Рішення

від 06.08.2021 по справі 357/3160/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3160/21

2/357/2470/21

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №6 міста Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун Каріна Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із 1/2 частини квартири в будинку АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, однак прийняти спадщину він не може, оскільки вчасно не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами) були введені карантинні обмеження на прийом громадян у всіх державних нотаріальних конторах країни та заборонені регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласного сполучення. Після послаблення карантинних заходів, звернувся до нотаріуса з наміром прийняти спадщину, однак отримав відмову в зв`язку з пропуском строку передбаченого чинним законодавством. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 10 червня 2021 року у вищевказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У судове засідання позивач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала повністю.

Третя особа у судове засідання свого представника не направила, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

У відповідності до ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 3 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області 03 вересня 2019 року /а.с. 3/.

Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Отже, позивач є спадкоємцем першої черги за законом.

Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. відмовила позивачу у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадщину у встановлений строк спадкоємець не прийняв, що підтверджується роз`ясненням №45/02-31 від 19.02.2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. на підставі заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Білоцерківська Розпутнього Леоніда Анатолійовича було заведено спадкову справу №5/2020 від 22.01.2020 року, після померлої ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та 24 вересня 2020 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з 1/2 частки земельної ділянки від загальної площі 1,8700 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, Шкарівська сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3220489500:01:001:0018.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму ВС України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ; від 20.05.2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ; та від 22.07.2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року в Україні запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.

Із викладеного позивачем у позовній заяві відомо, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) унеможливило своєчасне подання ним заяви про вступ у спадщину.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд бере до уваги, що позивач був позбавлений можливості звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Отже, судом встановлено, що позивач пропустив визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з поважної причини.

Позивач ОСОБА_1 має право, як спадкоємець за законом на прийняття спадщини після смерті матері, однак в силу незалежних від нього обставин, не зміг у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України, подати до нотаріальної контори заяву при прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, враховуючи, що заперечень проти прийняття позивачем спадщини відповідачка ОСОБА_2 не має, тому суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, позов задовольнити та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 2, 3, 4, 12, 13, 81, 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом трьох місяців з дня вступу рішення суду в законну силу.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель