Рішення

від 06.08.2021 по справі 440/4961/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4961/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Шутька Петра Миколайовича про визнання протиправним та скасування припису та постанови. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати припис №214-ДК/0067Пр/03/01/-21 від 1 квітня 2021 року Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову №214-ДК/0034По/08/01/-21 від 1 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспектор не повідомляв позивача про проведення перевірки. Разом з тим, ОСОБА_1 ніколи не вчиняв дій, спрямованих на порушення умов договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324582400:00:005:0246, не розорював її та не вирощував на ній сільськогосподарські культури.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11.06.2021 судом отримано відзив відповідача на позовну заяву, зміст якого зводиться до того, що перевірку проведено у відповідності до вимог Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Також відповідач зауважує на визнанні позивачем факту порушення ним вимог земельного законодавства у вигляді нецільового використання орендованої земельної ділянки.

Також судом отримано клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю спору між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, яке не підлягає задоволенню з огляду на його очевидну безпідставність.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 214-ДК від 16.03.2021 вирішено здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності щодо земельної ділянки площею 49,4188 га з кадастровим номером 5324582400:00:005:0246, яка розташована на території Семенівської селищної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області.

В ході здійснення заходів державного контролю державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 214-ДК/0213/АП/09/01/-21, яким встановлено наступне:

- на момент перевірки частина вказаної земельної ділянки, орієнтовною площею 15 га має сліди розорювання та вирощування сільськогосподарських культур;

- листом Семенівської селищної ради від 24.03.2021 № 01-17/472 надана інформація, що спірна земельна ділянка передана в оренду ОСОБА_1 терміном на 30 років для сінокосіння та випасання худоби.

Враховуючи вищенаведене відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку з порушенням вимог статті 37 Закону України "Про охорону земель", а саме: використання її з порушенням правил природоохоронного режиму.

01.04.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області складено припис № 214-ДК/0067Пр/03/01/-21 про усунення порушень земельного законодавства до 01.05.2021.

Припис ОСОБА_1 отримав особисто 01.04.2021, що підтверджується копією припису, долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву.

01.04.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення № 214-ДК/0034П/07/01/-21, у якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив статті 37 Закону України "Про охорону земель", 125-126 Земельного кодексу України.

Копію протоколу ОСОБА_1 також отримав 01.04.2021, що підтверджується копією протоколу, долученого відповідачем до відзиву, без будь -яких пояснень та зауважень.

01.04.2021 також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 214-ДК/0034По/08/01/-21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Копію постанови ОСОБА_1 також отримав особисто 01.04.2021.

В подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про оскарження припису та постанови про накладення штрафу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За нормами частини 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

У відповідності до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Приписами ст. 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

За вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до пп. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно з положенням Головне управління Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Структурним підрозділом Головного управління є Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокдастру у Полтавській області.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV, який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

У статті 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Положеннями статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до статтей 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. Приписи про усунення виявлених порушень мають надаватися лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №809/1115/18, від 10.11.2020 у справі №818/1000/17, від 30.12.2020 у справі № 0940/1557/18 та від 29.01.2021 у справі № 809/934/18.

Посилання представника позивача на те, що позивача не було повідомлено про проведення перевірки суд відхиляє з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно- правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише сфери застосування Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У свою чергу, у спірних правовідносинах, об`єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність суб`єкта господарювання, тому у відповідача не було підстав для застосування під час проведення перевірки норм Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" у комплексі з положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Враховуючи те, що норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, від 22.10.2020 у справі 826/16214/17.

Водночас, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" не передбачено обов`язку повідомляти про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Також суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.01.2019 у справі № 826/282/18, зокрема про те, що формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

Посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 ніколи не вчиняв дій, спрямованих на порушення умов договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324582400:00:005:0246, не розорював її та не вирощував на ній сільськогосподарські культури суд також відхиляє з огляду на те, що ознайомлюючись з актом перевірки, приписом та протоколом про адміністративне правопорушення позивач підписав їх без будь-яких зауважень чи пояснень.

Посилання представника позивача на те, що наявність слідів розорювання може свідчити про поліпшення сіножатей нічим не підтверджена, тим більше, що ним взагалі заперечується факт розорення спірної земельної ділянки.

Встановлюючи факт порушення позивачем земельного законодавства суд враховує, що цільове призначення земельної ділянки згідно статті 1 Закону України "Про землеустрій"- допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Отримавши в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби позивач повинен використовувати її відповідно до умов договору оренди та видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Водночас, види цільового призначення сільськогосподарських земель визначено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, яким, зокрема, визначено такий окремий вид земель сільськогосподарського призначення як "для сінокосіння та випасання худоби" (КВЦПЗ -01.01.08).

Згідно статті 37 Закону України " Про охорону земель" власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних у цій справі постанови про накладення адміністративного стягнення № 214-ДК/0034По/08/01/-21 та припису №214-ДК/0067Пр/03/01/-21.

Відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (с. Заїченці, Кременчуцький район, Полтавська область, 38252) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039), третя особа: державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Шутька Петра Миколайовича (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) про визнання протиправними та скасування припису і постанови повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя К.І. Клочко