Постанова

від 10.08.2021 по справі 420/18/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/18/20 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Турецької І. О.,

суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступник Головного управління ДФС в Одеській області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступник Головного управління ДФС в Одеській області), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

02 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), в якому, (з урахуванням уточнень) просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №616380000 від 30.06.2017 р. про визначення податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб) за 2017 р. в сумі 20 366,09 грн.

Обґрунтовуючи вимоги щодо протиправності податкового повідомлення - рішення, позивач указує, що сума податкового зобов`язання, яка визначена контролюючим органом складає значно більший розмір, ніж той, що повинен бути обрахований із застосуванням встановленої законом ставки податку від значення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка є об`єктом оподаткування.

Так, за його твердженням, відповідно до витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки 5121085200:01:001:0283 від 19.12.2019 р, остання складає 348 729,68 грн., натомість земельний податок був обрахований контролюючим органом із складових невідомого походження.

Ураховуючи, що строк оскарження спірного податкового повідомлення - рішення, відповідно до пунктів 56.1, 56.18, статті 56 та статті 102 Податкового кодексу України, складає 1095 днів, позивач вважає, що дотримався строків звернення до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження позов ОСОБА_1 задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №61638-0000 від 30.06.2017 року.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що інформація щодо ставки податку, застосованої контролюючим органом під час розрахунку податкового зобов`язання та щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у розрахунку відсутні

Суд першої інстанції критично оцінив доводи відповідача, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, що належить позивачу складає 221,31 грн. за 1 м. кв., оскільки з доданого до спірного податкового повідомлення-рішення розрахунку плати за землю (а.с.71), не вбачається такого показника, а натомість зазначено тариф 15 666,22 грн. за га., сума - 20 366,09 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ГУ ДПС в Одеській області, в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Головним аргументом апеляції є те, що суд не звернув увагу на цільове призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності позивача, а саме, що це землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого значення.

До того ж, на думку скаржника, суд першої інстанції повинен був надати оцінку тому факту, що земельна ділянка розташована за межами с. Усатове (464 км автошляху АДРЕСА_1 ) та призначена під будівництво складських приміщень для зберігання товарів народного споживання (промислової та сільськогосподарської продукції).

ОСОБА_1 , скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вказує на її необґрунтованість, просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Обґрунтування відзиву фактично відтворює позицію, яка викладена в позові та в рішенні суду першої інстанції про те, що тільки офіційний витяг з нормативно - грошової оцінки землі, є належним документом для визначення суми земельного податку.

За клопотанням ГУ ДПС в Одеській області судом апеляційної інстанції здійснено заміну скаржника в апеляційному провадженні. Так, відбулася заміна ГУ ДФС в Одеській області, код ЄДРПОУ 39398646 на правонаступника ГУ ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Відповідно до пункту 1 частини1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Фактичні обставини справи.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 5121085200:01:001:0283, площею 1,3 га (т. 1, а.с.64-65).

30.06.2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №61638-000, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2017 у сумі 20 366,09 грн. (а.с.9).

Дане податкове повідомлення - рішення було направлено позивачу поштою з рекомендованим повідомленням та вручено 18.08.2017 р. (т.1, а.с.104).

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

За проведеним аналізом позовних вимог ОСОБА_1 колегія суддів установила, що незгода позивача з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням складається тільки щодо визначеної в ньому суми податку. Іншими словами позивач визнає, що є платником даного податку, що належна йому земельна ділянка є об`єктом оподаткування, але, на його думку, база для розрахунку податку на землю визначена контролюючим органом неправильно.

За таких обставин, на думку колегії суддів визначальним для правильного вирішення справи є дослідження норм податкового законодавства, які встановлюють базу оподаткування та ставки земельного податку.

Відповідно до пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 вказаного Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст.286 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України унормовано, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч.1 ст.15 Закону України Про оцінку земель ).

Згідно з ч.1, ч.2 та ч.3 ст.20 Закону України Про оцінку земель , за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України).

Плата за землю, відповідно до підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу, є податком на майно, тобто місцевим податком, згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України.

Отже, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, аналіз наведених вище норм, свідчить про те, що сума земельного податку обчислюється на підставі таких складових, як нормативна грошова оцінка земельної ділянки та ставки податку, з урахуванням періоду, з якого земельна ділянка перебувала у власності.

Контролюючий орган, на підтвердження правильності розрахунку розміру земельного податку, надав до суду першої інстанції копію листа відділу у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 21.02.2020 року (т.1, а.с.117-118), згідно якого грошова оцінка земельної ділянки розташованої в кадастровому кварталі 5121085200:01:001:0283 для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення станом на 01.01.2017 р., 01.01.2018 р., 01.01.2019 р. та 01.01.2020 р. становить 221,31 грн. за 1 кв.м..

Проте, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги даний документ, та обґрунтовано зазначив, що контролюючий орган зобов`язаний, на підтвердження обставин що земельна ділянка ОСОБА_1 належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення надати відповідний витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку.

Є такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства доводи скаржника, що для розрахунку земельного податку ОСОБА_1 достатньо отримати відомості від органу Держгеокадастру, де міститься покликання на технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі.

Колегія суддів погоджується з доводами суду, що інформаційний лист органу Держгеокадастру не є належним та допустимим доказом.

Понад те, інформація викладена в листі відділу у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 21.02.2020 року суперечить доказу, що наданий суду позивачем, а саме копії витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 19.12.2019 року з кадастровим номером 5121085200:01:001:0283, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - інше, яка становить 34 729,68 грн. (а.с.10).

Є важливим, на думку колегії суддів, що ГУ ДПС в Одеській області, будучи ознайомленим з підставами позову ОСОБА_1 , а також з наявним в матеріалах справи витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5121085200:01:001:0283, де вказано, що це земля сільськогосподарського призначення, не заявило в суді першої інстанції жодного клопотання про надання іншого належного доказу про зворотне.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність спірного податкового повідомлення рішення, оскільки контролюючим органом не виконаний обов`язок доказування правильності розміру земельного податку.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що дані доводи відтворюють доводи, що були надані у відзиві на позовну заяву і на ці доводи суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України за результатом апеляційного перегляду не здійснювався.

Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступник Головного управління ДФС в Одеській області) - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступник Головного управління ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 10.08.2021 року.