Постанова

від 21.05.2010 по справі 2а-1021/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 21 травня 2010 року           11:39           № 2а-1021/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача:                     Сварича А.А.;

відповідача:                     не з’явились;

третьої особи:          не з’явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Метрополія-цінні папери”

третя особа

Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація

про

припинення (скасування) юридичної особи

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:

28 січня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту –позивач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метрополія-цінні папери” (далі по тексту –відповідач, ТОВ “Метрополія-цінні папери”), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту –третя особа), в якій просить припинити юридичну особу ТОВ “Метрополія-цінні папери” (ідентифікаційний код 32303139).

В якості підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, позивач зазначив наявність в єдиному Державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходження та неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1021/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26 березня 2010 року.

Судовий розгляд справи 26 березня 2010 року відкладався на 21 травня 2010 року, у зв’язку з необхідністю надання витребовуваних судом документів.

В судовому засіданні 21 травня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надано.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Метрополія-цінні папери” (ідентифікаційний код 32303139) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією в якості юридичної особи 24 січня 2010 року  за адресою: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, будинок 15. На податковому обліку у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва відповідач перебуває з 05 лютого 2003 року.

Згідно довідки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 21 травня 2010 року останнього разу податкову звітність відповідачем подано за перше півріччя 2008 року, заборгованість відсутня.

Державним реєстратором Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації внесено запис до Єдиного державного реєстру про відсутність ТОВ “Метрополія-цінні папери” за місцезнаходженням, вказаним у статутних документах.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання  у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Право на звернення суб’єктів владних повноважень, і зокрема, органів державної податкової служби України, із позовами про припинення суб’єкта господарювання в зв’язку з неподанням таким суб’єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, випливає із положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців”, а також Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Згідно пункту 17 частини першої статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Згідно пункту 15 статті 58 Господарського кодексу України скасування (припинення) державної реєстрації суб‘єкта господарювання здійснюється на підставі рішення суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб‘єктів  господарювання адміністративно-господарські санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб‘єкта господарювання.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання провадиться за рішенням суду.

Вказані норми кореспондується із нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” юридична особа припиняється, в тому числі, за судовим рішенням.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 6 статті 38 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Відповідно до частин першої та шостої статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб’єкта господарювання.

Отже, як вбачається з наведених положень законодавства, у Господарському кодексі України вживаються терміни “скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання” та “припинення діяльності суб’єкта господарювання”. Водночас, стаття 104 Цивільного кодексу України вживає термін “припинення юридичної особи”. Термін “припинення юридичної особи” вживається також у Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Частина друга статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, частина друга статті 104, частина п’ята статті 111 Цивільного кодексу України та частина сьома статті 59 Господарського кодексу України пов’язують момент припинення юридичної особи (суб’єкта господарювання) з однією подією: внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (суб’єкта господарювання).

Виходячи із приписів частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення такої особи, тобто саме з моменту втрати юридичною особою цивільної правоздатності юридична особа є такою, що припинилася.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, вищевикладене дає підстави для висновку про те, що позовні вимоги органу державної податкової служби, спрямовані на втрату юридичною особою цивільної правоздатності, в тому числі вимоги про припинення юридичної особи або вимоги про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративному  судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом встановлено, що державним реєстратором Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації внесено запис до Єдиного державного реєстру про відсутність ТОВ “Метрополія-цінні папери” за місцезнаходженням, вказаним у статутних документах.

Враховуючи, що відповідачем більше року не подаються органам державної податкової служби податкові декларації та документи фінансової звітності відповідно до закону, а також право органів державної податкової служби звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про припинення (скасування) державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 –163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задовольнити.

2. Припинити юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю “Метрополія-цінні папери” (ідентифікаційний код 32303139) та скасувати її державну реєстрацію.

3. Зобов’язати державного реєстратора Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю “Метрополія-цінні папери” (ідентифікаційний код 32303139), внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо цього судового рішення та здійснити заходи з припинення юридичної особи у встановленому порядку.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                  В.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 25 квітня 2010 року.