Рішення

від 29.07.2021 по справі 171/346/21

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/346/21

2/171/457/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"29" липня 2021 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Семенової Н.М., за участю секретаря судового засідання Ровної Н.А. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Фермерського господарства "Захарченко" в особі ФГ Захарченко Ларіси Іванівни, представник позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2021 року через свого представника Фермерське Господарство Захарченко звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 27 грудня 2007 року між ФГ Захарченко та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1220385500-01-027-0109. Відповідно до п. 8 вказаного договору, договір було укладено на строк 20 років. 16 грудня 2010 року вказаний договір було зареєстровано Центром ДЗК. Тобто договір укладено строком до 16 грудня 2030 року. ОСОБА_2 є спадкоємцем земельної ділянки НОМЕР_1 після смерті ОСОБА_4 . В лютому 2021 року позивач дізналась що між спадкоємцем ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано договір оренди цієї самої земельної ділянки кадастровий номер 1220385500-01-027-0109, строком на 49 років (дата закінчення дії договору 15.12.2069 року).

Таким чином договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1220385500-01-027-0109 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є договором який укладено відносно земельної ділянки яка вже передана в оренду позивачу.

Позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1220385500-01-027-0109, об`єктом оренди якого є земельна ділянка площею 6,0465 га укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28 травня 2021 року у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про слухання справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, конверт з ухвалою про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами повернутий на адресу суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. За змістом ч.7, п. 3 ч.8 ст.128 ЦПК України повістка вважається врученою відповідачу, оскільки надсилалась за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Таким чином, відповідач вважаються належним чином повідомленим про судовий розгляд справи та строк подання відзиву на позовну заяву, проте не подав до суду вказаний відзив, заяв про розгляд справи за його відсутністю або інформації про поважність причин неподання відзиву від відповідача не надходило.

Судом через оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України було викликано відповідачів в судове засідання, які призначені на 28.05.2021 р., 29.07.2021 р. У судові засідання 28.05.2021 р., 29.07.2021 року відповідачі не прибули, проте за змістом ч. 11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача, ухваливши по справі заочне рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено що 27 грудня 2007 року між ФГ Захарченко та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1220385500-01-027-0109. Відповідно до п. 8 вказаного договору, договір було укладено на строк 20 років. (а.с. 8 -11).

16 грудня 2010 року вказаний договір було зареєстровано Центром ДЗК, що підтверджується відміткою на договорі та копією книги з записами реєстрації договорів оренди землі (том ХХІ від 12.12.2010 року) (а.с. 15-16).

Таким чином договір укладено строком до 16 грудня 2030 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.11.2019 року ОСОБА_2 є спадкоємцем земельної ділянки НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с 17).

Згідно п. 40 зазначеного раніше договору - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни чи розірвання договору. Пункти 38,38 вказаного договору також не передбачають смерть власника земельної ділянки в якості підстави для припинення дії договору.

Інформаційною довідкою № 244337104 між спадкоємцем ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1220385500-01-027-0109 , строком на 49 років (дата закінчення дії договору 15.12.2069 року).

Згідно ст. 125 ЗК України (в редакції від 20.12.2012 року) - право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав . Відповідно до ч. 5 ст. 126 ЗК України (в редакції до 01 січня 2013 року) - право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 З.У. Про оренду землі (в редакції до 01.01.2013 року) - договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 ЗУ Про оренду землі (в редакції до 01.01.2013 року) передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України - договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 210 Цивільного кодексу України - правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про внесення змін до З.У. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України від 11.02.2010 року №1878 VІ - встановити, що до 01.01.2013 року державна реєстрація … договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів. Відповідно до ч. 3 обтяжень; нормативно-правовий акт № 1952-IV - права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до Указу Президента України від 05.10.2011 року №965/2011 (який набрав чинності з 01.01.2013 року), повноваження Держземагентства в частині державної реєстрації прав на земельні ділянки припиняються.

З 2013 року державну реєстрацію прав на земельні ділянки покладено на Укрдержреєстр, повноваження якого закріплено в Положенні про Державну реєстраційну службу, затвердженому Указом Президента України від 06.04.2011 року.

Таким чином Державний земельний кадастр функціонує паралельно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Діяльність органів державної реєстрації речових прав з 01.01.2013 року регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 п. 8-1 Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено право державного реєстратора запитувати від органів виконавчої влади відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Згідно роз`яснення Державної реєстраційної служби України №2951/05-15-13 від 06.08.2013 року Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами встановлено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 01.01.2013 року.

Отже, як підтверджується матеріалами справи зареєстрований договір оренди укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1220385500-01-027-0109 є договором, який зареєстровано незважаючи на діючий договір оренди земельної вказаної земельної ділянки з кадастровим 1220385500-01-027-0109, який не є розірваним чи припиненим. Реєстрація такого договору призвела до одночасного існування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку.

Таким чином суд вважає доведеним, що допущено одночасну державну реєстрацію декількох прав оренди на одну й ту саму земельну ділянку, кадастровий номер 1220385500-01-027-0109, що порушує права позивача на орендовану земельну ділянку. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав майнових прав, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Таким чином, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства "Захарченко" в особі ФГ Захарченко Ларіси Іванівни, представник позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 15.12.2020 р., кадастровий номер 1220385500-01-027-0109, об`єктом оренди якого є земельна ділянка площею 6,0465 га., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнути в рівних частинах зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя:Н. М. Семенова