів (за наявності), а саме: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару та сировини.

Листом б/н від 08.02.2018 Позивачем повідомлено Відповідача, що разом із митною декларацією №UА100050/2018/280063 від 07.02.2018 ПАТ ФАРМАК надано всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Надані ПАТ ФАРМАК документи не містять розбіжностей, ознак підробки, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни товару.

На вимогу митного органу ПАТ ФАРМАК надав наступні додаткові документи:

1) Прайс лист від 23.01.2018;

2) Заявку №61236 від 02.02.2018 на перевезення;

3) Договір №02-05/17 від 03.05.2017 на транспортно-експедиційне обслуговування;

4) Експорту декларацію MRN18DE335276544374E1 від 31.01.2018.

В подальшому, Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100050/2018/000002/1 від 08.02.2018, яким визначено митну вартість імпортованих товарів за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Цим рішенням Відповідача митну вартість товару Гексетидин визначено у розмірі 1449,99 Євро за один кг, на загальну суму 36 249,75 Євро.

У рішенні про коригування митної вартості №UA100050/2018/000002/1 Відповідачем зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: надано документ про транспортні витрати від 06.02.2018 № 0602/1 ТОВ Ренус Ревайвел , проте відповідно до інформації, зазначеної в СМR перевізником товару є BAYKAL; коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості не підтверджено документально). Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розмінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947); декларант не надав всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості; прайс лист наданий не від виробника товару, що суперечить вимогам статті 53 МКУ. декларантом не надано підтвердження зменшення ціни товару; документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості; у органу доходів і зборів наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичного товару, оформленого іншим суб`єктом ЗЕД за основним методом згідно МД № UА100010/2018/122332 та рішення щодо визначення митної вартості цього ж суб`єкта ЗЕД № UA100050/2017/000028/1, №100250008/2017/000001/1.

У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості Відповідачем відмовлено Позивачу в митному оформленні (випуску) товарів, що підтверджується Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2018/00015, якою роз`яснено вимогу подати нову митну декларацію, заповнену належним чином з урахуванням рішення про визначення митної вартості від 08.02.2018 №UA100050/2017/000002/1.

Позивачем для звершення митного оформлення Товару подано митному органу вантажну митну декларацію №UA100050/2018/280141, митне оформлення якої завершено 08.02.2018.

Суд відхиляє посилання Відповідача на суперечності у поданих Позивачем документах щодо перевізника Товару, з огляду на наступне.

Позивачем надано Відповідачу договір №02-05/17 від 03.05.2017, укладено між ПАТ Факмак та ТОВ Ренус Ревайвел , пунктом 2.2.1 якого передбачено наявність права у експедитора укладати договори із транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до положень законодавства поняття експедитор та перевізник не є тотожними.

Так, відповідно до статті 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

В свою чергу, експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Згідно із статтею 4 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

Статтею 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Отже, з викладеного слідує, що експедитор має право залучати третіх осіб для виконання послуг перевезення для клієнта, що також передбачено умовами договору №02-05/17 від 03.05.2017, наданого Позивачем Відповідачу при митному оформленні Товару. При цьому, експедитор залишається відповідальним перед клієнтом за дії та недогляд таких залучених третіх осіб.

Відповідачем не досліджено дану обставину та здійснено хибні висновки щодо наявності розбіжностей у поданих Позивачем документах в частині перевізника.

Суд дійшов висновку, що Відповідачем не наведено обґрунтованих сумнівів щодо ціни товару, витрат на перевезення, визначених в довідці про транспортні витрати. Так, Відповідачем не доведено, які саме докази слугували підтвердженням обґрунтованих сумнівів щодо заниження Позивачем сум, сплачених за перевезення. Не обґрунтовано, яким чином вплинуло на ціну перевезення висновок митного органу про розбіжності в документах щодо перевізника та експедитора. На противагу цьому, декларантом подані документи, які підтверджують договірні відносини щодо перевезення та сплату відповідних сум.

За таких обставин, суд вважає, що недоведеною з боку Відповідача є наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих відповідним декларантом.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Суд наголошує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В той же час, в порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов акціонерного товариства Фармак задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС від 08.02.2018 №UA100050/2018/000002/1 про коригування митної вартості товарів.

3. Стягнути на користь акціонерного товариства Фармак сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: акціонерне товариство Фармак (ЄДРПОУ 00481198, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 63).

Відповідач: Київська митниця (код ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А).

Суддя Н.М. Клименчук