Постанова
від 27.07.2021 по справі 640/21164/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21164/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю. за участю секретаря: Волошка О. Л.

представників позивача Ясинецького О. А., Нікіфорова А. А., представника відповідача Макаренко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 15.03.2021) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромлайн" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2020,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопромлайн" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №06492615050103 від 17.04.2020, яким донараховано товариству з обмеженою відповідальністю "Екопромлайн" податок на прибуток у сумі 11 80 352, 00 грн за 2017 рік;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №06502615050103 від 17.04.2020, яким донараховано товариству з обмеженою відповідальністю "Екопромлайн" податок на додану вартість у сумі 5 587 138, 00 за лютий 2017 рік,

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення06512615050103, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Екопромлайн" зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 1 666 350, 00 грн за січень 2018 рік.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромлайн" задоволено у повному обсязі.

Крім того, присуджено до стягнення з Головного управління ДПС у м. Києві витрати на правову допомогу у сумі 12 500,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі не дав належної оцінки господарським взаємовідносинам, що мали місце між ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" та ТОВ "Бік "Орлеан - інвест", не досліджено первинну документацію та не надано оцінку доводам податкового органу викладеним в акті перевірки щодо відсутності у вказаних суб`єктів господарювання можливості виконати свої зобов`язання за правочинами укладеними з позивачем.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач щодо задоволення вимог апелянта заперечує.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної податкової служби України у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромлайн" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.02.2018 року. За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки №98/26-15-14-01-03/38702583 від 13.02.2019 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень норм податкового законодавства, а саме:

- п.44.1 п.44.2 ст.44 пп.134.1.1 п.134, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.5 П(с)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п.5, п. 7 П(с)БО 15 "Доходи", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №2908, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями), п.1.2 ст.1 п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 867 568,00 грн, в.т.ч за І квартал 2017року на суму 3 193 422,00 грн., за півріччя 2017 року на суму 3 153 673,00 грн, за 3 квартал 2017року на суму 3 193 422,22 грн, за 2017 рік на суму 5167 918,00 грн, за І квартал 2018 року на суму 2 699 650,00 грн;

- п. 198.1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями), п.1.2 ст.1 п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 5 618 436,00 грн, в.т.ч за січень 2017 року на суму 1148 726,00 грн, за лютий 2017 року на суму 1 808147,00грн, за січень 2018 року на суму 2 661 563,00 грн, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1666350,00 грн, в.т.ч. за січень 2018 року на суму 1 666 350 грн;

- п.4 ч.2 cт. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування" (із змінами та доповненнями), п.1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 "Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загально обов`язкове державне страхування": несвоєчасне подання звітів про суми нарахованою заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування за січень 2018 року".

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач звернувся до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві із письмовими запереченнями.

На підставі акту документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби України у м. Києві винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №06492615050103 від 17.04.2020 форми "Р" яким позивачу збільшено суму зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11 801 352,00 грн, в тому числі за основним платежем на суму 7 867 568,00грн та 3 933 784,00 грн штрафні (фінансові) санкції;

- №06502615050103 від 17.04.2020 форми "Р" яким позивачу збільшено суму зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 587 138,00 грн, в тому числі 4 469 710,00грн за основним платежем та 1 117 428,00грн штрафні (фінансові) санкції;

- №06512615050103 від 17.04.2020, форми "В4" яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість у сумі 1 666 350,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Як встановлено положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності зі статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно із п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, відповідно до пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для формування податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі №804/5599/15 (адміністративне провадження №К/9901/42187/18) правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З огляду на викладене, на переконання суду, в межах даних правовідносин повинні були бути досліджені первинні документи (в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), які у своїй сукупності можуть свідчити та підтверджувати факт придбання товарів/послуг та його подальшого використання для цілей, що прямо пов`язані з господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період позивачем укладено ряд договорів купівлі продажу кукурудзи врожаю 2016-2017 року з ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест", а саме:

- з ТОВ Технопромотрейд договір від 23.01.2017 року № 23/01-01, відповідно до умов якого ТОВ Технопромотрейд зобов`язувалось поставити позивачу товар - кукурудза українського походження, врожаю 2016 року в кількості 2 900 т. вартістю 8772500,00 грн в тому числі ПДВ на суму 142083,33 грн;

- з ТОВ "Конфорден Неотрейд", договір №15/02-01 від 15.02.2017, відповідно до умов якого ТОВ "Конфорден Неотрейд" зобов`язувалось поставити позивачу товар - кукурудза українського походження, врожаю 2016 року в кількості 2100,0 т. вартістю 8610000,00 грн в тому числі ПДВ на суму 1435000,00 грн (т. 2 а.с. 26-27);

- з ТОВ "АБНОР" договори №01/02/18-01 від 01.02.2018, №13/0/18-01 від 13.02.2018, №13/0/18-02 від 13.02.2018, за умовами яких ТОВ "АБНОР" " зобов`язувалось поставити позивачу товар - кукурудза українського походження, врожаю 2016-2017 рів (т. 2 а.с. 125128, 130-131);

- з ТОВ "Орієнт Трей" договір №27/11-1 від 27.11.2017, відповідно до умов якого ТОВ "Орієнт Трей" зобов`язувалось поставити позивачу товар - кукурудза українського походження, врожаю 2017 року в кількості 1235,0 т. вартістю 5001750,00 грн в тому числі ПДВ на суму 833 625,00 грн (т. 2 а.с. 170-171);

- з ТОВ "Месада", договір № 11/12-17-01 від 11.12.2017 року відповідно до умов якого ТОВ "Месада", зобов`язувалось поставити позивачу товар - кукурудза українського походження, врожаю 2017 року в кількості 1500,0 т. вартістю 6075000,00 грн в тому числі ПДВ на суму 1 012 500,00 грн (т. 2 а.с. 163-164);

- з ТОВ "Будівельно-Інвестиційна Компанія "Орлеан-Інвест", договір №04/01/18-01 від 04.01.2018, відповідно до умов якого ТОВ "Будівельно-Інвестиційна Компанія "Орлеан-Інвест", зобов`язувалось поставити позивачу товар - кукурудза українського походження, врожаю 2017 року в кількості 1220,0 т. вартістю 5002000,00 грн в тому числі ПДВ на суму 833666,67 грн (т. 2 а.с. 160-162).

Відповідно до змісту вказаних договорів, постачальники зобов`язувалось здійснити поставку товару на умовах EXW (франко-перевізник) відповідно до Інкотермс - 2010.

Поставка товару здійснюється партіями, у строк до 31.03.2017 року та 28.03.2018 року (п.2.2 договору).

Датою поставки вважається дата складання видаткової накладної, перехід права власності та ризиків на товар також відбувається в момент складання видаткової накладної (п. 2.2, 2.3).

Пунктом 4 договорів встановлено, що приймання товару здійснюється покупцем по кількості та якості в момент отримання товару по даним вказаним в товаросупроводжуючих документах.

В підтвердження настання реальних наслідків позивачем до матеріалів справи додано копії видаткових накладних виписаних на користь позивача, а саме:

- № 124 від 25.01.2017 року на поставку ТОВ Технопромотрейд кукурудзи 3 клас в кількості 2 889,61т. загальною вартістю 8 741 097,47 грн в тому числі ПДВ на суму 1 456 849,58грн (т. 1, а.с. 157);

- № 76 від 16.02.2017 року на поставку ТОВ "Конфорден Неотрейд", кукурудзи 3 клас в кількості 1295,89т. загальною вартістю 5313149,05 грн в тому числі ПДВ на суму 885 524,84 (т. 2, а.с. 28);

- №РН-00000847 від 01.02.2018 року на поставку ТОВ "Абнор", кукурудзи 3 клас в кількості 1190,5 т. загальною вартістю 5 000 100,00 грн в тому числі ПДВ на суму 833 350,00 (т. 2, а.с. 129);

- №РН-00000888 від 13.02.2018 року на поставку ТОВ "Абнор", кукурудзи 3 клас в кількості 59,106 т. загальною вартістю 248 244,00 грн в тому числі ПДВ на суму 41 374,00 (т. 2, а.с. 132);

- №РН-00000887 від 13.02.2018 року на поставку ТОВ "Абнор", кукурудзи 3 клас в кількості 1190 т. загальною вартістю 4 749 756,48 грн в тому числі ПДВ на суму 791 626,08 (т. 2, а.с. 133);

- №РН-000386 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 123 т. загальною вартістю 498 150,00 грн в тому числі ПДВ на суму 83 025,00 грн (т. 2, а.с. 172);

- №РН-000385 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 5 т. загальною вартістю 20 250,00 грн в тому числі ПДВ на суму 3 375,00 грн (т. 2, а.с. 173);

- №РН-000384від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 123 т. загальною вартістю 498 150,00 грн в тому числі ПДВ на суму 83 025,00 грн (т. 2, а.с. 174);

- №РН-000383 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 123 т. загальною вартістю 498 150,00 грн в тому числі ПДВ на суму 83 025,00 грн (т. 2, а.с. 175);

- №РН-000382 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 123 т. загальною вартістю 498 150,00 грн в тому числі ПДВ на суму 83 025,00 грн (т. 2, а.с. 176);

- №РН-000381 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 123 т. загальною вартістю 498 150,00 грн в тому числі ПДВ на суму 83 025,00 грн (т. 2, а.с. 177);

- №РН-000380 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 123 т. загальною вартістю 498 150,00 грн в тому числі ПДВ на суму 83 025,00 грн (т. 2, а.с. 178);

- №РН-000379 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 123 т. загальною вартістю 498 150,00 грн в тому числі ПДВ на суму 83 025,00 грн (т. 2, а.с. 179);

- №РН-000378 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 123 т. загальною вартістю 498 150,00 грн в тому числі ПДВ на суму 83 025,00 грн (т. 2, а.с. 180);

- №РН-000377 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 123 т. загальною вартістю 498 150,00 грн в тому числі ПДВ на суму 83 025,00 грн (т. 2, а.с. 181);

- №РН-000376 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 27 т. загальною вартістю 109 350,00 грн в тому числі ПДВ на суму 18 225,00 грн (т. 2, а.с. 182);

- №РН-000375 від 27.11.2017 року на поставку ТОВ "Орієнт Трей, кукурудзи 3 клас в кількості 96 т. загальною вартістю 388 800,00 грн в тому числі ПДВ на суму 64 800,00 грн (т. 2, а.с. 183);

- №РН-00023 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 148т. загальною вартістю 599 400,00 грн в тому числі ПДВ на суму 99 900,00 грн (т. 2, а.с. 165);

- №РН-00022 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 148т. загальною вартістю 599 400,00 грн в тому числі ПДВ на суму 99 900,00 грн (т. 2, а.с. 165 зворот);

- №РН-00025 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 148т. загальною вартістю 599 400,00 грн в тому числі ПДВ на суму 99 900,00 грн (т. 2, а.с. 166);

- №РН-00024 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 148т. загальною вартістю 599 400,00 грн в тому числі ПДВ на суму 99 900,00 грн (т. 2, а.с. 166 зворот);

- №РН-00027 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 148т. загальною вартістю 599 400,00 грн в тому числі ПДВ на суму 99 900,00 грн (т. 2, а.с. 167);

- №РН-00026 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 148т. загальною вартістю 599 400,00 грн в тому числі ПДВ на суму 99 900,00 грн (т. 2, а.с. 167);

- №РН-00029 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 148т. загальною вартістю 599 400,00 грн в тому числі ПДВ на суму 99 900,00 грн (т. 2, а.с. 168);

- №РН-00028 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 148т. загальною вартістю 599 400,00 грн в тому числі ПДВ на суму 99 900,00 грн (т. 2, а.с. 168);

- №РН-00031 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 141,5 т. загальною вартістю 573 075,00 грн в тому числі ПДВ на суму 95 512,00 грн (т. 2, а.с. 169);

- №РН-00030 від 11.12.2017 року на поставку ", ТОВ "Месада", кукурудзи 3 клас в кількості 148т. загальною вартістю 599 400,00 грн в тому числі ПДВ на суму 99 900,00 грн (т. 2, а.с. 169);

- №РН-000131 від 04.01.2018 року на поставку ТОВ "Бік "Орлеан - інвест", кукурудзи 3 клас в кількості 1219,5 т. загальною вартістю 4 999 954,88 грн в тому числі ПДВ на суму 833 325,00 грн (т. 2, а.с. 161).

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що іншої, окрім переліченої документації складеної на виконання договорів укладених між позивачем та ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест" матеріали справи не містять, а надані частково продубльовано у томі 3 даної справи.

Щодо взаємовідсин між позивачем та ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест" колегія суддів окремо вважає за необхідне зауважити, що умовами договорів передбачено, що поставка здійснюється на умовах EXW (франко-перевізник) відповідно до Інкотермс - 2010.

Умови поставки EXW Інкотермс 2010 ( Ex Works (named place) - Франко завод ) встановлено, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому зазначеному місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає ні за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, ні за сплату митних платежів, ні за митне оформлення товару, що експортується, якщо це не обумовлено особливим чином. З базису поставки EXW покупець несе всі види ризику і всі витрати по переміщенню товару з території продавця до зазначеного місця призначення.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-якої іншої документації можна зробити висновки, що поставка товару від ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест" мала б здійснюватись силами позивача.

Натомість, позивачем як до суду так і до перевірки не надано доказів отримання уповноваженими працівниками товариства товару на заводі/складі вказаних суб`єктів господарювання, доказів транспортування такого товару.

Слід зауважити, що в матеріалах справи також відсутні доказу обліку у поставленого від ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест" товар, відсутні складські квитанції, картки складського обліку товару, дозволи, свідоцтва, що підтверджують походження та/або якість товару, та будь-які інші документи щодо походження товару.

Також податковим органом встановлено, а позивачем не заперечується, що ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест" не являються виробниками придбаного за договорами купвлі-продажу товару, поряд із цим встановити походження такого товару не виявилось можливим.

Позивачем до матерів справи надано численні докази реалізації у наступних періодах сільськогосподарської продукції (кукурудзи), які розцінено судом першої інстанції як доказ придбання такої продукції у ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест", однак такі не підтверджують, що реалізований товар отримано позивачем саме від сказаних суб`єктів господарювання.

Більш того, до матеріалів справи додано копію договорів укладених позивачем у перевіряємий період з іншими суб`єктами господарювання, що не були предметом перевірки та відповідно взаємовідносини з такими не слугували підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Також позивачем до матеріалів справи додано копії договорів про надання транспортно-експедиторських послуг, а також перевезення, однак жодних доказів, що такі послуги надавались в рамках господарських взаємовідносин з ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест" матеріали справи не містять.

Слід зауважити, що при апеляційному розгляді даного спору, у судовому засіданні оголошувалась перерва, сторонам пропонувалось надати, за наявності, додаткові докази в підтвердження чи спростування товарності опре цій за правочинами укладеними між позивачем та вказаними суб`єктами господарювання. Однак такі до суду надано не було.

З огляду на викладене, зокрема, надані позивачем докази, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що договори купівлі-продажу укладені позивачем з ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест" не мали реальних наслідків

Колегія суддів зазначає, що за результатом дослідження наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам із зазначеними підприємствами, колегія суддів приходить до переконання, що вони не підтверджують реального виконання господарських операцій вказаними контрагентами позивача по укладеним договорам, оскільки складені неналежним чином, не містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та не дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Також слід зауважити, що за наслідками опрацювання податкової інформації, яка відповідно до статті 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, встановлено відсутність факту (джерела) законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання товару ТОВ "Технопромотрейд", ТОВ "Конфорден Неотрейд", ТОВ "Абнор", ТОВ "Орієнт Трей", ТОВ "Месада" ТОВ "Бік "Орлеан - інвест" для реалізації позивачу.

При цьому колегія суддів враховує, що сам по собі факт порушення контрагентами позивача податкового законодавства не може свідчити про нікчемність правочинів укладених з позивачем, однак в сукупності з аналізом наданої документації, існуючими розбіжностями та неточностями є додатковим доказом в підтвердження укладення правочину без мети настання реальних наслідків.

Факт реальності характеру вчинення відповідних господарських операцій може мати місце лише при дослідженні усіх доказів як кожного окремо, так і в сукупності, з метою встановлення дійсних обставин.

Відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, які свідчили б про рух товару, доказів його транспортування та отримання від контрагента по ланцюгу постачання свідчить про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарських операцій.

При цьому, встановлені за результатами перевірок контрагентів даних про недоведеність товарності операцій по ланцюгу постачання та факту придбання безпосередніми контрагентами позивача зерна, його транспортування, складського зберігання, має оцінюватись як доказ безтоварності поставки між позивачем та постачальником, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №814/1932/17, адміністративне провадження №К/9901/15857/19.

Суд також вказує на відсутність у справі складських документів на зерно, документів (сертифікатів) щодо проходження карантинного, санітарного, ветеринарного контролю, сертифікатів відповідності за нормам Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що формально оформлені документи щодо поставки позивачу товару, що ідентифікується за найменуванням (характеристикою) не підтверджується реальним його одержанням (придбанням) від постачальника, а відсутність придбання товару по ланцюгу постачання свідчить про нереальність здійснення поставки (продажу) товару на користь позивача.

Надані позивачем копії первинних документів по взаємовідносинам із вказаними постачальниками лише фіксують господарські операції та не підтверджують їх товарність.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що доводи Відповідача підкріплені належними та допустимими доказами, які підтверджують правомірність оскаржуваного рішення.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та прийняттю нового рішення, згідно з яким у задоволенні адміністративного позову позивачу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромлайн" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2020 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромлайн" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 05.08.2021)

Дата ухвалення рішення27.07.2021
Оприлюднено10.08.2021

Судовий реєстр по справі —640/21164/20

Постанова від 21.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 20.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 20.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 16.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 25.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 06.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 20.09.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 06.09.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 27.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Постанова від 27.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні