Рішення

від 03.08.2021 по справі 946/2848/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/2848/21

Провадження № 2/946/2326/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила:

- встановити факт того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як членам колгоспного двору, в рівних частках тобто по 1/3 частці кожному належить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 5,0586 га, розташовану на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5122083400:01:001:0277 (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 493834, виданий 28.02.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-10-416).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із тим, що не визначені частки у спадковому житловому будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги визнає повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належала 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами та господарським будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 19.11.2001 року виконавчим комітетом Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Факт того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як членам колгоспного двору, в рівних частках тобто по 1/3 частці кожному належить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується довідкою № 797 від 22.10.2001 року, наданою виконавчим комітетом Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, згідно якої двір, який розташований в АДРЕСА_1 станом на 14.04.1991 року відноситься до типу колгоспного та на цю дату у будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу ).

Згідно із частинами першою і другою статті 123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) частка члена колгоспного двору в майні двору визначається, зокрема при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ) (пункт 1 частини першої); розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Тобто, вищевказаний житловий будинок з надвірними спорудами в рівних частках належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Крім цього, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 5,0586 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № 178, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 493834, виданого 28.03.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-10-416.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 07.04.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 16.11.2010 року, посвідченого секретарем Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 88, ОСОБА_3 належну йому на підставі Державного акту на праві приватної власності на землю серії Р1 № 493834, виданого Ізмаїльською райдержадміністрацією 28.03.2003 року земельну ділянку площею 5,0586 га, розташовану на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, грошові кошти, які зберігаються в ощадбанку № 6708 міста Ізмаїла на рахунках № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , а також належну йому частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

До осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_3 відносить його дружина ОСОБА_2 , оскільки на час відкриття спадщини була непрацездатною за віком.

Частиною 2 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь - кого із спадкоємцем за законом незалежно від черги.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 відмовилась від отримання належної їй обов`язкової частки у спадщині, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 30.06.2020 року.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В свою чергу, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 150 від 25.03.2021 року, виданою Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майнота право позивача на спадщину такими, що підлягають захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Ізмаїльським РВУМВС України в Одеській області від 30.03.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 17.06.1997 року, РНОКПП - НОМЕР_9 ,мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як членам колгоспного двору, в рівних частках тобто по 1/3 частці кожному належить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 5,0586 га, розташовану на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5122083400:01:001:0277 (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 493834, виданий 28.02.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-10-416,).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2021 року.

Суддя: О.О.Бурнусус