ПОСТАНОВА
Іменем України
05 серпня 2021 року м. Кропивницький
справа № 390/1635/20
провадження № 22-ц/4809/1085/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Черненка В.В.
суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.
секретар Гончар В.В.
учасники справи:
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Єльнікової Наталії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2021, суддя Терещенко Д.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма АГРОСОЮЗ-50 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма АГРОСОЮЗ-50 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1276 від 27.09.2017 належить земельна ділянка розміром 1,57 га, що знаходиться на території Катеринівської (Обознівської) сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР № 007304, кадастровий номер 3522585800:02:000:5057, виданий Кіровоградською районною державною адміністрацією 07 листопада 2003 року.
Вказана земельна ділянка перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 , згідно договору оренди від 20 березня 2016 року, зареєстрований приватним нотаріусом Цариченко Н.В., про що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис від 01.12.2016 за № 22604323.
Відповідно до змісту укладеного договору оренди землі: договір укладається на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки, орендар сплачує земельний податок за використання земельної ділянки у встановлений законодавством України термін, розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексації; орендар проводить розрахунки протягом терміну, зазначеному в договорі, але не пізніше 01 грудня кожного року; орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну сплату.
08 липня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлено цінним листом з описом вкладення лист-претензію в якому повідомлено про укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки, загальною площею 1,5651 га, що розташована на території Катеринівської (Обознівської) сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області, кадастровий номер - 3522585800:02:000:5057.
Також в листі-претензії відповідачу повідомлено про наявність заборгованості по сплаті орендної плати, оскільки з моменту укладання договору купівлі - продажу земельної ділянки, ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 жодного разу не здійснювала сплату орендної плати. Задля погашення заборгованості вказано реквізити позивача.
Враховуючи, що договором оренди землі, передбачено обов`язки орендаря своєчасно виплачувати орендну плату не пізніше 01 грудня кожного року, проте відповідачем вказаний обов`язок не виконано в 2018, 2019 та 2020 роках, позивач вважає, що існують підстави для розірвання договору оренди землі від 20 березня 2016 року, зареєстрованого 01.12.2016 за номером 22604323, з підстав систематичної несплати орендної плати, тобто систематичного невиконання ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 умов договору.
Позивач зазначив, що відповідач повинен сплачувати йому орендну плату у розмірі 1537 грн 08 коп. за кожен рік користування земельною ділянкою, що складає 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексації.
Проте відповідач свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2018, 2019 та 2020 роках не виконує, як наслідок систематично нехтує терміном зазначеним в п. 4.5. договору оренди землі, який є його істотною умовою, та порушує приписи чинного законодавства щодо порядку сплати орендної плати.
Станом на 02.12.2020 відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування в 2018, 2019 та 2020 роках належною позивачу земельною ділянкою, не сплачено жодних грошових коштів. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати в 2018-2020 роках від відповідача позивач не отримував.
На момент пред`явлення позову зобов`язання відповідача в частині проведення розрахунків є не виконаним, а заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки за 2018, 2019 та 2020 роки складає 4611,25 грн.
Просив суд розірвати договір оренди землі від 20 березня 2016 року укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 , на земельну ділянку за кадастровим номером 3522585800:02:000:5057, яка на підставі договору купівлі-продажу № 1276 від 27.09.2017, належить ОСОБА_1 .
Скасувати записи Державного реєстру речових прав про інше речове право за номерами: 22604323, котрий внесено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Ніною Вікторівною, від 01.12.2016; 18068052 (спеціальний розділ), котрий внесено приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Білоусовим В`ячеславом Анатолійовичем, від 01.12.2016 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 4611,25 грн, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 1065,51 грн, інфляційні збитки в розмірі 175,53 грн, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 139,36 грн.
Стягнути судові витрати з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 на користь ОСОБА_1 .
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2021 позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що лист-претензія від 08.07.2020 була направлена відповідачу на фактичну та юридичну адреси. До позову долучалися докази направлення листа-претензії на обидві адреси. Несплата орендної плати за оренду земельної ділянки ОСОБА_3 , а в подальшому ОСОБА_1 на протязі 2016-2020 свідчить про систематичність несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24.05.2021 по справі відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.06.2021 справу призначено до розгляду.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.06.2021 продовжено строк розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що 27 вересня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_3 передає, а ОСОБА_1 приймає у власність земельну ділянку, площею - 1,5651 га, що розташована на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, кадастровий номер - 3522585800:02:000:5057, сплативши за неї обговорену грошову суму, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №1276 (а.с. 7-10, 11-12).
20 березня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 укладено договір оренди землі, який зареєстровано 01.12.2016 приватним нотаріусом Білоусовим В.А. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_3 передає, а ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,57 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, знаходиться на території Обознівської сільської ради, кадастровий номер 3522585800:02:000:5057.
Відповідно до пунктів 3.1, 4.1, 4.2, 4.5 зазначеного договору, договір укладено на 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки; орендар сплачує земельний податок за використання земельної ділянки у встановлений законодавством України термін та розміри; розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає 3 відсотка від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексації; орендар проводить розрахунки на протязі терміну, зазначеному в договорі, але на пізніше 01 грудня кожного року (а.с.13-15, 16-18).
Суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження звернення до відповідача щодо вирішення питання по заборгованості з орендної плати, позивачем надано копію листа-претензії, який адресовано директору ТОВ АГРОСОЮЗ-50 Максюті А.М., місце знаходження: АДРЕСА_1 (а.с.21-22). Проте, з опису вкладення у експрес 2500300044565 вбачається, що зазначений лист-претензія від 08.07.2020 було направлено ТОВ АГРОСОЮЗ-50 на адресу АДРЕСА_2 . Вказане також підтверджується копією накладної 2500300044565, згідно якої відправник: Онул М.Л., 25015, м. Кропивницький, вул. Толстого, 13а, а одержувач: ТОВ АГРОСОЮЗ-50, 25006, Кропивницький (а.с.23).
Суд першої інстанції зазначив, що позивач, на виконання положень статті 148-1 ЗК України, повинен був повідомити відповідача про договір купівлі-продажу земельної ділянки та про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.
Оскільки вказаних дій позивачем зроблено не було, а у ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 була відсутня інформація про зміну власника земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:5057, до якого перейшли права та обов`язки орендодавця, відтак, відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати обов`язок щодо виплати орендної плати.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що належних, достовірних та достатніх доказів про звернення до відповідача з вимогою про сплату орендної плати та повідомлення про перехід прав та обов`язків за договором оренди позивач не надав.
Натомість матеріали справи свідчать, що позивач лише 08.07.2020 направив відповідачу лист-претензію, але не на юридичну адресу відповідача. Про звернення до відповідача 08.07.2020 зазначає сам позивач у позові та неодноразового наголошувала його представник в судових засіданнях.
Отже, вказане свідчить про відсутність у діях ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 наміру ухилитися від виконання обов`язків щодо сплати орендної плати.
Суд першої інстанції зазначив, що у даній справі має місце перехід прав та обов`язків орендаря до нового власника і невиконання останнім обов`язку щодо повідомлення орендаря про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди, як наслідок відсутність у орендаря даних про нового власника земельної ділянки, що свідчить про неможливість ним сплатити орендну плату на користь нового орендодавця, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі від 20 березня 2016 року та скасування запису Державного реєстру речових прав про інше речове право за номерами: 22604323, котрий внесено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Ніною Вікторівною, від 01.12.2016 і 18068052 (спеціальний розділ), котрий внесено приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Білоусовим В`ячеславом Анатолійовичем, від 01.12.2016 року, задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 на користь ОСОБА_1 заборгованості по виплаті орендної плати в розмірі 4611,25 грн, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 1065,51 грн, інфляційні збитки в розмірі 175,53 грн, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 139,36 грн, суд першої інстанції зазначив.
Відповідно до п.4.2 договору оренди землі від 20.03.2016 розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає 3 відсотка від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексації.
ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 3522585800:02:000:5057, яку використовує орендар ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 , отже останній зобов`язаний з моменту укладення та реєстрації договору купівлі-продажу щорічно до 01 грудня сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 3 відсотка від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексації. Орендна плата позивачем не отримана, що підтверджується поясненнями позивача, викладеними в позові, поясненнями його представника, наданими під час розгляду справи, та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків стосовно ОСОБА_1 . Протилежного відповідачем не доведено.
Посилання відповідача на податкові декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2017, 2018, 2019 роки, як на доказ належного виконання договору оренди в частині орендної плати, не приймаються судом до уваги, оскільки вони засвідчують лише факт сплати відповідачем податку за використання земельної ділянки, тобто пункту 4.1 договору оренди.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що з ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованость по сплаті орендної плати за 2018, 2019, 2020 роки в розмірі 4611,25 грн (1537,08 (3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації) х 3 (2018, 2019, 2020 роки)).
Судом першої інстанції не встановлено підстав для застосування до виниклих правовідносин положень ст.ст. 611, 625 ЦК України, оскільки позивачем не доведено наміру відповідача ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 ухилитися від виконання обов`язків щодо сплати орендної плати, а навпаки вказана заборгованість виникла внаслідок невиконання позивачем, як новим власником земельної ділянки, обов`язку щодо повідомлення орендаря про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди, а тому вимога ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 пені за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 1065,51 грн, інфляційних збитків в розмірі 175,53 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 139,36 грн задоволенню не підлягають, оскільки затримка зі сплати орендної плати зумовлена діями орендодавця, який створив перешкоди для належного виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати.
Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
З матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 укладено договір оренди землі, який зареєстровано 01.12.2016 приватним нотаріусом Білоусовим В.А.
Відповідно до вказаного договору ОСОБА_3 передає, а ТОВ АГРОФІРМА АГРОСОЮЗ-50 приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,57 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, знаходиться на території Обознівської сільської ради, кадастровий номер 3522585800:02:000:5057.
Відповідно до пунктів 3.1, 4.1, 4.2, 4.5 зазначеного договору, договір укладено на 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки, орендар сплачує земельний податок за використання земельної ділянки у встановлений законодавством України термін та розмірах, розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає 3 відсотка від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексації,орендар проводить розрахунки на протязі терміну, зазначеному в договорі, але на пізніше 01 грудня кожного року (а.с.13-15, 16-18).
27 вересня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_3 передає, а ОСОБА_1 приймає у власність земельну ділянку, площею - 1,5651 га, що розташована на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, кадастровий номер - 3522585800:02:000:5057, сплативши за неї грошову суму, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.
Договір посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №1276 (а.с. 7-10, 11-12).
Відповідно до ч.2 ст.31 Закону України Про оренду землі передбачає, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї, зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.
Вказаною нормою визначено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 08.07.2020 року направив лист претензію директору ТОВ АГРОСОЮЗ-50 Максюті А.М., місце знаходження: 27630, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Обознівка, вул. Степова, б.12 у зв`язку з невиплатою орендної плати. (а.с.21-22).
Як вбачається з опису вкладення у експрес 2500300044565, зазначений лист-претензія від 08.07.2020 було направлено ТОВ АГРОСОЮЗ-50 на адресу АДРЕСА_2 . Вказане також підтверджується копією накладної 2500300044565, згідно якої відправник: Онул М.Л., 25015, м. Кропивницький, вул. Толстого, 13а, а одержувач: ТОВ АГРОСОЮЗ-50, 25006, Кропивницький (а.с.23).
Докази щодо отримання ТОВ АГРОСОЮЗ-50 зазначеного листа суду не надано.
Під час розгляду справи в апеляційному провадженні представник позивача надала пояснення та підтвердження, що лист претензія напрявлявся на обидві адреси відповідача, що підтвердила належними доказами.
За загальними правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Пунктом д ч.1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Стаття 13 Закону України Про оренду землі визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (ст.24 Закону України Про оренду землі ).
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
Положеннями ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі також передбачені умови розірвання договору оренди землі, якими є невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, випадкове знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також підстави, визначені земельним законодавством та іншими законами України.
За змістом ст.141 ЗК України та ст.32 Закону України Про оренду землі підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.
Відповідно до ч.1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.
За положеннями ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Вказане узгоджується з пунктом п.12.4 договору оренди землі від 20.03.2016.
Таким чином, до нового власника земельної ділянки переходять права та обов`язки за договором оренди, у тому числі право на отримання орендної плати.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі від 20.03.2016, перейшла у власність ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.2017, а тому до останнього, як нового власника земельної ділянки, перейшли права та обов`язки орендодавця за вказаним договором.
В апеляційній скарзі зазначається, що відповідач систематично не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, яка перейшла у власність позивача з 2018 року і до 2020 року включно, відповідно зазначені обставини є підставою для розірвання договору оренди.
Суд перевірив зазначені обставини і дійшов висновку, що належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного, до суду апеляційної інстанції не надано.
Матеріали справи свідчать, що право у позивача на отримання орендної плати виникло у 2017 році, після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Позивач в порушення ч.1, 3, 4 ст.148-1 ЗК України не повідомив орендаря, яким є відповідач по справі, про зміну власника земельної ділянки, яка є предметом судового розгляду у даній справі.
Лист - претензію про несплату орендної плати позивач направив відповідачу тільки у липні 2020 р.
Встановлені обставини свідчать, що позивач не повідомляв відповідача про зміну власника спірної земельної ділянки завчасно у 2017 році, що як наслідок відповідно унеможливлювало відповідача виконати свій обов`язок по виплаті орендної плати новому власнику, яким є позивач по справі.
Несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання такого правочину.
Вказані правові висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постановах від 09 грудня 2019 року у справі № 709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18) та від 10 березня 2021 року у справі 541/386/19 (провадження № 61-10491св20).
Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що несплата орендної плати відповідачем на користь позивача в період з 2018 року по 2020 рік включно, не може бути визнаною такою, яка свідчить про систематичну несплату орендної плати, оскільки докази на підтвердження систематичної несплати орендної плати з вини відповідача за користування спірної земельною ділянкою в матеріалах справи відсутні. Матеріали справи підтверджують, що позивач не скористався своїм законим правом про звернення з вимогою про сплату за оренду землі у період 2018, 2019 р.
Несплата орендної плати за 2020 р. після звернення позивача з листом до відповідача про зміну власника має місце, однак в даному випадку несплата орендної плати за один рік не є підставою для розірвання договору оренди, так як відсутня систематична несплата.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами та суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.
Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому судові витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за особою, яка звернулась із апеляційною скаргою.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Єльнікової Наталії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2021, залишити без змін.
Повний текст постанови складено 09.08.2021.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2021 |
Оприлюднено | 09.08.2021 |
Номер документу | 98853632 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Черненко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні