Ухвала

від 06.08.2021 по справі 161/12432/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/12432/21 Провадження №11-сс/802/365/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріалипровадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2021 року (кримінальне провадження №12021030000000112),

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, а саме земельну ділянку, що розташована на території Ружинської сільської ради Турійського району Волинської області, кадастровий номер: 0725585600:02:002:0718, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9 .

Слідчий суддя, обґрунтовуючи свої висновки про відмову в накладенні арешту на вищезазначену земельну ділянку вказав, що всупереч вимогам ст.170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням слідчим не доведено існування достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовим доказом, а такий спосіб забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на думку слідчого судді, є невиправданим. Крім того слідчим та прокурором не надано допустимих доказів в підтвердження тяжких наслідків, що є кваліфікуючою ознакою згідно диспозиції ч.2 ст.364 КК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від15липня 2021року прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу.

Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам провадження, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був задовольнити клопотання слідчого, оскільки не враховано, що земельна ділянка є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а відтак і доказом його вчинення, у зв`язку з чим її визнано речовими доказом. Крім того матеріалами справи доводиться мета застосування арешту майна забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор посилається на ту обставину, що в межах кримінального провадження №12021030000000112 від 29.03.2021 з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовимстановищем службовимиособами Ружинськоїсільської радиТурійського району,за попередньоюзмовою ізслужбовими особамиуправління Держгеокадаструу Турійськомурайоні,впродовж 2017-2019років,з метоюодержання неправомірноївигоди фізичнимиособами,використовуючи службовестановище всуперечінтересам служби,без належногорозгляду технічнихдокументацій табез встановленняфактичного місцярозташування іцільового призначенняземельних ділянок,всупереч вимогамст.38,ч.7ст.186-1,п.12Розділу Х«Перехідних положень»Земельного кодексуУкраїни,незаконної передачіу приватнувласність 24земельних ділянокзагальною площеюпонад 3,7га,вказавши прирозгляді документів,що вонирозташовані натериторії Ружинськоїсільської радиТурійського районуВолинської областів межахнаселених пунктів,хоча такіділянки розташованіза межаминаселеного пункту,що спричинилотяжкі наслідкидержавним інтересамна сумуприблизно 290тисяч гривень,проводиться досудове розслідування та встановлюється коло осіб, причетних до вчинення злочину. А тому з метою встановлення істини у кримінальному провадженні слід застосувати вказаний захід забезпечення кримінального провадження.

Просить скасувавши ухвалу слідчого судді, прийняти нову ухвалу, якою повністю задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП у Волинській області про накладення арешту на майно, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером: 0725585600:02:002:0718,

-шляхом заборони державному реєстратору або будь-якому іншому суб`єкту державної реєстрації (Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам, сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі державну реєстрацію (перереєстрацію) речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, будь які зміни відносно вищезазначених земельних ділянок (нерухомого майна);

-шляхом заборони державному реєстратору або будь-якому іншому суб`єкту державної реєстрації (Міністерству юстиції України та його територіальним, органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно утвореного шляхом поділу/виділення/об`єднання майна (його часток).

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41Конституції Українипередбачає,що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положення ч.1 ст.167 КПК України регламентують, щотимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею при винесенні рішення вказаних вимог закону дотримано.

Як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування не доведено наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки фактично не підтверджено, що таке майно має значення речового доказу в даному провадженні, тобто що вказана земельна ділянка зберегла на собі сліди протиправної діяльності, а тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого.

Аналіз наданих матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна.

У відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСі" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. theUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Отже, жодних доказів, які б беззаперечно вказували на необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна до суду не надано, у зв`язку з чим слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в його задоволенні.

Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, з висновками, які викладені в ухвалі слідчого судді повністю погоджується і апеляційний суд.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді постановлене у чіткій відповідності до положень кримінального процесуального Закону, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання щодо накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді