Ухвала

від 07.06.2021 по справі 757/55935/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55935/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТЛО-ДАР» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000004297, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2020 директор ТОВ «СВІТЛО-ДАР» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2019 по справі № 757/48921/19-к на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «СВІТЛО-ДАР» (код ЄДРПОУ 42213733) № НОМЕР_1 , відкритому в банківській установі АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 1.

Клопотання обґрунтовано тим, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно та необґрунтовано. Зокрема зазначив, що прокурором в клопотанні про накладення арешту на майно не зазначено суму грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках Товариства, внаслідок чого слідчим суддею не оцінено розумність і співрозмірність обмеження права власності. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Так, до матеріалів клопотання прокурором не було долучено актів перевірки, податкові повідомлення-рішення, що свідчать про допущені Товариством порушення, які підтверджують факт ухилення від сплати податків та невиконання ним відповідних податкових зобов`язань. Звернув увагу на те, що посадові особи Товариства не викликались, про підозру їм не повідомлялось, запити щодо отримання інформації в рамках кримінального провадження не надходили, інші дії щодо отримання інформації не вчинялись. Цивільний позов у провадженні не подавався, розмір збитків не встановлювався. Водночас, ТОВ «СВІТЛО-ДАР» здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства України та належним чином виконує покладені на нього податкові зобов`язання. Вважає, що підстав для подальшого арешту майна немає.

ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Прокурор в судове засідання не з`явився, жодних заяв на адресу суду не направив. Офіс Генерального прокурора про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлено завчасно та належним чином.

Слідчий суддя, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, строків розгляду клопотань, не вбачає поважних підстав для відкладення розгляду клопотання, а тому вважає можливим провести його розгляд у відсутність сторін, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42017000000004297 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2019 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт, зокрема на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «СВІТЛО-ДАР» (код ЄДРПОУ 42213733) № НОМЕР_1 , відкритому в банківській установі АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 1.

Правомірність та підставність накладення арешту була предметом контролю суду апеляційної інстанції за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «НАЛЕВ-ЕЛЕКТРУМ», ТОВ «ВЕКТОР-КОМ», ТОВ «ГАРАНТ-КОМ», ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ФАВОРИТ», ТОВ «ІНТЕРЕЛЕКТРО-2010», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРЕЛЕКТРО-КИЇВ», ТОВ «ФОРУМКОМ», ТОВ «ТД «РЕНЕСАНС ЗДОРОВ`Я». Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.12.2019 ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2019 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов`язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для скасування арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається зі змісту ухвали від 16.09.2019, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що грошові кошти на рахунках юридичних осіб є предметом протиправної діяльності, могли зберегти на собі сліди злочину та можуть містити відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.

В своєму клопотанні заявник посилається на те, що на час розгляду клопотання про арешт майна повідомлення про підозру посадовим особам товариства органом досудового розслідування не вручалось, цивільний позов не пред`являвся, розмір шкоди не визначався, а отже у слідчого судді були відсутні підстави для накладення арешту на майно.

Поряд з тим, пунктами 3 та 4 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

З цього приводу слід зазначити, шо слідчий суддя у своєму рішенні про арешт майна дійшов висновку про те, що зазначене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, та наклав арешт на таке майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів. Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження та не вимагає обов`язкової наявності цивільного позову. Вказане нівелює доводи власника майна щодо відсутності процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого у службових осіб ТОВ «СВІТЛО-ДАР», відсутності цивільного позову та доказів визначення розміру збитків.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, заявник та його представник не довели, як того вимагає ч. 2 ст. 174 КПК України, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що арешт на майно на цій стадії досудового розслідування накладено обґрунтовано, оскільки як вбачається з матеріалів справи грошові кошти, які розміщені на банківському рахунку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017000000004297.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що в силу принципу змагальності сторін власником майна не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 169-174, 309, 392 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТЛО-ДАР» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000004297 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1