Рішення

від 06.08.2021 по справі 904/2474/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2021м. ДніпроСправа № 904/2474/21 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Жовтоводської місцевої прокуратури (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Б.Хмельницького, 21) в інтересах держави в особі позивача - Верхньодніпровської міської ради (51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, 88; ідентифікаційний код 04052595)

до Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Дніпровська,76; ідентифікаційний код 02726250)

про стягнення 34 515 грн. 06 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Виконувач обов`язків керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Верхньодніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2387/21 від 12.03.2021) до відповідача - Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клуба Товариства сприяння обороні України, в якій просить суд:

- стягнути з Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клуба Товариства сприяння обороні України заборгованість в сумі 34 515грн. 06 коп., що виникла з березня 2018 по грудень 2020 за договором б/н від 21.09.2005, зареєстрованого 28.12.2005 за №040511903234, з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1853 га, розташованою на території Верхньодніпровської міської ради.

- стягнути з Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клуба Товариства сприяння обороні України на користь Дніпропетровської обласної прокуратури реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) витрати на сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити наступне.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, 76.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 17.03.2021, було повернуто підприємством "Укрпошта" з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1149, відповідно до яких:

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 17.03.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем - Верхньодніпровською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - Верхньодніпровським районним спортивно-технічним клубом Товариства сприяння обороні України, як орендарем, 21.09.2005 укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), відповідно до розділу 1 якого орендодавець, на підставі рішення сесії №130-35/IV від 21.09.2005 надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку для обслуговування автогаражного комплексу, яка знаходиться по вул. Миру, 9 в м. Верхньодніпровськ Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до умов Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1853 га (КН:1221010100:06:001:0002), із земель громадського призначення, в межах м. Верхньодніпровська; Договір укладається строком на 49 років, починаючи з дати його реєстрації

Як вбачається вказаний Договір зареєстровано у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №040511903234 28.12.2005.

Розділом 4 Договору оренди землі визначено, що орендна плата встановлена у розмірі 552 грн. 75 коп. за рік, на момент укладання договору, з розрахунку 1% від вартості землі. Кошти перераховуються на рахунок Верхньодніпровської міської ради в терміни, передбачені діючим законодавством, щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається сторонами Договору у період 2005-2020 роки тричі вносились зміни до вищевказаного Договору, які укладались на підставі зміни нормативно грошової оцінки землі та затверджувались сторонами, а саме:

- відповідно до змін від 04.02.2016 до Договору на виконання статті 289 Податкового кодексу України встановлено з 01.01.2016 нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 128 394 грн. 37 коп. з урахуванням коефіцієнту індексації 1,433, встановлено орендну плату з 01.01.2016 року у розмірі 3 851 грн. 83 коп. за рік, з розрахунку 3% від вартості земельної ділянки, згідно додатку №1";

- відповідно до змін від 08.02.2017 до Договору на виконання статті 289 Податкового кодексу України встановлено з 01.01.2017 нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 555 251 грн. 45 коп., визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельною ділянкою, встановлено орендну плату з 01.01.2017 року у розмірі 16 657 грн. 54 коп. за рік, з розрахунку 3% від вартості земельної ділянки, згідно додатку №1";

- відповідно до змін від 05.02.2020 до Договору на виконання статті 271 Податкового кодексу України встановлено з 01.01.2020 нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 144 589 грн. 59 коп., визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельною ділянкою, встановлено орендну плату з 01.01.2020 року у розмірі 4 337 грн. 69 коп. за рік, з розрахунку 3% від вартості земельної ділянки, згідно додатку №1";

Як вбачається з матеріалів справи за період з березня 2018 року по грудень 2020 відповідач повинен був сплатити орендну плату у загальному розмірі 34 515 грн. 06 коп., у тому числі: у 2018р. - 13 881 грн. 30 коп., у 2019р. - 16 657 грн. 54 коп., у 2020р. - 3 976 грн. 22 коп.

Верхньодніпровською міською радою заходи, направлені на стягнення заборгованості з орендної плати за оренду земельної ділянки, не вживались.

Наведені обставини стали причиною звернення прокурором з позовом та є предметом спору у даній справі.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Предметом доказування у даній справі є обставини виконання договору оренди землі, період виникнення (існування) боргу з орендної плати .

Відповідно до частин 3, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (частина 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру").

Згідно із статею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

У статті 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У статтях 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 78, 79 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши доводи і докази, надані прокурором, суд вважає їх обґрунтованими.

На момент розгляду справи доказів погашення відповідачем заборгованості з орендної плати за Договором у розмірі 34 515 грн. 06 коп. за період з березня 2018 - грудень 2020 не надано.

З урахуванням викладеного, вимоги прокурора про стягнення боргу з орендної плати у сумі 34 515 грн. 06 коп. підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Виконувача обов`язків керівника Жовтоводської місцевої прокуратури (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Б.Хмельницького, 21) в інтересах держави в особі Верхньодніпровської міської ради (51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Дніпровська,88; ідентифікаційний код 04052595) до Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, буд. 76; ідентифікаційний код 02726250) про стягнення 34 515 грн. 06 коп. - задовольнити.

Стягнути з Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Дніпровська,76; ідентифікаційний код 02726250) на користь Верхньодніпровської міської ради (51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Дніпровська,88; ідентифікаційний код 04052595) 34 515 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн. 06 коп. - заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою.

Стягнути з Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Дніпровська,76; ідентифікаційний код 02726250) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) 00 - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

06.08.2021.