Рішення

від 09.08.2021 по справі 314/4336/19

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4336/19

Провадження № 2/314/111/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2021 року м.Вільнянськ

Справа № 314/4336/19;

провадження № 2/314/614/2021;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ;

- відповідач Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції; відповідач Державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області;

- відповідач Вільнянська міська рада Запорізької області

- третя особа ОСОБА_2 ;

- третя особа ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції, Державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, скасування держаної реєстрації, скасування свідоцтва про право власності та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

за участю: представника позивача та третьої особи ОСОБА_2 ,

представника Вільнянської міської ради Кулеби Н.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції, Державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, скасування держаної реєстрації, скасування свідоцтва про право власності та стягнення матеріальної та моральної шкоди, де просить:

1 . .. визнати дії відповідача протиправними та скасувати державну реєстрацію права власності номер запису про право власності 7745867 віл 13.11.2014 року. Зобов`язати реєстраційну службу Вільнянського районного управління юстиції здійснити анулювання та вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності 7745867 від 13.11.2014 року, з кадастровим номером 2321582500:08:001:0115.

2. Скасувати свідоцтво про право власності Серія НОМЕР_1 видане 19.11.2014 року, з кадастровим номером 2321582500:08:001:0115 та зобов`язати реєстраційну службу Вільнянського районного управління юстиції, Державного реєстратора Вільнянської районної адміністрації Запорізької області вул.Бочарова 12 м. Вільнянськ виконати дії вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності 7745867 від 13.11.2014 року, з кадастровим номером 2321582500:08:001:0115.

3. Скасувати рішення Любимівської сільради Вільнянського району Запорізької області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 .

5.стягнути з відповідача … матеріальну шкоду в 500 гривень і моральну в 50 000 гривень. .

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачі сумісними протиправними діями порушили положення ч.2 ст. 19 Конституції України , дії і рішення вчиняють не у спосіб визначений законом. Фактично використовують владу зловживаючи владою. По АДРЕСА_1 є будинок позивача, ОСОБА_3 членом господарства позивача ніколи не був. Приватизація здійснена протиправно з порушенням цивільних прав позивача, як користувача городу наданого йому державою у спосіб визначений законом.

Представник позивача та третя особа в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилався на обставини визначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення позову.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази цивільної справи встановив наступні обставини.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За визначенням ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Здійснивши системний аналіз вищезазначених статей суд визначає, що першочерговим питанням, яке вирішує суд при зверненні особи до суду за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права є доведення перед судом наявності цивільного (майнового або немайнового) права та належності такого права суб`єкту звернення - позивачеві. Обставина встановлення наявності цивільного права за носієм права - позивачем є першочерговою та ключовою, для подальшого вирішення питань порушення такого права (питання відносно фактів, обставин) та питання відновлення (захисту) порушеного права (застосування права).

Встановлення відсутності зв`язку між цивільним правом, на яке посилається позивач та суб`єктом звернення (позивачем) виключає подальше встановлення обставин порушення такого права та вирішення питання відновлення (захисту) порушеного права, оскільки встановлення обставин відносно неналежного суб`єкта не відповідає меті та засадам цивільного судочинства.

З обсягу доказів наданих позивачем до суду не вбачається наявності цивільного права відносно земельної ділянки за позивачем.

Доказів, що підтверджують наявність майнового права, на визначену у позові земельну ділянку (наявність цивільного права, обставини, що зумовлюють правові сподівання/очікування, обставини правової визначеності відносно набуття цивільних прав на визначені земельні ділянки) позивачем до суду не подано.

Отже, поставлені у позові питання жодним чином не стосуються цивільних майнових прав позивача. За відсутності майнових прав у позивача на зазначену земельну ділянку, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову.

Встановлення обставин відносно об`єкта цивільних правовідносин (земельної ділянки) за зверненням особи, яка не є носієм цивільного права відносно об`єкта цивільним процесуальним законодавством не передбачено.

Відносно вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в 500 гривень і моральної шкоди в 50 000 гривень суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Частиною 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна ; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру.

За вимогами ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За визначенням ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем до суду не подано доказів наявності заподіяної матеріальної та моральної шкоди, протиправності дій відповідача та наявності причинно-наслідкового зв`язку, що не створює складу делікту (відшкодування шкоди в рамках позадоговірних зобов`язань), у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у цій частині позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У світлі наведених вище міркувань суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та залишення його без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80, 259, 263-265,354 ЦПК України, суд -

вирішив:

1. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції, Державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, скасування держаної реєстрації, скасування свідоцтва про право власності та стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09.08.2021.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий К.-Дніпровським РВ УМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції, адреса: вулиця Соборна (Леніна), 35, місто Вільнянськ, Запорізька область.

Відповідач: Державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, адреса: вулиця Істоміна, 8, місто Запоріжжя.

Відповідач: Вільнянська міська рада Запорізької області, адреса: вулиця Бочарова, 4, місто Вільнянськ, Запорізька область, 70002.

Третя особа: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий К.-Дніпровським РВ УМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

09.08.2021