Ухвала

від 09.08.2021 по справі 580/5266/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 580/5266/20

адміністративне провадження № К/9901/28463/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Служби автомобільних доріг у Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року

у справі №580/5266/20

за позовом Служби автомобільних доріг у Черкаській області

до Західного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Служби автомобільних доріг у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №580/5266/20, предметом розгляду якої є:

- визнання протиправним та скасування висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-07-01-004311-а від 09.11.2020 № 204.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже, після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 160/5735/19, від 11 червня 2020 року у справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі № 400/4458/19, від 28 січня 2021 року у справі № 160/12925/19, від 05 лютого 2021 року у справі № 160/4347/19, від 19 квітня 2021 року у справі № 1.380.2019.006879, від 28 січня 2021 року у справі № 160/12925/19.

Перевіряючи доводи заявника щодо неврахування висновків Верховного Суду, та аналізуючи зміст зазначених скаржником постанов, судом касаційної інстанції встановлено, що обставини у вищезазначених справах, не є подібними до спірних правовідносин.

Так, у цій справі судами було встановлено порушення замовником конкретних вимог Закону України Про публічні закупівлі , а щодо посилань скаржника стосовно не конкретизації зобов`язань щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, судами враховано, що чітких вимог або конкретного заходу з приводу усунення недоліків під час моніторингу Закон України Про публічні закупівлі № 922-VIII не встановлює, адже саме цим нормативно-правовими актом встановлені вимоги до змісту висновку як документу.

Безпідставним також є твердження скаржника щодо застосування в оскаржуваному судовому рішенні судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо його застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2019 року у справі № 806/3023/16. Верховний Суд звертає увагу, що обставини у вказаній справі, також не є подібними до спірних правовідносин.

Так, подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та твердження щодо неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №580/5266/20 за позовом Служби автомобільних доріг у Черкаській області до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяО.В. Калашнікова