Постанова

від 09.06.2010 по справі 2а-1253/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "09" червня 2010 р.                                                            Справа № 2a-1253/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимощука О.Л.,

при секретарі Дущак С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Снятинському районі

до приватного підприємства «Антарія»

про стягнення боргу за рахунок активів боржника в сумі 2737,22 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Снятинському районі (надалі –позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства «Антарія»(надалі –відповідач) про стягнення боргу за рахунок активів боржника в сумі 2737,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті узгодженої суми земельного податку з розрахунку по 15,60грн. щомісячно та штрафних санкцій в сумі 2550грн., застосованих за неподання декларації з податку на прибуток за період з 2006 по 2009 роки включно.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, на підставі вимог, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився хоч про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується оголошенням в газеті «Голос Покуття»від 28 травня –03 червня 2010р. № 22, наявним в матеріалах справи, заяв про розгляд справи без його участі суду не надсилав, своїм правом подати заперечення на адміністративний позов не скористався. Відповідно до приписів ст.128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство «Антарія»зареєстроване Снятинською районною державною адміністрацією 17.07.2000р., взяте на облік ДПІ в Снятинському районі 15.08.2000р., за №622 та отримало статус платника податку.

Статтею 2 Закону України “Про плату за землю”, із змінами та доповненнями, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку,  визначеному цим Законом.

Згідно ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.  

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідачем 29.01.2007 року було самостійно здійснено та подано розрахунок земельного податку за 2007 рік та задекларовано до сплати суму земельного податку в розмірі 15,60грн. щомісячно, що в загальній сумі становить 187,20 грн.

За результатами проведеної перевірки щодо своєчасності представлення відповідачем звітності, позивачем складено акт №6538/15/30925717 від 27.08.2009р., згідно з яким встановлено порушення у вигляді не подання відповідачем декларації з податку на прибуток, за період: 9 місяців 2006 року, 11 місяців 2006 року, за 2006 рік, 1 квартал 2007 року, перше півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, 11 місяців 2007 року, за 2007 рік, 1 квартал 2008 року, перше півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року, за 2008 рік, 1 квартал 2009 року, 1 півріччя 2009 року. Внаслідок чого, згідно із рішенням позивача від 31.08.2009р. за №0000681510/0/12614 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень. Вказане рішення 31.08.2009р. було вивішено на дошці оголошень (а.с.7).

Частиною 1 ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно із п.п. 6.2.1 п. 6.2 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 п.п.6.2.2).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги форми “Ю1” № 1/268 від 11.09.2009р. та другої податкової вимоги форми “Ю2” № 2/10 від 12.01.2010р. Отримання представником відповідача податкових вимог підтверджується відповідно:  першої податкової вимоги -  відміткою про відправлення її рекомендованим листом № 523408 від 21.01.10р. та другої податкової вимоги - записом про розміщення її на дошці оголошень від 25.09.2009р. ( а.с. 8).

Пунктом 16.4. ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Так, п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі –Закон) встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

В п.п.17.1.1. п.17.1. ст.17 Закону зазначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до абзацу четвертого п.п.6.2.4 п.6.2. ст.6 Закону у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу, при цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно із вимогами п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону податкове зобов’язання платника податків вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, а відповідно до абзацу третього п.п.5.3.1 п.5.3 вказаної статті Закону нарахована сума податкового зобов’язання повинна бути погашена платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Наявність заборгованості відповідача перед державним бюджетом крім вищенаведеного підтверджується письмовими доказами в матеріалах справи, а також довідкою про суму заборгованості станом на 24.03.2010 року в розмірі 2737,22грн. (а.с.9).

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував. За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                             ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути за рахунок активів приватного підприємства «Антарія»(ЄДРПОУ 30925717) в доход бюджету 2737 (дві тисячі сімсот тридцять сім) гривень 22 коп. податкового боргу.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства  України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства  України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                                        Тимощук О.Л.

           Постанова складена в повному обсязі 14.06.2010 року.