Постанова

від 05.08.2021 по справі 426/1316/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Скрипник С.М.

Доповідач -Коновалова В.А.

Справа № 426/1316/21

Провадження № 22-ц/810/545/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Луганської В.М.,

за участю секретаря судового засідання: Залюшного О.Г.,

учасники справи:

позивач - Селянське (фермерське) господарство Мирослава ,

відповідачі - ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

треті особи - приватний нотаріус Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Гребінюк Олексій Володимирович, державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та прав на нерухоме майно ЦНАП Рубіжанської міської ради Луганської області Вітер Тетяна Миколаївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3

на ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 22 квітня 2021 року, ухвалену судом у складі судді Скрипника С.М. в м. Сватово Луганської області,

за заявою Селянського (фермерського) господарства Мирослава про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року Селянське (фермерське) господарство Мирослава звернулось до Сватівського районного суду Луганської області з позовною заявою та заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 самостійно або з використанням допомоги інших осіб вчинювати будь-які дії з ґрунтообробки, посіву та збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008 до набрання рішенням суду законної сили, а також заборонити будь-якій особі, уповноваженій виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , здійснювати будь-які дії, приймати рішення та вносити інші записи про речове право оренди земельної ділянки площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008 до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 22 квітня 2021 року заяву Селянського (фермерського) господарства Мирослава про забезпечення позову задоволено. Заборонено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 самостійно або з використанням допомоги інших осіб вчинювати будь-які дії з ґрунтообробки, посіву та збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008. Заборонено будь-якій особі, уповноваженій виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , здійснювати будь-які дії, приймати рішення та вносити інші записи про речове право оренди земельної ділянки площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 просить ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 22 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом спору у вказаній справі є речове право оренди земельної ділянки та поновлення порушеного права Селянського (фермерського) господарства Мирослава шляхом визнання за ним права оренди земельної ділянки. Крім того, позивачем не заявлено позовних вимог щодо визнання права власності на посіви озимої пшениці, розташовані на земельній ділянці площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008 або визнання права власності на врожай озимої пшениці 2021 року, який достигає на вказаній земельній ділянці. Тому, заборона ФОП ОСОБА_2 самостійно або з використанням допомоги інших осіб вчинювати будь-які дії з ґрунтообробки, посіву та збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008 виходить за межі позовних вимог і не може бути забезпечена рішенням суду. Також, представник ОСОБА_1 вказує на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд грубо порушив конституційні права відповідачів, заборонивши ОСОБА_1 передавати, а ФОП ОСОБА_2 використовувати за призначенням земельну ділянку, яку останній орендує на законних підставах. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору, тому оскаржуване судове рішення не може вважатись законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 08 червня 2021 року Селянському (фермерському) господарству Мирослава , фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , державному реєстратору приватному нотаріусу Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Гребінюк Олексію Володимировичу, державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та прав на нерухоме майно ЦНАП Рубіжанської міської ради Луганської області Вітер Тетяні Миколаївні роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву на апеляційну скаргу та пояснень не надходило.

Представник ОСОБА_1 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , приватний нотаріус Гребінюк Олексій Володимирович, державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та прав на нерухоме майно ЦНАП Рубіжанської міської ради Луганської області Вітер Тетяна Миколаївна в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Селянське (фермерське) господарство Мирослава про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином, про що свідчить розписка.

05 серпня 2021 року представниками Селянського (фермерського) господарства Мирослава Лісечко О.С. та Акіншиним Д.В. заявлено клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 05 серпня 2021 року у зв`язку з їх перебуванням у відпустці. При цьому, документи на підтвердження обставин зазначених у клопотанні представником ОСОБА_4 суду не надавались.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з пунктами 4, 6, 10 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі Каракуця проти України , заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Луганського апеляційного суду від 08 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 18 червня 2021 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 01 липня 2021 року о 12 год. 15 хвил.

30 червня 2021 року на адресу Луганського апеляційного суду від представникаСелянського (фермерського) господарства Мирослава Лісечко О.С. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в кримінальній справі.

В судовому засіданні клопотання представникаСелянського (фермерського) господарства Мирослава задоволено, розгляд справи відкладено.

Враховуючи тривалість апеляційного провадження, відкладення розгляду справи, призначеної на 01 липня 2021 року за клопотанням представника Селянського (фермерського) господарства Мирослава , явка учасників справа не визнавалась судом обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду становить тридцять днів з дня постановлення ухвали про відкриття провадження, тому для забезпечення принципу справедливого балансу між сторонами, апеляційний суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи призначеної на 05 серпня 2021 року не має.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 самостійно або з використанням допомоги інших осіб вчинювати будь-які дії з ґрунтообробки, посіву та збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008 та заборони будь-якій особі, уповноваженій виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , здійснювати будь-які дії, приймати рішення та вносити інші записи про речове право оренди земельної ділянки зазначеної вище, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі виник спір, предметом якого є речове право оренди земельної ділянкикадастровий номер 4424084000:08:003:0008, визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 18 лютого 2021 року, укладеного відповідачем ОСОБА_1 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , скасування рішень державних реєстраторів, та вважав, що відповідач ФОП ОСОБА_2 здійснить комплекс робіт з грунтообробки землі, чим знищить посіяну позивачем сільгоспкультуру і збирання відповідного врожаю, або протягом розгляду судом справи виконає роботи з вирощування та збирання врожаю з вже посіяної СФГ Мирослава озимої пшениці.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Із виділених матеріалів вбачається, що 21 квітня 2021 року Селянське (фермерське) господарство Мирослава звернулося до суду із позовною заявою про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішень державного реєстратора та заявою про забезпечення позову.

Станом на час перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за виділеними матеріалами щодо забезпечення позову вбачається, що ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 29 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Мирослава до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання права, визнання договору недійсним та скасування рішень державного реєстратора.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Заборона вчиняти певні дії застосовується у разі необхідності обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Як підставу для звернення до суду із заявою про забезпечення позову СФГ Мирослава зазначило те, що здійснюючи фактичне та законне користування земельною ділянкою кадастровий номер 4424084000:08:003:0008, СФГ Мирослава у вересні 2020 року здійснило на ній посів озимої пшениці. Листом від 22 березня 2021 року ФОП ОСОБА_2 , чиє право користування земельною ділянкою СФГ Мирослава оскаржується в суді, повідомив останнього про дійсний намір проводити обробку цієї землі та здійснювати на ній власну підприємницьку діяльність щодо вирощування зернових культур та ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Тому вважає, що протягом часу розгляду судом спору відповідач ФОП ОСОБА_2 , посилаючись на оспорюваний договір б/н від 18.02.2021 року і зареєстроване речове право, здійснить комплекс робіт з грунтообробки землі, чим знищить посіяну позивачем сільгоспкультуру і збирання відповідного врожаю, або протягом розгляду судом справи виконає роботи з вирощування та збирання врожаю з вже посіяної СФГ Мирослава озимої пшениці.

Судом встановлено, що СФГ Мирослава користуючись земельною ділянкою кадастровий номер 4424084000:08:003:0008, у вересні 2020 року здійснило на ній посів озимої пшениці, що не оспорюється відповідачем ФОП ОСОБА_2 і вбачається зі змісту його листів від 22 березня 2021 року та 03 квітня 2021 року адресованих СФГ Мирослава .

Із виділених матеріалів вбачається, що предметом позову є визнання речового права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4424084000:08:003:0008, яке виникло на підставі договору оренди землі від 21 серпня 2012 року, скасування рішення державного реєстратора про припинення іншого речового права, визнання договору оренди землі спірної земельної ділянки № б/н від 18 лютого 2021 року недійсним, припинення речового права оренди земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди.

Отже метою вказаного позову є захист прав СФГ Мирослава на поновлення речового права оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі від 21 серпня 2012 року та визнання договору оренди землі спірної земельної ділянки № б/н від 18 лютого 2021 року недійсним, а не захист його прав щодо недопущення збитків пов`язаних з обробленням земельної ділянки та збором урожаю на спірній земельній ділянці.

В заяві про забезпечення позову не обґрунтовано необхідності вжиття вказаних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення в частині поновлення речового права оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі від 21 серпня 2012 року та визнання договору оренди землі спірної земельної ділянки № б/н від 18 лютого 2021 року недійсним у разі його задоволення.

Однак суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним договору оренди, що полягає констатації цього права і судове рішення не підлягає примусовому виконанню, тому дійшов помилкового висновку про проте, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій з обробки земельної ділянки може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, суд першої інстанції, надавши перевагу позиції СФГ Мирослава до моменту вирішення справи по суті позбавив ФОП ОСОБА_2 на весь час вирішення спору користуватися земельною ділянкою відповідно до умов договору, який є чинним і презумпція правомірності договору у встановленому законом порядку не спростована.

Щодо забезпечення позову шляхом заборони будь-якій особі, уповноваженій виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , здійснювати будь-які дії, приймати рішення та вносити інші записи про речове право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4424084000:08:003:0008, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалося вище, предметом позову у даній справі є визнання речового права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4424084000:08:003:0008, яке виникло на підставі договору оренди землі від 21 серпня 2012 року, скасування рішень державного реєстратора про припинення іншого речового права, визнання договору оренди землі спірної земельної ділянки № б/н від 18 лютого 2021 року недійсним, припинення речового права оренди земельної ділянки.

Враховуючи зміст позовних вимог, підстави та предмет спору,апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для забезпечення позову у вигляді заборони будь-якій особі, уповноваженій виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , здійснювати будь-які дії, приймати рішення та вносити інші записи про речове право оренди земельної ділянки, оскільки спір виник стосовно права на оренду земельної ділянки, заходи забезпечення є спірними з заявленими СФГ Мирослава позовними вимогами, та такими, що відповідають засадам справедливості і розумності та можуть забезпечити ефективне поновлення прав позивача, у разі ухвалення сприятливого рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд позбавив скаржника як власника земельної ділянки права укладати договори міни, емфітевзису, а з вступом в силу з 01 липня 2021 року Закону України Про продаж землі і розпоряджатися земельною ділянкою не заслуговують на увагу, оскільки судом вжиті заходи стосовно заборони здійснювати будь-які дії, приймати рішення та вносити інші записи про речове право оренди земельної ділянки, тобто власник земельної ділянки обмежений лише щодо речового права оренди земельної ділянки і не обмежений у праві розпоряджаться належною йому земельною ділянкою з приводу відчудження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала в частині заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 самостійно або з використанням допомоги інших осіб вчинювати будь-які дії з ґрунтообробки, посіву та збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у забезпеченні позову в цій частині. В іншій частині ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 22 квітня 2021 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 22 квітня 2021 року в частини заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 самостійно або з використанням допомоги інших осіб вчинювати будь-які дії з ґрунтообробки, посіву та збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008 скасувати та в цій частині постановити нове судове рішення.

Відмовити Селянському (фермерському) господарству Мирослава у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 самостійно або з використанням допомоги інших осіб вчинювати будь-які дії з ґрунтообробки, посіву та збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 6,515 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4424084000:08:003:0008.

В іншій частині ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 22 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 серпня 2021 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді В.М. Луганська

О.Ю. Карташов