Рішення

від 03.08.2021 по справі 145/1129/21

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/1129/21

Провадження №2/145/614/2021

РІШЕННЯ

іменем України

03.08.2021 Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Тихій О.Н.

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача рудик Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Тиврівської територіальної громади про визнання права на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що 20.09.1998 між ним та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу права на земельну частку (пай) розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП Україна с. Рахни Польові Вінницької області.

Право на земельну частку (пай) належало продавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).

Право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 отримав як член КСП при розпаюванні земель КСП Україна с. Рахни Польові.

На виконання вимог Договору він передав ОСОБА_4 кошти в сумі дві тисячі гривень та отримав оригінал сертифікату, яким підтверджувалося право продавця на земельну частку (пай). Згідно Постанови КМУ від 12.10.1995 Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) , він звернувся до Тиврівської РДА з вимогою проставити відмітку в сертифікаті в зв`язку з переходом права на земельну частку (пай).

Крім того, вони з продавцем домовились нотаріально посвідчити укладений між нами Договір, відповідно до вимог чинного на той час законодавства, однак невдовзі після підписання Договору ОСОБА_3 помер. Спадщину після його смерті ніхто не приймав.

Він мав намір виділити належну йому земельну ділянку в натурі та отримати правовстановлюючі документи на неї. Перешкодою в оформленні його права власності на земельну ділянку стало те, що ОСОБА_3 помер, а сертифікат втрачено. Крім того, з`ясувалося, що земельна ділянка площею 4,6973 га, на яку він набув право за Договором уже сформована та зареєстрована як об`єкта цивільних прав в ЕС ДЗК з кадастровим номером 0524585300:02:002:0262.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власниками земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) земельних ділянок.

Право на земельну ділянку площею 4,6973 га з кадастровим номером 0524585300:02:002:0262, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Рахно-Полівської сільської ради він набув правомірно на підставі договору. Однак у зв`язку з вище зазначеними обставинами, позбавлений можливості в повній мірі здійснювати своє право власності на земельну ділянку.

Просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 4,6973 га з кадастровим номером 0524585300:02:002:0262, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, викладених у заяві.

Представник відповідача Тиврівської територіальної громади (Тиврівської селищної ради) Рудик Н.В. позов визнала.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 224, 225 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до ст.6 ЗК України (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки у разі: купівлі-продажу, дарування та обміну.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст.18 ЗК України (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин) придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, визнання прав.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожен має право на захист своїх прав та законних інтересів, зокрема шляхом визнання відповідного права судом.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 328, ч. 2 ст. 373 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на землю гарантується Конституцією України (ст. 41).

Згідно вимог ст.3 Указу Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарські виробництва , право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу дарування, міни, успадкування, застави.

Пунктом 2.2. Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Державного комітету України по земельних ресурсах №14/5/48 від 06.06.1996 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1996 за №324/1349. передбачено, що громадяни мають право продавати або іншими способами відчужувати (заповідати, дарувати, обмінювати) без зміни цільового призначення земельні ділянки, а також право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом.

Пунктом 2.3. зазначеного Порядку передбачено, що договір відчуження земельної ділянки посвідчується в нотаріальному порядку.

Відповідно до п.17 Перехідних положень ЗК України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючі документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 20.09.1998 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу (а.с.9), відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а позивач купив належне йому право на земельну частку (пай) розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП Україна с. Рахни Польові Тиврівського району Вінницької області, що стверджується Державним актом на право колективної власності на землю серії ВН (а.с.8).

На виконання вимог Договору ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 кошти в сумі дві тисячі гривень та отримав оригінал Сертифікату, яким підтверджувалося право продавця на земельну частку (пай).

Крім того, вони домовилися про подальше нотаріальне посвідчення укладеного договору, однак ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що стверджується записом акту про смерть № 14 від 11 листопада 1998 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 ніхто не приймав.

Крім того, земельна ділянка площею 4,6973 га, на яку позивач набув право за Договором, уже сформована та зареєстрована як об`єкт цивільних прав в ЕС ДЗК (відповідно до ст.79-1 ЗК України), з кадастровим номером 0524585300:02:002:0262 .

Суд вважає, що позивач придбав земельну ділянку відповідно до діючого на той час законодавства, а саме Указу Президента України №666/94 від 10.11.1994 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва , ст.3 якого було установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування застави, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. №707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" Рахно-Полівська сільська рада Тиврівського району Вінницької області входить до складу Тиврівської територіальної громади з адміністративним центром в смт Тиврів, тому дана земельна ділянка на даний час знаходиться на території Тиврівської селищної ради.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст.47, 224, 225 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.), суд

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 4,6973 га з кадастровим номером 0524585300:02:002:0262, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тиврівської селищної ради Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 04 серпня 2021 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя Ратушняк І. О.