Постанова

від 04.08.2021 по справі 640/19289/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19289/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Східноукраїнський екологічний інститут до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Східноукраїнський екологічний інститут звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 12 вересня 2018 року № 0262351309 Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про застосування до Державного підприємства Східноукраїнський екологічний інститут штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 288444,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийнято без належних підстав, та підлягає скасуванню, у зв`язку з відсутністю у позивача боргу за несплату чи несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 р. позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 12 вересня 2018 року № 0262351309 Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про застосування до Державного підприємства Східноукраїнський екологічний інститут штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 288444,03 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 28.07.2021.

Апеляційну скаргу 28.07.2021 не було розглянуто, справу було знято з розгляду.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 вересня 2018 року позивачем отримано від відповідача-1 рішення від 12 вересня 2018 року № 0262351309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 288444,03 грн.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаного рішення податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у позивача відсутня заборгованість з єдиного соціального внеску за періоди з 22 липня 2014 року по 20 лютого 2015 року та з 18 лютого 2015 року по 21 лютого 2018 року, тож, застосування оскаржуваним рішенням штрафних санкцій до позивача на суму 288444,03 грн. є необґрунтованим, а рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 12 вересня 2018 року № 0262351309 є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI. (надалі по тексту також - Закон № 2464-VI)

Згідно зі змістом пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Так, частиною 5 статті 9 Закону № 2464-VI, визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Відповідно до положень абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

За нормами ч. 13. ст. 25 Закону № 2464-VI, нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до приписів абзацу 1 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з абзацами 4-6 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 13 статті 25 Закону № 2464-VI, нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

При цьому, абзацом 1 частини 14 статті 25 Закону № 2464-VI, встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Під час розгляду даного спору по суті в суді першої інстанції було досліджено, що позивач - ДП Східноукраїнський екологічний інститут є платником єдиного внеску і до грудня 2014 року перебувало на податковому обліку у ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області.

16 червня 2014 року ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області було прийнято рішення № 0009071705 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21 жовтня 2013 року по 05 лютого 2014 року, а саме штраф у розмірі 76283,41 грн (10 % своєчасно несплачених сум єдиного внеску) та пеня у розмірі 18647,69 грн (0,1 % від суми недоїмки), а разом - 94931,10 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 805/4808/15-а визнано протиправним та скасовано рішення № 0009071705 від 16 червня 2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 94931,10 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, після заміни сторони - Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2017 року касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 805/4808/15-а повернуто скаржнику.

З грудня 2014 року позивач перебуває на обліку в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві, як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

01 липня 2015 року ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8047-23 у зв`язку з тим, що, станом на 30 червня 2015 року, за ДП Східноукраїнський екологічний інститут рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 115575,08 грн., яка складається з суми штрафу і пені (за період з 21 жовтня 2013 року по 05 лютого 2014 року) у розмірі 94931,10 грн. і недоїмки у розмірі 20643,98 грн.

20 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача-1 зі скаргою № 236, в якій просив скасувати вищезазначену вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 115575,08 грн, посилаючись на те, що до складу суми недоїмки включено суму єдиного внеску (штрафних санкцій) відповідно до рішення ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 16 червня 2014 року № 0009071705.

19 серпня 2016 року відповідач-1 своїм рішенням скасував вимогу ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві від 01 липня 2015 року № Ю-8047-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 115575,08 грн., а скаргу позивача від 20 липня 2015 року № 236 задовольнило частково.

04 серпня 2015 року ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8047-23 у зв`язку з тим, що станом на 31 липня 2015 року, за ДП Східноукраїнський екологічний інститут рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 118376,22 грн.

28 серпня 2015 року позивач знову звернувся до відповідача-1 зі скаргою № 289, в якій просив скасувати вищевказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 118376,22 грн., посилаючись на те, що до складу недоїмки включено суму єдиного внеску (штрафних санкцій) відповідно до рішення ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 16 червня 2014 року № 0009071705.

22 вересня 2015 року відповідач-1 у своєму рішенні про залишення первинної скарги без розгляду зазначив, що скарга ДП Східноукраїнський екологічний інститут не підлягає розгляду у зв`язку з тим, що станом на 20 серпня 2015 року, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не обліковується, а вимога ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві від 04 серпня 2015 року № Ю-8047-23 вважається відкликаною.

Поряд з цим, з інтегрованої картки платника ДП Східноукраїнський екологічний інститут щодо нарахування і сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування вбачається, що заборгованість у позивача станом на 20 серпня 2015 року відсутня.

Таким чином, нарахування відповідачем штрафу у розмірі 33224,27 грн. за період з 22 липня 2014 року по 22 лютого 2015 року і штрафу за період з 18 лютого 2015 року по 20 серпня 2015 року є протиправним.

До того ж, довідками № 163/10/26-58-17-02-12 від 06 січня 2017 року, № 3149/10/26-58-17-02-09 від 06 березня 2017 року, № 5324/10/26-58-17-02-09 від 12 квітня 2017 року ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві повідомляло позивача про те, що станом на 06 січня 2017 року, 06 березня 2017 року та 12 квітня 2017 року, відповідно, ДП Східноукраїнський екологічний інститут не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів перед бюджетом, які обліковуються в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві.

Поряд з цим, з інтегрованої картки платника ДП Східноукраїнський екологічний інститут щодо нарахування і сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування вбачається, що заборгованість у позивача станом на 20 серпня 2015 року відсутня.

З викладеного вбачається, що нарахування відповідачем штрафу за період з 21 серпня 2015 року по 12 квітня 2017 року також є протиправним.

Окрім цього, з вищевказаної інтегрованої картки вбачається, що у позивача станом на 21 лютого 2018 року (останній день періоду, за який був нарахований штраф) заборгованість теж відсутня.

Також, позивачем до матеріалів справи залучено належним чином засвідчені довідка по рахунку та платіжні доручення з відміткою банку про проведення платежу, з яких вбачається належне виконання позивачем обов`язку зі сплати єдиного внеску за вищевказані періоди.

Наведене, у сукупності, давало підстави суду першої інстанції підстави для висновку про те, що у позивача відсутня заборгованість з єдиного соціального внеску за періоди з 22 липня 2014 року по 20 лютого 2015 року та з 18 лютого 2015 року по 21 лютого 2018 року, а застосування оскаржуваним рішенням штрафних санкцій до позивача на суму 288444,03 грн. за період з 22.07.2014 р. до 20.02.2015 р. та за період з 18.02.2015 р. до 21.02.2018 р. є необґрунтованим, а рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 12 вересня 2018 року № 0262351309 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та про наявність підстав для їх задоволення.

На противагу наведеному, доводи апеляційної скарги не мають жодного обґрунтування помилковості висновків суду першої інстанції та їх не спростовують, та, насамперед, стосуються намагання апелянта вдатись до переоцінки обставин, яким вже було надано правову оцінку та обґрунтування відповідача по яким, були правомірно відхилені судом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 р.- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко