Рішення

від 28.07.2021 по справі 904/1926/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2021м. ДніпроСправа № 904/1926/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (04111, м. Київ, вул. Черняховського, б. 29; ідентифікаційний код 41323412)

до Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, б.2; ідентифікаційний код 14309787)

про стягнення 851 716 грн.10 коп.

Представники:

від позивача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1871/21 від 02.03.2021), в якій просить стягнути з відповідача - Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" 851 716 грн.10 коп., що складає 836 732 грн. 58 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену відповідно до умов Договору від 24.02.2020 №159/13/51Е та 14 983 грн. 52 коп. - 3% річних.

Також позивач просить про стягнення судових витрат у сумі 15 775 грн. 75 коп., що складає 12 775 грн. 75 коп. - судового збору та 3 000 грн. 00 коп. - витрат на правничу допомогу, при вирішені остаточного рішення урахувати положення частини 10 статті 238 Господарського кодексу України.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано до суду заяву (вх. №14237/21 від 21.03.2021), якою усунено недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у клопотанні (вх№18284/21 від 12.04.2021) про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання просить здійснювати розгляд справи №904/1926/21 у порядку загального позовного провадження, посилаючись на те, що: - викладені у позовній заяві та відзиві обставини ускладнюють справу та роблять неможливим її розгляд у спрощеному позовному провадженні; - з метою забезпечення дотримання принципу пропорційності та змагальності сторін, ДП «СхідГЗК» вважає за доцільне здійснити перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, оскільки сума позову складає 851 716 грн. 00 коп.

Також відповідач у відзиві (вх №19067/21 від 15.04.2021) зазначає, що: - розмір заявленої до стягнення неустойки є таким, що не відповідає наслідкам неналежного виконання ним своїх договірних зобов`язань; - збитки позивачу взагалі завдані не були; - в договорі про надання правової допомоги не було визначено розміру гонорару, тому сума 3 000 грн. 00 коп. є необґрунтованою та не підтвердженою.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2021 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 19.05.2021 о 10:30 год.

Позивач у клопотанні (заяві) (вх. №22176/21 від 05.05.2021, що надійшло через систему "Електронний суд") просить провести підготовче засідання, призначене на 19.05.2021, за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, звертає увагу на те, що не отримував клопотання відповідача про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження та відзиву на позовну заяву та у зв`язку из цим не має можливості надати заперечення до відзиву.

Відповідач у клопотанні (вх. №24598/21 від 19.05.2021) про відкладення розгляду справи просить відкласти розгляд справи на інший день та час, оскільки представник відповідача не має можливості з`явитися у судове засідання 19.05.2021 у зв`язку з арештом рахунків.

У судове засідання 19.05.2021 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2021 було продовжено підготовче провадження до 18.07.2021, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 09.06.2021 о 12:40 год.

Відповідач у письмових поясненнях (вх. №28395/21 від 08.06.2021, що надійшли засобами електронного зв`язку) просить в частині стягнення основної заборгованості відмовити, звертає увагу суду на те, що: - відповідачем здійснена часткова оплата на суму 582 220 грн. 90 коп., що підтверджується наданими платіжними дорученнями; - залишок основної заборгованості станом на 08.06.2021 складає 254 511 грн. 68 коп.

Також відповідач у клопотанні (вх. №28519/21 від 09.06.2021) про відкладення розгляду справи просить відкласти розгляд справи на інший день та час, оскільки у представника немає можливості з`явитися на розгляд справи, яка призначена на 09.06.2021 о 12:00 год., у зв`язку з арештом рахунків та з метою уникнення призупинення підприємства позивача.

Представники сторін у судове засідання 09.06.2021 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2021 було відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відкладення розгляду справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 14.07.2021 о 11:00 год.

Відповідач у письмових поясненнях (вх. №28898/21 від 10.06.2021) просить копії платіжних доручень залучити до матеріалів справи, в позовних вимогах в частині стягнення основної заборгованості відмовити.

Позивач у заяві (вх. №33234/21 від 06.07.2021) просить провести розгляд справи за відсутністю представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У зв`язку з терміновою відпусткою судді Загинайко Т.В., судове засідання, призначене на 14.07.2021 об 11:00 год. не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 призначено судове засідання по розгляду справи по суті (загальне позовне провадження) на 28.07.2021 о 17:00 год.

Позивач у клопотанні (вх№3675/21 від 26.07.2021, яке надійшло через Електронний суд ), просить провести засідання за відсутності представників ТОВ Сота Україна , позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у письмових поясненнях (вх№37148/21 від 28.07.2021) просить відмовити у повному обсязі щодо стягнення адвокатських послуг у розмірі 3000 грн. 00 коп., оскільки сума 3 000 грн. 00коп. є необґрунтованою та не підтвердженою.

У судове засідання 28.07.2021 представники сторін не з`явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 28.07.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу розглянуто відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається, 24.02.2020 між відповідачем - Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", як покупцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Україна", як постачальником, було укладено договір №159/13/51Е (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в пункті 1.2 Договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з пунктом 1.2 Договору постачальник зобов`язується поставити Сплави, код 1462 (балки, кутики, швелери) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума (ціна) Договору, відповідно до Специфікації №1, становить 2 166 665 грн. 04 коп., крім того ПДВ 20% - 433 333 грн.01коп. Загальна сума становить 2 599 998 грн. 05 коп. з урахуванням ПДВ 20% (пункт 3.1 Договору).

Поставка товару здійснюється партіями. Обсяг кожної партії та місце поставка уточнюються у заявках. Термін поставки кожної партії Товару протягом 10-ти робочих днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів. При поставці товару постачальник надає сертифікат виробника, рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи. Датою поставки та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (пункти 5.1, 5.3, 5.4 Договору).

У відповідності з пунктами 11.1, 11.2 Договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору на суму 2 599 998 грн. 05 коп.

На виконання умов Договору у період з березня 2020 по жовтень 2020 та вищевказаної Специфікації позивачем було передано, а відповідачем прийнято у власність товар на загальну суму 1 610 012 грн.74 коп., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними, товарно-транспортною накладними та довіреністю (а.с. 27-48).

Відповідно до пункту 4.2 Договору покупець здійснює оплату отриманого товару по факту його поставки протягом 60-ти банківських днів.

Згідно умов пункту 6.1.1 Договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Як вбачається відповідач розрахувався за отриманий ним товар частково, у тому числі після звернення з позовом до суду у сумі 384 752 грн. 70 коп. (платіжні доручення №4011 від 05.03.2021 на суму 82 118 грн. 85 коп.; №6642 від 16.04.2021 на суму 97 651 грн. 20 коп.; №6740 від 16.04.2021 на суму 133 050 грн. 84 коп.; №9276 від 28.05.2021 на суму 25 287 грн. 60 коп.; №9279 від 28.05.2021 на суму 46 644 грн. 21 коп., а.с. 122-126) у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 451 979 грн. 88 коп.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на те, що ним було сплачено після звернення з позовом до суду суму 108 911 грн. 15 коп. за платіжним дорученням від 09.02.2021 №2505 та суму 88 557 грн. 09 коп. за платіжним дорученням від 09.02.2021 №2508, всього у сумі 197 468 грн. 24 коп., не відповідає матеріалам справи, оскільки з позовною заявою позивач звернувся до суду 25.02.2021, про що свідчить поштовий штемпель підприємства "Укрпошта" на поштовому конверті, у якому матеріали справи надійшли до суду. Також вбачається, що наведені суми враховані позивачем у підписаному ним акті звірки взаєморозрахунків по стану за період з 01.01.2020 по 22.02.202, згідно якого на 22.02.2021 заборгованість на користь позивача склала 836 732 грн. 58 коп.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тому провадження у справі у частині стягнення 384 752 грн. 70 коп. - основного боргу підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами; обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, судом встановлено, що надані позивачем первинні документи, складені між позивачем та відповідачем, на підтвердження поставки товару позивачем відповідачу, містять всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і в розумінні вказаного Закону є такими, що підтверджують здійснення господарської операції по постачанню позивачем відповідачу товару.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк оплати за отриманий товар є таким, що настав, і відповідач повинен був здійснити оплату за товар позивачу.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем суду не надано. У відзиві на позові посилається на тяжкий фінансовий стан у зв`язку з арештом рахунків, проти отримання товару не заперечує.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 451 979 грн. 88 коп. визнаються судом обґрунтованими.

Щодо нарахування 3% річних

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 14 983 грн. 52 коп. 3% річних за загальний період з 04.05.2020 по 24.02.2021 за всіма спірними видатковими накладними.

Перевіривши розрахунок 3 % річних судом встановлено, що він є арифметично вірним та обґрунтованим.

Щодо зменшення 3% річних

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається умовами укладеного Договору не передбачено інший, ніж встановлено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, розмір відсотків річних, тобто 3%, а саме розмір відсотків сторонами не було збільшено у договірному порядку.

Позивачем у позовній заяві розраховано відсотки річних у розмірі 3% від простроченої суми, тобто у розмірі, встановленому законом.

Тому, відсутні підстави для зменшення розміру 3% річних.

Щодо нарахування 3% річних до моменту виконання рішення згідно частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України

За приписами частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на залишок основного боргу за договором поставки №159/13/51Е від 24.02.2020, починаючи з дня винесення рішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/1926/21 до моменту повної оплати основного боргу, з урахуванням приписів законодавства України.

Перерахунок основного боргу, вказаного у рішенні суду та у виконавчому документі, для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою:

Сума річних = СОБ*3*КДП)/КДР/100 , де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився за визначеною вище формулою.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

За платіжними дорученнями від 24.02.2021 №952 на суму 5 442 грн. 31 коп. та від 15.03.2021на суму 7 333 грн. 44 коп. позивачем при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір у загальній сумі 12 775 грн. 75 коп. Оскільки провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору в частині 384 752 грн. 70 коп. - основного боргу, сплачений судовий збір із цієї суми підлягає поверненню із державного бюджету у розмірі 5 771 грн. 29 коп. за клопотанням позивача.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 7 004 грн. 46 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи останнім надано копії наступних документів:

- Договору від 26.01.2021 №3-С-ЮО про надання правової допомоги, укладеного між позивачем, як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням Право Групп ;

- додаткової угоди (додаток 4), згідно з пунктом 1 якого вартість послуг за надання правової допомоги складає 3 000 грн. 00 коп.;

- ордеру серія від 01.03.2021 ДП №02/02-21;

- свідоцтва від 12.03.2008 №2845 про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- акт від 23.02.2021 №6 приймання - передачі наданих послуг до договору від 26.01.2021 №3-С-ЮО про надання правової допомоги.

При цьому, судом встановлено, що згідно акту від 23.02.2021 №6 приймання - передачі наданих послуг до договору від 26.01.2021 №3-С-ЮО про надання правової допомоги виконавець надав, а замовник прийняв наступні юридичні послуги:

- вивчення документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин та операцій між ТОВ "Сота Україна" та ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за договором закупівлі товарів №159/13/51Е від 24.02.2020 - 2 години;

- формування правової позиції у справі - 1 година;

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 1 049 184,34 грн., розрахунок 3% річних - 3 години.

Проте, як вбачається, подана позивачем позовна заява не є поданою на суму 1 049 184 грн. 34 коп., а ціна позову склала 851 716 грн. 10 коп.

За таких обставин, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення вивчення документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин та операцій між ТОВ "Сота Україна" та ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за договором закупівлі товарів №159/13/51Е від 24.02.2020 (2 ь=години) та формування правової позиції (1 година), про що зазначено у наданому акті приймання-передачі наданих послуг, суд доходить висновку про розподіл витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача у розмірі 1 500 грн. 00 коп. із розрахунку, що вартість 1 години - 500 грн. 00 коп., всього в акті зазначено, що витрачено адвокатом 6 годин, згідно додаткової угоди вартість послуг 3 000 грн. 00 коп., підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 1 049 184,34 грн., розрахунок 3% річних - 3 години - судом не врахована, оскільки не є поданою позивачем.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (04111, м. Київ, вул. Черняховського, б. 29; ідентифікаційний код 41323412) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) про стягнення 851 716 грн.10 коп. у частині 384 752 грн. 70 коп. - основного боргу.

2. Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (04111, м. Київ, вул. Черняховського, б. 29; ідентифікаційний код 41323412)

- 451 979 (чотириста п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 88 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену відповідно до умов Договору від 24.02.2020 №159/13/51Е;

- 14 983 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн. 52 коп. - річних;

- 7 004 (сім тисяч чотири) грн. 46 коп. - витрат по сплаті судового збору

та 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. - витрат на правничу допомогу.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2021 у справі №904/1926/21 в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на суму основного боргу, починаючи з дня винесення рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1926/21 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою:

Сума річних = СОБ*3*КДП)/КДР/100 , де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

09.08.2021.