ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2021 р. Справа № 917/1727/20
м. Полтава
за позовною заявою Полтавської міської ради, вул.Соборності, 36, м. Полтава, 36000
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод", вул.Буровиків, 6, м. Полтава, 36034
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000
про стягнення 1 378 520,07 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олійник Н.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1 378 520,07 грн. за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою площею 46 202 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Буровиків, 6, на якій знаходяться об`єкти нерухомості відповідача.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 29.11.2005р. між Акціонерним товариством Будмашпол , код ЄДРПОУ 01267900, та Закритим акціонерним товариством Полтавський ремонтно-механічний завод , код ЄДРПОУ 31966932, було укладено договір купівлі-продажу ВСК/053263/, у відповідності до якого Акціонерне товариство Будмашпол передало у власність, а Закрите акціонерне товариство Полтавський ремонтно-механічний завод , прийняло у власність 39/50 частин промислових будівель, що знаходяться: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6.
У відповідності до п. 1 вище вказаного договору на земельній ділянці в цілому розташовано: Головний виробничий корпус з адмінкорпусом А-1, А-2, цегляний, загальною площею 9635,10 кв.м., склад кисневих і ацетиленових балонів літ. Б-1, загальною площею 65,70 кв.м., виробничі складські приміщення В-1, котельня Г-1, бомбосховище Д-1, компресорна станція Е-1, їдальня Ж-1, склад нафтопродуктів К-1, склад матеріалів та агрегатів Л-1, прохідна М-1, розподільчий пункт 0-1, приміщення майстра Р-1, огорожа № 1,3,5,13, ворота № 2,4,6,7, з.д. колія № 8, естакада № 9, підземний склад ГСМ № 10, пож.водойма № 11, градирня № 12, кранбалка № 14.
В користування покупця зі згоди співвласників переходять: будівля головного виробничого корпусу з адмінкорпусом літ. А-1, А-2 пл. 9635,10 кв.м, будівля розподільчого пункту під літер 0-1 пл. 45.20 кв.м., що складає 39/50 частину об`єкту.
07.12.2005р., у відповідності до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Колективним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор , було здійснено державну реєстрацію права приватної власності Закритим акціонерним товариством Полтавський ремонтно-механічний завод на 39/50 частин промислових будівель, що знаходяться: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6.
04.01.2006р. Закрите акціонерне товариство Полтавський ремонтно-механічний завод звернулось із відповідним замовленням №1 від 04.01.2006р. до директора ДП Проектний інститут Укргеолбудпроект щодо розроблення проекту розподілу територій з визначення меж земельної ділянки Закритого акціонерного товариства Полтавський ремонтно-механічний завод за адресою: м. Полтава, вул. Боровиків,6.
07.09.2006р. Закрите акціонерне товариство Полтавський ремонтно-механічний завод звернулося до виконавчого органу Полтавської міської ради - Головного управління у справах містобудування та архітектури із заявою щодо погодження проекту розподілу територій, зокрема, щодо питання погодження виготовленого ДП Проектний інститут Укргеолбудпроект Проекту розподілу територій та коригування меж земельної ділянки площею 46201,51 кв.м., на якій розміщено власність 39/50 частин промислових будівель, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6.
16.09.2006р. виконуючим обов`язків начальника Управління з питань містобудування та архітектури В.М. Вадімовим було погоджено Закритому акціонерному товариству Полтавський ремонтно-механічний завод вищезазначений Проект розподілу територій та коригування меж земельної ділянки площею 46201,51кв.м., на якій розміщено належні ЗАТ Полтавський ремонтно-механічний завод 39/50 частин промислових будівель, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6.
20.06.2006р. Закрите акціонерне товариство Полтавський ремонтно-механічний завод звернулося з листом №98 від 20.10.2006р. до Державного науково - виробничого підприємства Полтавагеодезцентр щодо виготовлення технічної документації на земельну ділянку за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, згідно проекту розподілу територій.
У 2008р., на підставі вище вказаного замовлення Закритого акціонерного товариства Полтавський ремонтно-механічний завод та виготовленого ДП Проектний інститут Укргеолбудпроект Проекту розподілу територій та коригування меж земельної ділянки площею 46201,51 кв.м., Державним науково - виробничим підприємством Полтавагеодезцентр було здійснено виготовлення Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку Закритого акціонерного товариство Полтавський ремонтно-механічний завод , кадастровий номер 5310136400:13:002:0114 площею 46201,51 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6.
07.11.2010р. Закрите акціонерне товариство Полтавський ремонтно-механічний завод звернулося до Виконавчого комітету Полтавської міської ради із листом №53 від 01.11.2010р. щодо оформлення документів на право користування земельною ділянкою за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6 під розміщення виробничих та складських приміщень для ремонту автомобільної техніки.
Позивач в позові також зазначає, що пунктом 1 рішення позачергової четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 14.12.2010р. було затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку Закритого акціонерного товариство Полтавський ремонтно-механічний завод , кадастровий номер 5310136400:13:602:0114 площею 46201,51 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6.
Підпунктом є п. 2 вищезазначеного рішення оформлено Закритому акціонерному товариству "Полтавський ремонтно-механічний завод" в оренду строком на 5 років земельну ділянку пл.4,6202 га за адресою: вул. Буровиків, 6, для експлуатації та обслуговування виробничої бази (землі промисловості).
Пунктом 4 цього рішення встановлено припис, у відповідності до якого, плата за користування землею нараховується та стягується з дня прийняття цього рішення. Пунктом 5 рішення у відповідності до ст. 126 Земельного кодексу України зобов`язано визначених вказаним рішенням ради землекористувачів в місячний термін укласти з міською радою через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру договори оренди землі.
07.09.2011р. листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру №01-14/2812 було вчергове наголошено Закритому акціонерному товариству "Полтавський ремонтно-механічний завод на необхідності укладання договору оренди землі та вказано на необхідність термінового направлення представника для укладання договору оренди землі.
Разом з тим, як зазначає позивач, станом на даний час Товариством з обмеженою відповідальністю Полтавський ремонтно-механічний завод договір оренди належної на праві комунальної власності територіальній громаді м. Полтави земельної ділянки, кадастровий номер 5310136400:13:002:0114 площею 46201,51 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків,6 не укладений, та відповідно належного, визначеного ст. 124 Земельного кодексу України, розміру плати за землекористування до місцевого бюджету м. Полтави ТОВ Полтавський ремонтно - механічний завод не сплачено, що підтверджується:
- листами ТОВ Полтавський ремонтно-механічний завод від 08.01.2020р., №20 від 20.02.2020р.;
- листом Управління у м. Полтаві Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України №11391/10/16-31-50-04-21 від 31.03.2020р.
Позивач також зазначає, що у відповідності до Протоколу №1 від 12.05.2020р. Засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді Товариством з обмеженою відповідальністю „Полтавський ремонтно-механічний завод", внаслідок порушення земельного законодавства за користування земельною ділянкою на вул. Буровиків, 6, під час засідання вказаної комісії, яке відбулось за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Полтавський ремонтно-механічний завод" С. Майбороди, встановлено обставини щодо існування факту використання Товариством з обмеженою відповідальністю „Полтавський ремонтно-механічний завод" належної на праві комунальної власності територіальній громаді м. Полтави земельної ділянки площею 46 202 кв. м за адресою вул. Буровиків, 6 в м. Полтава під об`єктами нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ „Ремонтно-механічний завод", без оформлення в установленому Законом порядку права користування та порушення порядку обчислення плати за землю, що призвело до нанесення збитків територіальній громаді м. Полтави, та встановлено суму збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства ТОВ „Полтавський ремонтно-механічний завод" з 12.05.2017 по 11.05.2020, за користування земельною ділянкою на вул. Буровиків, 6 сумі 1 378 520,07грн.
Позивач зазначає, що за змістом вищезазначених листів ТОВ Полтавський ремонтно-механічний - завод та заперечень представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Полтавський ремонтно-механічний завод" С. Майбороди свою незгоду щодо виконання приписів ст. 124 Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі відносно розміру плати за землю вмотивовано тим, що підприємство зареєстроване як платник єдиного податку та звільнений від плати за землю, а також тією обставиною, що вказана особа сплачує земельний податок у відповідному розмірі.
20.05.2020р. рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради №140 Про затвердження акта, складеного на засіданні комісії 12 травня 2020 року, з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді, внаслідок порушення земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Полтавський ремонтно-механічний завод при користуванні земельною ділянкою на вул. Буровиків, 6 затверджено вищезазначений акт, доручено Полтавському міському управлінню земельних ресурсів та земельного кадастру підготувати за підписом першого заступника міського голови повідомлення ТОВ „Полтавський ремонтно-механічний завод" щодо сплати коштів відповідно до акту комісії, затвердженого цим рішенням, Товариству з обмеженою відповідальністю „Полтавський ремонтно - механічний завод" сплатити кошти з відшкодування збитків у сумі 1 378 520,07 грн. до місцевого бюджету, не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження виконавчим комітетом Полтавської міської ради акту комісії, зобов`язано ТОВ „Полтавський ремонтно - механічний завод" оформити право користування земельною ділянкою у м. Полтава на вул. Буровиків, 6 в установленому законом порядку.
Посилаючись на листи Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру №,№ 04-01.2-07/1076 від 24.06.2020р. та Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради №01-01-01.4-25/580 від 25.06.2020р., позивач зазначає, що вказана сума коштів - 1 378 520,07 грн. до місцевого бюджету відповідачем не сплачена та відповідно до місцевого бюджету не надходила.
Посилаючись на ст. 58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05.04.2001 № 3-рп/2001, Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол" щодо офіційного тлумачення положення абзацу першого пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (справа про оспорювання актів у господарському суді) від 2 липня 2002 року № 13-рп/2002, позивач зазначає, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Частиною 1 ст. 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Частиною 1 ст. 79 Земельного кодексу України, у редакції чинній станом на час виготовлення Державним науково-виробничим підприємством Полтавагеодезцентр Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку Закритого акціонерного товариство Полтавський ремонтно-механічний завод , кадастровий номер 5310136400:13:002:0114 площею 46201,51 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6 та відповідно встановлення та закріплення меж вказаної земельної ділянки, було визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 185 Земельного кодексу України, у редакції чинній станом на час виготовлення вищезазначеної Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку, було визначено, що землеустрій здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.
Пунктом б ч. 1 ст. 186 Земельного кодексу України, у редакції чинній станом на час прийняття Полтавською міською радою рішення позачергової четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 14.12.2010р., було визначено, що проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр визначено, що у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання (документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, як зазначає позивач, відповідні правовідносини щодо установлення меж земельної Ділянки з кадастровим номером 5310136400:13:002:0114 площею 46201,51 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, та визначення щодо неї прав відбулось у відповідності до порядку, який був визначений станом на час здійснення відповідного землеустрою щодо вказаної земельної ділянки, та відповідно вказана земельні ділянка перебуває у господарському обороті на вищезазначених законом визначених правових підставах.
Чинні норми права, якими врегульовано земельні правовідносини, як зазначає позивач, не встановлюють необхідності здійснення щодо вказаної земельної ділянки нового землеустрою, який би зокрема, був би здійснений у відповідності до чинних Земельного кодексу України, Законів України Про землеустрій , Про державний земельних кадастр , які набрали чинності вже після формування вказаної земельної ділянки.
Виготовлений у 2006р. Проект розподілу території та коригування меж земельної ділянки площею 46201,51 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, на підставі якого Державним науково-виробничим підприємством Полтавагеодезцентр було здійснено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку Закритого акціонерного товариство Полтавський ремонтно-механічний завод , кадастровий номер 5340136400:13:002:0114 площею 46201,51 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6 не визнавалися судом недійсними або нечинними.
Посилаючись на частину 2 ст. 83 Земельного кодексу України, пункти 1, 3, 4, 7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , позивач зазначає, що земельна ділянка, кадастровий номер 5310136400:13:002:0114 площею 46201,51 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6 належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Полтави, та відповідно використовується ТОВ Полтавський ремонтно-механічний завод для розміщення належних на праві приватної власності об`єктів майна.
Посилаючись на те, що відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, і плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що ТОВ Полтавський ремонтно-механічний завод не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
ТОВ Полтавський ремонтно-механічний завод є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці.
При тому, є наявним факт відсутності належного оформлення власником будівлі права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Полтавською міською радою та державної реєстрації такого права.
Позивач зазначає, що зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (позивач посилається на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 022/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і №922/5468/14).
Позивач зазначає, що ТОВ Полтавський ремонтно-механічний завод , як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (посилається на правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17).
Відповідна кількість безпідставно збережених Товариством з обмеженою відповідальністю Полтавський ремонтно-механічний завод" коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 378 520,07 грн. за період з 12 травня 2017 року по 11 травня 2020 була визначена виконавчим органом Полтавської міської ради - Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру у відповідності до мінімального граничного розміру орендної плати, визначеного ст. 124 Земельного кодексу України, з врахуванням сум сплачених відповідачем коштів, наданих Управлінням у м. Полтаві Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України, та обґрунтовується наданим у дадатках до позову відповідним розрахунком.
Ухвалою суду від 04.11.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання не 03.12.2020 р. на 14:00 год.
Відповідач у відзиві (вх.№13300 від 30.11.2020 р.) зазначає, що відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з ч. 1, 3, 4, 5, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Згідно з п. п. 288.1-288.3, 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Проте даний договір не було укладено саме з вини Полтавської міської ради, хоча з питанням укладення договору відповідач неодноразово звертався, про що свідчать численні листи відповідача до Полтавської міської ради.
Відповідач також зазначає, що об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.
Однак земля, на якій розташована нерухомість, що належить відповідачеві, не була сформована у земельну ділянку, саме тому позивачем не було додано до позовної заяви витягу з Державного земельного кадастру, як доказ формування земельної ділянки площею 46202 кв.м. Більше того, довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 12.03.2020 року, що додані до позовної заяви, містять недостовірну інформацію, а саме: зазначено неіснуючий кадастровий номер (жодна земельна ділянка в Державному земельному кадастрі за ним не числиться, даний номер є неповним).
Отже у відповідача відсутній обов`язок по сплаті орендних чи будь-яких інших платежів та відсутня об`єктивна можливість здійснити будь-які розрахунки в зв`язку з відсутністю сформованої земельної ділянки.
Розрахунки позивача, як зазначає відповідач, є необґрунтованими, оскільки позивач не надав належних доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вищезгадані довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 12.03.2020 року, що містять недостовірну інформацію, є неналежними доказами, адже дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Посилаючись на ч. 5 ст. 5, ст. 13, ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель , відповідач зазначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (посилається на п. 88 Постанови Великої Палати Верховного Суду України від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17).
Відповідач зазначає, що відповідно до п. є ч. 1 ст. 13 Закону України Про Державний земельний кадастр : ...до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах): ... відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно - територіальної одиниці . Також згідно з ч.1 ст. 15 цього ж Закону: До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: ... нормативна грошова оцінка . Згідно з ч. 7 ст. 21 цього Закону: Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки . Також відповідно до п. д ч. 1 ст. 25 цього ж Закону Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: ... нормативна грошова оцінка . Відповідно до ст. 20 Закону України Про оцінку земель : Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель .
Отже, саме відомості з вищевказаних, визначених Законом джерел, є належними доказами нормативно грошової оцінки земельної ділянки, на відміну від наданих позивачем рішень міської ради та довідок, які не дозволяють ідентифікувати конкретну земельну ділянку (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц).
Відповідач зазначає, що у Рішенні Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 20.05.2020 р. з посиланням на Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року та в розрахунку, наведеного у позові, йдеться мова саме про відшкодування збитків. Однак ст. 156 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі і вона не містить підстави, на яку посилається відповідач, а саме користування землею без оформлення права користування в установленому законом порядку, так само як і Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Отже, відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України позивач не має повноважень визначати збитки з підстави користування землею без оформлення права користування в установленому законом порядку.
Предметом позову, як зазначає відповідач, є стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, що опосередкований відповідним способом захисту прав та інтересів - повернення безпідставно набутого майна (без достатньої правової підстави) із посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Однак як підставу позову, позивач вказує на наявні збитки. Акт з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді, внаслідок порушення земельного законодавства та Рішення, яким його було затверджено і нормативно-правові акти, на які обидва документи містять посилання, ґрунтуються на збитках та їхньому відшкодуванні (посилається на п. п. 71, 77 Постанови Великої Палати Верховного Суду України від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17).
Отже, як зазначає відповідач, або позивачем було неправильно вибрано спосіб захисту прав та інтересів (замість вимоги про відшкодування збитків відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, вибрано повернення безпідставно набутого майна відповідно до абз. 2 п. 8 ч. 2 ст. 16 та ст. 1212 цього ж Кодексу), або не надано достатніх та належних доказів на обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою (повернення безпідставно набутого майна), позаяк позов ґрунтується виключно на Рішенні про відшкодування збитків.
Відповідач також зазначає, що позивачем не надано витягу з Державного земельного кадастру, як доказ формування земельної ділянки та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінки земельної ділянки, які необхідні для встановлення факту формування земельної ділянки, розрахунку орендної плати на підставі нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на підставі ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України стосовно землі під нерухомістю.
Період, за який позивачем здійснено розрахунок, починається з 12 травня 2017 року, що виходить за межі строку позовної давності, враховуючи дату звернення позивача до суду. Посилаючись на ст. 257, ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, відповідач заявив про застосування позовної давності до позовних вимог та подав письмову заяву про її застосування.
21.01.2021 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (вх.№694).
Ухвалою суду від 21.01.2021 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, відкладено розгляд справи на 11.03.2021 р. на 10:00 год.
26.02.2021 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вх.№2200).
11.03.2021 р. від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив з додатками (вх.№2656), в якій позивач посилається на те, що Закон України Про оцінку земель (ст. 6) визначає органи місцевого самоврядування суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, та відповідно наділяє органи місцевого самоврядування відповідними повноваженнями у сфері оцінки земель.
Статтею 12 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.
Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до змісту норм права чинного законодавства України нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку земель» , а також у спосіб визначений:
- Методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213;
- Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489.
Пунктом 2 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є:
- затверджені генеральні плани населених пунктів,
- плани зонування територій і детальні плани території,
- відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
Пунктом 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489 визначено, що нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з відповідною формулою.
Посилаючись на рішення:
- виконавчого комітету Полтавської міської ради № 56 від 22.02.06р;
- позачергової тридцять п`ятої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання Про нормативну грошову оцінку земель м. Полтави від 30.12.2008р;
- позачергової тридцять шостої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання Про внесення змін до рішення позачергової тридцять п`ятої сесії міської ради п`ятого скликання від 30.12.2008р. Про нормативну грошову оцінку земель м. Полтави від 29.01.2009р., позивач зазначає, що даними рішеннями Полтавська міська рада у відповідності до припису ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні реалізувала власну, належну виключно Полтавській міській раді, компетенцію власника, як відносно до земель, які належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Полтава, так і відносно до виготовленого за кошти територіальної громади м. Полтави, та відповідно належної виключно територіальній громаді м. Полтави Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Полтави, виконаної у відповідності до рішення виконавчого комітету міської ради № 56 від 22.02.06р., і ці рішення є чинними та відповідно до імперативних приписів ст. ст. 7, 144 Конституції України, ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
При тому, як зазначає позивач, іншої аніж зазначеної у вказаних рішеннях органів місцевого самоврядування м. Полтави, технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Полтави у м. Полтава не існує, зокрема, органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідна документація про нормативну грошову оцінку земель у м. Полтаві не виготовлялась та відповідно єдина існуюча технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Полтави, затверджена рішенням позачергової тридцять п`ятої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання Про нормативну грошову оцінку земель м. Полтави від 30.12.2008р., у встановленому законом порядку у володіння органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів не передавалась.
Позивач зазначає, що у відповідності до п. 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та Продовольства України 25.11.2016 № 489, нормативна грошова оцінка одного квадратного (метра земельної ділянки площею 46201,62 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, КОАТУУ: 5310136400, зона: 13, квартал: 002, встановлення меж якої відбувалось на підставі виготовленої у 2008р. Державним науково-виробничим підприємством Полтавагеодезцентр Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку Закритого акціонерного товариство Полтавський ремонтно-механічний завод , кадастровий номер 5310136400:13:002:0114 площею 46201,62 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, станом на 01.01.2006р. становить 154,49 грн.
У відповідності до ст. 289 Податкового кодексу України, як зазначає позивач, нормативно грошова оцінка одного квадратного метра вищезазначеної земельної ділянки (з урахуванням індексів інфляції) станом на 01.01.2018р., та 01.01.2019р., 01.01.2020р. має однаковий розмір та становить 367,57 грн., що відповідає розміру нормативно-грошової оцінки одного квадратного метра, визначеного довідками Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру за №,№01-04-03-02/б/н від 12.03.2020 р.
Нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки, як зазначає позивач, становить 16982469,14 грн. і вказаний простий незначної складності її арифметичний розрахунок не потребує спеціальних знань та може бути здійснений відповідачем та судом самостійно.
Враховуючи зміст приписів п.п. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України, Закону України Про ціни і ціноутворення для ТОВ Полтавський ремонтно-механічний завод , яке не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки площею 46201,62 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, КОАТУУ: 5310136400, зона: 13, квартал: 002, встановлення меж якої відбувалось на підставі виготовленої у 2008р. Державним науково - виробничим підприємством Полтавагеодезцентр Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку Закритого акціонерного товариство Полтавський ремонтно-механічний завод , кадастровий номер 5310136400:13:002:0114 площею 46201,62 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, затвердження якої відбулось у відповідності до п. 1 рішення позачергової четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 14.12.2010р., встановлено мінімально допустимий рівень плати за землю - 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Ухвалою суду від 11.03.2021 р. відмовлено в задоволенні клопотань представника позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відкладено розгляд справи на 20.04.2021 р. на 14:00 год.
20.04.2021 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх.№4301) про приєднання до матеріалів справи доказів.
Ухвалою суду від 20.04.2021 р. за клопотанням відповідача (вх.№4375 від 20.04.2021 р.) розгляд справи відкладено на 20.05.2021 р. на 13:00 год.
13.05.2021 р. від представника відповідача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (вх.№5247), заперечення на відповідь на відзив (вх.№5248) та заява про продовження строку для надання заперечень на відповідь на відзив (вх.№5249).
У запереченнях на відповідь на відзив зазначено, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив щодо обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки є виключно розрахунками, якими позивач підміняє нормативну грошову оцінку земельної ділянки і які не спростовують вказаного відповідачем факту відсутності нормативно грошової оцінки і витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який є єдиним належним та допустимим доказом відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель (законом не визначеного жодного іншого або альтернативного способу підтвердження відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки). Жодні розрахунки позивача, не залежно від їхньої складності, не можуть підмінити собою належний та допустимий доказ, який позивач не надав суду.
Крім того, як зазначає відповідач, Міськрайонне управління у Полтавській області та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у листі № 215/01123-21 від 17.03.2021 року, наданому позивачем із клопотанням про приєднання до матеріалів справи доказів, зазначає: Частиною другою до статті 20 Закону України Про оцінку земель передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Враховуючи те, що документація із землеустрою на дану земельну ділянку не передавалася до Державного фонду документації із землеустрою, державна реєстрація земельної ділянки не проводилася, тому неможливо розрахувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати витяг .
Вказівка позивача на належність, допустимість довідок Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру в зв`язку з бездіяльністю відповідача (за визначенням позивача) в питанні укладення договору оренди, не містить в собі правового підґрунтя та логічного зв`язку. Дані довідки в силу Закону України Про оцінку земель є неналежним та недопустимим доказом, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.
Крім того, відповідач зазначає, що площа земельної ділянки, що перебуває під нерухомістю відповідача є меншою ніж 46201,62 м2, оскільки відповідно до розділу 5 наданого позивачем Проекту розподілу територій та коригування меж земельної ділянки ЗАТ Полтавський ремонтно-механічний завод по вул. Буровиків, 6 в м. Полтаві від 2006 року, на земельній ділянці за адресою: вул. Буровиків, 6 в м. Полтаві знаходиться будівля Бомбосховище (об`єкт цивільної оборони - ЦО), для якої використовується частина земельної ділянка площею 1130,01 м2, і дана нерухомість, згідно з розділом 3 цього ж Проекту, належить до державної власності (посилається на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях № 11-104-04366 від 17.06.2020 року і інвентаризаційні відомості від 15.12.2020 року № 87, від 31.12.2020 року № 90, складені у відповідності до вимог листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях № 18-122- 08901 від 09.12.2020 року).
Відповідно до Договору купівлі-продажу № 5 від 27.05.2012 року, прохідна М-1 , площею 48,6 м2, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Буровиків, 6, балансоутримувачем якої був відповідач, була продана Регіональним Фондом державного майна України по Полтавській та Сумській області фізичній особі ОСОБА_1 (копія договору купівлі-продажу додається).
Отже, як зазначає відповідач, він не був і не є власником вищевказаних об`єктів (так само, як і користувачем земельних ділянок під ними) у період, за який позивач просить стягнути збитки за користування земельною ділянкою під цими об`єктами.
Відповідач зазначає, що його посилання у відзиві на ст. 79-1 Земельного кодексу України є обґрунтованим, оскільки позивачем пред`явлено вимогу за період дії даної норми (з 11.05.2017 року).
Відповідно до змісту відповіді на відзив, як зазначає відповідач, у позивача відсутні заперечення щодо відсутності у нього повноважень визначати збитки з підстави користування землею без оформлення права користування в установленому законом порядку та неправильному виборі способу захисту прав та інтересів/ненадання доказів в обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою (повернення безпідставно набутого майна).
Ухвалою суду від 20.05.2021 р. продовжено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 22.07.2021 р. на 14:00 год.
В судовому засіданні 22.07.2021 р. оголошувалась перерва до 30.07.2021 р. до 11:30 год.
Представник позивача в судових засіданнях 22.07.2021 р. та 30.07.2021 р. позов підтримує та просить суд його задовольнити.
Представник третьої особи в судовому засіданні 30.07.2021 р. позов підтримала та просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судових засіданнях 22.07.2021 р. та 30.07.2021 р. позов не визнає та просить у його задоволенні відмовити.
В судовому засіданні 30.07.2021 р. відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
На підставі договорів купівлі - продажу від 29.11.2005р. (том, 1, а.с.55-57) та від 16.05.2006 р. (том 1, а.с.114-117) Закрите акціонерне товариство Полтавський ремонтно-механічний завод , код ЄДРПОУ 31966932, стало власником 39/50 та 15/100 (відповідно) частин промислових будівель, що знаходяться: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6.
У відповідності до п. 1 вказаного договору купівлі-продажу ВСК/053263/ від 29.11.2005р. на земельній ділянці в цілому розташовано: Головний виробничий корпус з адмінкорпусом А-1, А-2, цегляний, загальною площею 9635,10 кв.м., склад кисневих і ацетиленових балонів літ. Б-1, загальною площею 65,70 кв.м., виробничі складські приміщення В-1, котельня Г-1, бомбосховище №1, компресорна станція Е-1, їдальня Ж-1, склад нафтопродуктів К-1, склад матеріалів та агрегатів Л-1, прохідна М-1, розподільчий пункт 0-1, приміщення майстра Р-1, огорожа № 1,3,5,13, ворота № 2,4,6,7, з.д. колія № 8, естакада № 9, підземний склад ГСМ № 10, пож.водойма № 11, градирня № 12, кранбалка № 14.
У 2006р. на підставі замовлення Закритого акціонерного товариства Полтавський ремонтно-механічний завод ДП Проектний інститут Укргеолбудпроект був виготовлений Проект розподілу територій та коригування меж земельної ділянки площею 46201,51 кв.м. на якій розміщена власність Закритого акціонерного товариства Полтавський ремонтно-механічний завод , що знаходяться: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6 (том.1, а.с. 28-51).
У 2008 році Державним науково - виробничим підприємством Полтавагеодезцентр було здійснено виготовлення Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку Закритого акціонерного товариство Полтавський ремонтно-механічний завод , кадастровий номер 5310136400:13:002:0114 площею 46201,62 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6 (том. 1, а.с.59-95).
Пунктом 1 рішення позачергової четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 14.12.2010р. (том.1, а.с.126-132) Закритому акціонерному товариству Полтавський ремонтно-механічний завод було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Згідно підпункту є п. 2 вищезазначеного рішення оформлено Закритому акціонерному товариству "Полтавський ремонтно-механічний завод" в оренду строком на 5 років земельну ділянку пл.4,6202 га за адресою: вул. Буровиків, 6, для експлуатації та обслуговування виробничої бази (землі промисловості).
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 07.04.2011 р. відбулася реорганізація Закритого акціонерного товариства "Полтавський ремонтно-механічний завод" шляхом перетворення в ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод". ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" (відповідач) є правонаступником ЗАТ "Полтавський ремонтно-механічний завод".
Позивач зазначає, що відповідач, як власник нерухомого майна за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.08.2020 р. № 219829776 (том. 1, а.с.24-26) і фактичний користувач земельної ділянки площею 46202 кв.м., на якій знаходиться нерухоме майно відповідача, за період з 12.05.2017 р. по 11.05.2020 р. без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою (у разі укладення договору оренди), а тому зобов`язаний повернути ці кошти позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Між сторонами виник спір стосовно безпідставного збереження коштів орендної плати у розмірі 1 378 520,07 грн. на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, у зв`язку з фактичним користуванням без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, площею 46202 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи сформовано земельну ділянку, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, як об`єкт цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У частині 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно частин 1, 3, 4 та 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.
Позивач стверджує про сформованість спірної земельної ділянки. У довідках про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.03.2020 р. за №,№01-04-03-02/б/н, в акті з визначення та відшкодування збитків, складеного на засіданні комісії 12.05.2020 р., затвердженому рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 20.05.2020 № 140, в рішенні позачергової четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 14.12.2010р. зазначено про земельну ділянку площею 46202 кв.м.
Проте, у позовній заяві позивач вказує про сформованість земельної ділянки згідно Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку Закритого акціонерного товариство Полтавський ремонтно-механічний завод з кадастровим номером 5310136400:13:002:0114 площею 46 201,51 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6.
Згідно кадастрового плану земельної ділянки ЗАТ "Полтавський ремонтно-механічний завод", м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, площа земельної ділянки становить 46201,62 кв.м. (том.1, а.с.89). Про площу 46201,62 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:13:002:0114 позивач зазначає також і у відповіді на відзив.
Відповідно до публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:13:002:0114 відсутні.
Враховуючи відмінність площ земельних ділянок (46202 кв.м., 46201,51 кв.м. та 46201,62 кв.м.) суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка не сформована, а земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:13:002:0114 не є земельною ділянкою, стосовно якої заявлено вимогу.
В матеріалах справи відсутній Витяг з державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку.
Крім того, матеріали справи не містять витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").
Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статі 288 Податкового кодексу України.
Згідно частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
При цьому із наведених норм законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Вказаний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 16.11.2019 у справі № 922/3607/18, від 18.05.2021 р. у справі № 922/2274/19).
Додані до позовної заяви Довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.03.2020 р. за №,№01-04-03-02/б/н не є належними доказами на підтвердження даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.
Зазначені обставини виключають можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.
Частиною 5 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно ч. 6 статті 13 вищезазначеного Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 09.03.2021 р. по справі №922/1453/20 колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила: За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
У справі № 922/926/19 судами установлено, що Харківською міською радою не надано доказів існування протягом заявленого у позові періоду: з 01.03.2018 по 31.01.2019 земельних ділянок, площею 0,4030 га та 8,4327 га, на вул. Каштановій, 14, у м. Харкові з кадастровими номерами 6310136900:05:001:0017, 6310136900:02:005:0165 як об`єктів цивільних прав у розумінні статті 79-1 ЗК України. З наведеного апеляційний господарський суд зробив висновок з яким погодився Верховний суд про те, що зазначена обставина виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав. Судами установлено, що проведення державної реєстрації права власності на зазначені земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Харківською міською радою відбулося 05.12.2018 (12.10.2018 земельну ділянку площею 0,4030 га зареєстровано у ДЗК із присвоєнням кадастрового номеру № 6310136900:02:005:0165) і 25.03.2019 (23.11.2018 земельну ділянку площею 8,4327 га зареєстровано у ДЗК із присвоєнням кадастрового номеру №6310136900:02:005:0017). Таким чином, реальну можливість передати зазначені земельні ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" Харківська міська рада отримала тільки 05.12.2018 та 25.03.2019 відповідно, оскільки саме з цього часу земельні ділянки стали об`єктами цивільних прав і до цього часу не була визначена нормативна грошова оцінка земельних ділянок, та, як наслідок, не могла бути розрахована орендна плата.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав на те, що стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати можливе виключно з моменту формування земельних ділянок як об`єктів цивільного права, а саме після проведення державної реєстрації права власності .
Колегія суддів зауважує, що Верховним Судом вже сформована стала практика щодо безпідставного стягнення збережених коштів у вигляді орендної плати. Серед іншого, Верховний Суд наголошував, що об`єктом цивільних прав може бути земельна ділянка з моменту її формування та державної реєстрації права власності. Відповідні висновки викладені і у постановах, на які посилається скаржник. Так, у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Таким чином, заявник помилково тлумачить норми цивільного і земельного законодавства, стверджуючи про необхідність дотримання вимог частини 9 статті 79-1 ЗК України лише у випадку наявності наміру розпоряджатися земельною ділянкою саме в якості об`єкта цивільних прав у цивільному обороті. Посилаючись на висновки викладені у зазначених вище постановах, скаржник не враховує, що ними навпаки підтверджується позиція щодо необхідності державної реєстрації права власності на земельну ділянку задля можливості стягнення безпідставно збережених коштів.
Застосовуючи приписи статті 79-1 ЗК України до спірних правовідносин, помилковим буде врахування лише положень щодо сформованості земельної ділянки після реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Так, частина 1 цієї статті чітко зауважує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. За приписами частини 9 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Тобто під час розгляду спору про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати зазначені положення статті 79-1 ЗК України не можуть застосовуватися окремо, тільки в частині її формування із присвоєнням кадастрового номеру, оскільки лише після державної реєстрації права власності, така земельна ділянка набуває статусу об`єкта, щодо якого можуть виникнути будь-які цивільні права.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.03.2021 р. по справі № 922/3463/19 та зазначив наступне: Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог .
Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу, а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.
Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).
Враховуючи фактичні обставини справи та виходячи з аналізу вищенаведених правових норм, місцевий суд дійшов вірного висновку, що наданий Прокурором розрахунок не є належним доказом, який підтверджує розмір безпідставно збережених коштів, оскільки такий здійснений не на підставі даних про нормативну грошову оцінку, що є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а відтак і про відсутність правових підстав для задоволення позову .
У свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначені правові позиції Верховного Суду не врахував та дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позову, прийнявши до уваги докази (лист управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області №1658/116-19 від 05.07.2019, акт обстеження земельної ділянки від 04.10.2019), оскільки, як вже зазначалось вище, чинне законодавство не передбачає можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж на підставі даних, які містяться у витязі з відповідної технічної документації .
Враховуючи вищезазначену правову позицію Верховного Суду та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів в підтвердження формування спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного в позові, а також не надано належних доказів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки), що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.
Про відсутність державної реєстрації спірної земельної ділянки та неможливість розрахувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначено також в листі Міскрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 215/0/123-21 від 17.03.2021 р. (том.2, а.с.91).
Суд також вважає безпідставним посилання позивача у відповіді на відзив на те, що до даних правовідносин слід застосовувати норми законодавства, які виникли між сторонами у зв`язку із здійсненням у 2008р. Державним науково-виробничим підприємством Полтавагеодезцентр відповідного землеустрою та виготовленням у 2008р. Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку Закритого акціонерного товариства Полтавський ремонтно-механічний завод , кадастровий номер 5310136400:13:002:0114 площею 46201,62 кв.м. за адресою: м. Полтава, вулиця Буровиків, 6, та закінчились 14.12.2010р. у зв`язку із прийняттям п. 1 рішення позачергової четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 14.12.2010р. про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку правового порядку, визначеного ст. 79-1 Земельного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2013р. у зв`язку із набранням чинності Закону України Про державний земельний кадастр від 7 липня 2011 року № 3613-VІ, виходячи з наступного.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 378 520, 07 грн. безпідставно збережених коштів за фактичне користування спірною земельної ділянки в розмірі орендної плати за період з 12.05.2017 р. по 11.05.2020 р.
Тобто, між сторонами існує спір щодо стягнення вищезазначених коштів саме за період з 12.05.2017 р. по 11.05.2020 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами після набрання чинності ст. 79-1 Земельного кодексу України у зв`язку із набранням чинності Закону України Про державний земельний кадастр від 7 липня 2011 року № 3613-VІ, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми чинного законодавства.
Є безпідставним посилання позивача на бездіяльність відповідача щодо не укладення договору оренди спірної земельної ділянки на виконання рішення позачергової четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 14.12.2010р., оскільки за змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення , оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.
Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.
Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).
За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, проте, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.
Водночас, збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме, таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача безпідставні, необґрунтовані і задоволенню судом не підлягають.
Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості та безпідставності, позовна давність, про застосування якої заявляє відповідач, застосуванню судом не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 06.08.2021 р.
Суддя Солодюк О.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2021 |
Оприлюднено | 09.08.2021 |
Номер документу | 98851068 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Солодюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні