Рішення

від 06.08.2021 по справі 640/11665/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 року м. Київ № 640/11665/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю БК КБР з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року №0221621206 та вирішити питання щодо стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що податкові накладні від 18.12.2018 №167, від 20.12.2018 №168, від 25.12.2018 №169 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних не 16.01.2019, як про те вказано в акті перевірки, а 15.01.2019. З огляду на вказані обставини застосуванню положення частини 5 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не підлягають, а тому податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 №0221621206 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Окрім цього, ТОВ БК КБР вказує що 15.01.2019 відбувався збій у роботі інформаційних систем податкових органів.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності прийнятого ним рішення та зазначає, що в ході здійснення камеральної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2018 на суму ПДВ 416667,00 грн.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому наводить спростування доводам контролюючого органу.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне

На підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ БК КБР за грудень 2018, за наслідком якої складено акт від 19.02.2019 №1778/26-15-12-06 (далі - акт перевірки).

Як зазначено в акті перевірки, в ході аналізу встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних у грудні 2018 контрагентам-постачальникам ТОВ АЛЮМОТРЕЙД виписано податкові накладні на ТОВ БК КБР на суму ПДВ 416667 грн. зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації в ЄРПН.

У висновках акту перевірки вказано про наступні обставини:

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми позитивного значення ПДВ на суму 416667 грн. в декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року .

На підставі наведених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 №0221621206, яким ТОВ БК КБР збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями у розмірі 416667,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 104167,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Досліджуючи матеріали адміністративної справи судом встановлено, що заниження ТОВ БК КБР суми позитивного значення ПДВ на суму 416667 грн. в декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 виникло внаслідок реєстрації ТОВ АЛЮМОТРЕЙД в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 18.12.2018 №167, від 20.12.2018 №168, від 25.12.2018 №169.

Натомість позивач наполягає, що ТОВ АЛЮМОТРЕЙД в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.12.2018 року №167, від 20.12.2018 року №168, від 25.12.2018 №169 зареєструвало вчасно, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України регламентовано, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Згідно із пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вже було вказано судом вище, заниження ТОВ БК КБР суми позитивного значення ПДВ на суму 416667 грн. в декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 виникло внаслідок реєстрації ТОВ АЛЮМОТРЕЙД в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних від 18.12.2018 №167, від 20.12.2018 №168, від 25.12.2018 №169.

В той же час, судом встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0126511206 від 18.02.2019 року, яким застосовано до ТОВ АЛЮМОТРЕЙД штраф за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого, податкових накладних від 18.12.2018 року №167, від 20.12.2018 року №168, від 25.12.2018 року №169.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2020 у справі №640/9630/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮМОТРЕЙД задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.02.2019 №0126511206 в частині застосування штрафних санкцій на суму 41 666,67 грн. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Як вбачається зі змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2020 у справі №640/9630/19, суд дійшов до висновку, що застосування до позивача (ТОВ АЛЮМОТРЕЙД ) штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 20.12.2018 №168, від 25.12.2018 №169 та від 18.12.2019 №167 є безпідставним.

Тобто, наведеним судовим рішенням встановлено, що вказані вище податкові накладні зареєстровані ТОВ АЛЮМОТРЕЙД в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в межах граничних строків, встановлених ПК України.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 72 КАС України).

Положеннями частинами 1, 2 статті 73, частини 1 статті 75, частинами 1, 2 статті 76 КАС України встановлено наступне.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В той же час, згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, беручи до уваги те, що обставини реєстрації ТОВ АЛЮМОТРЕЙД податкових накладних від 20.12.2018 №168, від 25.12.2018 №169 та від 18.12.2019 №167 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в межах граничних строків встановлених ПК України підтверджено рішенням в адміністративній справі №640/9630/19 та приймаючи до уваги те, що саме вказані обставини покладені в основу спірного рішення та висновку контролюючого органу про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 ПК України, суд вважає, що за встановлених обставин стверджувати про правомірність податкового повідомлення-рішення від 15.03.2019 року №0221621206 в межах даної справи не вбачається за можливе.

Суд констатує відсутність порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 ПК України, адже ним правомірно сформовано податковий кредит на суму 416667 грн. в декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року, з урахуванням виписаних та зареєстрованих ТОВ АЛЮМОТРЕЙД податкових накладних від 20.12.2018 №168, від 25.12.2018 №169 та від 18.12.2019 №167, а тому висновки контролюючого органу є хибними.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги наведене суд вважає, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що зумовлює наявність підстав для його скасування та задоволення адміністративного позову.

За приписами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, сплачений судовий збір позивачем у розмірі 7812,51 грн. підлягає стягненню на його користь із відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат понесених на правничу допомогу суд враховує наступне.

За змістом частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Визначаючи суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

У якості підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги від 16.01.2018 №56, укладеного з адвокатським об`єднанням Ем Джи Груп ( MG group ), попередній розрахунок сум витрат ТОВ БК КБР на професійну правничу допомогу; рахунок на оплату №21 від 12.06.2019; платіжне доручення №2475 від 12.06.2019.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), фактично виконаних адвокатом та часу, витраченого на виконання відповідних робіт.

Крім того, зі змісту попереднього розрахунку сум витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що Адвокатське об`єднання Ем Джи Груп ( MG group ) надає наступні послуги:

1) вивчення матеріалів, наданих клієнтом ТОВ БК КБР - 2 503,55 грн. (1 год.);

2) робота з судовою практикою по справах, де відповідачем є орган ДФС, а предмет позову - бездіяльність органу ДФС. В тому числі - з метою прогнозування витрат на апеляційне та касаційне оскарження - 7 510,65 грн. (3 год.);

3) підготовка процесуальних документів:

позовна заява - 5 007,10 грн. (2 год.);

підготовка інших процесуальних документів в процесі розгляду справи, в т. ч. апеляційного та касаційного оскарження, подання заяв та клопотань, тощо - 10 014,20 грн. (4 год.);

4) участь у розгляді справи:

поїздка до Окружного адміністративного суду міста Києва та участь у засіданнях (3 засідання з дорогою - по 2 год) - 2 503,55 грн.;

поїздка до Шостого апеляційного адміністративного суду та участь у засіданні (1 засідання з дорогою - 2 год) - 2 503,55 грн.;

поїздка до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду та участь у засіданні (1 засідання з дорогою - 2 год) - 2 503,55 грн.;

5) виконання судового рішення - 7 510,65 грн.

Загальна сума витрат на правничу допомогу, з урахуванням ПДВ, складає 48 000,00 грн.

Проте, не всі зазначені послуги, на думку суду, можна вважати наданням правничої допомоги в межах розгляду даної адміністративної справи.

Так, відповідно до змісту ухвали суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто, засідання у даній справі не проводились.

Отже, адвокатське об`єднання не могло надати позивачу такі послуги, як участь у розгляді справи у вигляді поїздки до суду та участі у засіданнях.

Так само безпідставними є вимоги про повернення сум витрат на правову допомогу за розгляд справи в апеляційній та касаційні інстанції, оскільки на момент вирішення справи такі послуги не надавались та не могли надаватись.

Суд також звертає увагу, що послуги по роботі з судовою практикою по справах, де відповідачем є орган ДФС, а предмет позову - бездіяльність органу ДФС, не стосуються даної справи, оскільки предметом спору є податкове повідомлення-рішення, а не бездіяльність відповідача.

Також, витрати в частині надання правничої допомоги у виконанні судового рішення на загальну суму 7 510,65 грн. на момент вирішення справи не надавались та не могли надаватись.

При цьому, суд наголошує, що позивачем не виконано вимоги частини 4 статті 134 КАС України в частині надання детального опису робіт (наданих послуг), фактично виконаних адвокатом, часу витраченого на виконання відповідних робіт. В той же час, за умовами укладеного договору сторонами не встановлено фіксованої ставки гонорару.

З огляду на викладене, вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню підлягають до задоволення в частині вивчення матеріалів, наданих клієнтом ТОВ БК КБР - 2 503,55 грн. (1 год.) та складання позовної заяви - 5 007,10 грн. (2 год.).

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК КБР (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, б. 3, код ЄДРПОУ 40990651) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року №0221621206, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК КБР (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, б. 3, код ЄДРПОУ 40990651) сплачений ним судовий збір у розмірі 7812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 51 коп.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК КБР (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, б. 3, код ЄДРПОУ 40990651) витрати на правничу допомогу у розмірі 7 510 (сім тисяч п"ятсот десят) грн 65 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева