РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
05 серпня 2021 р. Справа № 120/4127/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "РЕФ АВТО ТРАНС" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "РЕФ АВТО ТРАНС" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення №2423148/43648005 від 24.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами здійснення господарських операцій, Приватним підприємство "РЕФ АВТО ТРАНС" сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №3 від 24.11.2020. Проте, за результатами обробки, згідно отриманої 11.12.2020 квитанції реєстрацію податкової накладної зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.
На виконання цієї пропозиції, позивач надав пояснення щодо зупиненої податкової накладної, однак Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 24.02.2021 №2423148/43648005 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 24.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому згаданою комісією зазначено, що платником не надано підтверджуючих документів, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Додатково у рішенні зазначено, що надіслані платником податків документи не відображаються для перегляду.
Вважаючи, що рішення №2423148/43648005 від 24.02.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 24.11.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено протиправно, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк на подання відзивів на позовну заяву.
У встановлений судом строк на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву від відповідача 1 та відповідача 2, у яких відповідачі просили у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач 1 зіслався, зокрема на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право подати контролюючому органу копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Так, на виконання вимог п.п. 201.16.1-201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України та пропозицій, викладених у квитанції, позивач надав первинні документи та пояснення на підтвердження здійснення господарської операції по зупиненій податковій накладній. Однак, такі документи не відкрилися для перегляду. Таким чином, відповідач 1 вважає, що позивач не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, а тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірними.
Разом із тим, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач 2 також просив відмовити у задоволенні даного позову, вказавши, що відмовляючи в реєстрації податкової накладної контролюючий орган діяв на підставі та в спосіб, що передбачений чинним законодавством. З-поміж іншого наголосив, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу. На думку відповідача 2, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 18.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у спрощеному провадженні із викликом сторін.
Ухвалою суду від 04.08.2021 клопотання відповідача про заміну сторони правонаступником задоволено та замінено відповідача в особі Головного управління ДПС у Вінницькій області як юридичну особу публічного права його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44069150).
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що Приватне підприємство "РЕФ АВТО ТРАНС" зареєстроване 04.06.2020, ідентифікаційний код 43648005, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 11681020000001030.
Основний вид діяльності підприємства - надання послуг з вантажних перевезень (КВЕД 49.41).
27.07.2020 Приватне підприємство "РЕФ АВТО ТРАНС" виконало умови тендеру та уклало з ПрАТ Миронівський хлібопродукт договір №2707 транспортного експедирування та перевезення вантажів (м`ясо птиці) спеціалізованими транспортними засобами - холодильними установками.
Для виконання зобов`язань перед ПрАТ Миронівський хлібопродукт , позивач уклав договори оренди транспортних засобів з екіпажем та надав контролюючому органу відповідні Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою 20-ОПП.
На виконання умов Договору №2707 від 27.07.2020, ПрАТ Миронівський хлібопродукт надає Приватному підприємству "РЕФ АВТО ТРАНС" замовлення на перевезення.
Відповідно до п. 1.3.3. Договору №2707 від 27.07.2020 замовлення на послуги оформлюються в електронному вигляді з використанням програмного забезпечення www sovtes.ua.
У період з 16.11.2020 по 21.11.2020 Підприємство виконало наступні замовлення ПрАТ Миронівський хлібопродукт :
Маршрут 16.11.2020 Ладижин-ЛРЦЛ-Підбірці-Ладижин; автомобіль - держ. номер НОМЕР_1 , що підтверджується Товарно-транспортною накладною №ЛФ200060958 від 16.11.2020, видатковими накладними №ЛФ200060958 від 16.11.2020, №ЛФ200060957 від 16.11.2020, №ЛФ200060956 від 16.11 2020;
Маршрут 16.11.2020 Ладижин-Львівська РЦЛ-Ужгород-Ладижин; автомобіль - держ. номер НОМЕР_2 , що підтверджується Товарно-транспортними накладними №ЛФ200060953 від 16.11.2020, №ЛФ200060954 від 16.11.2020, №ЛФ200060955 від 16.11.2020, видатковими накладними №ЛФ200060953 від 16.11.2020, №ЛФ20006954 від 16.11.2020, №ЛФ200060955 від 16.11.2020;
Маршрут 19.11.2020 Ладижин-Бердянськ-Ладижин; автомобіль - держ. номер НОМЕР_3 , що підтверджується Товарно-транспортною накладною №ЛФ200061326 від 19.11.2020, видатковою накладною №ЛФ200061326 від 19.11.2020, Актом прийому-передачі продукції до ТТН №ЛФ200061326 від 19.11.2020;
Маршрут 19.11.2020 Ладижин-Котляри-Ладижин; автомобіль - держ. номер НОМЕР_2 , що підтверджується Товарно-транспортною накладною №ЛФ200061306 від 19.11.2020, видатковою накладною №ЛФ200061306 від 19.11.2020, Актом прийому-передачі продукції до ТТН №ЛФ200061306 від 19.11.2020;
Маршрут 19.11.2020 Ладижин-Львів-Ладижин, автомобіль - держ. номер НОМЕР_1 , що підтверджується Товарно-транспортною накладною №ЛФ200061325 від 19.11.2020, Актом приймання товарно-матеріальних цінностей(ТМЦ) №ЛХ00006228 від 20.11.2020 до накладної №ЛФ200061325 від 20.11.2020;
Маршрут 21.11.2020 Ладижин -Зберігання ІНТЕРСКЛАД (Усатово)-Ладижин; автомобіль - держ. номер НОМЕР_1 , що підтверджується Товарно-транспортною накладною №КП200087798 від 21.11.2020, Актом прийому-передачі продукції до ТТН №КП200087798 від 21.11.2020;
Маршрут 21.11.2020 Ладижин - Водяне - Ладижин; автомобіль - держ. номер НОМЕР_3 , що підтверджується Товарно-транспортною накладною №КП200041630 від 21.11.2020, Видатковою накладною №КП200041630 від 21.11.2020, Актом прийому-передачі продукції до ТТН №КП200041630 від 21 11.2020.
24.11.2020, на виконання п.3.2. Договору №2707 від27.07.2020 ПП РЕФ АВТО ТРАНС склало Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000018, в якому зазначило обсяг наданих послуг та їх вартість.
Приватним підприємством "РЕФ АВТО ТРАНС" була виписана податкова накладна №3 від 24.11.2020 на суму 131513,70 грн, яку сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, наступна податкова накладна.
Проте, за результатами обробки, згідно отриманої 11.12.2020 квитанції №9328965758 реєстрацію податкової накладної № 3 зупинено, у зв`язку з тим, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання цієї пропозиції, позивач надав пояснення щодо зупиненої податкової накладної, однак 24.02.2021 Комісією регіонального рівня прийнято рішення №2423148/43648005 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 24.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому підставою для відмови зазначено, що платником не надано підтверджуючих документів, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Додатково у рішенні зазначено, що надіслані платником податків документи не відображаються для перегляду.
Не погоджуючись із винесеним рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивачем таке рішення було оскаржене в адміністративному порядку.
Згідно рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11724/43648005/2 від 18.03.2021 - скаргу позивача залишено без задоволення та рішення регіонального рівня без змін.
Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, та таким, що перешкоджає здійсненню його господарської діяльності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно п. п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).
На виконання положень ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.
Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача за № 3 від 24.11.2020 слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".
Так, пунктом 1 Додатку 3 до Порядку № 1165 передбачено, що до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Тобто, змістовний аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165.
Однак, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чітко не зазначено за якою саме підставою із указаного в п. 1 Критеріїв кожну господарську операцію позивача віднесено до ризикових. Як встановлено судом контролюючий орган не навів належного обґрунтування того, що товари/послуги, надані позивачем, відсутні в таблиці даних платника податку як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Більше того, суд враховує те, що згідно п. 12 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. Тобто, подання таблиці даних є правом, а не обов`язком платника. В даному випадку таблиця даних це інформація про специфіку діяльності платника ПДВ, подання якої є правом незалежно від факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а тому така таблиця може бути подана без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Поряд з цим, метою зупинення реєстрації податкових накладних є перевірка ознак наявності ризиків можливого порушення платником норм податкового законодавства, що може бути спростовано шляхом надання додаткових пояснень та/або доказів.
Суд зазначає, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної за № 3 від 24.11.2020 містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.
У частині зазначення критерію ризиковості контролюючий орган зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.
Отже, наведені вказані недоліки квитанції, окрім того що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.
Разом з тим, на переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 , від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено, та відповідачами дана обставина не заперечується, що з метою реєстрації податкової накладної № 3 від 24.11.2020 у ЄРПН позивач надіслав контролюючому органу пояснення та всі наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операції з контрагентом, а також документи та матеріали, що передували такій господарські операції, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня жодна інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішень про реєстрацію такої податкової накладної.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Додатково у рішенні зазначено, що надіслані платником податків документи не відображаються для перегляду.
Натомість, як встановлено під час розгляду справи, контролюючий орган не заперечує повноту наданих позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладеної в ЄРПН.
Водночас, на думку суду, відповідач з формальних мотивів та за відсутності передбачених законом підстав відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної, зазначивши, що позивач не надав копій первинних документів.
Суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що надані позивачем в електронному вигляді документи не відкривалися для перегляду, оскільки на підтвердження цієї обставини суду не надано жодних доказів. Водночас аналіз поданих позивачем документів вказує на те, що надіслані платником податків письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірної господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 3 від 24.11.2020 у ЄРПН.
В цьому контексті суд також наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивач склав спірну податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначеної податкової накладної.
З огляду на викладене суд визнає протиправним і таким, що підлягає скасуванню рішення №2423148/43648005 від 24.02.2021, яке прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області. Відтак позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 3 від 24.11.2020 в ЄРПН датою її подання, то суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 N 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
При цьому, згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено.
Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації податкової накладної № 3 від 24.11.2020 датою її подання на реєстрацію. На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд враховує, що позивачем заявлено 2 вимоги, одна з яких є похідною, за які сплачено судовий збір в розмірі 2270 грн. На думку суду, казані судові витрати необхідно присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Вінницькій області, позаяк порушення права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано з прийняттям неправомірного рішення комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, тоді як похідна вимога, що заявлені до ДПС України, обумовлена виключно процедурою реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права. При цьому, позивачем будь-яких дій чи рішень ДПС України не оскаржується.
Відтак, оскільки комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області, то судовий збір в сумі 2270,00 грн необхідно стягнути з останнього.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу у цій справі, суд керується такими мотивами.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем до суду було подано наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 14.04.2021, копію розрахунку надання правничої допомоги від 21.04.2021, копію акту про надання правничої допомоги №1 від 21.04.2021, копію платіжного доручення №253 від 21.04.2021 про сплату позивачем витрат за надання правничої допомоги у сумі 2800 грн.
Згідно розрахунком надання правничої допомоги від 21.04.2021 просить стягнути витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 2800 грн.
Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 2800 грн є співмірними зі складністю справи.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для присудження позивачу витрат на професійну правничу допомогу з Головного управління ДПС у Вінницькій області у сумі 2800 грн.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Вінницькій області №2423148/43648005 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 24.11.2020.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "РЕФ АВТО ТРАНС" № 3 від 24.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання вказаної податкової накладної.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Приватного підприємства "РЕФ АВТО ТРАНС" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Приватного підприємства "РЕФ АВТО ТРАНС" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Приватне підприємство "РЕФ АВТО ТРАНС" (вул. Садова, 6, с. Кинашів, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 43648005)
Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця)
Головне управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393)
Суддя Мультян Марина Бондівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2021 |
Оприлюднено | 10.08.2021 |
Номер документу | 98855154 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Мультян Марина Бондівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні