Постанова

від 04.08.2021 по справі 640/13738/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №640/13738/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Парінова А.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до публічного акціонерного товариства Київсільелектро про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

18.05.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Держпраці у Київській області з позовом до публічного акціонерного товариства Київсільелектро , в якому просило: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача, а саме: заборонити експлуатацію ТП-5173; КЛ-10 кВ: СУ 1ІІ с.ш. ТЕЦ-6 ТП-5173, СУ 1II с.ш. ТЕЦ-6-ТП-5173 шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації на межі балансової належності (п. 1; 2; 3; 4; 5); відсторонити електрозварника ручного зварювання ОСОБА_1 від самостійно підключення зварювального обладнання (п. 12); відсторонити електрозварника ручного зварювання ОСОБА_1 від виконання зварювальних робіт (п. 13,14); відсторонити майстра будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 , старшого виконавця робіт ОСОБА_3 , начальників виробничої бази ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виконавця робіт ОСОБА_6 від виконання робіт в діючих електроустановках (п. 19); відсторонити виконавця робіт ОСОБА_6 , механіка по ремонту ОСОБА_7 , майстра будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 , старшого виконавця робіт ОСОБА_3 від виконання робіт із застосуванням інструменту та пристроїв (п. 19); відсторонити механіка по ремонту ОСОБА_7 від виконання робіт із застосуванням обладнання, що працює під тиском 0,5 бар (п. 19); відсторонити майстра будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 та старшого виконавця робіт ОСОБА_3 від виконання робіт на висоті (п. 19); відсторонити майстра будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 та старшого виконавця робіт ОСОБА_3 від виконання робіт зі застосуванням вантажопідіймальних пристроїв (п. 19).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 2 270,00 грн.

10.06.2021 позивач подав до суду першої інстанції заяву, в якій зазначив, що на підставі п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 позовну заяву повернуто Головному управлінню Держпраці у Київській області.

Не погоджуючись з такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі позивач звертає увагу, що суд першої інстанції невірно вважає, що предметом спору в даній справі є застосування заходів до відповідача, оскільки предметом спору є питанням додержання законодавства про працю, а саме щодо її охорони, отже на ГУ Держпраці у Київській області розповсюджується дія п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного.

Колегією суддів встановлено, що 10.02.2021, з метою виконання Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 27.11.2020 №158, керуючись ст. 38, ст. 39 Закону України Про охорону праці , ст. 4, 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.05.2017 №5795/3/7.1-ДП-17, прийнято Наказ №590, яким доручено організувати проведення планової перевірки ПрАТ Київсільелектро ЄДРПОУ 00132457, за адресою: вул. Льва Толстого, буд. 55-А, м. Київ (юридична адреса). вул. Пухівська, буд. 3, м. Київ (фактична адреса), щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (далі - Наказ №590).

10.02.2021 на виконання Наказу №590 позивачем сформовано Направлення на проведення перевірки №321.

26.06.2021 складено Акт №КВ321/732 відповідно до якого у відповідача наявні 20 порушень вимог законодавства, зокрема приписів статей 13, 14, 15, 21 Закону України Про охорону праці .

26.02.2021 ГУ Держпраці у Київській області винесено Припис №КВ321/732/П про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, яким зобов`язано відповідача усунуті зазначені в Акті від 26.02.2021 порушення.

Частина 3 ст. 161 КАС України встановлює, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За приписами п. 20 ст. 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи.

Стаття 43 Конституції України встановлює, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Відповідно до абз. 5 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади від 10.09.2014 №442 утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

За приписами частин 1 та 2 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Стаття 260 КЗпП України визначає, що державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Стаття 1 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Керуючись приписами ч. 4 ст. 4 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно із ст. 1 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 №2694-XII (далі - Закон №2694-XII) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Стаття 4 Закону №2694-XII визначає, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема, підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.

За приписами ст. 38 Закону №2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб`єктів підприємництва, об`єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку , Про пожежну безпеку , Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України.

Відповідно до ст. 39 Закону №2694-XII посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

27.03.2015 прийнято Наказ Мінсоцполітики №340, яким затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 за №438/26883 (далі - Положення №340).

Відповідно до п. 1 Положення №340 Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується (далі - Положення №340).

За приписами п. 3 Положення №340 основними завданнями Управління Держпраці є:

1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на обласному рівні;

3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки;

4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

Керуючись підпунктами 3, 5, 15, 20, 48 п. 4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування; здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров`ю працівників; здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об`єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об`єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов`язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи.

Проаналізувавши вказані норми та матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом спору є застосування до відповідача заходів реагування.

Втім колегія суддів приходить до висновку, що під час здійснення заходу державного нагляду позивачем також було вчинено перевірку дотримання законодавства про працю, нагляд за факторами виробничого середовища, охорони праці, гігієни праці тощо.

Вказане підтверджується змістом Наказу ГУ Держпраці в Київській області №590 та характером питань, щодо яких проводився захід контролю та суттю виявлених порушень, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником та погоджений з Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією; на підприємстві відсутній затверджений керівником підприємства список адміністративно-технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок; на підприємстві відсутні затвердженні на 2021 рік списки працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, допускачів, а також переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації; на підприємстві не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення; електрозварник ручного зварювання ОСОБА_1 , який самостійно підключає зварювальне обладнання, не пройшов перевірку знань на III групу з електробезпеки, не пройшов спеціальну підготовку та не має кваліфікаційне посвідчення з записом про допуск до виконання зварювальних робіт, не пройшов періодичну атестацію; роботодавцем не забезпечено комплектування працівників та електроустановок підприємства випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування; на підприємстві не функціонує служба охорони праці; Роботодавцем не організовано проведення лабораторних дослідження умов праці працівників та атестації робочих місць на відповідність нормативно- правовим актам з охорони праці, зайнятих на важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Отже колегія суддів вважає, що оскільки позивач є центральним органом виконавчої влади, що реалізує зокрема й державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та здійснював саме такий захід під час перевірки публічного акціонерного товариства Київсільелектро , то до позовної заяви, яка подана ним до суду першої інстанції, слід застосувати приписи п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір та звільнити від сплати судового збору за його подання в силу приписів вказаної норми.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, отже колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 та направлення справи за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до публічного акціонерного товариства Київсільелектро про застосування заходів реагування до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року скасувати, а справу за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до публічного акціонерного товариства Київсільелектро про застосування заходів реагування направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов