Рішення

від 21.07.2021 по справі 925/195/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Черкаси справа №925/195/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., без участі представників сторін, розглянув у судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом

Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство «БІГ-СТОКЕР»

про зобов`язання вчинити дії щодо повернення орендованого майна,

Головний центр підготовки особового складу Державної прикордонної служби імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство «БІГ-СТОКЕР» про зобов`язання вчинити дії щодо повернення орендованого майна, а саме зобов`язання відповідача в триденний термін звільнити орендоване майно шляхом демонтажу обладнання, яке знаходиться в селищі Оршанець та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами договору оренди №416-17, який було укладено 25.10.2017 між Головним центром підготовки особового складу Державної прикордонної служби імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство «БІГ-СТОКЕР», останній орендував у позивача майно, а саме комплекс технічних майданчиків з бетонним покриттям, загальною площею 159,4 квадратних метрів, проте після закінчення строку договору, відповідач своєчасно не звільнив орендоване державне нерухоме майно та не здійснив демонтаж розміщеного на ньому обладнання, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та отримана уповноваженим представником відповідача 09.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Протокольною ухвалою від 06.04.2021 підготовче судове засідання відкладено до 28.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.04.2021 підготовче засідання у справі відкладено, у зв`язку із поданням представником позивача заяви про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 18.05.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті 22.07.2021, про що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.05.2021 повідомлено відповідача у справі.

20.07.2021 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій останній позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, про що є відомості в матеріалах справи, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та неподання ними відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2017 між Навчальним центром Державної прикордонної служби (військова частина № НОМЕР_1 ) (правонаступником якого є Головний центр підготовки особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство «БІГ-СТОКЕР» (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 416-17 (далі договір). За умовами цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно комплекс технічних майданчиків з бетонного покриття розміром 4м*4м, 13м*6,5м та 9,5м*6,2м загальною площею 159,4 квадратних метри, яке перебуває на балансі Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (пункт 1.1 договору).

Майно передається в оренду з метою розміщення модульної котельні (пункт 1.2 договору).

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом стоку оренди (пункт 2.2 договору).

Цей договір укладено строком на 2 два роки одинадцять місяців тридцять днів, що діє з 25 жовтня 2017 року по 25 жовтня 2020 року включно (пункт 10.1 договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди (пункт 10.4 договору).

Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря юридичної особи та у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа) (пункт 10.6 договору).

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (пункт 10.9 договору).

Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. (пункт 10.10 договору).

Між сторонами за договором був підписаний акт прийому-передачі об`єкту оренди згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування комплекс технічних майданчиків майданчиків з бетонного покриття розміром 4м*4м, 13м*6,5м та 9,5м*6,2м загальною площею 159,4 квадратних метри, розміщене за адресою: 19601, м. Черкаси, селище Оршанець. У Акті вказано, що претензії щодо технічного стану у орендаря відсутні.

17.06.2020, з метою повідомлення орендаря про небажання продовжувати дію договору, позивач вручив відповідачу лист №704/1455 від 15.06.2020, у якому посилаючись на закінчення строку дії договору та наявність у відповідача заборгованості за користування орендованим майном, просив відповідача демонтувати обладнання та звільнити орендоване майно до 25.09.2020.

08.10.2020 позивач направив на адресу відповідача вимогу про своєчасне звільнення орендованого майна №704/2759, у якій повторно просив відповідача звільнити орендоване державне нерухоме майно до 25.10.2020 та здійснити демонтаж розміщеного на ньому обладнання, а також попередив відповідача про намір звернутись до суду на захистом своїх прав.

Вказане звернення залишилося без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Предметом спору, у даній справі є вимога позивача повернути законному володільцю державне майно, яке перебувало у відповідача у користуванні на підставі укладеного договору оренди.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (який був чинний на час виникнення відносин з оренди) так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Частинами 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами статей 759, 760, 762, , 763, 795 Цивільного кодексу України, відповідно до яких за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (частина 1 статті 761 ЦК України).

Відповідно до статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

При цьому, умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Підстави припинення договору найму визначені у статті 781 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

У розділі 10 договору, сторони передбачили, що строк оренди складає два роки одинадцять місяців тридцять днів і триває до 25 жовтня 2020 року, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих умовах, які були передбачені цим договором.

15.06.2020 відповідачем було направлено відповідачу лист про намір не продовжувати дію договору оренди. Враховуючи те, що сторони не дійшли згоди щодо продовження дії договору оренди, тому строк дії договору закінчився 25.10.2020.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються приписами статті 785 Цивільного кодексу України, якими встановлено обов`язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як зазначено вище за умовами договору його чинність припиняється, серед іншого, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Крім того, сторони у договорі погодили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.

Позивачем відповідачу було направлено вимогу про своєчасне звільнення орендованого майна від 08.10.2020, у якій орендодавець наголосив на необхідності звільнення орендованого державного нерухомого майна до 25 жовтня 2020 року та необхідності демонтажу розміщеного на ньому обладнання.

Отже, враховуючи пункт 10.9 договору, який кореспондується з положенням статті 785 Цивільного кодексу України, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу об`єкт оренди протягом трьох робочих днів після припинення дії договору. Всупереч наведеному, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем орендованого майна.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання, господарське зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивачем при зверненні до суду використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, вказані обставини не заперечив. За приписами статті 86 Господарського процесуального Кодексу господарський суд здійснив оцінку наведених у позові доводів позивача за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів і з врахуванням встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про доведеність позивачем своїх позовних вимог та відсутність належного спростування відповідачем цих вимог.

За таких обставин, враховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини з оренди майна з 25.10.2020, тобто у відповідача відсутні правові підстави використовувати майно позивача, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає солідарному відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів у сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство «БІГ-СТОКЕР» (18009, вул. Дахнівська, 29, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 40061996) звільнити орендоване майна шляхом демонтажу обладнання, яке знаходиться за адресою 19601, м. Черкаси, селище Оршанець та повернути державне окреме індивідуально визначене майно комплекс технічних майданчиків з бетонного покриття розміром 4м*4м, 13м*6,5м та 9,5м*6,2м загальною площею 159,4 квадратних метри Головному центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) (19601, м. Черкаси, селище Оршанець, вул. Підполковника Красніка, 1, код ЄДРПОУ 14321512), на балансі якого перебуває вказане майно.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство «БІГ-СТОКЕР» (18009, вул. Дахнівська, 29, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 40061996) на користь Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) (19601, м. Черкаси, селище Оршанець, вул. Підполковника Красніка, 1, код ЄДРПОУ 14321512) 2270 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 06.08.2021.

Суддя О.І.Кучеренко