Справа №757/7808/21-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/4572/2020 Доповідач ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю:
адвоката, який діє в інтересах
власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42020000000000360 від 28.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.2 ст.367 КК України,
В С Т А Н О В И Л А :
15 лютого 2021 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42020000000000360 від 28.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.2 ст.367 КК України, а саме: на майно, вилучене 26.11.2020 року на підставі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: пакет з написом «METRO» в якому містяться документи, пакет коричневого кольору з написом «POLINAEITEROU» в якому містяться документи, три круглі печатки «Полска Сервіс» код 42250436, «Геліос Інвест Груп» код 39823941 та «ФОП ОСОБА_6 », мобільний телефон Samsung Galaxy S10+ номер моделі SM-G975F, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з номером телефону НОМЕР_4 , мобільний телефон Samsung Galaxy S20 ULTRA 5G, моделі SM-G9880, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI 1 НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , з сім-картою НОМЕР_8 , ноутбук синього кольору «ASUS», модель UX333F, s/n: 24M із зарядним пристроєм, два записники ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року клопотання прокурора задоволено.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що слідчим доведено обґрунтованість визнання вилученого майна речовим доказом у кримінальному провадженні та необхідність арешту майна з метою збереження речового доказу.
На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною, оскільки майно ОСОБА_6 вилучене 26.11.2020 року, натомість клопотання про арешт майна подане до суду лише 15.02.2021 року. Також зазначає, що 02 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зобов`язано орган досудового розслідування повернути ОСОБА_6 тимчасово вилучене майно, проте слідчий ухилявся від зустрічі з адвокатом та відмовлявся повертати майно його володільцю. Крім того, переконаний, що незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про існування об`єктивних підстав для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6 , та не надано доказів відповідності майна вимогам ст.98 КПК України. При цьому відомості про причетність до злочину ОСОБА_6 не внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань, про підозру йому не повідомлено. Проте слідчий суддя, в порушення вимог п.п.1, 2 ч.2 ст.173 КПК України, належним чином не перевірив правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, не переконавшись також у розумності та співрозмірності обмеження права власності на майно завданням кримінального провадження, розглянувши клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 15 лютого 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Заслухавши:
доповідача суддю апеляційного суду;
адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити;
ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання та ухвали слідчого судді, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000360 від 28.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.2 ст.367 КК України.
26 листопада 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено пакет з написом «METRO» в якому містяться документи, пакет коричневого кольору з написом «POLINAEITEROU» в якому містяться документи, три круглі печатки «Полска Сервіс» код НОМЕР_9 , «Геліос Інвест Груп» код 39823941 та «ФОП ОСОБА_6 », мобільний телефон Samsung Galaxy S10+ номер моделі SM-G975F, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з номером телефону НОМЕР_4 , мобільний телефон Samsung Galaxy S20 ULTRA 5G, моделі SM-G9880, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI 1 НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , з сім-картою НОМЕР_8 , ноутбук синього кольору «ASUS», модель UX333F, s/n: 24M із зарядним пристроєм, два записники ОСОБА_6
26 листопада 2020 року перелічені речі постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_9 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020000000000360.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року на вказане майно накладено арешт.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що вилучені за адресою проживання ОСОБА_6 речі та предмети не містять ознак речового доказу у кримінальному провадженні, колегією суддів встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_9 від 26 листопада 2020 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42020000000000360, оскільки вони містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, вказане майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки містить відомості та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проведення призначених у кримінальному провадженні експертиз.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речового доказу, так як на майні можуть зберігатися дані необхідні для встановлення обставин кримінального провадження, знаходять підтвердження.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави вважати зазначений мобільний телефон, який є матеріальним об`єктам, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки слідчим доведено, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, є матеріальними об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Посилання апелянта на те, що слідчим суддею не надано належної оцінки щодо причетності ОСОБА_10 до обставин, викладених в клопотанні про арешт майна, суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до правильного висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, таприходить до висновку, що апеляційну скаргу необхіднозалишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року, залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42020000000000360 від 28.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.2 ст.367 КК України, а саме: на майно, вилучене 26.11.2020 року на підставі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: пакет з написом «METRO» в якому містяться документи, пакет коричневого кольору з написом «POLINAEITEROU» в якому містяться документи, три круглі печатки «Полска Сервіс» код 42250436, «Геліос Інвест Груп» код 39823941 та «ФОП ОСОБА_6 », мобільний телефон Samsung Galaxy S10+ номер моделі SM-G975F, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з номером телефону НОМЕР_4 , мобільний телефон Samsung Galaxy S20 ULTRA 5G, моделі SM-G9880, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI 1 НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , з сім-картою НОМЕР_8 , ноутбук синього кольору «ASUS», модель UX333F, s/n: 24M із зарядним пристроєм, два записники ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 98820992 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Слива Юрій Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні