Рішення

від 10.08.2021 по справі 240/7048/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/7048/21

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 240/7048/21 за позовом ОСОБА_1 до Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Коростенської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 22.01.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею: 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована: Житомирська область, Коростенський район, с. Барди. Кадастровий номер 1822383402:07:003:0009.

Зобов`язано Коростенську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею: 2.0000 га до для ведення особистого селянського господарства, яка розташована: Житомирська область, Коростенський район, с. Барди. Кадастровий номер 1822383402:07:003:0009 та прийняти рішення в порядку передбаченому частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської міської ради Житомирської області судовий збір у розмірі 908,00 грн. сплачений при зверненні до суду.

На адресу суду від представника позивачки надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу , у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесені нею в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Оскільки розгляд справи № 240.7048/21 здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вважає за доцільне розгляд цієї заяви здійснити у порядку письмового провадження.

При вирішенні поданої заяви суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.12.2012 (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України № 5076-VI).

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачці надавалася адвокатом Панасенко В.П. на підставі договору про надання правничої допомоги від 15.04.2021 та ордеру від 21.04.2021.

Зі змісту розрахунку витрат на оплату послуг адвоката за надання правової допомоги за угодою від 15.04.2021, що виконавцем в інтересах замовника виконано:

- надання консультації клієнту, узгодження правової позиції, аналіз судової практики у даній категорії справ 2,5 год - 2000,00 грн;

- підготовка позовної заяви - 2,5 год - 2000,00 грн.

Загальний розмір витрат за надання правничої допомоги становить 4000,00 грн.

Зазначені грошові кошти сплачено позивачкою, згідно квитанції №36370251-1 від 22.04.2021, призначенням платежу: "правова допомога"

Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що стаття 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивачки доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає необхідним зазначити, що витрати пов`язані з підготовкою та поданням адвокатського запиту включаються до витрат, пов`язаних з складанням позовної заяви.

Ураховуючи незначну складність цієї категорії справ, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що підготовка і подання адміністративного позову, підготовка та подання відповіді на відзив не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд враховує вищезазначений висновок при вирішенні спірних правовідносин.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивачки просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту наданих послуг, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами суд вважає необхідним заяву представника позивачки про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачкою судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі № 240/7048/21 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської міської ради Житомирської області (вул. Грушевського, 22, м. Коростень, Житомирська область, 11503. ЄДРПОУ 13576977) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.08.2021

Суддя О.Г. Попова