Постанова

від 04.08.2021 по справі 160/16083/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/16083/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мобішок

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року (головуючий суддя - Дєєв М.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мобішок

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мобішок (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якій просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН55302/2208/НД-ФС/153 від 12.10.2020 року.

В обґрунтування позову зазначено про те, що оскаржувана постанова була прийнята протиправно, оскільки в діях Позивача відсутній склад правопорушення, передбачений абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року по справі №160/16083/20 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мобішок до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовлено (а.с.156-160).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с.178-186).

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, постановлення висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином тих обставин, що:

- в резолютивній частині постанови про накладення штрафу у графі перелік порушень, за які передбачена відповідальність вказані перешкоди, що містяться в акті, складеному з технічними помилками, зокрема із зазначенням такої перешкоди як ненадання допуску до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця , яка інспектором праці Ярко Н.Ю. визнана помилковою;

- оскільки на час проведення Відповідачем контрольного заходу і складення акту (08.09.2020-09.09.2020) Порядок №295 втратив чинність, то акт, складений на підставі такого порядку, в силу вимог ст. 74 КАС України, не може вважатись допустимим доказом вчинення Позивачем правопорушення;

- в направленні на проведення інспекційного відвідування від 02.09.2020 №596-Н, всупереч вимогам ч. 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відсутня графа підстави здійснення заходу ;

- вимога про надання документів від 08.09.2020 №ДН55302/2208/НД не відповідає затвердженій формі;

- акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 09.09.2020 року №ДН55302/2208/НД фіксує лише два відвідування і лише однієї адреси, а саме адреси місцезнаходження юридичної особи, яка є домашньою адресою директора ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (о 13:00 год. 08.09.2020 року та о 09:00 год. 09.09.2020 року), натомість доказів проведення інспекційного відвідування магазину, де Позивач здійснює господарську діяльність та використовує найману працю акт не містить, у той час як направлення на проведення інспекційного відвідування містить доручення про проведення заходу держаного контролю за двома адресами: за адресою місцезнаходження юридичної особи (Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, пр-т Дружби Народів, буд. 25, кв. 36) та адресою місця провадження господарської діяльності Позивача (Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Свободи, 53, магазин Расчехлись ).

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу Позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування відзиву Відповідач, зокрема, вказав про те, що посилання заявника апеляційної скарги на те, що перешкоджання проведенню інспекційного відвідування передбачає активну поведінку, на думку останнього, є помилковим, оскільки зазначене перешкоджання може бути як активним, так і пасивним. В даному випадку, ненадання витребуваних документів на вимогу інспектора праці у зазначений строк є пасивним перешкоджанням.

04 серпня 2021 року в судовому засіданні представник Позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів, порадившись на місці, з урахуванням думки представника Відповідача, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №160/16083/20.

В судовому засіданні представник Позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про проведення інспекційного відвідування від 02.09.2020 року №311-І та направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.09.2020 року №596-Н, у період з 07.09.2020 року по 09.09.2020 року призначено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Мобішок з питань виявлення неоформлених трудових відносин за двома адресами, а саме:

- місцезнаходження юридичної особи: 51940, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Дружби народів, будинок 25, квартира 36,

- місце провадження господарської діяльності: 51900, Дніпропетровська область, м .Кам`янське, проспект Свободи, 53, код ЄДРПОУ 43451710 (а.с. 22, 88).

08 вересня 2020 року в проміжок часу 11:00 год. по 11:10 год. за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Свободи, 53, магазин Расчехлись посадовою особою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Ярко Н.Ю. вручено виконуючому обов`язки директора ТОВ Мобішок - менеджеру по персоналу ОСОБА_2 вимогу про надання документів від 08 вересня 2020 року №ДН55302/2208/НД, якою зобов`язано керівника ТОВ Мобішок у строк до 13:00 год. 08 вересня 2020 року підготувати та надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування за адресою: Дружби Народів, 25, 36, а саме: - витяг з держреєстру . Статут, - довідку платником якого податку є підприємство, - паспортні дані на керівника підприємства: дата і місце народження, громадянство, адреса проживання, серія і номер паспорта, код ІПН, наказ про призначення, повідомлення до ДФС про прийняття працівників на роботу за період з 01.08.2020 по час проведення інспекційного відвідування (квитанція № 2 із зазначенням про отримання ДФС повідомлення), - заяви та накази на прийняття працівників на роботу до підприємства за період 01.08.2020 по час проведення інспекційного відвідування, - штатні розклади діючи за період 01.08.2020 по час проведення інспекційного відвідування, - посадові (робочі) інструкції прийнятих працівників, - табеля обліку використання робочого часу працівників за період 01.08.2020, - звіт ЄСВ за липень 2020 (таблиця 5 та таблиця 6), - правила внутрішнього трудового розпорядку, - особові картки працівників (форма П-2) прийнятих з 01.08.2020 по час проведення інспекційного відвідування, - книга обліку та руху трудових книжок (а.с. 23-24).

09 вересня 2020 року посадовою особою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Ярко Н.Ю. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДН55302/2208/НД, в якому зазначено про те, що о 13:00 год. 08 вересня 2020 року та о 09:00 год. 09 вересня 2020 року здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ Мобішок за адресою: АДРЕСА_1 . Інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з:

1) ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;

2) ненадання для ознайомлення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містить інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів з них (вимога про надання документів №ДН55302/2208/НД від 08 вересня 2020 року);

3) відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування).

У вказаному акті, також, зазначено про те, що особою, що може підтвердити факт перешкоджання є провідний державний інспектор Козачок Юлія Володимирівна.

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДН55302/2208/НД отримано директором ТОВ Мобішок Яворською Д.С. засобами поштового зв`язку 19 вересня 2020 року та підписано останньою 30 вересня 2020 року із запереченнями.

В зауваженнях до акту директор ТОВ Мобішок Яворська Д.С. зазначила про те, що висновки акту не відповідають дійсності, оскільки:

- 07 вересня 2020 року посадова особа Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Ярко Н.Ю. особисто знаходилась в приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 та отримала письмові пояснення від ОСОБА_3 , який працює у вказаному магазині продавцем;

- 08 вересня 2020 року в приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 посадова особа Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Ярко Н.Ю. вручила ОСОБА_2 вимогу про надання копій документів, однак отримати витребувані документи в приміщенні вказаного магазину ОСОБА_4 відмовилась, посилаючись на те, що такі документи необхідно надати за адресою, вказаною у вимозі, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 33-34).

Відповідач направив Позивачу відповідь на заперечення до акту, в яких, зокрема вказав про те, що 07 вересня 2020 року під час спілкування по телефону з директором ОСОБА_1 інспектор праці висловила вимогу ознайомитися з оригіналами документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, також, просила визначити місце (адресу) де можливо ознайомитися з оригіналами документів та визначити особу уповноважену директором, на яку покладено обов`язки керівника на час відсутності посадової особи. У розмові ОСОБА_1 повідомила, що уповноважена нею особа прийде на адресу магазина - місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 об 11:00 08 вересня 2020 року. У домовлений час за адресою магазину знаходився менеджер з персоналу ОСОБА_2 , який отримав копію направлення на проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів №ДН55302/2208/НД від 08 вересня 2020 року. О 13:00 год. 08 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 представники підприємства були відсутні, приміщення закриті. Також, 09 вересня 2020 року було здійснено вихід на місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 , магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 , де працював продавець - ОСОБА_5 , який від надання будь-яких пояснень відмовився (а.с. 38-41).

12 жовтня 2020 року Відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН55302/1108/НД-ФС/153, в якій останній зокрема вказав про те, що обставини викладені в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 09 вересня 2020 року свідчать про свідоме створення перешкод у проведенні інспектором праці інспекційного відвідування, а саме: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Таким чином, керуючись статтею 265 КЗпП України, ст.53 Закону України Про зайнятість населення , ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Порядком накладення штрафів законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України Відповідачем накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Мобішок штраф у розмірі 80000,00 грн. (а.с. 51-55).

Правомірність прийняття Відповідачем постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН55302/1108/НД-ФС/153є предметом судового розгляду у даній справі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків, зокрема про те, що позивачем за об`єктивною можливістю надати документи, необхідні для здійснення перевірки, така вимога не виконана, документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які були предметом інспекційного відвідування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів позивачем не надано у встановлений строк, що свідчить про створення об`єктом відвідування перешкод у проведенні інспекційної діяльності з питань виявлення порушень зазначених абзацом 8 частини 2 ст. 265 КЗпП України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 (далі - Порядок № 823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 4 Порядку №823 уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), (далі - Методика), були затверджені постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) №342 від 10.05.2018 р. (далі - постанова №342).

Із виданням Кабінетом Міністрів України постанови №342 були докорінно змінені підходи до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та затверджена уніфікована форма акта, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка за структурою, формою та змістом відрізняється від форми, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) №752 від 28.08.2013 р. (далі - постанова №752).

Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752, була скасована внаслідок прийняття постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10 травня 2018 року, тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була такою, що втратила чинність.

При цьому, відсутність вказівки у постанові Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 р. про строки розроблення та затвердження уніфікованих форм актів не є наслідком відсутності обов`язку органів державного нагляду (контролю) у приведенні своїх нормативно-правових актів у відповідність до вимог нової методики.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 05.04.2007 р. (далі - Закон № 877-V).

За правилами частини 15 статті 4 Закон №877-V, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Таким чином, органи державного нагляду (контролю) можуть здійснювати перевірки тільки у разі затвердження та оприлюднення у встановленому Законом порядку уніфікованих форм актів, що відповідають новій Методиці. При цьому, ті органи, які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку відповідні уніфіковані форми актів втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.

Колегією суддів встановлено, що на час проведення інспекційного відвідування Позивача уніфіковану форму акта, що відповідає новій Методиці, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №342, не затверджено та не оприлюднено у встановленому законом порядку.

Натомість, як встановлено з матеріалів справи, Відповідачем безпідставно використовувалась форма акта, затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України 18.08.2017 року №1338 Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів з урахуванням методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752.

Більш того, форма акта, затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України 18.08.2017 року №1338, яка використовувалась Відповідачем в межах спірних правовідносин, містить посилання на положення Порядку № 295, який на час проведення контрольного заходу втратив чинність, що, також, свідчить про відсутність підстав для використання такої форми акту при здійснення державного нагляду (контролю) на підставі Порядку №823.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що акт перевірки сам по собі не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень, проте, висновки акту мають значення для визначення судом законності/протиправності підстав для винесення відповідного рішення суб`єктом владних повноважень, у даному випадку - оскаржуваної постанови від 12.10.2020 року.

Крім того, за змістом статті 10 Закону №877-V суб`єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), серед іншого, надано право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Аналогічні положення містяться й підпункті 3 пункту 13 Порядку № 823, а саме: 13. Під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в акті від 09 вересня 2020 року №ДН/55302/2208/НД Відповідач вказує про те, що його посадовою особою здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ Мобішок за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, пр-т Дружби Народів, буд. 25, кв. 36.

Натомість, в постанові про накладення штрафу від 12 жовтня 2020 року вказано про те, що за результатами спроби проведення інспекційного відвідування за адресами місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, пр-т Дружби Народів, буд. 25, кв. 36 та місця провадження господарської діяльності: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Свободи, 53, магазин Расчехлись , встановлено відсутність юридичної особи за вищевказаною адресою.

З огляду на вказане, обставини, викладені в постанові про накладення штрафу від 12 жовтня 2020 року не відповідають у повному обсязі обставинам, викладеним в акті від 09 вересня 2020 року №ДН/55302/2208/НД.

Більш того, обставини, викладені в постанові про накладення штрафу від 12 жовтня 2020 року щодо відсутності юридичної особи за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Свободи, 53 не відповідають дійсності, оскільки за місцем провадження господарської діяльності: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Свободи, 53, знаходились магазин та працівники Позивача, що підтверджується власними доводами Відповідача, у тому числі щодо вручення 08 вересня 2020 року працівнику Позивача копії направлення на інспекційне відвідування та вимоги про надання документів, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Свободи, 53.

Суд апеляційної інстанції, також, звертає увагу на те, що в постанові про накладення штрафу від 12 жовтня 2020 року Відповідач, з поміж іншого, зазначив про те, що обставини, викладені у постанові, свідчать про вчинення дій, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Однак, з огляду на відсутність фактичного проведення інспекційного відвідування з дослідженням відповідних документів, такий висновок Відповідача є передбаченим та необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що порушення Відповідачем вимог чинного законодавства на момент проведення заходу державного нагляду (контролю), свідчить про відсутність у Позивача обов`язку щодо допуску посадових осіб органу контролю до перевірки, як і не породжує обов`язку виконувати вимоги такого органу, які пов`язані з проведенням перевірки.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що у справі Рисовський проти України (№29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Системний аналіз наведеного у своїй сукупності дає підстави для висновку, що документи, складені за результатами спірного інспекційного відвідування, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не можуть визнаватися допустимими доказом у справі, якщо вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняті за наслідками такого інспекційного відвідування на підставі висновків документів, які є недопустимими доказами, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню, що, у свою чергу, свідчить про наявність підстав для скасування постанови про накладення штрафу від 12 жовтня 2020 року №ДН55302/2208/НД-ФС/153.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні адміністративного позову прийнято з порушенням норм матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 11 березня 2021 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог, колегія суддів здійснює розподіл судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мобішок (код ЄДРПОУ 43451710) судових витрат зі сплати судового збору у загальному розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок., з яких: 2102 грн. - судовий збір за подання позовної заяви, 3153 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в позовній заяві та в апеляційній скарзі Позивач просить здійснити, також, розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме: витрат на професійну правничу допомогу.

Так, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або Третьою особою.

Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду даної справи у суді першої та апеляційної інстанції Позивачем надано:

- копію договору №06-11/2020 про надання правової допомоги від 06.11.2020 року;

- копію опису і вартості правової допомоги від 06.11.2020 року;

- копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 11.11.2020 року;

- копію рахунку-фактури від 06.11.2020 року №СФ-0611;

- копію квитанції від 13.11.2020 року №034410004 на суму 5500 грн.;

- копію додаткової угоди №1 від 14.12.2020 року до договору №06-11/2020 про надання правової допомоги;

- копію додаткової угоди №2 від 04.02.2021 року до договору №06-11/2020 про надання правової допомоги;

- копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 12.03.2021 року;

- копію квитанції від 29.12.2020 року №034410058 на суму 1000 грн.;

- копію квитанції від 26 січня 2021 року №034410023 на суму 2000 грн.;

- копію квитанції від 15 березня 2021 року №034410044 на суму 1000 грн.;

- копію договору №16-04/2021 про надання правової допомоги від 16.04.2021 року;

- копія опису і вартості правової допомоги від 16.04.2021 року;

- копію рахунку-фактури від 16.04.2021 року №СФ-1604;

- копія акту виконаних робіт (наданих послуг) від 18.05.2021 року;

- копія квитанції від 05.05.2021 №034410116 на суму 5300 грн.

Проаналізувавши доводи учасників справи та матеріали даної справи суд апеляційної інстанції, з урахуванням співмірності витрат на правову (правничу) допомогу із обсягом складених адвокатом в межах цієї адміністративної справи документів, складність справи, ціни позову та значення справи для сторони, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, у загальному розмірі 14850 грн., з яких: 9550 грн. - за надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, 5300 грн. - за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мобішок - задовольнити .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року по справі №160/16083/20 - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мобішок - задовольнити .

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН55302/2208/НД-ФС/153 від 12 жовтня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мобішок (код ЄДРПОУ 43451710) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мобішок (код ЄДРПОУ 43451710) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 05 серпня 2021 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов