Рішення

від 10.08.2021 по справі 236/2468/21

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/2468/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Саржевської І.В.,

за участю: секретаря - Олійник С.М.,

розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Лиман Донецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Казка Озера до ОСОБА_1 , третя особа: Лиманська міська рада Донецької області, про припинення права суборенди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021 до Краснолиманського міського суду Донецької області звернувся представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Казка Озера з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Лиманська міська рада Донецької області, про припинення права суборенди земельної ділянки (а.с.3-5).

Згідно з ухвалою судді від 08.07.2021 розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ст. 274 ЦПК України без повідомлення (виклику) сторін та з наданням відповідачу строку для подачі відзиву на позов (а.с. 35-36).

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950 року) встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК , в межах заявлених нею вимог; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.

За приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 52 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 у разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав, у результаті якої закрито розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу, в Державному реєстрі прав проставляється відмітка про скасування державної реєстрації прав і відкривається закритий розділ Державного реєстру прав та відповідна реєстраційна справа.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Тобто, закон містить імперативну норму, яка у випадку скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, зобов`язує державного реєстратора внести відповідний запис про скасувння державної реєстрації речових.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.12.2020 в справі № 236/2720/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Казка Озера до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лиманська міська рада, про розірвання договору суборенди землі було задоволено. Розірвано договір суборенди землі від 20.11.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Казка Озера" та ОСОБА_1 , зареєстрований Реєстраційною службою Краснолиманського міського управління юстиції 20.11.2013 за № 3452730.

В порядку виконання рішення суду позивач, директор ТОВ Казка озера Дятлов А.В., 24.03.2021 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно, Виконавчий комітет Лиманської міської ради Донецької області, Донецька області, але своїм рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №57317429 від 26 березня 2021 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно Біленко Г.М. відмовила у державній реєстрації іншого речового права, право суборенди землі земельної ділянки кадастровий номер 1413300000:07:000:2631, оскільки рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області розірвано договір суборенди, укладений між ТОВ "Казка Озера" та ОСОБА_1 . В рішенні суду не вказано про припинення права суборенди земельної ділянки. Згідно ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/ або вилученню. Керуючись ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, оскільки під час ухвалення судового рішення не було вирішено питання щодо припинення права суборенди земельної ділянки, позивач змушений звернутися з відповідною позовною заявою до суду щодо порушенного права.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Так, ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України . Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України ).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ч.2 ст.16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України , у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст.182 ЦК України державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону ) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону . Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи те, що підставою внесення запису №3452730 від 20.11.2013 про інше речове право - право суборенди земельної ділянки, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 , розірвано судом, а тому підлягає скасуванню державна реєстрація іншого речового права (права суборенди) в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під вказаним номером та припинення вказаного речового права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Будченко проти України , найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним .

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Казка Озера до ОСОБА_1 , третя особа: Лиманська міська рада Донецької області, про припинення права суборенди земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 , 129 Конституції України , ст. 2 , 10 , 18 , 24 , 26 , 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 182 ЦК України , ст. 4 , 10 , 13 , 18 , 76 , 81 , 141 , 223 , 247 , 282, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Казка Озера до ОСОБА_1 , третя особа: Лиманська міська рада Донецької області, про припинення права суборенди земельної ділянки, - задовольнити повністю.

Припинити право суборенди земельної ділянки за ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), зареєстрованого Реєстраційною службою Краснолиманського міського управління юстиції 20.11.2013 та внесеного до державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером запису 3452730, щодо земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 1413300000:07:002:0923, що розташована в м. Лиман в районі Голубі озера на території Лиманської міської ради, а також припинити вказане речове право.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -