Рішення

від 05.08.2021 по справі 155/188/18

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/188/18

Провадження№2/155/159/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Адамчук Г.М.,

при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь Агро про визнання недійсним договору оренди землі та застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь Агро про визнання недійсним договору оренди землі та застосування наслідків недійсності правочину.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 №128435, виданого 22 березня 2002 року, він є власником земельної ділянки площею 2,5599 га, кадастровий номер:0720882800:01:001:0028, яка розташована на території Колодеженської сільської ради Горохівського району. Із листа ТзОВ Волинь Агро від 11.09.2017 року позивач дізнався, що відповідач користується його земельною ділянкою на підставі договору оренди землі №139, укладеного 21 липня 2016 року строком на 10 років, який 19 серпня 2017 року зареєстрований приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошином С.А. та згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер :36810458 від 29.08.2017 року. Зважаючи, що позивач не підписував вищевказаний договір, волевиявлення на його укладення не виявляв, акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду та акт визначення меж земельної ділянки в натурі не підписував, що стверджується доданим до матеріалів справи висновком експерта, тому просить визнати недійсним договір оренди землі №139 від 21 липня 2016 року та застосувати наслідки недійсності правочину та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №139, укладеного 21 липня 2016 року, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь Агро та ОСОБА_1 та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Волинь Агро , вчиняти будь-які дії та сільськогосподарські роботи на земельній ділянці, кадастровий номер: 0720882800:01:001:0028, площею 2,5599 га, яка розташована в межах території Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області.

Заперечуючи вимоги позовної заяви, відповідач скерував до суду відзив на позов. В своїх запереченнях на позов просить в задоволенні позову відмовити, зважаючи, що договір оренди землі був укладений та підписаний позивачем. З 2016 року відповідач користується земельною ділянкою, сплачуючи земельний податок та орендну плату. Позивач отримував орендну плату у грошовій формі протягом 2016-2017 років, що стверджується відомостями. Протягом двох років позивач отримував орендну плату та знав про використання його земельної ділянки. 21.07.2016 року позивачем підписано заяву в якій останній повідомив, що розуміючи значення своїх дій, уклав договір оренди землі № 139 від 21.07.2016. Вказані обставини, на думку представника відповідача, свідчать про наявність волевиявлення позивача на укладення договору та передачу земельної ділянки в оренду. Поданий позивачем висновок експерта може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Тому просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважає відзив безпідставним, виходячи з тих обставин, що відповідач посилається на відомості виплати грошей за користування земельною ділянкою, однак у даній відомості підставою виплати грошей зазначено договір 139-К від 04.04.2008, а не спірний договір. Тому, на думку представника позивача, доводи відповідача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Крім того, поданий висновок експерта, відповідно до ст.108 ЦПК України, є належним та допустимим доказом, того, що позивач не підписував договору оренди, а тому позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак скерував до суду клопотання про розгляд справи у його та позивача відсутності.

Представник відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Волинь Агро - Гаврилюк Є.О. в судове засідання не з`явився, однак скерував до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, приходить до наступного висновку.

Із державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 №128435, виданого 22 березня 2002 року головою Колодеженської сільської ради народних депутатів (а.с.5), вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,56 га, яка розташована на території Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області.

Згідно з договором №139 оренди землі від 21 липня 2016 року, орендодавцем якого є ОСОБА_1 , орендарем - ТзОВ Волинь Агро , земельна ділянка площею 2,5599 га, кадастровий номер:0720882800:01:001:0028, передана в оренду строком на 10 років. Про=аво оренди виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Договір набирає чинності після підписання сторонами

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, додатку до договору оренди землі №139 від 21.07.2016, ОСОБА_1 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0720882800:01:001:0028, що належить орендодавцеві на підставі державного акту серії Р3 № 128435, розміром 2,5599 га.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, довідка №111883079, вбачається, що спірний договір оренди землі зареєстрований приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошином С.А., підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36810458 від 29.08.2017 року.

Із додаткової угоди №1 від 30.05.2016 до договору оренди землі №139 від 04.04.2008 року, ОСОБА_1 та ТзОВ Волинь Агро досягли домовленості внести зміни до Договору оренди землі №139 від 04.04.2008 року у п.4.1 Договору.

Відповідно до інформаційного листа ТзОВ Волинь Агро адресованого ОСОБА_1 від 11 вересня 2017 року №41, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 17.08.2017 року повідомлено, що 21 липня 2016 року було укладено договір оренди землі №139, відповідно до якого орендар повністю виконує обов`язки взяті на себе договором та має намір їх виконувати до закінчення терміну на який був укладений договір і просить позивача виконувати свої зобов`язання згідно договору.

Згідно висновку №3 від 16.01.2018 року, проведеного судовим експертом Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Процик О.М., встановлено, що в рядках підпис в графах Орендодавець в договорі №139 оренди землі від 21 липня 2016 року та в акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 21.07.2017 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Із відомостей на виплату грошей №208 від 21 липня 2016 року (а.с.30) вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримував 3677,55 грн за договором оренди землі №139-к від 04.04.2008 року.

Із відомості на реалізацію с/г продукції № VLA-00000052 від 05.10.09 р., відомостей на реалізацію с/г продукції від 05.10.2012, 05.09.2013, 04.09.2014, 21.09.2015, вбачається, що ОСОБА_1 отримував озиму пшеницю за договором №139 від 04.04.2008 року.

Із заяви, посвідченої секретарем Жабченської сільської ради 07.03.2018 (а.с.32) вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив, що 21.07.2016 уклав договір оренди землі №139 із ТзОВ Волинь Агро .

На підставі ухвали Горохівського районного суду від 13 червня 2019 року, 05.09.2019 року до суду надійшов висновок експерта №3426 криміналістичної судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи №155/188/18, проведеної 27 серпня 2019 року судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Кучинською В.О. (а.с.128-130), згідно якого підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані в графі Орендодавець на двох примірниках Договору оренди землі №139 від 21 липня 2016 року в графі Орендодавець , Додаткової угоди №1 до Договору оренди землі №139 від 04 квітня 2008 року від 30.05.2016 та після слова Підпис на заяві від його імені від 21 липня 2016 року, виконані ОСОБА_1 .

Згідно ст..110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

З наведеного вище вбачається, що позивач особисто підписав спірний договір оренди.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

За статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, на підставі наведених правових норм та досліджених доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав спірний договір, а тому з істотними умовами цього договору погодився, підстав недійсності правочину, передбачених ст.215 ЦК України, судом не встановлено, тому суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, в зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 139, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь Агро про визнання недійсним договору оренди землі та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Волинь Агро , с.Перемиль Волинська область, вул..Шкільна,10, код ЄДРПОУ 34244835.

Повний текст рішення виготовлено 05 серпня 2021 року.

Головуючий