Постанова

від 06.08.2021 по справі 904/3103/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/3103/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Банаська О.О., Васьковського О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 15.02.2021

у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П., Подобєда І.М.

у справі № 904/3103/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд"

про відшкодування вартості майна,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/3103/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" про відшкодування вартості майна, набутого та збереженого без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого в розмірі 3 426 666,67 грн.

2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2020 провадження у справі №904/3103/20 зупинено до набрання законної сили рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4703/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" про відшкодування вартості майна.

3. 18.12.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 18.12.2020 про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн, що належать відповідачеві та знаходяться на рахунках в установах банків Акціонерного банку "Південний", Дніпропетровського відділення Акціонерного товариства "Ощадбанк";

- накладення арешту на зерно відповідача, яке знаходиться на елеваторах за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, 18-а;

- накладення арешту на грошові кошти відповідача, які йому належать та знаходяться у третіх осіб.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №904/3103/20 (з урахуванням ухвал про виправлення описки від 23.12.2020, від 24.12.2020) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" про забезпечення позову у справі № 904/3103/20 задоволено; вжито заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" та знаходяться на його рахунках в установах банків:

- Акціонерного банку "Південний", МФО 328209:

НОМЕР_1 ;

НОМЕР_2 ;

НОМЕР_3 ;

НОМЕР_4 ;

НОМЕР_5 ;

НОМЕР_6 ;

НОМЕР_7 ;

НОМЕР_8 ;

НОМЕР_9 ;

- Дніпропетровського відділення Акціонерного товариства "Ощадбанк", МФО 305482:

НОМЕР_10 ;

-Публічного акціонерного товариства "Банк Восток", МФО 307123:

НОМЕР_11 ;

НОМЕР_12;

- електронний рахунок адміністрування податків в Казначействі України, МФО 899998: UA 238999980385239100000138010;

накладення арешту на зерно Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн, яке знаходиться на елеваторах за адресою:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятихатський комплекс" (49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 41522983) місцезнаходження елеватора - Дніпропетровська область, м. П`ятихатки, вул. Клименка, буд. 1;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ГРАНДІС" (49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 36639159) місцезнаходження елеватора - Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, буд. 18-а;

накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн, які йому належать та знаходяться у третіх осіб.

5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 року зупинено провадження у справі.

6. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

7. 09.02.2021 до Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому позивач посилається на вчинення відповідачем дій зі зменшення своїх активів та просить долучити до матеріалів справи докази закриття відповідачем рахунків у банках.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №904/3103/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №904/3103/20 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" 2 102,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Рух касаційної скарги

9. 05.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 05.03.2021 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 904/3103/20, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" у справі № 904/3103/20 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Банаська О.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.03.2021.

11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.03.2021 № 29.3-02/613, у зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/3103/20.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" у справі № 904/3103/20 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Банаська О.О., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.03.2021.

13. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2021, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 904/3103/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" від 05.03.2021 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021; призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" від 05.03.2021 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 904/3103/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

14. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2021 зупинено касаційне провадження у справі № 904/3103/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" від 05.03.2021 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи№914/1570/20 за касаційною скаргою ТОВ "Роберт Бош" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 ухваленої за результатами розгляду заяви ТОВ "Роберт Бош" про забезпечення позову та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

15. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2021 поновлено касаційне провадження у справі № 904/3103/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" від 05.03.2021 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

16. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 15.02.2021, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №904/3103/20 залишити в силі.

17. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

17.1. Позивачем подано позов до ТОВ "Компанія "ГРЕЙНФІЛД" про визнання недійсним Договору поставки № 01/08/18-1 від 01.08.2018 провадження у справі № 904/3103/20 зупинене у зв`язку з розглядом судом справи № 904/4703/20. Вказаним рішенням у справі встановлено відсутність укладеного між Позивачем та Відповідачем договору поставки, відсутність реальних господарських операцій за цим Договором, відсутність у Відповідача права на податковий кредит в сумі 25 млн. грн. та підтверджує як обґрунтованість позову ТОВ "КСГ "ДНІПРО" у даній справі так і обґрунтованість ухвали про забезпечення позову.

17.2. Після закінчення підготовчого засідання у справі 904/4703/20, відповідачем вживалися заходи, які свідчать про його намагання ухилитися від виконання зобов`язань та від виконання рішення у справі:

- відповідачем 17.12.2020 здійснено зміну складу засновників ТОВ "Компанія "Грейнфілд" і виключено зі складу засновників: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АЛЬТУС АССЕТС АКТІВІТІС" (розмір внеску до статутного фонду - 205920 грн) та Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-А" (розмір внеску до статутного фонду - 2080 грн). Замість двох колишніх засновників юридичних осіб до складу засновників Відповідача включено: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , розмір внеску: 208 000 грн, тобто особу, що зареєстрована на окупованій території Криму, яка стала керівником Відповідача.

- змінено юридичну адресу Відповідача, з м. Дніпро на м. Запоріжжя;

- в лютому 2021 року відповідач змінив назву.

- відступлення належних відповідачу прав вимоги до контрагентів (Згідно відповіді ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН", ТОВ "Компанія "Грейнфілд" уступила своє право вимоги до ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН" (згідно листа від 25.01.2021 № 77/1).

17.3. Під час виконання ухвали господарського суду від 21.12.2020 державним виконавцем встановлено, що у відповідача відсутнє будь-яке майно на елеваторах в с. Партизанське та м. П`ятихатки, а рахунки у двох банках з трьох банків - закриті, що вказує про вжиття відповідачем заходів задля уникнення виконання рішення у справі № 904/3103/20.

17.4. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги докази щодо вжиття відповідачем заходів, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду, чим порушив вимоги статей 76, 77, 79, 86, 136, 137 ГПК України, скасував обґрунтовану ухвалу суду, водночас спростування наведених позивачем фактів вжиття дій щодо ухилення від виконання рішення відповідач не надав, що вплине на права ТОВ "КСГ "Дніпро" як позивача у справі.

17.5. Суд апеляційної інстанції при розгляді справи та за наявності доказів вжиття заходів щодо ухилення від виконання рішення відповідачем, не взяв до уваги та не враховано правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 21.08.2020 № 904/2357/20.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

18. 19.04.2021 ТОВ "ПРО-ТОРГРУП" (колишня назва ТОВ "Компанія "Грейнфілд")подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

19. Узагальнені аргументи, наведені у відзиві полягають у наступному.

19.1. Наведена у касаційній скарзі правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20, не може розцінюватись за обставинами та предметом спору як подібна, або аналогічна, оскільки у даній справі № 904/3103/20 не розглядається повернення грошових коштів, в тому числі як вартості предмету лізингу, оскільки предметом (вимогами позивача) у даній справі є не грошові кошти відповідача, а право останнього на податковий кредит (в розмірі 3 426 666,67 грн), що є лімітом СЕА ПДВ визначеним у ст. 200-1 Податкового кодексу; кошти, у визначеному позивачем розмірі як на момент звернення з позовом, так і на момент ймовірного виконання судового рішення відсутні у Відповідача. Тобто Відповідач не утримує у себе право на податковий кредит у сумі позову.

19.2. Посилання скаржника на рішення суду першої інстанції у справі № 904/4703/20, де скаржник цитує мотивувальну частину рішення суду про відсутність укладеного між сторонами договору поставки є необґрунтованим, оскільки, як на час прийняття оскаржуваної постанови від 15.02.2021 року так і на час подання касаційної скарги, у даній справі вказане рішення не набрало законної сили.

19.3. Зміна адреси реєстрації юридичної особи, або зміна директора, або зміна назви підприємства, як вже було з`ясовано судом апеляційної інстанції, жодним чином не змінює правонаступництва юридичної особи (ідентифікаційний код реєстрації саме цього підприємства є незмінною), а отже яким чином відповідач внаслідок проведення цілком законних реєстраційних змін міг би не виконувати рішення суду, і які заходи для цього потрібні, скаржник не доводить.

19.4. Судом першої інстанції застосовано не співмірні заходи забезпечення (арешти грошових коштів і майна) з предметом позову, який не є реальним майном або коштами що знаходяться у відповідача, тобто можливість або неможливість виконання рішення суду у даній справі жодним чином не забезпечується арештами майна, грошових коштів відповідача (в т.ч. наявних у третіх осіб).

Позиція Верховного Суду

20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

23. Предметом касаційного оскарження у даній справі є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021, якою скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 про забезпечення позову, та відмовлено у задоволенні відповідної заяви про забезпечення позову.

24. У статті 287 ГПК України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі.

25. Відповідно до змісту пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

26. За змістом пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

27. За приписами ж пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення.

28. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20, до розгляду якої було зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" від 05.03.2021 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 904/3103/20, дійшла висновку, що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову".

29. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

30. Згідно зі статтею 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

31. Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

32. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

33. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

34. Згідно положень статей 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

35. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

36. Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

37. У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

38. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

39. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

40. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

41. Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом позову у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" про відшкодування вартості майна, набутого та збереженого без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого в розмірі 3 426 666,67 грн (податковий кредит).

42. Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву та вживаючи відповідні заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на грошові кошти та майно відповідача, погодився із доводами позивача про те, що реєстрація засновниці-фізичної особи з АРК Крим одноособовим бенефіціаром відповідача, призначення її ж керівником відповідача та зміна його юридичної адреси вказують, що відповідач фактично виводить компанію зі сфери відповідальності її колишніх власників та робить її "недосяжною" для позивача в сенсі захисту останнього від відповідача. Дії відповідача унеможливлюють виконання рішення про стягнення та захист прав позивача і єдиним можливим способом для забезпечення саме реального виконання рішення та захисту прав є вжиття заходів забезпечення позову.

43. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Крім того, суд першої інстанції вважає належним, відповідно до предмета спору, обраний заявником захід забезпечення позову.

44. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд не встановив, які докази можуть вказувати на наявність обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення у цій справі в разі задоволення позову, а лише послався на значний розмір суми майбутнього позову, формально зазначивши, що з наведених у заяві позивача про забезпечення позову обставин вбачається ймовірність ускладнення виконання рішення у даній справі в разі задоволення позову.

45. Надаючи оцінку заяві про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції встановив, що подана заява ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо можливого ухилення відповідачів від виконання рішення суду у даній справі у разі подання та задоволення позову, оскільки такі дії як зміна засновників та місцезнаходження відповідача, є недостатнім доказом, в розумінні статей 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Крім того, позивач не доводить та не посилається на обставини вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, виведення своїх активів з рахунків, за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо.

46. Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, а також твердження заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без долучення відповідних доказів та без обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

47. З огляду на зміст позовних вимог, який полягає у відшкодуванні вартості майна, набутого та збереженого без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого в розмірі 3 426 666,67 грн (податковий кредит) та заходи забезпечення позову, здійснені судом першої інстанції шляхом: накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн; накладення арешту на зерно Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн, накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн, які йому належать та знаходяться у третіх осіб, суд апеляційної інстанції визнав такими, що заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення принципу співмірності та забезпечення збалансованості інтересів сторін у цій справі.

48. З огляду на викладене та у зв`язку із недоведеністю обставин про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі № 904/3103/20 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

49. Щодо аргументів касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 № 904/2357/20, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

49.1. У постанові Верховного Суду у справі 904/2357/20, суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції у цій справі виходив з того, що наявні у матеріалах справи документи підтверджують, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та такі заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам. Так, місцевим господарським судом, враховано таке: відповідачем не вживалися дії щодо повернення грошових коштів, сплачених позивачем як вартості предмету лізингу; поведінку відповідача щодо ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань; наявність відкритої кримінальної справи щодо ухилення від сплати податків; відсутність власного нерухомого майна; наявність великого обсягу кредиторських зобов`язань.

49.2. У справі № 904/3103/20, суд першої інстанції не давав оцінку співмірності заявлених позивачем заходів забезпечення позову зі змістом позовних вимог; як встановлено судом апеляційної інстанції, такі дії як зміна засновників та місцезнаходження відповідача, не є достатнім доказом, в розумінні статей 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

49.3. Отже, у справі № 904/3103/20, що розглядається, предмет спору та обставини справи не є ревалентними обставинам у наведеній скаржником справі № 904/2357/20.

50. Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржником на обставини, встановлені у рішенні суду першої інстанції у справі № 904/4703/20, яке не набрало законної сили.

51. Колегія суддів наголошує, що в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

52. Отже, аргументи, наведені в касаційній скарзі про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 76, 77, 79, 86, 136, 137 ГПК України та неврахування висновків Верховного Суду не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки зводяться до переоцінки доказів, поданих на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову, відтак визнаються колегією суддів суду касаційної інстанції необґрунтованими.

53. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

54. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).

55. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 904/3103/20 прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

56. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" від 05.03.2021 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 904/3103/20 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 904/3103/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. О. Банасько

О. В. Васьковський