Постанова

від 06.07.2021 по справі 280/8928/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/8928/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Рубана А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №280/8928/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання винити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області форми "Ф" від 19.06.2019 № 21028-50/828;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0011701305 від 24.05.2019 форма "Р";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0011711305 від 24.05.2019 форма "ПС";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0011721305 від 24.05.2019 форма "Р".

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від в задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Пояснення, відповідні доводам апеляційної скарги представником позивача надані в судовому засіданні. Представник відповідача в судовому засіданні навів заперечення проти апеляційної скарги, зазначивши, що доводи апелянта не узгоджуються з приписами податкового законодавства.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2, пункту 78.1, статті 78, статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.02.2019 №559 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з пиь своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з доходів фізичної особи за ознакою доходу " 114" у 2016 році.

За результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки складений Акт від 03.04.2019 №234/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено, що позивачем не задекларовано дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступеня споріднення, за ознакою " 114", та самостійно не розраховано і не сплачено до бюджету податки і збори з отриманого доходу за 2016 рік у строк до 01.05.2017, тобто вбачається порушення:

- підпункту 174.2.2 пункту 174.2, пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 30 410,40 грн.;

- підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164, підпункт 1-3 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, в результаті донараховано військовий збір за 2016 рік у сумі 9 123,12 грн.;

- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 179.1, підпункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України не надано податкову декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Акт перевірки направлено засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6901403554331, яке повернулось "за закінченням терміну зберігання".

На підставі виявлених порушень, встановлених Актом перевірки від 03.04.2019 №234/08-01-13-05/ НОМЕР_1 Головне управління ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 24.05.2019 №0011711305, яким визначено штрафні санкції у розмірі 170 грн.;

- від 24.05.2019 №0011701305, яким визначено грошові зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 38 013,00 грн., в тому числі 30410,40 грн. - основний платіж, 7602,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 24.05.2019 №0011721305, яким визначено грошове зобов`язання з військового збору у розмірі 11 403,90 грн., втому числі 9123,12 грн. за основним платежем та 2280,78 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення-рішення надіслано на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та отримано особисто ОСОБА_1 27.05.2019.

У зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством прийнята податкова вимога форми "Ф" від 19.06.2019 №21028-50/828 на суму 60553,39 грн.

Наведені рішення податкового органу є предметом оскарження у даній справі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності дій та рішень відповідача у даній справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Приписами підпунктів 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Згідно з підпунктом 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об`єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Відповідно до підпункту 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України вартість власності, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковується за нульовою ставкою.

Водночас, нормами підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, в тому числі усиновлені. Інші члени сім`ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Відповідно до пункту 167.2 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до під пункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками, що позивач у 2016 році успадкувала від своєї сестри нерухоме майно вартістю 608208,00 грн., а саме: земельну ділянку площею 11,31 гектарів (кадастровий №6522184000:01:090:0003) вартістю 296 410,00 грн., земельну ділянку площею 11,3101 гектара (кадастровий № 6522184000:01:073:0003) вартістю 296413,00 грн., житловий будинок за АДРЕСА_1 вартістю 15385,00 грн.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених норм податкового законодавства та обставин справи, позивач зобов`язана була до 01.05.2017 задекларувати набуте майно шляхом подання декларації з ПДФО за 2016 рік, в якій визначити податкове зобов`язання з ПДФО у розмірі 5% вартості успадкованого майна.

Водночас, станом на час набуття позивачем прав на вказане вище спадкове майно (ІІІ квартал 2016 року), наявності у позивача обов`язку щодо самостійного декларування отриманого у спадок майна (до 01.05.2017) та сплати відповідних зобов`язань з ПДВО (до 01.08.2017), а також на дату нарахування відповідачем податкового зобов`язання та штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, положення Податкового кодексу України передбачали оподаткування за нульовою ставкою виключно вартість власності, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого ступеня до яких за приписами Податкового кодексу України не належать сестри та брати.

Доводи апелянта стосовно застосування до нього норми Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини" від 23.02.2017 №1910-VIII, суд вважає неспроможними з огляду на те, що вказаний Закон набрав чинності 25.03.2017 та згідно п.1 Прикінцевих та Перехідних положень підлягає застосуванню до доходів, отриманих, починаючи з 01.01.2017 року, що виключає можливість застосування цієї норми до відповідних правовідносин з огляду на строк отримання позивачем доходу - 28.09.2016 року (а.с. 59-60), тобто після набуття позивачем спадщини.

При цьому приписами пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України значено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту І54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, з приводу правомірності визначеного позивачу податкового зобов`язання з ПДФО за 2016 рік в сумі 38013,00 грн, а також застосування штрафної санкції, що виключає підстави для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0011701305 від 24.05.2019, № 0011711305 від 24.05.2019 та № 0011721305 від 24.05.2019, а також прийнятої у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань податкової вимоги форми "Ф" від 19.06.2019 № 21028-50/828.

Доводи апелянта стосовно того, що відповідачем порушено строк, прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що наведена обставина фактично не спростовує доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті перевірки щодо обов`язку сплати сум податків та зборів позивачем та подання декларації, а тому наведена обставина не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №280/8928/20- залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко