Рішення

від 05.08.2021 по справі 754/7344/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/289/21 Справа №754/7344/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Строй-3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Клінт про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ Київмонтажбуд про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ТОВ Кивїмонтажбуд та нею було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № КМБ/02/072/Н від 26.01.2015 року та договір купівлі-продажу майнових прав № КМБ/03/071 від 26.01.2015 року. Умови вказаних договір вона виконала належним чином, що підтверджується відповідними квитанціями та довідкою ТОВ. 11.09.2019 року вона звернулась до ТОВ з проханням підписати акти прийому-передачі прав власності на майнові права на два об`єкти нерухомості відповідно до умов укладених договорів, однак зазначене звернення ТОВ було проігноровано, відповідні акти підписані не були. На даний момент будівництво житлового будинку не закінчено, об`єкт в експлуатацію не введено, при цьому ТОВ не дотримується взятих на себе зобов`язань щодо строків будівництва, тим самим порушуючи умови договорів.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд визнати за нею майнові права на нежитлове приміщення № НОМЕР_2, що розташовано у другій секції об`єкту капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру в„– НОМЕР_3 , що розташована у другій секції об`єкту капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 20.05.2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено її підготовчий розгляд.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 07.06.2019 року вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 13.09.2019 року повернуто заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 16.10.2019 року вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту.

08.10.2019 року до суду надійшла уточнююча позовна заява, відповідно до якої позивач зазначає про те, що вищевказані договори було укладено між нею, ТОВ Глобал строй-3 та ТОВ Київмонтажбуд , а також укладено додаткові угоди від 28.03.2017 року.

Позивач зазначає і про те, що листом ТОВ Київмонатажбуд повідомило, що товариство є замовником будівництва і станом на 28.07.2017 року товариство не має можливості передати за актами приймання-передачі проінвестовані приміщення згідно вищевказаних договорів, а також зазначає, що ТОВ вживає всіх необхідних заходів для забезпечення будівництва та передачі їй за актами проінвестованих приміщень. Позивач зауважила, що згідно актів прийому-передачі від 28.03.2017 року відповідачем їй було передано технічні паспорти на інвестиційні приміщення, в яких зазначено, що продавцями є ТОВ Глобал Строй-3 та ТОВ Київмонтажбуд . Крім того, під час розгляду справи невідомими особами було привласнено нежитлове приміщення № НОМЕР_2.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить визнати за нею майнові права на вищевказані об`єкти нерухомості, а також зобов`язати відповідачів виконати умови п.п.2.4, 3.1 вищевказаних договорів шляхом підписання актів прийому-передачі майнових прав на об`єкти інвестування, а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

25.11.2019 року до суду надійшла уточнююча позовна заява.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 15.06.2020 року роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ ГЛОБАЛ СТРОЙ-3 , ТОВ ЄВРО-КЛІНТ про визнання майнових прав на об`єкти інвестування та передання майнових прав шляхом підписання Акту прийому-передачі майнових прав на складові частини об`єктів незавершеного будівництва; виділено в самостійне провадження позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 майнових прав на нежитлове приміщення № НОМЕР_2 загальною площею 62,70 кв.м., що розташоване на першому поверсі у другій секції об`єкту капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , а також вимогу про зобов`язання відповідачів передати ОСОБА_1 майнові права шляхом підписання Акту прийому-передачі майнових прав на складову частину об`єкта незавершеного будівництва, а саме: нежитлове приміщення за № НОМЕР_2, загальною площею 62,70 кв.м., що розташоване на першому поверсі у другій секції об`єкту капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 14.04.2021 року закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями. Відзиву на позов відповідачами не надано.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідачів на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечували позивач та його представник.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 26.01.2015 року між позивачем ОСОБА_1 , ТОВ Глобал Строй-3 та ТОВ Київмонтажбуд було укладено Договір № КМБ/02/071 купівлі продажу майнових прав. Відповідно до вказаного договору, позивач як покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: секція 2, квартира 80, кількість кімнат - 2, загальна площа 62,56 кв.м., поверх 9. Об`єкт капітального будівництва розташований на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:096:0038. Загальна вартість майнових прав складає 557 910,00 грн.

Згідно Додаткової угоди від 28.03.2017 року до вказаного договору на підставі технічного паспорту квартири було внесено зміни до п.2.2 договору та викладено його в новій редакції, відповідно до якої об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються, є квартира, що розташована у 2 секції Об`єкту капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: квартира в„– НОМЕР_3 , кількість кімнат - 2, загальна площа - 62,90 кв.м., поверх 9.

28.03.2017 року ТОВ Київмонтажбуд видано Довідку про фінансування 100% майнових прав Об`єкта нерухомості по Договору № КМБ/02/071 купівлі продажу майнових прав від 26.01.2015 року, а саме підтвердження сплати майнових прав квартири в„– НОМЕР_3 , 9 поверху, секції 2 , загальною площею 62,90 кв.м.

Також, 28.03.2017 року між позивачем та відповідачами було складено акт приймання-передачі технічного паспорту до договору купівлі-продажу майнових прав № КМБ/02/071 від 26.01.2015 року.

Листом від 28.07.2017 року ТОВ Київмонатжбуд повідомило про перенесення строку завершення будівництва та введення в експлуатацію секції 2 житлового будинку по АДРЕСА_1 на більш пізній час та про неможливість передання позивачу за актами приймання-передачі про інвестованих приміщень.

Згідно п.3.1. Договору № КМБ/02/071 від 26.01.2015 року купівлі продажу майнових прав визначено, що майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості. Акт підписується сторонами не пізніше 60 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100 % загальної площі об`єкта нерухомості, що визначена у п.2.2 цього договору, введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків відповідно до п.4.3 даного договору.

Даним договором також встановлено, що запланований термін будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - 2 квартал 2016 року.

Пунктом 5.1.2 цього договору визначено, що продавець закріплює за покупцем майнові права на об`єкт нерухомості в момент підписання договору сторонами на строк дії цього договору.

Як зазначає позивач, вона вчасно здійснила повну оплату, визначену умовами договору, однак до теперішнього часу її майнові права відповідач не оформив належним чином.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про належне та своєчасне виконання відповідачами своїх вищевказаних договірних зобов`язань та які повністю або частково спростовували позовні вимоги, відповідачі суду не надали і судом таких доказів не здобуто.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 25.07.2017 року за кодом ЄДРПОУ: 38735603 мала місце державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, а саме зміна повного найменування ТОВ "Киїмонтажбуд" на ТОВ "Євро-Клінт" ЄДРПОУ 3873560.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні дає визначення поняття майнові права , які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (частина друга стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є чуже майно , а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Виходячи з приписів статті 190 ЦК України, частини другої статті 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та умов укладених між сторонами договорів, суд визнає позивача таким, що набув майнових прав на квартиру, оскільки він в повному обсязі виконав умови договору в будівництві.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 11 ЦК України, встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 202, 204 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням того, що згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість, спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов`язків, укладення з позивачем Договору купівлі-продажу майнових прав є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки квартира є оплаченою позивачем об`єктом, який після завершення будівництва стає окремим майном, то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира, та прийняття його до експлуатації - позивачу належить не право власності на квартиру, а майнове право на неї.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем майнових прав є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню. Що ж стосується вимог позивача про зобов`язання відповідачів виконати умови п.п.2.4, 3.1 вищевказаних договорів шляхом підписання актів прийому-передачі майнових прав на об`єкти інвестування, то суд не вбачає підстав для їх задоволення. Так, оскільки майнові права на спірний об`єкт нерухомості визнається за позивачем на підставі судового рішення, то визнання майнових прав судом забезпечує ефективний та достатній захист порушених прав позивача, а тому таке зобов`язання, про яке просить позивач, не є необхідним та відпадає в силу обов`язковості судового рішення. Відтак, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

З урахуванням вищенаведеного, суд частково задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню солідарно судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, Конституцією України, ст. 11, 12, 16, 177, 178, 190, 328, 525, 526, 876 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , майнове (речове) право на двокімнатну квартиру в„– НОМЕР_3 , загальною площею 62, 90 кв.м., що знаходиться на 9 поверсі у секції в„– 2 будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Строй-3 (код ЄДРПОУ 37117755) та Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Клінт (код ЄДРПОУ 38735603) на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено та підписано 06 серпня 2021 року.

Суддя: