Постанова

від 26.07.2021 по справі 398/4019/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2021 року м. Кропивницький

справа № 398/4019/20

провадження № 22-ц/4809/991/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Карпенка О.Л.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Нероди Л.М. від 24 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади с. Світлопіль в особі Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини , -

встановив:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її родичка по матері - ОСОБА_2 . На день її смерті, разом з нею постійно проживав та був зареєстрований син померлої - ОСОБА_3 , який в силу ст. 549 ЦК УРСР фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на земельні ділянки площею по 7,49 га, що розташовані на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Зазначала, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , однак про існування заповіту складеного на її ім`я та сертифікатів про право на земельну частку (пай) їй стало відомо лише на початку 2020 року. Після чого вона звернулася до Олександрійської районної державної нотаріальної контори, яка листом № 112/02-31 від 05.02.2020 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском встановленого шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вважає, що цей строк пропущений з поважних причин, оскільки вона не була обізнана про наявність заповіту складеного на її ім`я.

Посилаючись на ці обставини, позивач просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що необізнаність спадкоємця про існування заповіту не є поважною причиною про продовження строку для прийняття спадщини.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Світлопільською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області 06 листопада 1997 року /а.с.11/.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема, на земельну ділянку площею 7,49 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку ( пай) серії КР №0218203 /а.с.16/.

Згідно довідки Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 28 листопада 2019 року №136 ОСОБА_2 з 1955 року і до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . З нею спільно постійно проживав і був зареєстрований її син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1955 року і по 21.09.2001 року. Заповіт від ОСОБА_2 сільською радою не посвічувався /а.с.12/.

Отже, ОСОБА_3 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, прийняв спадщину після смерті своєї матері.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер у віці 50 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04 листопада 2020 року /а.с.13/.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельні ділянки площею по 7,49 га що розташовані на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КР №0218203 та сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КР №0218345 /а.с.15/.

Згідно довідки Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 28 листопада 2019 року №135 ОСОБА_4 з 1955 року і до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . З ним спільно ніхто не проживав.

Згідно заповіту від 19 червня 2001 року, який посвідчений секретарем виконкому Шарівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, та зареєстровано в реєстрі за № 16, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів все своє майно ОСОБА_1 /а.с.17/.

Листом завідуючої Олександрійської районної державної нотаріальної контори від 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як нею було пропущений 6-ти місячний строк для прийняття /а.с.19/.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положенням частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 спірні правовідносини, що пов`язані із питаннями саме відкриття та прийняття спадщини після смерті такої особи на той час, були врегульовані нормами ЦК УРСР у редакції 1963 року.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

У відповідності до ст. 534 ЦК УРСР в редакції 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

За нормами ст.548 ЦК УРСР в редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР в редакції 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Цей строк може бути подовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску.

Аналогічна норма міститься у статті 1272 ЦК України.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила вищезазначених статей можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнанні судом поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, тимчасова непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прийняття спадщини, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Предметом цього спору є продовження строку для прийняття спадщини позивачці, оскільки після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , стосовно якої було складено заповіт, пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки особа, уповноважена повідомити її про відкриття спадщини, не вчинила таких дій.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказала, що вона не знала про існування вищевказаного заповіту, тому не зверталася до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права.

До того ж слід звернути увагу, що позивач не мала права на спадщину за законом.

З огляду на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яке залишилося після його смерті, за заповітом, яка була необізнана про його існування, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження вказаного строку.

Та обставина, що в прохальній частині позивач сформулювала свою вимогу за правилами діючого законодавства і просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини, на думку колегії суддів не має вирішального значення, оскільки в мотивувальній частині позивач обґрунтовувала саме продовження строку прийняття спадщини з посиланням на ст. 550 ЦК УРСР.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк на три місяці з дня набрання рішення суду законної сили для прийняття спадщини за заповітом після смерті - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з Територіальної громади с. Світлопіль в особі Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2102 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.08.2021.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський О.Л. Карпенко