Рішення

від 05.08.2021 по справі 640/25602/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2021 року м. Київ № 640/25602/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Тех Буд Групп" простягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної податкової служби у місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Тех Буд Групп та просить суд стягнути з товариства податковий борг у сумі 2 005 619, 20 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що станом на час звернення до суду у відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 2 005 619, 20 грн., який виник за платежем податок на додану вартість та податок на прибуток на підставі самостійно узгоджених грошових зобов`язань та визначених контролюючим органом податкових зобов`язань.

Представником відповідача відношення до позову не висловлено, заяв та клопотань до суду не надходило, причини не подання відзиву на позовну заяву суду не відомі.

Згідно частини 6 статті 122 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги наведене справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Біо-Тех Буд Групп перебуває на обліку в органах ДПС та зареєстроване за адресою: 03083, м. Київ, проспект Науки, б. 50, офіс 2, код ЄДРПОУ 40163974.

Згідно довідки ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2020 №18328/9/26-15-10-07-09 у відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 2 005 619, 20 грн., який складається з наступних складових:

- з податку на додану вартість у сумі 1 454 496, 15 грн. та пеня у сумі 112 830, 96 грн., який виник на підставі самостійно узгоджених грошових зобов`язань та податкових повідомлень-рішень від 18.03.2019 №0224591206, від 05.07.2019 №0554241206, від 26.07.2019 №0622181213, від 01.08.2019 №0639391213, від 11.11.2019 №024199411, від 23.10.2019 №015854405, від 13.02.2020 №0153060405, від 16.04.2020 №0394700411, від 18.05.2020 №0520480411 та №0520470411.

- з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 551 123,05 грн. та пені у сумі 75 656,90 грн., який виник на підставі самостійно узгоджених грошових зобов"язань та податкового повідомлення-рішення від 06.04.2020 №05692615050106.

ГУ ДФС у м. Києві сформовано податкову вимогу від 04.06.2019 №264831-17, яка скерована відповідачу, однак поштовий конверт повернувся до позивача із відміткою пошти за письмовою заявою одержувача .

З огляду на те, що відповідачем не сплачуються самостійно узгоджені грошові зобов`язання та зобов`язання, що визначені контролюючим органом, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов`язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень пункту 54.1 статті 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем задекларованих у податкових деклараціях є узгодженою.

Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом було вжито заходів, передбачених статтею 59 ПК України, а саме, направлено податкову вимогу від 04.06.2019 №264831-17, яка скерована відповідачу, однак поштовий конверт повернувся до позивача із відміткою пошти за письмовою заявою одержувача .

Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов`язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем наведених судом вище податкових повідомлень-рішень.

В той же час, згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В пункті 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Між тим, під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що у відповідача змінювалась податкова адреса.

На виконання вимог ухвали суду від 31.05.2021 контролюючим органом надано інформацію щодо податкової адреси ТОВ "Біо-Тех Буд Групп". Так, станом до 30.08.2019 податковою адресою відповідача була адреса: м. Київ, провулок Охтирський, б. 3, а після 30.08.2019 - м. Київ, проспект Науки, б. 50, офіс 2.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 №015854405, у шапці якого міститься вірна податкова адреса ТОВ "Біо-Тех Буд Групп" скеровано за попередньою адресою платника податків - м. Київ, провулок Охтирський, б. 3.

Таким чином, суд констатує, що податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 №015854405 на загальну суму штрафу 53347,00 грн. є неузгодженим, адже скеровано не за податковою адресою платника податків - ТОВ "Біо-Тех Буд Групп".

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що матеріалами справи заявлена сума до стягнення підтверджена частково, а саме у розмірі 1 952 272,20 грн.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Приймаючи до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведення експертиз, а стягнення сплаченого судового збору, з урахуванням приписів КАС України не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 77, 139 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) до Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Тех Буд Групп (03083, м. Київ, проспект Науки, б. 50, офіс 2, код ЄДРПОУ 40163974) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Тех Буд Групп (03083, м. Київ, проспект Науки, б. 50, офіс 2, код ЄДРПОУ 40163974) до Державного бюджету України податковий борг за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 401 149 (один мільйон чотириста одна тисяча сто сорок дев`ять) грн. 15 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Тех Буд Групп (03083, м. Київ, проспект Науки, б. 50, офіс 2, код ЄДРПОУ 40163974) до Державного бюджету України податковий борг за платежем податок на прибуток у розмірі 551 123 (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча) сто двадцять три) грн. 05 коп.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева