Постанова

від 26.07.2021 по справі 914/1401/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2021 р. Справа №914/1401/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури за вих. №15/4-639вих-21 від 11.06.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/2018/21 від 14.06.2021)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.06.2021 (суддя О.І Щигельська) винесену за результатами розгляду заяви про затвердження мирової угоди

у справі № 914/1401/20

за позовом : Заступника прокурора Львівської області, м. Львів, в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Львівщини» (надалі ТзОВ «Дари Львівщини» ), м. Львів

до відповідача-2: Приватного підприємства «Галицький шлях» (надалі ПП. «Галицький шлях» ), м. Львів

до відповідач-3: Приватного підприємства «Винниківський шлях» (надалі ПП «Винниківський шлях» ), м. Львів, м. Винники

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів

про витребування майна та скасування державної реєстрації прав власності, визнання недійсними договорів іпотеки

за зустрічною позовною заявою: ТзОВ «Дари Львівщини» , м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів від імені та в інтересах якої діє Заступник прокурора Львівської області (Львівська обласна прокуратура), м. Львів

про визнання права власності

за участю учасників справи:

від прокурора: Рогожнікова Н.Б. - прокурор (посвідчення № 057861 від 05.11.2020)

від позивача: Шмотолоха О.П. - представник (витяг з ЄДРПОУ від 25.05.2021)

від відповідача-1: Ломага Ю.Т. - адвокат (свідоцтво № 1703 від 19.05.2010, договір б/н від 01.07.2020)

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.06.2021 заяву про затвердження мирової угоди у справі №914/1401/20 від 09.04.2021 (вх.№1996/21 від 13.05.2021) задоволено. Затверджено мирову угоду на умовах та у редакції, викладеній в резолютивній частині ухвали. Закрито провадження у справі № 914/1401/20. Повернуто Львівській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 50% від сплаченого за подання позовів до суду, що складає 162 082,00 грн (а.с. 93-111 том VІІ).

Ухвала суду мотивована тим, що подана мирова угода відповідає вимогам статті 192 ГПК України, проєкт мирової угоди затверджений ухвалою Львівської міської ради № 335 від 25.03.2021 . Суд також зазначив, що правовідносини сторін щодо спірного майна виникли давно, тому сторони вирішили врегулювати спір в мирному порядку шляхом укладення мирової угоди з врахуванням взаємних поступок. Суд також звернув увагу, що укладення цієї угоди в інтересах сторін не є наслідком порушення прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури, вважаючи, що умови мирової угоди суперечать ст.ст. Конституції України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , Земельного кодексу України, звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали суду від 03.06.2021, якою затверджено мирову угоду, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, скаржник зазначає, що, затверджуючи мирову угоду, суд не звернув увагу на те, що визнання права власності на комунальне майно за ТзОВ Дари Львівщини відбулося з порушенням порядку, способу та процедури приватизації. Передача земельних ділянок відбулося без проведення відповідних земельних торгів та безкоштовно. Окрім того, звертає увагу на те, що розмір компенсації вартості цілісних майнових комплексів двох ринків є невірним, оскільки визначений з розрахунку розміру орендної плати, а не для продажу.

Прокурор в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Позивач письмових пояснень щодо апеляційної скарги не подав, представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив в усному порядку, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, а відтак, просить суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скарги та у письмових запереченнях (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/4486/21 від 17.06.2021, вх№ 01-04/4783/21 від 01.07.2021), оскаржувану ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, а відтак, просить суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Окрім того, представником заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали щодо неправомірних дій представників Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Свистун І.В. та Мотова Є.Г. (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/4786/21 від 01.07.2021). Клопотання мотивоване тим, що представник третьої особи, всупереч позиції Львівської міської ради, заперечує правомірність ухвали Львівської міської ради Про затвердження мирової угоди № 335 від 25.03.2021. Враховуючи, що Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради, підзвітний і підконтрольний останній, то протилежна позиція представника третьої особи щодо мирової угоди, на думку заявника, підриває авторитет та довіру до органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Тобто, окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.2 ст.14 ГПК України).

В даному випадку, колегія суддів не вбачає порушення третьою особою вищенаведених норм права, відповідно, відсутні правові підстави для постановлення окремої ухвали, передбаченої ст. 246 ГПК України, зважаючи також на те, що заявником не наведено вимоги якого закону чи нормативно-правового акту порушено представниками третьої особи шляхом подання письмових пояснень щодо оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідач-2 письмових пояснень щодо апеляційної скарги не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги за безпідставністю (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/4782/21 від 01.07.2021). У запереченнях на пояснення щодо апеляційної скарги проти доводів третьої особи заперечив (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/4787/21 від 01.07.2021).

Відповідач-3 письмових пояснень щодо апеляційної скарги не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги за безпідставністю (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/4784/21 від 01.07.2021). У запереченнях на пояснення щодо апеляційної скарги проти доводів третьої особи заперечив (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/4785/21 від 01.07.2021).

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання 26.07.2021 не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. На попередньому судовому засіданні, представник третьої особи доводи апеляційної скарги підтримав повністю з підстав, викладених у письмових поясненнях (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/4712/21 від 29.06.2021), а відтак просить суд ухвалу суду першої інстанції скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

У червні 2020 року заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до: ТзОВ «Дари Львівщини» , ПП «Галицький шлях» , ПП «Винниківський шлях» про витребування з приватної власності ТзОВ «Дари Львівщини» нежитлових приміщень, будівель, споруд цілісного майнового комплексу Ринок «Підзамче» загальною площею 1068 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького, 120 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1930182346101), про скасування державної реєстрації права приватної власності ТзОВ «Дари Львівщини» на цілісний майновий комплекс Ринок «Підзамче» загальною площею 1068 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького, 120 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1930182346101), номер запису про право власності - 33539180 від 02.10.2019 та про визнання недійсним договору іпотеки №1126 від 04.12.2019, укладеного між ТзОВ «Дари Львівщини» , ПП «Галицький шлях» та ПП «Винниківськийшлях» (а.с. 1-20 том І справа № 914/1401/20).

В червні 2020 року заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до: ТзОВ «Дари Львівщини» , ПП «Галицький шлях» , ПП «Винниківський шлях» про витребування майна, скасування державної реєстрації права приватної власності на цілісний майновий комплекс Ринок «Винниківський» загальною площею 1 088, 3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 51, вул. Солодова, 1, 3-а та 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1930221446101) та визнання недійсним договору іпотеки від 04.12.2019 № 1129 (а.с. 1-21 том І справа № 914/1406/20).

Прокурором у вказаних позовах зазначалось, що підставою для представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради шляхом подання позову є неправомірне вибуття об`єктів нерухомого майна із комунальної власності територіальної громади м. Львова, що, у свою чергу, призвело до заподіяння шкоди інтересам держави. Водночас Львівською міською радою, як уповноваженим органом, своєчасно не забезпечено збереження вказаного майна та не вжито достатніх заходів, в тому числі представницького характеру, щодо запобігання вибуття згаданих приміщень з комунальної власності, а також не вжито заходів щодо витребування його з чужого незаконного володіння і повернення у комунальну власність.

Ухвалою суду від 17.09.2020 у справі № 914/1401/20 об`єднано справи № 914/1401/20 та № 914/1406/20 в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі № 914/1401/20 (а.с. 69-77 том ІІІ).

08.10.2020 ТзОВ «Дари Львівщини» звернулося до суду із зустрічним позовом до Львівської міської ради від імені та в інтересах якої діє заступник прокурора Львівської області про визнання права власності ТзОВ «Дари Львівщини» на: - цілісний майновий комплекс ринок «Винниківський» (м. Львів, вул. Личаківська, буд. 51; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1930221446101), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:06:002:0063, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1915311846101; - цілісний майновий комплекс ринок «Підзамче» (м. Львів, вул. Хмельницького, буд. 120; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1930182346101), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:08:002:0008, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1915259646101 (а.с. 121-131 том ІІІ).

Позиція ТзОВ «Дари Львівщини» зводиться до того, що ним правомірно набуто право власності на цілісні майнові комплекси ринків, зважаючи на те, що 26.12.1996 було утворено МДКП «Екоплід» , код ЄДРПОУ 22403158, реєстраційний №11884, місцезнаходження: м. Львів, вул. Солодова, 4. Підприємство було власником нерухомого майна: будівель і споруд «Підзамчівський ринок» , що знаходиться по вул. Б. Хмельницького, 120 у м. Львові, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 09.03.1998, серія КММ №000493, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки. Окрім того, зазначене підприємство було власником нерухомого майна: будівель і споруд «Винниківський ринок» , що знаходиться по вул. Личаківській, 51 у м. Львові, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 09.03.1998, серія КММ №000491, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

27.09.2001 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1191, якою МДКП «Екоплід» було реорганізовано шляхом приєднання його до ТзОВ «Дари Львівщини» з переходом до останнього усіх майнових прав та обов`язків, як правонаступника. Наказом Управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради від 07.05.2003 №73 скасовано державну реєстрацію МДКП «Екоплід» (код ЄДРПОУ 22403158, дата реєстрації 26.12.1996, реєстраційний №11884, місцезнаходження: м. Львів, вул. Солодова, 4).

На підставі викладених обставин ТзОВ «Дари Львівщини» здійснило державну реєстрацію права приватної власності на цілісний майновий комплекс Ринок «Підзамче» загальною площею 1068 кв.м за адресою: м.Львів, вул. Хмельницького, 120 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1930182346101), номер запису про право власності - 33539180 від 02.10.2019 і на цілісний майновий комплекс Ринок «Винниківський» загальною площею 1088,3 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 51, Солодова, 1, 3-а та 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1930182346101), номер запису про право власності - 33539107 від 02.10.2019.

Ухвалою суду від 12.10.2020 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом (а.с. 182-184 том ІІІ).

13.05.2021 до суду подано спільну заяву Львівської міської ради, ТзОВ «Дари Львівщини» , ПП «Галицький шлях» та ПП «Винниківський шлях» про затвердження мирової угоди на підставі ч.6 ст. 46 ГПК України (а.с. 205-210 том V).

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Частиною 1 ст. 192 ГПК України визначено суб`єктний склад відносин щодо укладення мирової угоди - сторони у справі.

При цьому за змістом статті 45 цього Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Місцевий господарський суд вказав, що сторонами у цій справі є Львівська міська рада, ТзОВ Дари Львівщини , ПП Галицький шлях та ПП Винниківський шлях , Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, а Львівська обласна прокуратура виступає як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За змістом ст. 192 ГПК України вирішення питання щодо укладання мирової угоди належить до процесуальних прав сторін, в той час як інші учасники справи не наділені повноваженнями щодо їх схвалення або заперечення. Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №911/427/19 та від 07.04.2021 у справі №911/15/19.

Одним зі способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав та обов`язків сторін щодо предмета позову. Право сторін на укладання мирової угоди встановлено Господарським процесуальним кодексом України.

За приписами частин 1-4 ст.192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

З аналізу наведених приписів процесуального законодавства вбачається, що мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.

Таким чином, сторонам у справі надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою, в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.

До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.

Мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов`язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов`язанням з метою врегулювання такого спору.

Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу, у тому числі на стадії виконання судового рішення.

На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20.

Відповідно до ч.5 ст. 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду лише у вказаних випадках.

Розглянувши подану сторонами заяву про затвердження мирової угоди та мирову угоду, суд, зокрема дійшов висновку, що укладена у даній справі мирова угода стосується лише прав та обов`язків сторін, підписана уповноваженими на це особами, зміст укладеної між сторонами мирової угоди не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає прав та інтересів інших осіб, сторонам відомі наслідки затвердження судом мирової угоди.

При цьому судом зазначено, що оскільки даний спір стосуються прав та охоронюваних законом інтересів відповідної територіальної громади та органу, який представляє та захищає права та охоронювані законом інтереси цієї територіальної громади, то, приймаючи на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради ухвалу №335 від 25.03.2021, якою затверджено проєкт укладеної мирової угоди, Львівська міська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, зокрема, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , що відповідає ст.19 Конституції України.

Стосовно доводів прокуратури про те, що суд першої інстанції не встановлював та не досліджував фактичні обставини справи щодо правомірності набуття права власності на спірне майно за відповідачем-1, колегія суддів зазначає, що мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Зазначена угода не призводить до вирішення спору по суті, сторони досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт у зв`язку із самостійним врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №911/918/15 та від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 27.09.2001 № 1191 державне комунальне підприємство Екоплід , яке було власником спірного нерухомого майна, було реорганізовано шляхом приєднання його до ТзОВ Дари Львівщини з переходом до останнього всіх майнових прав та обов`язків, як правонаступника.

Наказом Управління промисловості та підприємцтва Львівської міської ради від 07.05.2003 № 73 скасовано державну реєстрацію МДП Екоплід .

Згідно з п. 4, 5 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні» (в редакції, що діяла на момент скасування державної реєстрації) підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов`язки приєднаного підприємства, як правонаступника.

Таким чином, ТзОВ Дари Львівщини , як правонаступник, набуло усі майнові права та обов`язки МДКП Екоплід , в результаті чого здійснило державну реєстрацію права приватної власності на спірне майно.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання державної реєстрації всього нерухомого майна, яке увійшло до складу ЦМК Ринок Винниківський та ЦМК Ринок Підзамче вже досліджувалося в адміністративній справі № 380/4556/20, за наслідками розгляду якої Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 23.02.2021 встановлено, що рішення державних реєстраторів, які здійснювали державну реєстрацію спірного майна за ТзОВ Дари Львівщини є правомірними.

Щодо заперечень скаржника про розмір компенсації цілісних майнових комплексів двох ринків, то слід зазначити, що судом першої інстанції при затверджені мирової угоди враховано звіти станом на 31.03.2021 про оцінку ринкової вартості об`єктів нерухомості, загальною площею 1088,30 кв. м., у складі будівель, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 51, вул. Солодова, 3А, вул. Солодова, 4, вул. Солодова, 1, ринкова вартість якої становить 10 300 000,00 грн без ПДВ (а.с. 23-158 том VI) та об`єкту нерухомості, загальною площею 1068,0 кв. м., у складі будівель, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 120 та 163, яка складає 8 230 000,00 грн без ПДВ (а.с. 159-264 том VI). Матеріалами справи підтверджується, що сторони по справі ознайомлені з даними Звітами, зауважень щодо визначеної ринкової вартості нерухомого майна не заявляли.

Щодо тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно було затверджено п.6 та п.7 мирової угоди, відповідно до яких Львівська міська рада визнає володіння на праві постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані ЦМК ринків, а саме площею 0,2851 га, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 120, кадастровий номер 4610137200:08:002:0008 та площею 0,2752 га по вул. Личаківській, 51, кадастровий номер 4610137200:06:002:0063, то колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з вже наведеною вище ч.1 ст.192 ГПК України, у мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Окрім того, слід також зазначити, що питання користування земельною ділянкою, яка знаходиться під нерухомим майном, право приватної власності на яке визнається сторонами у даній справі, було предметом розгляду у господарській справі № 914/2208/20 та в адміністративній справі № 380/10087/20.

За наслідками розгляду даних справ суди, з врахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №663/1738/16-ц право користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому порядку до 01.01.2002, а також норм чинного законодавства станом на момент реорганізації МДКП Екоплід шляхом приєднання до ТзОВ Дари Львівщини , дійшли висновку, що до ТзОВ Дари Львівщини , як правонаступника, перейшло право постійного користування спірною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у МДКП Екоплід .

Тобто, ТзОВ Дари Львівщини володіє та користується спірною земельною ділянкою на законних підставах, а саме на підставі Державних актів на право постійного користування землею, виданих МДКП Екоплід .

А відтак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в даному випадку Львівська міська рада у мировій угоді не здійснювала розпорядження спірними земельними ділянками щодо передачі їх ТзОВ Дари Львівщини , а лише підтвердила (визнала) факт правомірного користування ТзОВ Дари Львівщини спірними земельними ділянками.

Приписами ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що укладення мирової угоди відбулося до прийняття рішення у справі, то з врахуванням наведеної норми Закону, місцевим господарським судом правомірно повернуто 50% сплаченого судового збору Львівській обласній прокуратурі.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга до задоволення не підлягає, тому понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 192, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.06.2021 у справі № 914/1401/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова винесена з окремою думкою судді Скрипчук О.С.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст складено 30.07.2021.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.Л. Мирутенко

О.С. Скрипчук