Ухвала

від 29.07.2021 по справі 522/13471/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2081/21

Номер справи місцевого суду: 522/13471/20

Головуючий у першій інстанції Тончева Н.М

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

29.07.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

дослідивши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання укладеною додаткової угоди договору оренди. В позовній заяві просила суд визнати укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду, додаткову угоду №1 від 30.06.2020 року про внесення змін до договору оренди землі №65 від 29.06.2016 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5124755900:01:001:0589, площею 47,3145 га, розташованої на території Одеської області Тарутинського району Серпневської селищної ради (в наданій суду редакції) (а.с.3-6).

17 серпня 2020 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання укладеною додаткової угоди договору оренди направити за територіальною підсудністю до Тарутинського районного суду Одеської області (а.с.23).

26 жовтня 2020 року рішенням Тарутинського районного суду Одеської області (головуючий - суддя Тончева Н.М.) позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання укладеною додаткової угоди задоволено. Визнано укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду додаткову угоду № 1 від 29.06.2020 року про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №65 від 29 червня 2016 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 5124755900:01:001:0589, площею 47,3145 га, розташованої на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області за межами населеного пункту в редакції, зазначеній в рішенні суду (а.с.54-59).

22 грудня 2020 року Головним управління Держгеокадастру в Одеській області було направлено до Одеського апеляційного суду засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року. Апелянт вважає, що під час винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини справи у зв`язку з чим у рішенні викладено висновки, що суперечать доказам, наявним у матеріалах справи. Апелянт вважає, що додатковою угодою суттєво зменшена орендна плата за користування земельною ділянкою, яка є предметом договору, адже змінилася з 194 510 грн на рік до 73 997 грн на рік. Апелянт зазначає, що наразі Серпневська селищна рада ввійшла до складу Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, а отже судовим рішенням вирішені питання, що впливають на права та обов`язки Тарутинської селищної ради, яка наразі є розпорядником земельної ділянки. На думку апелянта, судом першої інстанції при винесенні рішення не прийнято до уваги положення Закону України Про оренду землі , яким встановлено, що орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також в разі його поновлення. Апелянт вважає, що за результатами проведених торгів встановлено розмір річного платежу у грошовій формі, якій підлягає сплаті орендарем земельної ділянки та є істотною умовою договору. На думку апелянта, судом першої інстанції проігноровано той факт, що орендну плату визначено на конкурентних засадах та погоджено сторонами при укладанні договору. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у разі набуття чинності нової грошової оцінки земельної ділянки, сторони вносять відповідні зміни до договору, та вважає, що при цьому, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що наведені обставини призводять до змін лише в одному пункті договору та до зміні відсотку від діючої нормативно-грошової оцінки відносно грошового розміру орендної плати, встановленої за результатами торгів. Щодо строку на апеляційне оскарження, то апелянт зазначає, що ним отримано повний текст оскаржуваного рішення 15 грудня 2020 року засобами електронного зв`язку. Апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

12 лютого 2021 року ухвалою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою апелянтом судового збору.

Одеським апеляційним судом на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було направлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи, відправлення було отримане адресатом 30 березня 2021 року.

11 червня 2021 року Одеським апеляційним судом було повторно направлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

26 липня 2021 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подану заяву, в якій він повідомляє, що сторона апелянта не виправляє недоліки апеляційної скарги, хоча нею було отримано ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. Та зазначає, що апелянт, як ініціатор процесу повинен цікавитися станом розгляду справи і, з огляду на це, просить повернути апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Апелянтом у встановлений судом строк та станом на момент постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги не були усуненні недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, а саме апелянтом не надано до суду документів, що підтверджують сплату судового збору та не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, зважаючи на те, що апелянт, як ініціатор процесу на даній стадії, повинен з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд апеляційної інстанції визнає апеляційну скаргу неподаною та повертає апелянту.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.185, 356, 357, 381 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди, визнати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік