Ухвала

від 09.08.2021 по справі 469/756/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

09.08.21

22-ц/812/1692/21

Миколаївський апеляційний суд

Справа №469/756/20

Провадження № 22-ц/812/1692/21

У Х В А Л А

09 серпня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Яворської Ж.М.

суддів: Базовкіної Т.М.,

Царюк Л.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2021 року постановлену у цивільній справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2021 року задоволено клопотання прокурора про залучення до участі у справі правонаступника відповідача.

Залучено Миколаївську районну державну адміністрацію до участі у справі в якості правонаступника відповідача Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.00 год. 02 червня 2021 року.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу.

Ознайомившись з апеляційною скаргою, суд приходить до висновку, що така не може бути прийнята до розгляду, а тому підлягає поверненню особі, яка її подала, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частина 1 ст. 353 ЦПК України передбачає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Аналіз ст.353 ЦПК України дає підстави для висновку, що оскаржувана ухвала про залучення до участі у справі правонаступника, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.

Право на суд , одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги.

Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі Воловік проти України від 06 грудня 2007 року).

Таким чином, право на суд, складовим якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ.

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).

Велика Палата Верховного Суду зверта увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у ч. 1 ст. 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Право на апеляційне оскарження учасники справи та заінтересовані особи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхнім процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Враховуючи наведене, ухвала Березанського районного суду Миколаївської області від 12 квітня 2021 року не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть включатися до доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Керуючись ст. ст. 353, 357 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2021 року постановлену у цивільній справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку - повернути, особі яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк