Постанова

від 20.09.2007 по справі 20-12/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/277

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"20" вересня 2007 р.  17:20                                                                                          м. Севастополь

За позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства “Сябры” до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  №0000013500/1 від 19.05.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27432,92 грн.,

Суддя Харченко І.А.,

при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,

Представники сторін

позивача  – Фролова З.В., довіреність б/н від 25.11.2006, представник;

відповідача  –Форостяна І.В., довіреність №2592/10-0 від 14.05.2007, головний державний податковий інспектор відділу супроводження справ у судах юридичного управління ДПА у м. Севастополі,                         

Суть спору:

30.10.2006 позивач звернувся до господарського суду з позовної заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  №0000013500/1 від 19.05.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27432,92 грн., посилаючись на те, що відповідачем неправомірно винесено спірне повідомлення-рішення про донарахування ПДВ на підставі того, що документи, які відображують факт поставки товарів ТОВ “Дінал” позивачу не можуть бути визнані оформленими відповідно до діючого законодавства України, вважає, що ПВКП “Сябры” не можуть нести відповідальність за несплату в бюджет податків його контрагентам.

У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 01.11.06 позовна заява Приватного виробничо-комерційного підприємства “Сябры” залишена без руху, повідомлено про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: у позовної заяві вказати  дату підписання позовної заяви  в строк до 13.11.2006.

Ухвалою від 14.11.2006 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/277, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 27.11.2006 закінчено підготовче провадження і призначена адміністративна справа №20-12/277 до судового розгляду.

Ухвалою суду від 03.04.2007 провадження у справі зупинено до до вирішення справи №2-2308/2005 за позовом Дементьєва В.О. до ТОВ “Дінал” про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, що розглядається в порядку цивільного судочинства Святошинським районним судом міста Києва  –до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2-2308/2005.

17.08.2007 з Святошинського районного  суда м. Києва надійшло повідомлення, про те, що ухвалою від 24.04.2007 провадження у справі №2-2308/2005 за позовом Дементьєва В.О. до ТОВ “Дінал” про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість закрито.

Ухвалою від 29.08.2007 поновлено провадження у справі №20-12/277.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №33731 від 24.11.2006), основні з них складаються у тому, що позивачем до податкового кредиту безпідставна віднесена сума згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ “Дінал”,  факт надходження до бюджету ПДВ, заявленого до відшкодування позивачем, не підтверджений.

Згідно  статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін  роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

В період з 24.02.2006 по 02.03.2006 Державною податковою адміністрацією у м. Севастополі проведена позапланова документальна перевірка ПВКП “Сябры” з питання фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ “Дінал” за період з 01.03.2003 по 31.12.2003.

За результатами перевірки 10.03.2006 складений акт №395/10/35-004/130825385 відповідно до якого встановлено порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.4 п.7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4  статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: занижений податок на додану вартість за травень, листопад, грудень 2003 року на загальну суму 18288,62 грн.

На підставі акту перевірки та підпункту 17.1.3 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” 15.03.2006 ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000013500/0, яким ПВКП “Сябры” зменшено розмір бюджетного відшкодування на суму 18288,62грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 9144,30грн. Зазначене повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, по результатам розгляду скарги винесено податкове повідомлення-рішення №0000013500/1 від 19.05.2006.  

Згідно акту перевірки, ДПА при проведенні перевірки позивача було встановлено, що згідно даним книги обліку придбання товарів в травні, листопаді, грудні 2003 року позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ “Дінал”, на загальну суму ПДВ 18288,62грн.  

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.04.2005 визнані недійсними  з моменту реєстрації свідоцтво платника податку на додану вартість, установчі документи ТОВ “Дінал”.

ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя вважає, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача є наслідком не підтвердження сум податкового кредиту податковими накладними.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ зазначає, що згідно пп.7.2.4  п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.25.2 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 01.03.2000 №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за №208/4429, з подальшими змінами та доповненнями, однією з підстав виключення платника податку з Реєстру платників податку на додану вартість і анулювання свідоцтва платника податку є винесення судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту держаної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Згідно п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», п.25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість реєстрація платника податку на додану вартість дії до дати її анулювання.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент здійснення господарських операції, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, яки не визнає ДПІ в Нахімовському районі м.Севастополя, ТОВ “Дінал” знаходилось в Єдиному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставинах ПВКП “Сябры” не може нести відповідальність, як за несплату податків ТОВ “Дінал”, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 Закону, відповідають за дотриманням достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону).

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Скасування в судовому порядку державної реєстрації ТОВ «Дінал»не є підставою для визнання недійсними юридично значущих дій, здійснених ним з іншими суб'єктами господарювання, оскільки його контрагенти за договором не можуть нести відповідальність за відсутністю вини.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкції, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду України від 10.06.2003, від 26.09.2006, у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.04.2006 та роз'ясненнях Вищого адміністративного суду України «Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суд України про відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету».

Крім того, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.11.2006 скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26.04.2005, справа направлена на новий розгляд.

17.08.2007 з Святошинського районного  суду м. Києва надійшло повідомлення, про те, що ухвалою від 24.04.2007 провадження у справі №2-2308/2005 за позовом Дементьєва В.О. до ТОВ “Дінал” про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість закрито.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя не надала доказів та не довила обґрунтованість визначення податкового зобов'язання ПВКП “Сябры”, а позивач належним чином виконав свої зобов'язання, вищезазначене дає суду право для висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог позивача. При таких обставинах, позовні вимоги ПВКП “Сябры” підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 03,40 грн.

Керуючись ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя  від 19.05.2006 №0000013500/1 про зменшення Приватному виробничо-комерційному підприємству “Сябры” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18288,62 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 9144,30 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства “Сябры” (м. Севастополь, вул. Леваневського, 16 кв. 29, ідентифікаційний код 30825385) сплачений квитанцією від 27.10.2006 (оригінал квитанції знаходиться у матеріалах справи) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                           І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

24.09.2007.