Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
06 серпня 2021 року № 520/7833/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 6 м. Харків, 61166,ЄДРПОУ 37999518 ) до Приватної фірми "Юктан" (вул. Чернишевська, буд. 65, кімн. 8, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 32236597) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ПФ ЮКТАН (код ЄДРПОУ 32236597) у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розташованих за адресою: вул. Танкопія. 26Б, м. Харків, а саме: міксеру Spar, цукрово-подрібнювача ПНЛ-12300*2Б, печі ротаційної DTA, міксеру МВУ Даг -Дизель , печі горішниці, пакувальної машини камерного типу ЕКН-455 до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області; контроль за виконанням рішення покласти на Державну екологічну інспекції у Харківській області.
В обґрунтування позову вказано, що проведеним заходом контролю встановлено низку порушень чинного законодавства України в сфері екологічної безпеки, в тому числі ст.10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , якою передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу. Вимоги припису відповідачем не виконані, що є підставою для звернення до суду з позовом.
Відповідач правом надання відповіді на відзив не скористався, ухвалу про відкриття провадження отримав, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.42.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Судом встановлено, що Інспекцією на підставі ст. 20 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу від 28 січня 2020 року за № 118/11-02, в термін з 03.02.2020 по 14.02.2020 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ПФ Юктан
За насідками перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 118/11-02/03-06 від 14.02.2020, який отримано та підписано директором підприємства
Актом перевірки зафіксовано, що за адресою здійснення господарської діяльності підприємства перервіркою встановлено, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду, розміщених за адресою вул.Танкопія, 26 Б, м.Харків, а саме міксеру Spar (джерело викиду -притяжно-вентиляційна система), цукрово-подрібнювача ПНЛ-12300*2Б (джерело викиду - притяжно-вентиляційна система) , печі ротаційної DTA (джерело викиду--труба), міксеру МВУ Даг -Дизель (джерело викиду-притяжно-вентиляційна система), печі горішниці (джерело викиду- притяжно-вентиляційна система), пакувальної машини камерного типу ЕКН-455(джерело викиду- притяжно-вентиляційна система) здійснюється за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .
Інспекцією винесено припис від 14.02.2020 № 34/03-13, пунктом 1 якого зобов`язано директора підприємства отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з первісним позовом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із положеннями ч.4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються, зокрема, повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Відповідно до приписів п.7 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 1 ст. 20 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275.
Відповідно до п. 2 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 №312, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, природоохоронного законодавства.
Як передбачено положеннями ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи. її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно із приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Суд зазначає, що відповідно до ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як встановлено судом вище, вимогою п.1 припису зобов`язано директора підприємства отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: міксеру Spar (джерело викиду-притяжно-вентиляційна система), цукрово-подрібнювача ПНЛ-12300*2Б (джерело викиду-притяжно-вентиляційна система) , печі ротаційної DTA (джерело викиду--труба), міксеру МВУ Даг -Дизель (джерело викиду-притяжно-вентиляційна система), печі горішниці (джерело викиду-притяжно-вентиляційна система), пакувальної машини камерного типу ЕКН-455(джерело викиду-притяжно-вентиляційна система), що розміщені за адресою вул. Танкопія,26Б,м.Харків
Стаття 1 Закону України Про охорону атмосферного повітря визначає, що джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин; забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.
Відповідно до ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Згідно із частиною п`ятою статті 11 цього закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.
Проаналізувавши положення чинних актів законодавства з питань захисту атмосферного повітря, суд дійшов висновку, що законодавець не сформулював вичерпного переліку джерел викидів, що обумовлено об`єктивною неможливістю передбачити наперед технологічні процедури та пристрої, котрі можуть бути задіяні у виробничих процесах.
При цьому визначення у ст.1 Закону України Про охорону атмосферного повітря забруднення атмосферного повітря та забруднюючої речовини, що у поєднанні з викладеним у цій же статті визначенням джерела викидів дає всі підстави для висновку про те, що як джерело викиду може бути кваліфікований будь-який об`єкт, існування (функціонування) якого не відкидає беззаперечно зміну стану атмосферного повітря внаслідок надходження фізично та хімічно непритаманних повітрю речовин.
Відповідно до пункту 1.15.5 наказу Міністерства навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві № 7 від 10.02.1995 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 61/597, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Вищевказане свідчить про те, що міксер Spar (джерело викиду-притяжно-вентиляційна система), цукрово-подрібнювача ПНЛ-12300*2Б (джерело викиду-притяжно-вентиляційна система) , печ ротаційної DTA (джерело викиду--труба), міксеруМВУ Даг -Дизель (джерело викиду-притяжно-вентиляційна система), печ горішниці (джерело викиду-притяжно-вентиляційна система), пакувальна машина камерного типу ЕКН-455(джерело викиду-притяжно-вентиляційна система) є стаціонарними джерелами викидів у розумінні вказаних вище норм права.
Додатково суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону атмосферного повітря норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду. Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел затверджений на виконання Порядку розроблення та затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1780, що визначає вимоги щодо розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які істяться у складі пилогазоповітрянихсумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря із стаціонарних джерел.
Вищевказані нормативно-правові акти прийняті законодавцем з метою розроблення нормативів гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела та не встановлюють режиму правового регулювання отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
Суд наголошує, що спірні правовідносини між сторонами склались саме щодо відсутності у відповідача необхідних дозволів, про що вказано у акті перевірки та не спростовано відповідачем у ході розгляду справи.
Згідно з ст. 50 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з ч.5 ст.4 вказаного Закону, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Пунктом 5 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 №312, визначено що до функцій Інспекції належить звернення до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
На підставі викладеного вбачається, що чинним законодавством передбачено право Інспекції на звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування в сфері державного нагляду (контролю), а саме: щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
При цьому доказів одержання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами до суду не надано, тобто, відповідачем не надано до суду доказів щодо усунення порушень, встановлених актом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до норм ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. Згідно з положеннями ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, з урахуванням приписів норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ПФ ЮКТАН (код ЄДРПОУ 32236597) у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розташованих за адресою: вул. Танкопія. 26Б, м. Харків, а саме: міксеру Spar, цукрово-подрібнювача ПНЛ-12300*2Б, печі ротаційної DTA, міксеру МВУ Даг -Дизель , печі горішниці, пакувальної машини камерного типу ЕКН-455 до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області, поклавши контроль за виконанням рішення суду на Державну екологічну інспекцію у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999518).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Зоркіна Ю.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2021 |
Оприлюднено | 09.08.2021 |
Номер документу | 98837240 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Зоркіна Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні