Рішення

від 28.07.2021 по справі 569/4600/18

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 569/4600/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2021 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Опришка П.З.

секретар судових засідань Литвинчук Л.Л.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання, визнання договорів дарування недійсними та визнання права власності на 1/2 частину вказаного майна.

Позов обґрунтовує тим, що приблизно в 2009 році він познайомився з ОСОБА_4 і фактично з січня 2010 року вони стали проживати разом, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу спочатку в селі Гвіздів, Корецького району. Згодом, після купівлі у 2010 році будинку вони стали проживати у придбаному будинку в селі Морозівка Корецького району. За спільні кошти облаштовували придбаний будинок, здійснювали ремонт, купували будівельні матеріали та предмети домашнього вжитку, вели спільне господарство. Згодом отримали у власність земельну ділянку під будинком та ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. На ділянці побудували магазин, вказав, що займався організацією роботи магазину, здійснював доставку товару в магазин. Також за спільні кошти було збудовано ще одне нежитлове приміщення, яке не введене в експлуатацію та функціонувало як кафе. За спільні кошти також куплено квартиру в АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована на відповідача. Для можливості здійснювати виїзну торгівлю та для придбання товарів за час проживання придбали автомобілі: 13.07.2010 року Fiat Scudo (2001 року випуску), 2011 року Opel Vivaro (2005 року випуску) та 15.09.2015 року Renault Trafic (2010 року випуску), які були зареєстровані на відповідачку. В січні 2018 року відповідач вигнала його зі спільного будинку. Всі спроби мирно врегулювати конфлікт залишилися без результату. Крім того, 22 лютого 2018 року з метою приховати майно відповідач уклала договори дарування на все спірне майно на свою доньку від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 . Договори посвідчено приватним нотаріусом Степанюк Інною Віталіївною Корецького районного нотаріального округу. Вказаним нотаріусом як державним рєстратором було зареєстровано право власності па спірне майно за ОСОБА_5 . Враховуючи вищенаведені обставини змушений звернутися в суд з вказаними позовними вимогами для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді Корецького районного суду Рівненської області Кулика Є.В. від 31 липня 2018 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання для розгляду справи по суті на 15 серпня 2018 року 15 год. 00 хв. Ухвалою від 27 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 30 жовтня 2018 року о 15 год. 00 хв.

06 лютого 2019 року згідно розпорядження керівника апарату Корецького районного суду Рівненської області №5 проведено повторний автоматизований розподіл зазначеної справи, який відбувся у зв`язку із закінченням в судді Кулика Є.В. повноважень судді Корецького районного суду Рівненської області і дану справу передано на розгляд судді Корецького районного суду Рівненської області Опришку П.З.

Ухвалою судді Корецького районного суду Рівненської області Опришка П.З. від 11 лютого 2019 року цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання, визнання договорів дарування недійсними та визнання права власності на 1/2 частину вказаного майна- прийнято до провадження.

10 червня 2021 року від представника позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог. Ухвалою суду від 10 червня 2021 року відмова від частини позовних вимог прийнята судом, а провадження в цій частині закрите, зокрема щодо вимог:

-- визнання права спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на будинок житловий з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа 57 кв.м.; земельну ділянку, що заходиться за адресою АДРЕСА_2 площею 0,215 га з кадастровим номером 5623085200:02:001:0158;

- визнання права спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 площею 0,035 га кадастровий номер 5623085200:02:001:0159;

- визнання права спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на магазин з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 125,4 кв.м; квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 52.8 кв. м.;

- визнання права спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на будівельні матеріали які були використані для будівництва нежитлового приміщення яке здається в оренду;

- визнання права спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобіль Renault Trafic. 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 ; автомобіль Opel Vivaro. 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_2 та речі побуту які знаходяться в будинку та магазині;

- визнання недійсними договорів дарування спірного майна номер 166, 167, 169, 170 укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 22.02.2018 року та посвідчені приватним нотаріусом Степапюк Інною Віталіївною Корецького районного нотаріального округу;

- визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/2 будинку житлового з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 57 кв.м та земельну ділянку на якій розташований вказаний будинок, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 площею 0,215 га з кадастровим номером 5623085200:02:001:0158;

- визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/2 магазину з надвірними будівлями , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 125.4 кв. м та земельну ділянку, на якій розташований вказаний магазин, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 площею 0.035 га кадастровий номер 5623085200:02:001:0159;

- визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/2 будівельних матеріали які були використані для будівництва нежитлового приміщення, що здається в оренду, по АДРЕСА_2 , право власності па яке не зареєстровано;

- визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 квартири яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 52,8 кв. м.;

- визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/2 автомобіля Renault Trafic, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 автомобіля Opel Vivaro, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги просив задоволити та встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 25 січня 2010 року до 01 січня 2018 року, оскільки вказаний факт є підставним та доведеним в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Представник відповідача, ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо заявленої позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу заперечив, просив відмовити. Вказав, що жодними належними та допустими доказами в судовому засіданні факту проживання його клієнтки та позивача однією сім`єю без реєстрації шлюбу не доведено.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 вказав, що є другом ОСОБА_3 . Познайомився з ОСОБА_3 коли позивач приїжджав до нього в село Оженин на ринок та торгував ковбасними виробами. Разом здружилися. ОСОБА_3 постійно розказував, що з своєю дружиною ОСОБА_4 досить рано встають та їдуть працювати, здійснювати торівлю ковбасними виробами. Вказав, що ОСОБА_3 часто йому розказував про своє господарство, про розвиток бізнесу, що постійно щось будує чи ремонтує. Свого часу, близько семи років тому ОСОБА_3 запросив його на відкриття магазину. Під час цієї гостини позивач показував свій будинок, магазин, пророблені роботи по домогосподарству, окремі кімнати та зроблені в них ремонти, а саме ванну та спальню. Вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом як чоловік з дружиною. Не вважає, що позивач ставився до відповідача як до роботодавця , а вона відповідно до нього як до працівника . Приїжджав на ринок постійно втомленим та розказував, що сам з швагром робив різного роду будівельні роботи. Через деякий час ОСОБА_3 перестав приїжджати на ринок. Згодом він зателефонував ОСОБА_3 і той йому повідомив про те, що на даний час проживає у сестри в місті Славута Хмельницької області через сварку з ОСОБА_4 , причиною чого з слів ОСОБА_3 була зрада ОСОБА_4 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду повідомила, що являється старостою Морозівського старостинського округу Рівненського району Рівненської області. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали спільно з 2010 року як сім`я, спільно вели господарство, придбали старий будинок в селі в якому робили ремонт, будували кафе. Неодноразово бачила як ОСОБА_3 сам возив пісок, воду, сам здійснював майже всі будівельні роботи, повністю переробив куплений старий будинок, збудували кафе, паркан, покладено бруківку. Вважає, що однозначно проживали як сім`я, разом заробляли кошти, їздили на ринки, а за зароблені гроші здійснювали усі будівельні та ремонтні роботи. Свідок уточнила, що старий будинок в якому в подальшому спільно здійснювали ремонт був куплений саме ОСОБА_4 , однак в подальшому спільними зусиллями робили ремонт будинку.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду повідомив, що є рідним братом ОСОБА_3 . Вказав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 познайомилися в 2009 році. Спочатку проживали в батьків ОСОБА_4 . Згодом придбали будинок в селі Морозівка Корецького району, здійснювали ремонтні роботи. Вказав, що вперше до них приїхав святкувати Новий 2011 рік. Потім, неодноразово приїжджав до них, допомагав по в ремонтних роботах, зокрема допомагав робити електропроводку, проводити воду в будинок. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 займалися спільною підприємницькою діяльністю, здійснювали продаж ковбасних виробів.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду повідомила, що являється рідною сестрою ОСОБА_3 . Вказала суду, що з серпня 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали проживати разом у батьків ОСОБА_4 . Згодом приблизно у 2011 купили недобудований будинок, спільними зусиллями добудували його, здійснили ремонт. Вказала, що він сам здійснював всі будівельні роботи, будував магазин, паркан, клав бруківку, побудував гараж на два автомобілі. Також вказала, що за спільні кошти придбали дочці в Рівному квартиру. З січня 2018 року ОСОБА_3 вже проживає у Славуті разом з нею. Стверджує, що все набуте майно придбане та побудоване за рахунок коштів, що спільно ними зароблені. Вказала, що ОСОБА_3 раніше був одружений, розлучився, не був зареєстрований за адресою розташування спірного домоволодіння. ОСОБА_3 платить аліменти своїй дочці від першого шлюбу.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду повідомила, що свого часу працювала в ОСОБА_3 та ОСОБА_15 в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 продавцем. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 привозили в магазин товар неодноразово. Відносини позивача та відповідача характеризує як ОСОБА_4 - власник магазину, ОСОБА_3 - працівник . Вважає, що як сім`я не проживали, спільного господарства не вели, хоча разом їздили на відпочинок.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 суду повідомила, що є подругою ОСОБА_4 . Вважає, що жодних стосунків між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було, як чоловік і жінка вони не проживали, спільного господарства не вели, оскільки ОСОБА_4 мала інших чоловіків. Вказала, що в кінці 2017 початку 2018 року ОСОБА_4 вигнала ОСОБА_3 з будинку. Вказує, що він в ОСОБА_4 був підсобним працівником. По жодних питаннях ОСОБА_4 з ним не радилася. Вказала, що у ОСОБА_4 був інший чоловік. Всі вважали ОСОБА_3 наймитом в ОСОБА_4 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 суду повідомила, що знає ОСОБА_3 більше 10 років. В місті Новоград-Волинський він на ринку працював ветеринарним інспектором, а ОСОБА_4 продавала на ринку. З того часу 2008 чи 2009 року вони познайомилися, фактично вона їх і познайомила. Вважає, що з того часу проживали як чоловік та жінка, однією сім`єю. Їхавши в 2013 році в Сторожів на весілля заїжджала до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знову ж таки поводилися як чоловік та жінка, що проживають без реєстрації шлюбу. Жодних скарг від ОСОБА_4 на ОСОБА_3 вона не чула. Стверджує, що ОСОБА_3 здійснив багато будівельних робіт в домогосподасртві де разом з ОСОБА_4 проживали.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 суду повідомив, що є двоюрідним братом ОСОБА_3 . Вказав, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 після знайомства розпочали жити разом у батьків ОСОБА_4 . Згодом вони придбали будинок в селі Морозівка та робили спільними зусиллями ремонт, згодом будували магазин та кафе. Перший раз до них попав в село Морозівка на новосілля, де були батьки ОСОБА_4 , інші знайомі та родичі. Вважає, що проживали разом як чоловік та жінка однією сім`єю. Коли приїжджали до нього в Славуту, то також поводилися як чоловік та жінка, спали в одному ліжку. Чому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 офіційно не одружувалися та не народжували спільних дітей пояснити незміг.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 суду повідомив, що ОСОБА_4 є його дочкою. Вказав, що сам для дочки купив за особисті кошти будинок в АДРЕСА_2 в жінки, яка проживала в Криму. Потім сам наймав людей для того щоб робити ремонт в будинку. Вказав, що ОСОБА_3 з братом лише раз допомагав монтувати дах на будинок. Зазначив, що йому відомо, що ОСОБА_3 жив у будинку ОСОБА_4 , але про дійсні відносини між дочкою та ОСОБА_3 він нічого не знає. Суду повідомив, що ОСОБА_3 з ОСОБА_4 жили по собачому , вона йому за його роботу платила кошти, а він був просто підсобним працівником.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В судовому засіданні оглянуто численні фотографії де ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проводять разом час, їздять на відпочинок, перебувають в гостях друзів та знайомих. Хоча, відповідач, ОСОБА_4 пояснень по суті заявлених вимог не надавала, однак під час дослідження фотографій підтвердила суду, що почала проживати з ОСОБА_3 з січня 2010 року.

Згідно довідки Морозівської сільської ради Корецького району Рівненської області № 53 від 31.01.2018 року вказано, що ОСОБА_3 з 2012 року постійно проживав в АДРЕСА_2 без реєстрації проживання із співмешканкою ОСОБА_4 та вели спільне господарство.

Згідно дослідженої трудової книжки ОСОБА_3 , встановлено, що він звільнився з попередньої робити 10 грудня 2009 року і в подальшому офіційно не працевлаштовувався.

Згідно заяви потерпілого про завдану шкоду транспортному засобу від 11 січня 2010 року, вказано, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 потрапили в ДТП (коли їхали з метою торгівлі до іншого населеного пункту) 30 грудня 2009 року, а місцем для перерахування коштів вказано село Гвіздів.

Відповідно до санітарного паспорту на автомобіль, що перевозить продукти від 07 березня 2012 року водіями автомобіля Опель-Віваро вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а місцем здійснення діяльності вказано село Гвіздів.

В судовому засіданні досліджено належним чином засвідчену копію рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 січня 2010 року відповідно до якого шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_20 розірвано. Дане рішення набрало законної сили 16 лютого 2010 року.

Відповідно до ст. 74 ЦК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що для застосування положень ст. 74 ЦК України необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.

Нормами ст. 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до п. 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кіган проти Ірландії №16969/90 від 26.05.1994 року …поняття сім`я не обмежується виключно відносинами, заснованими на шлюбі і може включати інші de factо сімейні узи , коли сторони живуть спільно поза шлюбом… .

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд за заявою особи може встановити факт проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, при цьому у випадку наявності спору про право такі справи мають розглядатися в порядку позовного провадження, що також кореспондується з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення . Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнавши конкретно в який період це мало місце.

У рішенні по справі Джонстон та інші проти Ірландії від 18.12.1996 року №6/1985/92/139 Європейський суд з прав людини зазначив, що особи, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом, що забезпечуватиме дотримання ст. 8 Конвенції, яка передбачає право на повагу до сімейного життя.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із подружжя ; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Як роз`яснено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року Про судову практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тому з огляду на досліджені в судовому засіданні докази, як кожен окремо так і в своїй сукупності, беручи до уваги покази свідків, які підтвердили факт спільного проживання та ведення господарства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , досліджені письмові докази, беручи до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_4 під час дослідження письмових доказів визнала обставини спільного проживання з позивачем з січня 2010 року, суд вважає, що заявлена вимога є підставною. Однак, з врахуванням того, що ОСОБА_3 згідно рішення суду від 14 січня 2010 року до 16 лютого 2010 року перебував в іншому зареєстрованому шлюбі, саме цю дату слід брати як точку відліку для встановлення факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги задоволити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 16 лютого 2010 року до 01 січня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 704.80 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: 11783, с. Барвинівка, Новоград Волинського району, Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя П.З. Опришко

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 04 серпня 2021 року.