Постанова

від 05.08.2021 по справі 160/15772/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15772/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року (суддя Дєєв М.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 13.01.2021 року) у справі № 160/15772/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житниця України до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну, -

в с т а н о в и в:

26.11.2020 року ТОВ Житниця України (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетрвоській області (далі по тексту - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнятих комісією Головного управління, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.03.2020 року № 1501253/41291297; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 19.03.2020 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року замінено відповідача у справі, з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що позивачем було складено та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкову накладну, яка за результатами опрацювання виявилась такою, що не відповідає нормам, зокрема у накладній було виявлено невідповідність обсягів придбаних товарів/послуг відповідно до УКТЗЕД, обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Реєстрація накладної зупинена також з причини того, що платник податків, яким подано накладну для реєстрації, відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Апелянт вказував, що з метою недопущення використання схемного податкового кредиту було здійснено заходи щодо встановлення реальності господарських операцій. Апелянт вказував, що позивачу було запропоновано надати пояснення щодо відповідності обсягів надання послуг, проте, надані пояснення та документи - не усунули виявлені порушення. Підставою для прийняття комісією рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації. Апелянт вказував, що підставою для зупинення реєстрації накладної є відповідно до профільного Порядку ризик порушення норм податкового законодавства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна, подана на реєстрацію позивачем не містили помилок та була сформована у відповідності до вимог ст. 201 ПК України, а саме в податковій накладній № 1 від 19.03.2020 року містились всі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця), зазначені податкові накладні реєструвались вперше, що виключає факт реєстрації податкових накладних з такими ж реквізитами. Суд першої інстанції вказував, що відповідно до Порядку №1165, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Суд першої інстанції вказував, що податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яке набрало законної сили, податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. Датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Матеріалами справи встановлено, що 19.03.2020 року ТОВ Житниця України сформувало податкову накладну № 1, за результатами отримання від ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат компенсаційних витрат, пов`язаних з розірванням договорів оренди земельних ділянок. 19.03.2020 року податкова накладна № 1 була направлена до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію. Згідно квитанції від 19.03.2020 року про реєстрацію податкової накладної, реєстрація податкової накладної зупинена, податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ Житниця України 23.03.2020 року направило до ДПС України пояснення № 1 та документи щодо підтвердження реальності здійснення операції за відповідною податковою накладною. Направлення пояснень та додаткових документів підтверджується квитанцією № 1 від 23.03.2020 року.

27.03.2020 року ТОВ Житниця України отримало рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації № 1501253/41291297, про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної № 187 від 16.10.2020 року.

Як доказ правомірності формування податкової накладної по взаємовідносинам з ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат , позивачем долучено до матеріалів справи договір № 14-20 про компенсацію втрат, пов`язаних з розірванням договорів оренди земельних ділянок від 10.03.2020 року, за умовами якого, ТОВ Житниця України зобов`язувалось в порядку встановленому законодавством України вжити всіх залежних заходів щодо дострокового розірвання договорів оренди земельної ділянки, укладеного між ним як орендарем та третіми особами ,які є орендодавцями, загальна площа ділянки становить 3,860 га розташована на території перспективного контуру будівництва 3-ї черги хвостосховища на території Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області; в свою чергу ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат зобов`язувався компенсувати втрати, пов`язані з достроковим припиненням права користування і розірвання договору оренди земельної ділянки. Згідно додатку до договору № 1, ТОВ Житниця України зобов`язувалось розірвати договір щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225855300:09:016:0096, орендовану у ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку компенсації, яку сторони узгодили, розмір компенсації становить 360738,73 грн. Відповідно до платіжного доручення № 4500026056 від 19.03.2020 року, ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат сплатило ТОВ Житниця України 391644,29 грн.

Суму компенсації 391644,29 грн. ТОВ Житниця України вважає прибутком від своєї операційної діяльності.

Як встановлено матеріалами справи, між ОСОБА_1 та ТОВ Житниця України було укладено договір оренди землі від 20.06.2018 року, за яким орендодавець передавав у орендне користування земельну ділянку площею 3,86 га, орендар прийняв у користування земельну ділянку та зобов`язувався сплачувати орендну плату, договір було укладено на 10 років. Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки, ТОВ Житниця України прийняло у користування земельну ділянку.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 130083074 від 08.07.2018 року, ТОВ Житниця України мало речове право у вигляді оренди земельної ділянки площею 3,86 га, власником якої є ОСОБА_1 .

Угодою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.03.2020 року ОСОБА_1 та ТОВ Житниця України розірваного договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225855300:09:016:0096 площею 3,8600 га.

Таким чином, податкова накладна № 1 від 19.03.2020 року виписана після отримання ТОВ Житниця України коштів від ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат як компенсації втрат від розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.2, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги . З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 року, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком. Дата складання податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті складання податкової накладної не проставляються.

Згідно пунктів 2, 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.

Згідно п. 12 вищевказаного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Таким чином, підставою для зупинення/відмови в реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних є неповне заповнення її реквізитів, невнесення даних. Колегія суддів вважає, що податкова накладна № 1 від 19.03.2020 року містить всі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в накладній заповнені всі графи, до яких вноситься обов`язкова інформація. Головне управління обґрунтовувало відмову у реєстрації податкових накладних причиною того, що платник податків, яким подано накладні для реєстрації, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Після надходження податкової накладної до ДПС, перевіряється її відповідність критеріям вказаним у п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, та те, чи може суб`єкт господарювання, який виписав податкову накладу здійснити виробництво товару, у даному випадку отримати кошти як компенсацію за втрачену вигоду.

Згідно пунктів 5, 6, 7, 14, 18, 21, 22 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року (дійсного на час подання податкової накладної) податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Колегія суддів зазначає, що нормами ПК України передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може не прийняти податкову накладну. Нормами податкового законодавства передбачено, що податкова накладна вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом та її дані повинні бути внесені у спеціалізовані бази даних в яких зберігається інформація щодо податкових показників платника податків.

Згідно пунктів 5, 6, 7, 17 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Згідно пунктів 2 - 7, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 року № 520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, податковий орган посилається на ненадання позивачем як платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні. Проте, позивачем було надано пояснення та документи на підтвердження господарсько-фінансової діяльності з ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат , мету діяльності та ланцюг дій, документи були доставлені по алгоритму до ДПС України, збереження та опрацьовано.

У разі, коли податкова накладна складена відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, після перевірки виявлено, що операція за податковою накладною не відповідає критеріям ризиковості, така накладна приймається та реєструється у Єдиному реєстрі податкових накладних без застережень.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, проте, позивачем було надано пояснення та копії первинних документів щодо операції, що передували та на підставі яких виписано податкові накладні.

У разі коли у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виникнуть сумніви щодо правильності даних вказаних у накладних, вправі був провести моніторинг податкових накладних і у випадку відсутності необхідності щодо додаткової перевірки зареєструвати таку податкову накладну. Зупиняючи реєстрацію накладної № 1 від 19.03.2020 року, для отримання додаткових пояснень, отримало такі пояснення та необхідні документи, після чого відмовило у реєстрації без надання пояснень та не обґрунтовуючи підстави, за яких пояснення не були прийняті. Не доведено наявність рішення за яким платник податків, яким подано накладну для реєстрації, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, перебування ТОВ Житниця України у реєстрі платників, які віднесені до ризикових.

Передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється у разі якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку. Проте, не встановлено, що Головне управління ДПС у Запорізькій області проводило автоматизований моніторинг платника податку та щодо існування рішення про віднесення позивача до переліку ризикових. За відсутності рішення про віднесення платника податків до переліку ризикових, зупинення податкових накладних не передбачено.

Згідно п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Податкова накладна підлягає реєстрації у разі набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Коли податкова накладна складена відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, та податкова накладна не відповідає критеріям ризиковості, а тому має бути зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних без застережень.

При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції звертає увагу на питання строку подання позову.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відповідно до п. 56.1, п. 56.18, п. 56.19 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. У разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанов від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19, згідно якої, що положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у п. 56.18, п. 56.19 ст. 56 ПК України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження. Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ Житниця України звертаючись до суду з позовом 26.11.2020 року, мало справедливі очікування на незмінність судової практики та використання судами єдиного підходу щодо визначення строку звернення до суду, тобто 1095 днів.

Постанова Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19, якою визначено правове обґрунтування щодо обрахунку строку подання позову, ухвалено 26.11.2020 року, оприлюднено для загалу 10.12.2020 року. На час подання ТОВ Житниця України позову, існувала правова позиція щодо строку звернення до суду, встановлена постановами Верховного Суду від 03.04.2020 року у справі № 2540/2576/18 та від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18, згідно якої, строк подання позову до суду про оскарження рішень контролюючих органів, становив 1095 днів і обчислювався з дня отримання платником податків рішень, що оскаржується.

Дійсно, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду, справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Каменівська проти України ). Проте, при зміні правового регулювання визначення строку звернення до суду, особу не слід обмежувати у її праві звернення до суду. Тим більше, коли підхід до визначення строку звернення до суду з позовом змінився під час дії строку, який має значення для позивача та під час оспорюваного періоду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19, Верховний Суд вказав на застосування свого рішення. Верховний Суд вказував, що у справі, що розглядається, Верховний Суд у складі судової палати формулює висновок у розвиток і уточнення зазначеного підходу при оскарженні податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань. Проте зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах не була непередбачуваною. Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Тобто не можливо до позовів, поданих суб`єктами до 10.12.2020 року, застосовувати правові висновки постанови Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19. Зміна судової практики, що відбулася після подання позову, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час подання позову.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позовна заява ТОВ Житниця України подана у межах строку звернення до суду, допустимого на час подання позову.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі № 160/15772/20 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова