Рішення

від 19.07.2021 по справі 607/20781/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2021 Справа №607/20781/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

учасників справи: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів . В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2018 року з нього на користь ОСОБА_4 здійснюється стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 30000 грн., тобто по 15000 грн. на кожного з дітей, щомісячно, починаючи з 16 травня 2017 року і до досягнення кожною з дітей повноліття. Визначаючи розмір аліментів, суд виходив із фінансового стану ОСОБА_3 на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи від 02 лютого 2017 року, з якої вбачалось, що сума доходу за 2016 рік з вирахуванням податків і зборів становила 980525 грн. 89 коп., тобто по 81710 грн. 50 коп. на місяць, на думку суду визначений розмір аліментів на двох дітей відносно доходу платника аліментів в процентному відношенні становило приблизно 36,7%, а тому не були надмірними. Зазначає, що у 2019-2020 роках матеріальний стан позивача змінився, згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І по ІІ квартал 2020 року сума його доходу з урахуванням податків і зборів становила 377151 грн. 45 коп., що складає 62858 грн. 57 коп. на місяць. Крім того, позивач вказує на те, що він погашає заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей за період від дня подання позову до дня набрання судовим рішенням законної сили в розмірі 5000 грн. Сумарно він сплачує на користь відповідача 35000 грн., що становить 55,68% від його місячного доходу або понад половини від його доходу, крім того він несе витрати на власне соціально-побутове та фізичне забезпечення. Вважає, що необхідним і достатнім фінансовим забезпеченням дітей для їх гармонійного розвитку з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дітей, що не порушує соціальні гарантії фінансового забезпечення дітей відповідного віку, буде щомісячна виплата аліментів в розмірі 10000 грн., тобто по 5000 грн. на кожну дитину. 01 червня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з листом щодо надання обґрунтування цільового використання аліментів, який був залишений без реагування. Тому просить суд зменшити розмір аліментів та стягувати з нього аліменти в твердій грошовій сумі 10000 грн. 00 коп., тобто по 5000 грн. щомісячно на кожну дитину, з дня набрання рішенням суду законної сили та до кожним із дітей повноліття.

Ухвалою судді від 07 грудня 2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 08 лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року витребувано у Тернопільської ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_3 за 2019 рік та ІІІ, IV квартал 2020 року, які отримані судом 30 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 14 квітня 2021 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_4 01 березня 2021 року направила суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказану позовну заяву не визнає в повному обсязі. Вказує, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, позивач не подав доказів, які підтверджують його реальні прибутки, крім того, у позивача на праві власності є нерухоме майно та транспортні засоби, а також на належній йому земельній ділянці позивач веде будівництво адміністративно-торгового комплексу, тому очевидним є факт, що утримувати себе, належне йому майно, здійснювати будівництво неможливо без достатніх фінансових надходжень.

Представник позивача направив суду відповідь на відзив, у якому вказав, що станом на час прийняття рішення судом про стягнення аліментів позивач вже мав у власності рухоме і нерухоме майно, про яке йдеться у відзиві, і лише незначну частину придбав. Житловий будинок по АДРЕСА_1 є місцем постійного проживання позивача після розірвання шлюбу. Крім того, позивач сприяв набуттю права власності на квартиру АДРЕСА_2 за дочкою ОСОБА_6 , в якій проживають на даний час відповідач із дітьми. Будівництво на земельній ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 6110100000:12:005:0074 здійснюватиметься за рахунок інвесторів на підставі інвестиційних договорів з іншими особами, дохід від реалізації даного комерційного проекту позивачем на даний час не отримано. Також вказує, що позивач вимушений додатково нести витрати на відпочинок дітей за кодоном, придбання одягу, відвідування розважальних закладів, оплата послуг стільникового зв`язку, позивач вимушений сплачувати надмірні аліменти навіть тоді, коли діти тривалий час знаходяться з ним і повністю ним утримуються. Вказує, що позивач сплачує на користь відповідача щомісячно суму, еквівалентну 1000 доларів США в рахунок компенсації вартості різниці отриманого у власність майна згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 05 вересня 2018 року щодо поділу спільного майна. З врахуванням умов проживання дітей, забезпечення ним комфортних умов проживання у квартирі, матеріального становища матері, 15000 грн. аліментів є надмірною сумою і не пов`язана із пропорційною залежністю з гармонійним розвитком дітей, навпаки, з огляду на те, що відповідач відмовилась прозвітувати перед позивачем, яким чином витрачаються отримувані аліменти, можна обґрунтовано припустити про їх часткове використання не за призначенням, а використовує для власного утримання за рахунок аліментів та дітей, що нівелює принцип справедливості у виконанні батьками своїх обов`язків по утриманню дітей. У відзиві на позов відповідач не надає доказів і не наводить аргументів, що зменшена сума аліментів буде недостатньою для забезпечення дітей, а лише зсилається на факт наявності в позивача об`єктів рухомого та нерухомого майна.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, згідно якого не погоджується з аргументами позивача про погіршення його матеріального стану, оскільки він з дітьми у 2020 році відпочивав у Хорватії, на що витратив близько 1000 євро, одяг, який він ніби купував дітям, він не давав дітям із собою, ніяких продуктів не приносив. Також зазначає, що вона витрачає аліменти лише на потреби дітей, відвідування дітьми театрального гуртка, уроки англійської мови, заняття плаванням, понесла витрати на лікування дітей, оперативне втручання сину ОСОБА_7 в клініці, яку позивач обрав сам, хірургічне втручання та лікування дочки ОСОБА_8 , деякі витрати несе сама. Із урахуванням усіх витрат розміру аліментів, які сплачує позивач, їй не вистачає на утримання дітей.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що підставою для зменшення розміру аліментів є погіршення матеріального стану позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить відмовити у задоволенні позову з викладених у відзиві підстав. Вказала, що основною підставою позову є намагання позивача здійснювати контроль за витратами відповідача на дітей, що не є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки контроль за витратами аліментів на дітей здійснює орган опіки і піклування за зверненням платника аліментів та не є предметом даного спору.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2018 року ухвалено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 30000 грн., тобто по 15000 грн. на кожного з дітей, щомісячно, починаючи з 16 травня 2017 року і до досягнення кожним з дітей повноліття. Рішенням суду встановлено, що сума доходів ОСОБА_3 за 2016 рік з врахуванням податків і зборів становила 980525,89 грн.

Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_3 за 2019 рік, за ОСОБА_3 нараховано доходів на загальну суму 1 010 809,08 грн. та за 2020 рік нараховано 735494,39 грн., що становить в місяць суму доходів 61291,20 грн. Таким чином, позивач сплачує аліменти в сумі 30000 грн., що становить 49% від його доходів. 36,7% від його доходів складає 22493,87 грн.

Інформаційною довідкою №244956521 від 15.02.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що ОСОБА_3 на праві власності належить нерухоме майно, а саме: житловий будинок по АДРЕСА_3 та земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:12:005:0074, 1/3 житлового будинку по АДРЕСА_4 , цех по виробництву металопластикових виробів в с. Озерна, Зборівського району Тернопільської області площею 2667,40 кв м, профілакторій молочно-товарного комплексу в с. Озерна, Зборівського району Тернопільської області, площею 622,2 кв м.

На земельній ділянці розпочато будівництво - дозвіл на вказане будівництво №ТП012210125933.

Із виписки по витратам по картці ОСОБА_3 за період з 01.10.2019 по 28.10.2020 року, виданої АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» від 28.10.2020 року вбачається про придбання одягу, продуктів, витрати на розваги.

Проте із даною випискою не підтверджено, що дані витрати були здійснені саме на утримання дітей сторін.

Згідно довідки від 02.11.2020 ТОВ «Клуб найкращих подорожей» , вартість туристичних послуг щодо організації відпочинку ОСОБА_6 , ОСОБА_6 у ОСОБА_9 з 10 січня 2019 року по 17 січня 2019 року становила 980 доларів за дітей.

Згідно довідки, виданої ТОВ «Віконенко» від 20.10.2020 року, заробітна плата ОСОБА_3 за період з 01.07.2019 року по 30.09.2019 року становила 167401,41 грн.

ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_2 згідно договору дарування від 04.07.2018 року.

Актом №ОУ №-000048 здачі-приймання робіт встановлено, що вартість оперативного втручання пацієнта ОСОБА_6 становить12000 грн.

Згідно рахунку від 01.01.2019 року вартість послуг ТОВ «Медична лабораторія» складає 1750 грн.

ФОП ОСОБА_10 видана інформаційна довідка від 01.03.2021 про те, що вартість наданих медичних послуг, наданих дітям ОСОБА_11 та ОСОБА_11 протягом 2019-2020 років становить 2890,00 грн.

Пацієнту ОСОБА_6 виданий акт виконаних робіт на суму 16870 грн. ФОП ОСОБА_12 .

Проте, суд не бере до уваги дані докази щодо витрат на медичні послуги як неналежні, оскільки акт виконаних робіт, рахунок не є первинними розрахунковими документом та не підтверджують сплату коштів за надані послуги, а лише факт отримання таких послуг.

Згідно з єдиним державним реєстром транспортних засобів, станом на 19.02.2021 року за гр. ОСОБА_3 зареєстровані транспортні засоби, зокрема, автомобіль «Мерседес-бенц S 350» , д.н.з. НОМЕР_1 , дата реєстрації 06.03.2020 року; автомобіль БМВ 318 D, д.н.з. НОМЕР_2 , дата реєстрації 26.02.2019 року.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статтею 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , стаття 183 СК України Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , стаття 184 СК України Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).

Відповідно до ст. 12, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З аналізу правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Судом встановлено, що матеріальний стан позивача значно погіршився у 2020 році через зменшення його доходів, у зв`язку з чим він змушений нести витрати на сплату аліментів в розмірі близько 1/2 частки його доходів, крім того, нести витрати на власне соціально-побутове та фізичне забезпечення та вказані обставини суд вважає такими, що є підставами для зменшення розміру аліментів.

Поряд з тим, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що він сплачує заборгованість з аліментів, а також щомісячно сплачує в рахунок компенсації різниці вартості розподіленого майна кошти у сумі, еквівалентній 1000 доларам США згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 05 вересня 2018 року № 607/1985/17, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

Крім того, суд враховує, що позивачем за період 2019-2020 років було придбане коштовне рухоме майно - автомобіль «Мерседес-бенц S 350» та автомобіль БМВ 318 D, що свідчить про наявність у позивача необхідних коштів для придбання такого майна.

Суд не бере до уваги доводи позивача про надмірний розмір стягнутих аліментів, оскільки він встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили. Також, суд відкидає доводи щодо нецільового використання отримуваних аліментів відповідачем з тих підстав, що контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів, крім того, позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів щодо цього, у зв`язку з чим суд вважає недоведеною таку підставу для зменшення розміру аліментів.

Поряд з цим, суд відкидає заперечення відповідача стосовно того, що у власності позивача є нерухоме майно, оскільки нерухоме майно, а саме 1/3 частка житлового будинку по АДРЕСА_3 придбана у 2017 році, житловий будинок по АДРЕСА_4 придбаний у 2016 році, цех по виробництву металопластикових виробів в с. Озерна, Зборівського району Тернопільської області набутий у 2009 році, профілакторій молочно-товарного комплексу в с. Озерна, Зборівського району Тернопільської області набутий у 2008 році, житловий будинок по АДРЕСА_3 придбаний у 2006 році, договори оренди земельних ділянок в с. Озерна, Зборівського району Тернопільської області укладені у 2015,2016 роках, тобто дане майно належало позивачу на час розгляду справи про стягнення аліментів та ці обставини були відомі сторонам та враховані судом при вирішенні справи та визначенні розміру аліментів.

Також, суд не бере до уваги як недоведені заперечення відповідача щодо тих обставин, що позивач має достатньо коштів, оскільки розпочав будівництво на земельній ділянці площею 0,1 га з кадастровим номером 6110100000:12:005:0074, у зв`язку з тим, що суду на надано доказів понесення витрат позивачем на дане будівництво.

Вирішуючи вимоги щодо зменшення розміру аліментів, суд вважає, що зменшення розміру аліментів з розміру 30000 грн., тобто по 15000 грн. на кожного з дітей на 26000 грн. (двадцять шість тисяч) 00 коп., тобто по 13000 грн. 00 коп. на кожну дитину, щомісячно, не суперечить нормам матеріального права та забезпечить достатній рівень матеріального утримання для гармонійного розвитку дітей, а тому, суд приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити частково та зменшити розмір аліментів, які стягуються із рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2018 року у цивільній справі № 607/6150/17 та стягувати із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 26000 грн. (двадцять шість тисяч) 00 коп., тобто по 13000 грн. 00 коп. на кожну дитину , щомісячно, починаючи з дня набранням рішенням суду законної сили і до досягнення кожною дитиною повноліття, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, враховуючи те, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 840 гривні 80 копійок.

Керуючись ст. 180-184 Сімейного кодексу України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_13 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_3 згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2018 року у цивільній справі № 607/6150/17 та стягувати із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 26000 грн. (двадцять шість тисяч) 00 коп., тобто по 13000 грн. 00 коп. на кожну дитину , щомісячно, починаючи з дня набранням рішенням суду законної сили і до досягнення кожною дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_6 . , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Повне рішення суду складене 19 липня 2021 року.

Головуючий суддя . М. Грицай